Постанова № 16037321, 08.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2011 року Справа № 2а-2139/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Секірської А.Г.

за участю секретаря Кулигіна А.Є.,

сторін:

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № 6 від 11.03.2011)

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 25/9/10 від 04.01.2011)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Будівельна компанія «СД-СТРОЙ» до державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ :

12.03.2011 позивач ПП «БК «СД-СТРОЙ» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, в обґрунтування якого послався на наступне.

З 09.02.2011 по 14.02.2011 відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка ПП «БК «СД-СТРОЙ» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Луганськ Енергомонтаж» за період з 01.04.2008 по 30.06.2008, за результатами якої складено акт № 60/2320/34449450 від 17.02.2011. Перевіркою встановлено порушення ПП «БК «СД-СТРОЙ»: 1) п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 17468,00 грн.; 2) усна домовленість між ТОВ «Луганськ Енергомонтаж» та ПП «БК «СД-СТРОЙ» на придбання товару суперечить інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.п.1,5 ст.203, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю та операції за ним підлягають виключенню з податкового обліку підприємства.

На підставі даного акту, 28.02.2011 відповідач виніс податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій) на суму 21835,00 грн., з яким позивач не погоджується з огляду на наступне.

В ході перевірки встановлено, що діяльність контрагента позивача ТОВ «Луганськ- Енергомонтаж» не відповідає та суперечить вимогам ст.ст.3,42,44 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436 з причин, викладених в акті. У звязку з винесенням Артемівським районним судом м. Луганська 26.11.2009 вироку (справа № 10779/09), на підставі якого директора ТОВ «Луганськ Енергомонтаж» ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, відповідач у позасудовому порядку визнає усі укладені позивачем з ТОВ «Луганськ Енергомонтаж» правочини нікчемними як такими, що порушують публічний порядок на підставі ст.ст. 215,216,228 Цивільного кодексу України. Відповідач в акті робить висновок про те, що за даними право чинами відсутній обєкт оподаткування податком на додану вартість з підприємствами постачальниками в розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідач вважає, що вказані правочини є нікчемними і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю. Проте відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Жодне з перелічених у статті 228 ЦК України порушень в акті відповідачем не наведено, та не обґрунтовано, в чому полягає порушення публічного порядку. Стаття 20 Податкового кодексу України не надає відповідачу права визнавати правочини нікчемними або робити висновки про їх нікчемність.

Відносини ПП «БК «СД-СТРОЙ», ТОВ «Луганськ Енергомонтаж» є господарськими, оскільки відповідно до ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Тому відповідач не мав права робити висновки про нікчемність правочинів, укладених між ПП «БК «СД-СТРОЙ» та ТОВ «Луганськ Енергомонтаж», а мав право звернутися до суду із позовом про визнання вказаних правочинів недійсними на підставі ст.ст. 207,208 Господарського кодексу України. Відповідальності за своїх постачальників позивач не несе.

Крім того, з 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, яким визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про податок на додану вартість», норми якого застосовує відповідач при складанні акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 28.02.2011, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій) на суму 21835,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, дали пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях посилався на наступне.

На підставі службового посвідчення серії НОМЕР_2 від 14.05.2009, виданого ДПІ, ОСОБА_4 головним державним податковим ревізором інспектором, інспектором податкової служби І рангу відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб згідно з п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України та згідно наказу ДПІ № 65 від 07.02.2011 проведена документальна невиїзна перевірка ПП «БК «СД-СТРОЙ» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Луганськ Енергомонтаж» за період з 01.04.2008 по 30.06.2008. Повідомлення та копія наказу ДПІ вручені 07.02.2011 під розписку директору ПП «БК «СД-СТРОЙ» ОСОБА_5, перевірку проведено з його відома в приміщенні ДПІ на підставі матеріалів, отриманих від директора ПП «БК «СД-СТРОЙ» листом від 17.12.2010 № 34 (вх. № 27772/10 від 22.12.2010), матеріалів, отриманих від ДПА в Луганській області листом від 24.11.2010 № 21751/7/23-706 з додатками.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав, свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Артемівським районним судом м. Луганська 26.11.2009 винесено вирок по справі № 1-779/09, яким ОСОБА_3 визнано винним у здійсненні злочину, передбаченого статтями 27,205 КК України. У вироку зазначено, що ОСОБА_3, не маючи наміру та можливості здійснювати підприємницьку діяльність з метою створення та реєстрації фіктивного субєкта господарювання, замовив у ПП «Юридична фірма «Тіс» складання статуту та інших документів, а також підписав договір на виконання повноважень від його імені справи у державного реєстратора. У результаті цього ТОВ «Луганськ Енергомонтаж» на порушення ч.1 ст.92 і ч.2 ст.65 ЦК України незаконно придбало громадянські права та обовязки юридичної особи, у звязку з чим, після державної реєстрації не мало право здійснювати діяльність через свої органи у відповідності з законами та установчими документами, оскільки в порушення порядку його створення фактично було фіктивним субєктом підприємницької діяльності. Тобто усі правочини, укладені ТОВ «Луганськ Енергомонтаж» в період, коли ОСОБА_3 значився директором та засновником є незаконними.

Згідно вироку Артемівського районного суду м. Луганська від 26.11.2009 по справі № 1-779/09 встановлено, що ОСОБА_3 вчинив протиправні діяння, які полягають у реєстрації на його імя ТОВ «Луганськ Енергомонтаж» без мети здійснення підприємницької діяльності, також він зареєстрований директором та головним бухгалтером підприємства, при цьому відношення до фінансово господарської діяльності підприємства немає. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочинів за ознаками фіктивного підприємництва, тобто створення чи набуття субєкта підприємницької діяльності з метою приховування незаконної діяльності, наміри цього громадянина не тягнуть за собою дійсного настання цивільно правових наслідків. Тому правочини, укладені ТОВ «Луганськ Енергомонтаж» порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, тобто є нікчемними.

Як зазначено на податкових накладних, виписаних на імя ПП «БК «СД-СТРОЙ», вони підписані особисто директором ТОВ «Луганськ Енергомонтаж» ОСОБА_3 та скріплені печаткою ТОВ «Луганськ Енергомонтаж». З урахуванням вироку, усний договір, первинні документи та документи податкового обліку ТОВ «Луганськ Енергомонтаж» не мають статусу юридично значимих, вважаються недійсними. Оформлення всіх документів та розрахунки здійснювались без мети реального настання правових наслідків, тому не можуть слугувати документами, які підтверджують право позивача на відображення даних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку. Таким чином, у разі порушення контрагентом ТОВ «Луганськ Електромонтаж» своїх податкових зобовязань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), укладена усна угода з ПП «БК «СД-СТРОЙ» для останнього, має протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у ціні товару, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч.2 ст.228 ЦК України є нікчемним.

Відповідно до п.1 розділу ХІХ Податкового кодексу України, він набирає чинності з 01.01.2011, тим самим згідно п.2 розділу ХІХ Податкового кодексу України, Закон України «Про податок на додану вартість» втрачає чинність з 01.01.2011. Перевірка ПП «БК «СД-СТРОЙ» проводилась за період квітень червень 2008 року, тобто в період дії Закону України «Про податок на додану вартість», отже, порушення, визначені актом перевірки від 17.02.2011 № 60/2320/34449450 повністю відповідають чинному законодавству. Крім того, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 № 2а-9422/10/1270 було визнано недійсним запис від 08.08.2006 за № 1382102000000 9270 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Луганськ Енергомонтаж». Таким чином, при розгляді матеріалів перевірки встановлено, що докази, наведені в матеріалах перевірки, є достатніми для підтвердження порушень, вказаних в акті перевірки від 17.02.2011 № 60/2320/34449450 та дії перевіряючого відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень субєктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивач ПП «Будівельна компанія «СД-СТРОЙ» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності 14.06.2006 виконавчим комітетом Луганської міської ради, № запису 1382102 0000 008818 (а.с.130), перебуває на обліку в ДПІ у Артемівському районі м. Луганська як платник податків з 23.06.2006 за № 4630 (а.с.117), та є платником податку на додану вартість з 16.08.2006, що підтверджується свідоцтвом № 17049713 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.122).

В період з 09.02.2011 по 14.02.2011 на підставі службового посвідчення серії НОМЕР_2 від 14.05.2009, виданого ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську, ОСОБА_4 головним державним податковим ревізором інспектором, інспектором податкової служби І рангу відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб згідно із п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України та згідно наказу ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську № 65 від 07.02.2011 проведена документальна невиїзна перевірка ПП «СД-СТРОЙ», за результатами якої складено акт від 17.02.2011 № 60/2320/34449450 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «СД-СТРОЙ» код ЄДРПОУ 34449450 з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Луганськ Енергомонтаж» код ЄДРПОУ 34525797 за період з 01.04.2008 по 30.06.2008 (а.с.6-20).

Згідно висновків зазначеного акту, перевіркою встановлено порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 17468,00 грн., у тому числі за квітень 2008 на суму 4969,00 грн., за травень 2008 на суму 9239,00 грн., за червень 2008 на суму 3260,00 грн.; усна домовленість між ТОВ «Луганськ-Енергомонтаж» та ПП «СД-Строй» на придбання товару суперечить інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.п.1,5 ст.203, ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю та операцій за ним підлягають виключенню з податкового обліку підприємства (а.с.19).

На підставі зазначеного акту, ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську прийняте податкове повідомлення рішення від 28.02.2011 № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 21835,00 грн., в тому числі за основним платежем 17468,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4367,00 грн. (а.с.21).

Як вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, щодо включення до складу податкового кредиту сум, сплачених за нікчемними договорами, укладеними з ТОВ «Луганськ Енергомонтаж».

З акту перевірки вбачається, що згідно наданих від ПП «СД-Строй» до перевірки документів (вх. № 2772/10 від 22.12.2010) встановлені взаємовідносини з ТОВ «Луганськ-Енергомонтаж» за період з 01.04.2008 по 30.06.2008 на підставі усної домовленості з придбання будівельних матеріалів та комплектуючих. На виконання усної домовленості, ТОВ «Луганськ-Енергомонтаж» було виписано для ПП «СД-Строй» на загальну суму 104809,27 грн., у тому числі ПДВ 17468,22 грн. видаткові та податкові накладні (а.с.14).

Судом встановлено, що укладення усної домовленості між юридичними особами ПП «БК «СД-Строй» та ТОВ «Луганськ Енергомонтаж» є таким, що суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону № 168 дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем, визначено п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону. Порядок заповнення податкових накладних затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за №233/2037. П.6 зазначеного Порядку передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

За правилами п.18 цього Порядку усі складеніпримірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Пунктом 5 зазначеного Порядку встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у випадках її заповнення іншою особою ніж особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що спірні податкові накладні складені ОСОБА_3

Вироком Артемівського районного суду м. Луганська від 26.11.2009 у справі №1-779/09, що набрав законної сили, директора ТОВ «Луганськ-Енергомонтаж» ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 КК України (а.с.112-114).

З наведеного вироку вбачається, що фактично ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Луганськ-Енергомонтаж» ОСОБА_3 не мав. Можливість фактичного керування підприємством від його імені він надав чоловіку на імя «Олег», оскільки отримані установчі документи, а саме оригінал статуту ТОВ «Луганськ Енергомонтаж», свідоцтво про державну реєстрацію, довідку статистики, свідоцтво платника ПДВ, ОСОБА_3 передав зазначені особі.

Крім того, вироком встановлено, що ОСОБА_3 за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами ОСОБА_7 та ОСОБА_6, вчинив дії, що порушують публічний порядок створення та державної реєстрації субєктів господарювання та зайняття підприємницькою діяльністю з метою прикриття незаконної діяльності, повязаної з порушенням порядку зайняття підприємницькою діяльністю, в результаті чого ТОВ «Луганськ Енергомонтаж» в порушення ч.1 ст.92 ЦК України та ч.2 ст.65 ГК України незаконно придбало цивільні права та обовязки юридичної особи, у звязку з чим після державної реєстрації не повинно було здійснювати діяльність через свої органи у відповідності з законами та установчими документами, оскільки в порушенні порядку його створення фактично є фіктивним субєктом підприємницької діяльності.

Зазначені обставини свідчать про те, що у господарських операціях з ТОВ «Луганськ Енергомонтаж» на стороні продавця діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів податкової звітності. Як наслідок, включена позивачем до податкового кредиту сума податку на додану вартість не відповідає фактичним податковим зобов'язанням платника податку-продавця.

Крім того, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 по справі № 2а 9422/10/1270, що набрала законної сили, визнано недійсним запис від 08.08.2006 за № 13821020000009270 про державну реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ Енергомонтаж», ідентифікаційний код 34525797, місцезнаходження юридичної особи 91006, м. Луганськ, кв. Ленінського Комсомолу, 7/44 (а.с.109-111).

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім того, судом встановлено, що в акті перевірки від 17.02.2011 № 60/2320/34449450 та податковому повідомленні рішенні від 28.02.2011 № НОМЕР_1 податковим органом помилково зазначено назву підприємства приватне підприємство «СД-Строй» замість правильного приватне підприємство «Будівельна компанія «СД-Строй», проте це не є підставою для визнання незаконним та скасування правильного по суті податкового повідомлення рішення, до того ж, в зазначених документах вірно вказано код ЄДРПОУ позивача 34449450 та юридичну адресу 91000, м. Луганськ, кв. Ольховський, 5/197.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивач, в даному випадку, не довів правомірність формування податкового кредиту за податковими накладними, складеними ТОВ «Луганськ Енергомонтаж». За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 08 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 11 квітня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Будівельна компанія «СД-СТРОЙ» до державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про скасування податкового повідомлення - рішення відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 11 квітня 2011 року.

Суддя А.Г. Секірська