Постанова № 16037533, 24.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2011 року Справа № 2а-6247/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання Попові М.Г.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, дов. б/н від 02.12.2010

від відповідача ОСОБА_2, дов. № 6/10 від 04.01.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства «Поліпласт» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення рішення від 06 серпня 2010 року № 0001422310/0,

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов малого приватного підприємства «Поліпласт» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, в якому позивач просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення рішення від 06 серпня 2010 року № 0001422310/0, яким йому визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4666354,0 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Ленінською МДПІ, за результатами перевірки на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки МПП «Поліпласт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період жовтень, грудень 2009 року, січень квітень 2010 року № 575/23-31443942 від 27.07.2010 винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення у звязку з порушенням п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168). МПП «Поліпласт» вважає факти, викладені в акті перевірки, такими, що не відповідають дійсності. Так, МПП «Поліпласт» у 2010 році, до початку перевірки, подано до податкового органу уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за грудень 2009 року, січень березень 2010 року. Однак, відповідач не прийняв вказані декларації як податкову звітність. Крім того, відповідачем під час перевірки не використовувались документи первинного обліку МПП «Поліпласт», зокрема не використано реєстри виданих та отриманих податкових накладних, самі податкові накладні, дані журналів-ордерів та інші. У звязку з викладеним, позивач вважав, що дані акту перевірки є необґрунтованими, а тому винесене на його підставі податкове повідомлення рішення від 06 серпня 2010 року № 0001422310/0 є незаконним.

Позивач просив суд визнати податкове повідомлення рішення від 06 серпня 2010 року № 0001422310/0 про донарахування МПП «Поліпласт» податку на додану вартість у сумі 2333177,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2333177,00 грн. неправомірним та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що Ленінською МДПІ у м. Луганську на виконання постанови СВ ПМ Ленінської МДПІ у м.Луганську від 23.06.2010 проведено документальну невиїзну перевірку МПП «Поліпласт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за жовтень, грудень 2009 року, січень квітень 2010 року. Під час перевірки використовувались матеріали кримінальної справи та інформація про рух коштів на розрахункових рахунках МПП «Поліпласт». На час проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення рішення від 06 серпня 2010 року № 0001422310/0 уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за грудень 2009 року, січень березень 2010 року не було визнано податковою звітністю, у звязку з чим їх до уваги не прийнято. На даний час Ленінською МДПІ у м. Луганську прийнято як податкову звітність вказані уточнюючі розрахунки та проведено повторно позапланову перевірку МПП «Поліпласт». Вказаною перевіркою встановлено заниження податкових зобовязань у сумі 548019,00 грн., що значно менше ніж зазначено в акті № 575/23-31443942 від 27.07.2010, однак, враховуючи, що на час перевірки у липні 2010 уточнюючі розрахунки МПП «Поліпласт» ще не було визнано податковою звітністю, то підстави для скасування податкового повідомлення рішення від 06 серпня 2010 року № 0001422310/0 відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Мале приватне підприємство «Поліпласт» зареєстровано у якості юридичної особи субєкта господарської діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 04.04.2001 за № 13821200000000504, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 321421, код за ЄДРПОУ 31443942, юридична адреса: м. Луганськ, вул. Інтернаціональна, 17. (а.с. 19 20)

Мале приватне підприємство «Поліпласт» зареєстровано у якості платника податків з 12.04.2001 в Ленінській міжрайонній податковій інспекцій м. Луганська за № 5758, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 17300835 від 19.04.2001, індивідуальний податковий номер 314439412368.

Як платник податку на додану вартість МПП «Поліпласт» подано до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, у якій задекларовано податкові зобовязання на суму 600775,00 грн., за грудень 2009 року, згідно до якої податкові зобовязання склали 14899,00 грн., за січень 2010 року (податкові зобовязання 16583,00 грн.), лютий 2010 року (податкові зобовязання 14040,00 грн.), за березень 2010 року (податкові зобовязання 1,00 грн.) та за квітень 2010 року (податкові зобовязання 1,00 грн.) (Т. І а.с. 60-78)

Крім того, 26.02.2010 МПП «Поліпласт» подано до Ленінської МДПІ у м. Луганську уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість за грудень 2009 року, яким збільшено податкові зобовязання на 316815,00 грн., 03.03.2010 за січень 2010 року, яким збільшено податкові зобовязання на 556693,00 грн., 28.04.2010 за лютий 2010 року, яким збільшено податкові зобовязання на 382062,00 грн., 07.06.2010 за березень 2010 року, яким збільшено податкові зобовязання на 529569,00 грн. (Т. І а.с. 79-95)

Згідно відміток на вказаних уточнюючих розрахунках податкових зобовязань з податку на додану вартість податковим органом не визнано їх як податкову звітність.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 23 по 27 липня 2010 року посадовими особами Ленінської МДПІ м. Луганська на підставі постанови слідчого СВ ПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську від 23.06.2010 проведено невиїзну документальну перевірку МПП «Поліпласт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період жовтень, грудень 2009 року, січень квітень 2010 року, результати якої оформлено актом № 575/23-31443942 від 27.07.2010. (Т. І а.с. 50 58)

В акті № 575/23-31443942 від 27.07.2010 зазначено, що за результатами перевірки, на підставі даних про рух грошових коштів МПП «Поліпласт» на рахунках в ЛФ ПАТ «КБ «Хрещатик», «Східно-промисловий комерційний банк» та податкових декларацій з податку на додану вартість за період жовтень, грудень 2009 року, січень квітень 2010 року Ленінська МДПІ м. Луганська прийшла до висновку про те, що позивачем у перевірений період занижено податкові зобовязання з ПДВ по операціям з продажу товарів на адресу Приватного підприємства «Гарант-Мастер» на загальну суму 2333177,00 грн., а саме у жовтні 2009 року 209500,00 грн., у грудні 2009 року 461845,00 грн., у січні 2010 року 522998,00 грн., у лютому 2010 року 399975,00 грн., у березні 2010 року 557182,00 грн., у квітні 2010 року 181677,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Ленінською МДПІ м. Луганська винесено податкове повідомлення рішення від 06 серпня 2010 року № 0001422310/0 про донарахування МПП «Поліпласт» податку на додану вартість у сумі 2333177,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2333177,00 грн. (Т. І а.с. 21)

Вирішуючи питання про законність податкового повідомлення-рішення від 06 серпня 2010 року № 00014223110/0 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні")

Відповідно до п.9 ч.1 ст. З КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Згідно ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративного суду це публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (далі - Порядок № 166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі Порядок № 327).

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

Пунктом 1.7 Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпунктом 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

В акті перевірки Ленінської МДПІ м. Луганська № 575/23-31443942 від 27.07.2010 висновок про те, що МПП «Поліпласт» занижено податкові зобовязання у загальній сумі 2333177,00 грн. зроблено на підставі даних про рух грошових коштів МПП «Поліпласт» на рахунках в ЛФ ПАТ «КБ «Хрещатик» та «Східно-промисловий комерційний банк», при цьому первинні документи, у тому числі реєстри виданих та отриманих податкових накладних та податкові накладні відповідачем не досліджувались, акт перевірки не містить посилання на те які саме податкові накладні, видані позивачем, не включено МПП «Поліпласт» до податкових зобовязань за відповідний період.

Також у вказаному акті зазначено, що дані перевірки щодо загальної суми оподаткованих операцій МПП «Поліпласт» з продажу товарів, робіт, послуг за період жовтень, грудень 2009 року, січень квітень 2010 року наведено у додатку № 1 до акту перевірки. (Т. І а.с. 13-14)

Однак, під час розгляду справи встановлено, що дані, зазначені в додатку № 1 не співпадають з даними, викладеними в акті перевірки № 575/23-31443942 від 27.07.2010.

Крім того, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі № 2а-8569/10/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2011 року, визнано протиправними дії Ленінської МДПІ м. Луганська щодо неприйняття від МПП «Поліпласт» уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітні періоди: грудень 2009 року реєстраційний № 11583, січень 2010 року реєстраційний № 12044, лютий 2010 року реєстраційний № 37836, березень 2010 року реєстраційний № 51473, а також зобовязано Ленінську МДПІ м. Луганська прийняти та включити до податкового обліку вищевказані уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок. (Т. ІІ а.с. 21-24, 31-33)

Під час перевірки, результати якої викладено в акті № 575/23-31443942 від 27.07.2010, вказані уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітні періоди грудень 2009 року, січень березень 2010 року Ленінською МДПІ м. Луганська до уваги не приймались.

Що стосується висновку експерта № 162 від 06.09.2010, складеного на виконання постанови слідчого від 25.08.2010 про призначення судово-економічної експертизи у кримінальній справі № 02-10-9119, то, як вбачається з переліку наданих на дослідження документів, експерту не надано уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітні періоди грудень 2009 року, січень березень 2010 року, первинні документи та оборотно-сальдові відомості по рахункам № 631, 361 надано не в повному обсязі, у звязку з чим суд не може прийняти даний висновок експерта як належний доказ. Між тим, експертом зроблено висновок про те, що висновки акту перевірки № 575/23-31443942 від 27.07.2010 в частині встановлення суми заниження податку на додану вартість документально не підтверджуються. (Т. І а.с. 155 194)

Суд неодноразово зобовязував відповідача надати докази, на підставі яких встановлено заниження МПП «Поліпласт» податкових зобовязань з ПДВ по операціям з продажу товарів на адресу ПП «Гарант-Мастер» на загальну суму 2333177,00 грн., а саме надати суду розрахунок донарахованих податкових зобовязань за період жовтень, грудень 2009 року, січень квітень 2010 року із зазначенням документів, на підставі яких встановлено заниження податкових зобовязань з ПДВ за період, зазначений в акті перевірки, зокрема, зазначені докази витребовувались ухвалою суду від 11.05.2011.

Однак, витребувані судом документи відповідачем надано не в повному обсязі.

Так, на вимогу суду відповідачем надано розрахунок донарахованих податкових зобовязань з урахуванням уточнюючих розрахунків МПП «Поліпласт» за період жовтень, грудень 2009 року, січень березень 2010 року (Т. ІІ а.с. 92 100)

Відповідно до вказаного розрахунку встановлено заниження податкових зобовязання з ПДВ по операціям з продажу товарів, робіт, послуг у жовтні 2009 року на суму 209500,00 грн., у грудні 2009 року на суму 145030,00 грн., у лютому 2010 року на суму 17913,00 грн., у березні 2010 року на суму 27613,00 грн., у квітні 2010 року на суму 181677,00 грн. та їх завищення у січні 2010 року на суму 33714,00 грн. Загальна сума заниження податкових зобовязання з ПДВ за вказаний період склала 548019,00 грн.

При цьому, згідно пояснень представника відповідача у судовому засіданні заниження податкових зобовязання з ПДВ за жовтень 2009 року у сумі 209500,00 грн. виникло у звязку з неповним декларуванням податкових зобовязань за розрахунками з ПП «Гарант-Мастер». У якості доказу наведено інформацію про рух коштів на рахунках МПП «Поліпласт» за жовтень 2009 року, згідно якої у жовтні 2009 року ПП «Гарант-Мастер» сплатило МПП «Поліпласт» кошти за придбаний товар платіжними дорученнями № 116 від 22.10.2009 на суму 439000,00 грн., у тому числі ПДВ 73166,67 грн., № 117 від 23.10.2009 на суму 370000,00 грн., у тому числі ПДВ 61666,67 грн., № 119 від 26.10.2009 на суму 365455,18 грн., у тому числі ПДВ 60909,20 грн., № 126 від 29.10.2009 на суму 1100000,00 грн., у тому числі ПДВ 183333,33 грн., № 125 від 29.10.2009 на суму 1600000,00 грн., у тому числі ПДВ 266666,67 грн. (Т. ІІ а.с.94-96)

Судом досліджено виписки Луганської філії ПАТ «КБ «Хрещатик» по рахунку МПП «Поліпласт» та встановлено, що на підставі платіжного доручення № 125 від 29.10.2009 ПП «Гарант-Мастер» дійсно перерахувало на користь МПП «Поліпласт» грошові кошти у сумі 1600000,00 грн., однак, згідно призначення платежу перерахунок здійснено як повернення помилково перерахованої суми згідно рахунку № 19 від 29.10.2009, у тому числі ПДВ 266666,67 грн. (Т. І а.с. 207)

Вказані обставини відповідачем не досліджувались та сума ПДВ 266666,67 грн. врахована в загальну суму податкових зобовязань МПП «Поліпласт» безпідставно.

Згідно реєстру виданих податкових накладних МПП «Поліпласт» за жовтень 2009 року до складу податкових зобовязань позивачем включено дані виданих податкових накладних на адресу ПП «Гарант-Мастер», а саме за податковою накладною від 22.10.2009 № пп-0000714/3 ПДВ у сумі 73166,67 грн., за податковою накладною від 23.10.2009 № пп-00714/4 ПДВ у сумі 61666,67 грн., за податковою накладною від 26.10.2009 № пп-00715/4 ПДВ у сумі 60909,20 грн., за податковою накладною від 29.10.2009 № пп-00718/2 ПДВ у сумі 183333,33 грн., за податковою накладною від 30.10.2009 № пп-00719/1 ПДВ у сумі 57167,39 грн. (Т. ІІ а.с. 76-77)

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено, що датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Тобто, платник податку збільшує свої податкові зобовязання з ПДВ або під час надходження коштів, сплачених покупцем як передплата за товар по договору, або під час виписки податкової накладної, коли поставка товару передує оплаті його вартості.

Таким чином, для правильного визначення сум податкових зобовязань платника податку податковий орган повинен перевіряти не лише дані про рух грошових коштів на рахунках платника податку, як здійснено Ленінською МДПІ м. Луганська, а й інші первинні документи такого платника податку, включаючи договори з покупцями, дані аналітичного та синтетичного обліку.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи МПП «Поліпласт» про призначення невиїзної документальної перевірки Ленінською МДПІ м. Луганська не повідомлялось, жодні документи первинного бухгалтерського обліку, дані аналітичного та синтетичного обліку у позивача не витребовувались.

Відповідно до п.п. 2.3.4 п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за номером 925/11205 (діяв на час складання акту від 27.07.2010 № 575/23-31443942), не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб субєкта господарювання.

Згідно ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначені до рішень субєктів владних повноважень, суд зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 06 серпня 2010 року № 0001422310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 2333177,00 грн. прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

На час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення був Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181).

Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 06.08.2010 № 0001422310/0 відповідачем нараховано 1166588,50 грн. штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 та 1166588,50 грн. на підставі п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181. (Т. І а.с. 59)

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Крім того, п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Тобто, вказані норми Закону передбачають право контролюючого органу нараховувати штрафні санкції на донараховані податковим органом суми податкових зобовязань платника податків. Враховуючи, що під час розгляду справи суд прийшов до висновку про відсутність підстав у Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську для визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 2333177,00 грн., то, відповідно, відповідач не мав законних підстав і для нарахування штрафних санкцій у загальному розмірі 2333177,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним, а тому, позовні вимоги про визнання податкового повідомлення-рішення Ленінської МДПІ м. Луганська від 06 серпня 2010 року № 0001422310/0 незаконним та його скасування підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, або пропорційно до задоволених вимог.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 24 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 87, 94, 98, 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Малого приватного підприємства "Поліпласт" задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 0001422310/0 від 06 серпня 2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 4666354,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства "Поліпласт" судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 25 травня 2011 року.

СуддяТ.В. Смішлива