Постанова № 16036857, 30.05.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-3879/10/0770

Ряд стат. звіту № 10.1

Код - 07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2011 р. місто Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі:

головуючої судді Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання Красновій О.Р.

за участі:

прокурора не зявився

представника УПФУ у м. Ужгороді не зявився

представник відповідача повторно не зявився,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою прокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у м. Ужгороді Закарпатської області до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 17419,08 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Ужгорода в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у м. Ужгороді Закарпатської області звернувся Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 17419,08 грн.

Прокурор в судове засідання не зявився.

Представник Управління Пенсійного фонду України у м. Ужгороді Закарпатської області в судове засідання не зявився. Однак 12.01.2011 року ним була подана до суду заява про розгляд справи без його участі та за наявними матеріалами справи.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, у судове засідання не з'явився повторно, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. А оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як субєкт підприємницької діяльності зареєстрована з 14.12.2006 року, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, видане виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Закарпатської області.

Відповідач ОСОБА_1 є платником страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-ІV, який набув чинності з 01.01.2004 року, а також страхувальником, згідно ст. 14 цього ж Закону.

У пункті 8 Прикінцевих положень цього ж Закону передбачено, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників” (1878-15) від 24 червня 2004 року): страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 ст. 11 та у ст.. 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14 ст. 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (400/97-ВР) для відповідних платників збору.

Таким чином, ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються у розмірах, які передбачаються абзацом другим п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” № 400/97 - ВР від 26.06.1997 р. Для платників збору, визначених п. 1 та п. 2 статті 1 цього Закону (а саме суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників) передбачається ставка у розмірі 33,2% від об'єкту оподаткування.

Згідно п. 1 ст. 2 України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, об'єктом оподаткування є суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці” (108/95-ВР), виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Дотримуючись норм ч. 2 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, правил Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 (далі - Інструкція 21-1) (зареєстрована в Мін'юсті за №64/8663 від 16.01.2004 р.), а також положень Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 р. №26-1 (далі - Порядок 26-1), відповідачкою самостійно було обчислено та нараховані страхові внески за базові звітні періоди в розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (звітності), що подавались нею до управління ПФУ в м. Ужгороді (завірені ксерокопії звітності долучаються до позову). Сума нарахованих страхових внесків, які відповідачка зобов'язана була сплатити до Пенсійного фонду не пізніше 20 календарних днів місяця наступного за звітним періодом, однак не сплатила, складає за даним позовом 17419,08 грн., в тому числі за: січень 2009 року - 1274,24 грн., лютий 2009 року - 1274,24 грн., березень 2009 року - 1281,28 грн., червень 2009 року - 1298,88 грн., липень 2009 року - 2075,04 грн., серпень 2009 року - 883,52 грн., вересень 2009 року - 932,10 грн., жовтень 2009 року - 1657,92 грн., листопад 2009 року - 1721,28 грн., грудень 2009 року - 1721,28 грн., січень 2010 року - 1809,28 грн., лютий 2010 року - 1490,02 грн.

У відповідності з ч. 2 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, або недоїмкою.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру” при виявлені порушень закону прокурор або його заступник в межах своєї компетенції має право звертатися до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

В добровільному порядку, в строк, передбачений законом, відповідач не погасила заборгованість по сплаті недоїмки до управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області, і тому за нею рахується заборгованість в сумі 17419,08 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Керуючись статтями 6, 9-11, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов прокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у м. Ужгороді Закарпатської області задовольнити.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Ужгороді Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 12Б, код ЄДРПОУ 20449653) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 17419 (сімнадцять тисяч чотириста девятнадцять) грн. 08 (вісім) коп.

3.Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя Калинич Я.М.