Постанова № 16037170, 20.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2011 року Справа № 2а-10181/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Секірської А.Г.

за участю секретаря Єгорової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрост» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2010 року позивач Ленінська МДПІ у м. Луганську звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, в обґрунтування якого послався на наступне.

Станом на 14.12.2010 відповідач ТОВ «Фрост» має заборгованість перед бюджетом у розмірі 13527,65 грн., в тому числі ПДВ 12195,38 грн., податок на прибуток 1332,27 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань з вказаних податків і підтверджується податковими деклараціями та податковими повідомленнями рішеннями. Ленінською МДПІ у м. Луганську з метою погашення податкового боргу платника податків здійснювались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме: згідно п.6.2 ст.6 на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу № 1/1997 від 07.07.2009; у звязку з невиконанням якої платнику податків направлено другу податкову вимогу № 2/448 від 26.02.2010. Відповідно до ст.10 Закону № 2181, заступником начальника Ленінської МДПІ у м. Луганську прийняте рішення № 49 від 17.05.2010 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 2181 встановлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Фрост» суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 12195,38 грн., податку на прибуток в розмірі 1332,27 грн., разом 13527,65 грн. в доход Державного бюджету України.

В ході судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не зявився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, заперечень проти позову не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Позивач Ленінська МДПІ у м. Луганську, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, а спори за участю цих органів та фізичних осіб-підприємців щодо стягнення податкового боргу є публічно - правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Частиною 1 ст.10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509 (далі - Закон України № 509) передбачено функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об`єднаних державних податкових інспекцій, серед яких, п.11 закріплено - подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 11 ч.1 ст.11 ЗУ від 04.12.1990 №509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181- III (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 2181) визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов'язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.

У відповідності зі ст. 1 Закону № 2181 передбачено: п.1.3 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання (зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки визначені цим Законом або іншими законами України), самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. п 5.4.1 .п. 5.4 ст.5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що відповідач ТОВ «Фрост» зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності юридична особа управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 28.11.2003, № запису 25370169Ю0043946, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.4), та взятий на облік в Ленінській МДПІ у м. Луганську.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що субєкти господарювання зобовязані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

Відповідач є платником податку на додану вартість, з якого має заборгованість в розмірі 12195,38 грн., яка складається з штрафних санкцій, визначених органом державної податкової служби податковим повідомленнями рішеннями № 0013131900 від 17.11.2009 на суму 10223,57 грн. (а.с.13), № 0025121600 від 13.05.2010 на суму 680,00 грн. (а.с.12), № 0028511600 від 08.07.2010 на суму 170,00 грн. (а.с.10), та пені, яка обліковується за відповідачем, в розмірі 1121,81 грн.

Порядок нарахування та строки сплати податку на прибуток визначено ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідач є платником податку на прибуток, з якого має заборгованість в розмірі 1332,27 грн., яка складається з основного боргу, самостійно визначеного відповідачем у декларації № 68555 від 29.07.2009 на суму 382,00 грн. (а.с.15), та штрафних санкцій, визначених органом державної податкової служби податковими повідомленнями рішеннями № 0010921510 від 01.06.2009 на суму 591,53 грн. (сплачено 570,69 грн.) (а.с.16), № 0010931510 від 01.06.2009 на суму 589,43 грн. (а.с.16), № 0006251510 від 22.04.2010 на суму 340,00 грн. (а.с.20).

Податкові повідомлення рішення № № 0010921510 від 01.06.2009 та № 0010931510 від 01.06.2009 були отримані уповноваженою особою відповідача 01.06.2010; № 0006251510 від 22.04.2010 було направлене на адресу відповідача, але повернулося за закінченням терміну зберігання, про що складено відповідний акт № 1490/15-1 від 31.05.2010 про неможливість вручення матеріалів перевірки (а.с.19).

Зазначені обставини підтверджуються наведеними деклараціями, податковими повідомленнями рішеннями, висновком Ленінської МДПІ у м. Луганську (а.с.6), довідкою розрахунків з бюджетами (а.с.7), розрахунком податкового боргу (а.с.8), актами про результати невиїзної документальної перевірки за несвоєчасне подання декларацій з податку на додану вартість № 330/28-524 від 18.05.2010 (а.с.10), № 138/28-524 від 23.03.2010 (а.с.12), актами про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету № 1158/15-1 від 01.06.2009 (а.с.17), № 1159/15-1 від 01.06.2009 (а.с.18), актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності № 422/15-1 від 10.03.2010 (а.с.21), актом про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки своєчасності сплати (погашення) узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість ТОВ «Фрост» № 1073/19/32742971 від 17.11.2009 (а.с.14).

Згідно статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідачу відповідно до цієї статті було направлено першу податкову вимогу №1/1997 від 07.07.2009 на суму 1097,70 грн.(а.с.22), яка була отримана відповідачем 23.01.2010, що підтверджується підписом уповноваженої особи у повідомленні про вручення поштового відправлення, та другу податкову вимогу за № 2/448 від 26.02.2010 на суму 12337,65 грн. (а.с.23), яка направлялася відповідачеві, проте було складено акт від 13.04.2010 про неможливість вручення податкової вимоги у звязку з ненаходженням платників податків за юридичною адресою (а.с.24).

Рішенням Ленінської МДПІ у м. Луганську № 49 від 17.05.2010 вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності (повному господарському віданні) платника податків ТОВ «Фрост», а також тих активів, права власності на які він набуде в майбутньому в рахунок погашення узгодженої суми боргу цього платника податків.

Позивачем вживалися встановлені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заходи щодо погашення відповідачем зазначеної заборгованості, однак позитивних результатів не досягнуто.

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно є податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оспорена, до теперішнього часу не сплачена.

Оскільки позивач відноситься до субєкта владних повноважень, вказаними вище Законами йому надано право на звернення до суду з позовами у зазначених випадках про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи боржника, при цьому передбачено, що таке стягнення можливе тільки виключно на підставі рішення суду, тому суд вважає, що виниклі правовідносини носять характер публічно-правових, а тому адміністративний суд має право розглядати такі спори та приймати відповідні рішення з цього приводу.

Суд вважає, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрост» про стягнення податкового боргу підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрост» про стягнення податкового боргу задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрост» (код ЄДРПОУ 32742971, 91000, м. Луганськ, вул. Алексєєва, 17) суму податкового боргу в розмірі 13527,65 (тринадцять тисяч пятсот двадцять сім гривень 65 коп.) грн.., а саме: з податку на додану вартість в розмірі 12195,38 (дванадцять тисяч сто девяносто пять гривень 38 коп.) грн. в доход Державного бюджету України (р/р 31117029700006, код платежу 14010100, УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, банк ГУДКУ в Луганській області МФО 804013); з податку на прибуток в розмірі 1332,27 (одна тисяча триста тридцять дві гривні 27 коп.) грн. в доход Державного бюджету України (р/р 31115009700006, код платежу 11021000, УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013); звернувши стягнення на активи платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 20 січня 2011 року.

СуддяА.Г. Секірська