Постанова № 16037303, 16.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №9.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 березня 2011 року Справа № 2а-552/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Секірської А.Г.

за участю секретаря Кулигіна А.Є.

сторін:

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № 803 від 04.10.2010, дійсна до 31.03.2011)

представника відповідача ДПІ в Станично Луганському районі Луганської області ОСОБА_2 (довіреність № 5254 від 04.10.2010, дійсна 04.10.2011)

представника відповідача ДПА в Автономній Республіці Крим не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо комерційної фірми «ЛІА» ЛТД до Державної податкової інспекції в Станично Луганському районі Луганської області, Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.12.2010 № 0000772304, -

ВСТАНОВИВ :

12.01.2011 позивач ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, в обґрунтування якого послалася на наступне.

Працівниками ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим проведено планову виїзну перевірку ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД та складена акт перевірки № 0076/12/29/23/20163224 від 07.12.2010 на підставі якого 23.12.2010 ДПІ в Станично Луганському районі Луганської області винесено рішення від 23.12.2010 № 0000772304. В ньому зазначено про порушення позивачем вимог п.п.1,2,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», посилаючись на п.1 ст.17, 22 Закону відповідач застосував штрафні санкції до позивача у розмірі 15858,20 грн. як пятикратну вартість проданих товарів (наданих послуг), що застосовується у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа. Відповідач вважає порушення у тому, що позивач не відобразив повернення товару на суму 3171,64 грн. через реєстратор розрахункових операцій шляхом видання видаткового чеку.

Позивач не погоджується з висновками відповідача з огляду на наступне.

Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений Наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 у п. 4.7 передбачає, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації відємної суми тільки у разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній памяті відємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «Службова видача». Позивач використовував дозволений механізм повернення товарів шляхом «службової видачі», тому що його РРО через свої технічні можливості дозволяють лише так проводити повернення грошей.

Крім того, відповідач у своїх висновках посилається на доповнення до Акту № 000046, а не акт перевірки № 0076/12/29/23/20163224, що був складений при перевірці ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД, також в Акті перевірки була помилково зазначена назва підприємства замість «Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо комерційна фірма «ЛІА» ЛТД» було зазначено «Фірма ЛІА «ЛТД».

На підставі викладеного, позивач просить суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.12.2010 № 0000772304.

Ухвалою від 01.02.2011 до участі в справі залучено в якості другого відповідача Державну податкову адміністрацію в Автономній Республіці Крим.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові. Додатково пояснив, що відповідач безпідставно розрахував суму штрафних санкцій, не врахувавши «службову видачу», яка була проведена правомірно згідно п. 4.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, при цьому відповідач не навів доказів того, що на початок перевірки програмно апаратний комплекс РРО мав як програмну, так і технічну можливість здійснювати повернення коштів покупцям іншим шляхом, ніж «службова видача», і що це було перевірено відповідачем.

Представник відповідача ДПІ в Станично Луганському районі Луганської області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях послався на наступне.

24.11.2010 податковими ревізорами інспекторами ДПІ у м. Сімферополі АРК проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій супермаркету «Абсолют», який належить субєкту господарської діяльності ТОВ «ЛІА ЛТД» з питання дотримання порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Загальна сума готівкових коштів, яка відображена в КОРО «повернення товару» склала 3171,64 грн., яка не зазначена в денному Z-звіті, в тому числі дана сума не проведена через РРО. Перевіркою було встановлено порушення п.п.1,2,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідно до п.п.4.7, п.4, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державній лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації відємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній памяті відємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача». Забороняється реєструвати через РРО відємні суми з використанням операції «сторно». Позивач до адміністративного позову надав копії документів, що підтверджують проведення повернення товарів шляхом «службової видачі», однак в даних копіях немає чеків, підтверджуючих повернення за 09.06.2010, яку вказано в акті перевірки.

Крім того, позивач посилається на те, що використовував дозволений механізм повернення товарів шляхом «службової видачі», тому що його реєстратори розрахункових операцій через свої технічні можливості дозволяють лише так проводити повернення коштів, проте в супермаркеті «Абсолют» в м. Сімферополі застосовуються реєстратори розрахункових операцій Датекс, алгоритм роботи яких забезпечує окреме накопичення у фіскальній памяті відємних сум розрахунків.

На підставі викладеного, представник відповідача ДПІ в Станично Луганському районі Луганської області просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача ДПА в Автономній Республіці Крим в судове засідання не зявився, надав письмові заперечення проти позову, в яких послався на те, що алгоритм роботи реєстратора розрахункових операцій Датекс, який використовується ТОВ ВКФ «ЛІА ЛТД» дозволяє окреме накопичення у фіскальній памяті відємних сум розрахунків, тобто реєстрація видачі коштів у разі повернення товару повинна здійснюватись шляхом реєстрації відємної суми розрахунків. Підприємством вимоги пункту 4.7 Порядку реєстрації, опломбування й застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.02.2001 за № 107/5298, не були виконані, що зафіксовано в акті перевірки та підтверджується адміністративним позовом підприємства. У разі не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій відповідно до пункту 1 статті 17 та ст.22 Закону № 265, передбачається застосування штрафних (фінансових) санкцій у пятикратному розмірі вартості проданих (повернених) товарів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, та п. 3.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 №355, контроль за здійсненням субєктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення відповідно до щомісячних планів податкового органу планових перевірок та позапланових перевірок у випадках, передбачених законодавством, на підставі рішення керівника органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що позивач товариство з обмеженою відповідальністю виробничо комерційна фірма «ЛІА» ЛТД зареєстроване як юридична особа Станично Луганською районною державною адміністрацією Луганської області 18.06.2001 (а.с.28).

24.11.2010 уповноваженими особами ДПА у Автономній Республіці Крим на підставі направлення № 2420/23-3 від 23.11.2010 проведено перевірку господарської одиниці супермаркету «Абсолют», що розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Октябрьська, 12, що належить субєкту господарювання ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД на підставі Законів України від 04.12.1990 № 509 «Про державну податкову службу в Україні», від 06.07.1995 № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23.03.1996 № 98/96 «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 01.06.2000 № 1775 «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», від 19.12.1995 № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

За результатами перевірки складено акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 25.11.2010, яким встановлено наступне порушення: загальна сума готівкових коштів, що відображена у КОРО «повернення товару» склала 3171,64 грн., дана сума не проведена через РРО, на дану суму не видано видатковий чек відповідно до Положення № 614 та п.2,13 ст.3 Закону України № 265 (а.с.31-34)

Рішенням від 23.12.2010 № 0000772304 до позивача ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 15858,20 грн. на підставі зазначеного Акту перевірки від 25.11.2010, зареєстрованого у ДПІ в Станично Луганському районі 02.12.2010 № 0076/12/29/23/20163224, яким встановлено порушення п.1,2,13 ст.3 Закону № 265 та згідно з п.1 ст.17, ст.22 Закону № 265.

Згідно із п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу України" від 04.12.1990 №509, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, зокрема, відповідно до ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за виявлені порушення до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), відповідні органи державної податкової служби України мають право приймати рішення про застосування фінансових санкцій.

Стаття 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 визначає підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а порядок проведення планових та позапланових перевірок щодо дотримання субєктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків і дотримання законодавства про державне регулювання обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів регламентовано спеціальними законами, при здійсненні контролю у зазначеній сфері органи державної податкової служби керуються Законом № 509 в частині дотримання умов допуску посадових осіб до проведення планових та позапланових перевірок, передбаченого ст.11-2 Закону.

Відповідно до ч.1,2 ст.11-2 зазначеного Закону № 509, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2)копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Суд не приймає посилання представника позивача на те, що органом державної податкової служби було порушено порядок проведення перевірки, оскільки з огляду на вищенаведені норми, уповноваженою особою супермаркета «Абсолют», а саме продавцем ОСОБА_4, яка працювала на той час касиром торгівельного залу, що підтверджується списком співробітників Симферопольського магазину «Абсолют» (а.с.179-188), фактично було допущено перевіряючих до перевірки та надано книги ОРО та інші документи, зроблено запис про перевірку в журналі реєстрації перевірок № 1 (а.с.198).

Суд також не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що реєстратори розрахункових операцій, які використовуються в супермаркеті «Абсолют» м. Сімферополя, хоча і мають функцію окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків, проте є програмно апаратними комплексами, і у звязку з цим на момент проведення перевірки програмне забезпечення не дозволяло використовувати зазначену функцію, а позивачем використовувався дозволений механізм повернення товарів шляхом «службової видачі», що повинно було бути враховане перевіряючими, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 107/5298, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

Як вбачається з інформації, наданої ДПІ в Станично Луганському районі Луганської області, в супермаркеті «Абсолют» ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД (код 20163224) в м. Сімферополі, вул. Октябрьська, 12, застосовуються реєстратори розрахункових операцій, зареєстровані в ДПІ в Станично Луганському районі Луганської області,

-ДАТЕКС FP 3530 T, заводський номер ДО 06010493, фіскальний номер 1229000746, дата реєстрації 26.04.2007;

-ДАТЕКС FP 3530 T, заводський номер ДО 06010492, фіскальний номер 1229000747, дата реєстрації 26.04.2007;

-ДАТЕКС FP 3530 T, заводський номер ДО 06010766, фіскальний номер 1229000748, дата реєстрації 26.04.2007;

-ДАТЕКС FP 3530 T, заводський номер ДО 06010765, фіскальний номер 1229000749, дата реєстрації 26.04.2007;

-ДАТЕКС FP 3530 T, заводський номер ДО 06010250, фіскальний номер 1229000750, дата реєстрації 26.04.2007;

-ДАТЕКС FP 3530 T, заводський номер ДО 06010256, фіскальний номер 1229000751, дата реєстрації 26.04.2007;

-ДАТЕКС FP 3530 T, заводський номер ДО 06010491, фіскальний номер 1229000752, дата реєстрації 26.04.2007;

-ДАТЕКС FP 3530 T, заводський номер ДО 06010247, фіскальний номер 1229000753, дата реєстрації 26.04.2007;

-ДАТЕКС FP 3530 T, заводський номер ДО 06011021, фіскальний номер 1229000754, дата реєстрації 26.04.2007;

-ДАТЕКС FP 3530 T, заводський номер ДО 06012776, фіскальний номер 1229000761, дата реєстрації 26.04.2007;

-ДАТЕКС FP 3530 T, заводський номер ДО 06010493, фіскальний номер 1229000746, дата реєстрації 27.11.2007 (том 1, а.с.189).

Як вбачається з відповіді на запит суду ТОВ «Датекс Україна» від 12.03.2011 № 01/01/12, яке є виробником реєстраторів розрахункових операцій ДАТЕКС FP 3530 T відповідно до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом ДПА України від 19.08.2010 N 618, вищенаведені реєстратори розрахункових операцій з зазначеними заводськими номерами забезпечують окреме накопичення у фіскальній памяті відємних сум розрахунків окремо за кожною податковою ставкою (том 6, а.с.181).

Таким чином, оскільки функції реєстраторів розрахункових операцій ДАТЕКС FP 3530 T, які використовуються в супермаркеті «Абсолют» в м. Сімферополі забезпечують окреме накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків, операції з повернення коштів повинні були проводитися через РРО з видачею відповідних чеків, тому суд вважає встановленим, що ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД допускалися порушення п.4.7 Порядку.

Проте, оцінюючи прийняте ДПІ в Станично Луганському районі Луганської області рішення від 23.12.2010 № 0000772304, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.1,2,13 ч.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону № 265, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:

вчинене вперше - 1 гривня;

вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);

за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Відповідно до ст.22 Закону № 265, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 N 327, який діяв на момент проведення перевірки та оформлення її результатів, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п. 1.5 Порядку, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до п. 1.7 Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до абзацу 3, 4 п. 1.8 Порядку, у разі необхідності використання у змісті акта скорочених назв і загальноприйнятих абревіатур при першому вживанні відповідне словосполучення наводиться повністю з одночасною вказівкою в дужках його скороченої назви або абревіатури, які будуть використовуватись далі в тексті. В акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок, розрахунках та інших матеріалах не допускаються різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних.

Відповідно до п.2.3.7 Порядку, результати невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства оформляються аналогічно оформленню результатів перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства.

Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.

Відповідно до п.п.2.1.2, 2.1.7 п. 2.1 Порядку, вступна частина акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинна містити такі дані: повне і скорочене найменування суб'єкта господарювання відповідно до установчих документів, період, за який проводиться перевірка діяльності суб'єкта господарювання.

Згідно до п.п.2.2.11 п. 2.2 Порядку, загальні положення акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинні містити інформацію про документи, які використані при даній перевірці, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий).

Згідно п.п. 2.4.1 п. 2.4 Порядку, у висновку акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів.

Судом встановлено, що акт від 24.11.2010 перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, містить численні порушення вищенаведених норм, зокрема:

- невірно зазначене найменування субєкта господарювання (фірма «ЛІА» ЛТД замість ТОВ ВКФ «ЛІА ЛТД»);

- не зазначено період, за який проводиться перевірка діяльності суб'єкта господарювання;

- не зважаючи на те, що не допускаються різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних, в розділі 2.2.14 акту є посилання на книгу ОРО, номер якої виправлено № 1229000747;

- в п.2.1.3 акту зазначено, що для перевірки надана одна книга ОРО на реєстратор розрахункових операцій № 1229000761, проте в п. 2.2.14 «додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки» є посилання ще на дві книги ОРО - № 1229000747, № 1229000748, і в доповненні до акту значаться три книги ОРО - № 1229000753, № 1229000746, щодо яких в акті немає відомостей про їх дослідження при перевірці.

Відповідно до п. 7.1 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 №567/5758, податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С").

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій складається на розраховану суму штрафних (фінансових) санкцій. Якщо податковий орган застосував штрафні санкції відповідно до декількох законодавчих актів, якими податковим органом надано право їх застосовувати, то складається відповідна кількість рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Якщо згідно із законодавством передбачено декілька термінів сплати розрахованих сум штрафних (фінансових) санкцій, то суми, які необхідно сплатити, та відповідні терміни сплати проставляються в окремих рядках рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, судом були досліджені належним чином завірені копії (згідно довідки ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД від 01.03.2011 № 268, оригінали книг ОРО у судове засідання не можуть бути надані, оскільки згідно з п.п.7.2 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок № 614 від 01.12.2000, субєкт господарювання повинен забезпечити зберігання у господарській одиниці довідки про реєстрації книги ОРО та останньої використаної книги ОРО (а.с.212 том 1) книг обліку розрахункових операцій № 1229000753 (том 2), № 1229000746 (том 3), №1229000761 (том 4), № 1229000747 (том 5) та № 1229000748 (том 6), і були виявлені суттєві розбіжності даних, зазначених в акті, та даних, що містяться в книгах ОРО.

Зокрема, серед таких розбіжностей можна виділити наступні:

-не співпадають номери Z звітів в акті і в книзі ОРО ( книга ОРО 1229000746, в акті зазначено Z звіт № 01813, проте в книзі згідно даного Z звіту не було повернень сум, а було повернення згідно Z звіту № 01814 (том 3 а.с.54), книга ОРО 1229000748, в акті зазначено Z звіт № 01635, проте в книзі згідно даного Z звіту не було повернень сум, а було повернення згідно Z звіту № 01634 (том 6 а.с.11), в акті зазначено Z звіт № 01780, проте в книзі згідно даного Z звіту не було повернень сум, а було повернення згідно Z звіту № 01680 (том 6 а.с.11));

-в книгах ОРО містяться Z звіти з зазначенням сум, виданих при поверненні товару, які взагалі не були досліджені перевіряючим та не враховані при встановленні порушень та визначенні розміру штрафної санкцій (№ 01806 від 13.11.2010 (том 2 а.с.58), № 01733 від 11.10.2010 (том 3 а.с.32);

-суми, зазначені в акті, не відповідають сума, зазначеним в книгах ОРО (Z-звіт № 01811 від 19.11.2010 сума повернення 43,86 грн., в акті 43,76 грн. (том 3 а.с.54);

-в акті при посиланні на Z звіт № 01695 (книга ОРО № 1229000761) немає посилання на суму повернення коштів, при посиланні на Z звіти книги ОРО № 1229000748 взагалі не зазначено суми повернутих коштів, у звязку з чим не вбачається можливості визначити, на яку суму не видано розрахункових документів згідно зазначеної книги ОРО.

Таким чином до ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД зазначеним рішенням була застосована фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність: 5 х 3171,64 грн. = 15858,20 грн., проте в ході розгляду справи встановлено, що сума невідповідності 3171,64 грн. розрахована перевіряючим з грубими помилками, дані, зазначені в акті, не відповідають даним, що містяться в книгах ОРО субєкта підприємницької діяльності.

Встановивши невідповідність частини рішення субєкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та, що без неї оскаржуване рішення в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину (пункт, речення) рішення або рішення в частині нарахування певної суми як основного платежу так і штрафних (фінансових) санкцій.

Суд перевіряє обґрунтованість рішення податкового органу, зокрема, й у частині розрахунків, а тому рішення підлягає визнанню протиправним повністю, оскільки суд не може самостійно розрахувати суму штрафних (фінансових) санкцій.

Тобто, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого субєкта владних повноважень.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому протиправну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є протиправним в цілому.

Визнання рішення податкового органу протиправним та його скасування повністю у такій ситуації, дає відповідному податковому органу можливість визначити в установленому Законом порядку правильне рішення, зокрема через прийняття нового рішення, при умові, якщо не закінчилися строки давності встановлені законом.

З огляду на вищевикладене рішення Державної податкової інспекції в Станично Луганському районі Луганської області від 23.12.2010 № 0000772304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо комерційної фірми «ЛІА» ЛТД в розмірі 15858,20 грн. є незаконним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень і про скасування рішення, зобовязання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Таким чином, встановивши, що дії відповідача не відповідають вимогам субєктів владних повноважень, встановленим ч. 3 ст. 2 КАС України, на думку суду, з метою захисту прав позивача від порушень з боку субєкта владних повноважень права позивача потребують судового захисту шляхом визнання незаконним та скасування зазначеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З платіжного доручення №8319 від 29.12.2010 вбачається, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 3,40 грн. (а.с.2).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 16.03.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 21.03.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю виробничо комерційної фірми «ЛІА» ЛТД задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Станично Луганському районі Луганської області від 23.12.2010 № 0000772304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо комерційної фірми «ЛІА» ЛТД в розмірі 15858,20 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо комерційної фірми «ЛІА» ЛТД судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 (три гривні 40 коп.) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 21 березня 2011 року.

СуддяА.Г. Секірська