Постанова № 16037366, 16.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2011 року Справа № 2а-2929/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання Молчановій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Селянського (фермерського) господарства «Надія» про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 448,12 грн., -

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2011 року позивач - Виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача - Селянського (фермерського) господарства «Надія» про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 448,12 грн., в якому посилався на наступне. Селянське (фермерське) господарство «Надія» є юридичною особою та у відповідності зі ст.22 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ є страхувальником та зареєстрований в якості платника збору на обовязкове соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Новоайдарській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення ФСС з тимчасової втрати працездатності під №440410000750. Відповідно до статті 1 Закону України від 11.01.2001 № 2213 “Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування” та підпунктів 3.1.1. та 3.1.2 пункту 3.1. розділу 3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду від 26.06.2001 затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 № 16, Селянське (фермерське) господарство «Надія» як субєкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинно нарахувати 1,4% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,25%-0,5% від суми оплати праці найманих працівників. Відповідно до п.п.2 п.2 ст.27 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ страхувальник зобовязаний нараховувати та сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі. Однак, у порушення вказаних норм, відповідач не сплачує до Фонду страхові внески. Загальна сума простроченої заборгованості, що рахується за СФГ «Надія» станом на 01.01.2011 перед Фондом, складає 448,12 грн. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Надія» на свою користь прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням в сумі 448 грн. 12 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, надав суду пояснення, аналогічні викладеному у позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 14 Закону України від 14.01.1998 № 16/98-ВР „Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообовязкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Згідно із частиною 3 статті 10 Законом України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.

Законом України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообовязкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у звязку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообовязкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст.1 Закону України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у звязку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сімї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, повязаних із смертю застрахованої особи або членів її сімї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог ст.13 Закону України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» виконавча дирекція Фонду:

1) забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

2) здійснює оперативне розпорядження страховими коштами Фонду в межах затвердженого бюджету Фонду;

3) здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом;

4) здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

5) представляє інтереси страховика в судових та інших органах;

6) готує та подає на розгляд правління:

пропозиції щодо розміру страхових внесків на наступний рік;

проект бюджету Фонду та звіт про його виконання;

пропозиції щодо розміру резервних коштів;

7) виконує інші функції відповідно до положення про виконавчу дирекцію Фонду.

Статтею 22 Закону України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” передбачено, що платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Страхувальники- юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду.

Судом встановлено, що відповідач Селянське (фермерське) господарство «Надія» є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням та перебуває на обліку в Новоайдарській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за №440410000750 з 21.02.2002, що підтверджується відповідною заявою, повідомленням про взяття на облік та карткою страхувальника (аркуші справи 14,15,16).

Відповідно до статті 1 Закону України від 11.01.2001 № 2213 “Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування” та підпунктів 3.1.1. та 3.1.2 пункту 3.1. розділу 3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду від 26.06.2001 затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 № 16 розмір страхових внесківу звязку з тимчасовою втратою працездатності складає:

- для роботодавців- 2,9 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

- 0,5 відсотка- для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;

- 1,0 відсотка- для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Згідно звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС з ТВП за 2010 рік за Селянським (фермерським) господарством «Надія» рахувалася прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків у загальному розмірі 1191,41 грн. (аркуші справи 6-7).

Актом звірення розрахунків від 17.01.2011, складеним між СФГ «Надія» та Виконавчою дирекцією ЛОВ ФСС з тимчасової втрати працездатності, також підтверджується, що станом на 31.12.2010 за відповідачем рахувалася прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків у загальному розмірі 1191,41 грн. (аркуш справи 9).

Так, за постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2010 по справі №2а-1426/10/1270 вже стягнуто заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 743,29 грн. (аркуші справи 29-32), залишок несплаченої заборгованості станом на 01.01.2011 складає 448,12 грн.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Законом України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” встановлено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, повязаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць- у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період (стаття 23 Закону).

Статтєю 30 Закону України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” передбачено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Відповідно до статті 30 Закону України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” строк давності щодо стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, не застосовується.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи в добровільному порядку прострочену заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 448,12 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 16 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 23 травня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Селянського (фермерського) господарства «Надія» про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 448,12 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Надія" (місцезнаходження: 92764 Луганська область, Старобільській район, с.Шульгінка, вул.Тітова,55; ідентифікаційний код 20188804; розрахунковий рахунок №2600930100264, МФО 364068) на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (місцезнаходження: 91055 м.Луганськ, вул.Коцюбинського,буд.13; ідентифікаційний код 21785643) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 448 грн. 12 коп. (чотириста сорок вісім гривень 12 копійок), перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок №37172500100001 в УДК Луганської області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 23 травня 2011 року.

СуддяО.О. Цицюра