Постанова № 16036764, 04.05.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-3385/10/0770

Ряд стат. звіту № 6.6.4

Код - 09

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2011 р. 13.30 год. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю. за участю секретаря судового засідання Бішко А.Я., перекладача ОСОБА_1, ОСОБА_2 та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Ужгородська МДПІ представник Ліуш Б.Б.;

відповідач 1: ТОВ «Стелас»- представник Лешанич Т.М.;

відповідач 2: ФОП ОСОБА_5 - представник ОСОБА_6;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелас»та до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 04 травня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 06 травня 2011 року.

Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція в Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелас»та до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про стягнення щодо кожного з відповідачів заборгованості по 64660,00 грн. отриманого по нікчемних угодах.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав і просив його задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Ужгородською МДПІ було проведено перевірку ТОВ «Стелас», про що було складено відповідний акт від 01.04.2010 року № 3/23-60/34278246. При перевірці було встановлено, що між ТОВ «Стелас»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір від 15.08.2009 року про надання посередницьких та інших комерційних послуг. Проте, згідно пояснень ОСОБА_5 вона підприємницькою діяльністю не займалася та послуг не надавала, а відтак даний договір є нікчемними і всі кошти в сумі 64660,00 грн., отриманні по даному договору підлягають стягненню із сторін в дохід державного бюджету.

Представник відповідача-1 директор ТОВ «Стелас»повідомила, що послуги по договору від 15.08.2009 року ОСОБА_5 надавалися, а кошти сплачувалися за дані послуги після підписання актів виконаних робіт. Сума коштів, яку сплачувало ТОВ «Стелас»за надані послуги визначалася безпосередньо засновниками ТОВ «Стелас». Послуги надавала ОСОБА_5 та особи, з якими та співпрацювала, зокрема ОСОБА_7 По даному договору ОСОБА_5 шукала контрагентів для ТОВ «Стелас»та надавала рекламні послуги, які полягали в тому, що вона малювала таблички для діючих станків на яких здійснювало свою підприємницьку діяльність ТОВ «Стелас». В останнє судове засідання представник Відповідача 1 не зявився.

Відповідач-2 ОСОБА_5 та представник відповідача-2 ОСОБА_6 проти позову заперечили та пояснили, що послуги по договору від 15.08.2009 року надавала як ОСОБА_5 так і особи, які перебували із нею у трудових відносинах по трудових угодах ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 Всі послуги були надані, акти виконаних робіт підписані та подано звіт про виконання умов договору від 15.08.2009 року засновникам ТОВ «Стелас», а відтак, даний договір не є нікчемним, а тому в задоволенні позову просили відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стелас»(далі відповідач-1) було зареєстроване як юридична особа 19.10.2007 року, про що було видано відповідне свідоцтво (а.с.11-12). ОСОБА_5 (далі відповідач-2) була зареєстрована як фізична особа-підприємець 05.08.2009 року, про що було видано відповідне свідоцтво (а.с.13).

Ужгородською МДПІ було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Стелас», про що було складено відповідний акт від 01.04.2010 року № 3/23-60/34278246 (а.с.15-27)

Згідно договору від 15.08.2009р. б/н щодо надання посередницьких та інших комерційних послуг, укладеного між ТОВ «Стелас»та ПП ОСОБА_5 передбачено, що Виконавець - Відповідач 2 проводить відповідні маркетингові дослідження конюнктури ринку, використовує власну та збирає іншу комерційну інформацію про споживачів продукції замовника, проводить іншу рекламну роботу. Оплата згідно договору здійснюється Замовником - Відповідачем 1 банківським перерахунком на рахунок Виконавця - Відповідача 2 згідно пред'явлених рахунків. (а.с.30-31)

ТОВ «Стелас», відповідно до журналу-ордеру та Відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р. перераховано ПП ОСОБА_5 за надані послуги загальну суму 64660,00 грн., а саме: за 3 квартал 2009р. - суму 54150,0 грн., 4 квартал 2009 р. - суму 10510,0 грн. (а.с.40-41)

Під час перевірки Відповідачем 1 в підтвердження виконання умов договору представлено наступні акти виконаних робіт:

акт прийому-передачі робіт №ОМ-0000001від 20.08.2009р. на суму 10525,00 грн.;

акт прийому-передачі робіт №ОМ-0000002 від 26.08.2009р. на суму 2625,00 грн.;

акт прийому-передачі робіт №ОМ-0000003 від 31.08.2009р. на суму 10500,00 грн.;

акт прийому-передачі робіт №ОМ-0000004 від 02.09.2009р. на суму 4200,00 грн.;

акт прийому-передачі робіт №ОМ-0000005 від 10.09.2009р. на суму 10500,00 грн.;

акт прийому-передачі робіт №ОМ-0000006 від 17.09.2009р. на суму 10550,00 грн.;

акт прийому-передачі робіт №ОМ-0000007 від 29.09.2009р. на суму 5250,00 грн.;

акт прийому-передачі робіт №ОМ-0000008 від 06.10.2009р. на суму 10510,00 грн. (а.с.32-39)

В актах прийому передачі № ОМ-0000001 від 20.08.2009 року зазначено, що були надані посередницькі послуги по заготівлі та торгівлі деревиною (а.с.32) в кількості 5 штук на суму 10525,00 грн. Відповідач-2 ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що даних послуг вона практично не надавала, оскільки такі послуги надавав ОСОБА_7, з яким вона перебуває у фактичних шлюбних відносинах. Пояснити де саме, які саме послуги надавалися вона не може.

Судом встановлено, що в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОМ-0000002 від 26.08.2009 року (а.с.33) було зазначено, що були надані посередницькі послуги по заготівлі та торгівлі деревиною 2 штуки на суму 2625,00 грн.,; Акт №ОМ-0000003 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.08.2009 р. (а.с.34) зазначено, що були надані рекламні послуги за період з 21.08. по 30.08.2009 р. 15 штук на суму 10500,00 грн.; Акт №ОМ-0000004 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 02.09.2009 р. (а.с.35) зазначено, що були надані послуги по вивченню конюнктури ринку деревини у західному регіоні в період з 14.07.2009 року по 28.07.2009 року 2 штуки на суму 4200,00 грн.; Акт № ОМ-0000006 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 10.09.2009 р. (а.с.36), зазначено, що надавалися рекламні послуги по продажу готової продукції в кількості 10 штук на суму 10550,00 грн. (а.с.37); Акт № ОМ-0000007 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.09.2009р. (а.с.38), зазначено, що надавалися послуги по вивченню конюнктури ринку деревини у західному регіоні в період з 14.07.2009 року по 28.07.2009 року в кількості 2 штуки на суму 5250,00 грн. (а.с.38); Акт № ОМ-0000008 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 06.10.2009 р. (а.с.39), зазначено, що надавалися рекламні послуги по продажу готової продукції в кількості 10 штук на суму 10550,00 грн. (а.с.39).

Щодо надання рекламних послуг відповідач-2 ОСОБА_5 пояснила, що вона здійснювала малювання трафаретів для діючих станків відповідача-1 ТОВ «Стелас»в кількості не більше десяти штук, проте навіть приблизну вартість даних послуг вона не знає, чому по актах виконаних робіт вказано що таких послуг надано в кількості 65 штук вона пояснити не може. Окрім цього суд приходить до висновків, що такі послуги не можуть кваліфікуватися, як рекламні послуги по рекламуванню готової продукції ТОВ «Стелас», оскільки жодних послуг щодо рекламування готової продукції ОСОБА_5 не надавала, що було підтверджено в судовому засіданні як директором ТОВ «Стелас»так і ОСОБА_5 Окрім цього, відповідач-2 була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності тільки 05.08.2009 року (а.с.13), а отже саме з цього часу вона отримала право здійснювати підприємницьку діяльність та надавати послуги, проте, як вбачається із актів Здачі приймання робіт (надання послуг) № ОМ-0000004 від 02.09.2009 р. (а.с.35), № 0000007 від 29.09.2009 року (а.с.38) зазначено, що були надані послуги по вивченню конюнктури ринку деревини у західному регіоні в період з 14.07.2009 по 28.07.2009 року, тобто дані послуги нібито надавалися ще до моменту реєстрації ОСОБА_5 як субєкта підприємницької діяльності. Отже, такі послуги безпідставно надавалися в період, коли ОСОБА_5 не була наділена правосубєктністю, як субєкт підприємницької діяльності.

Суд відхиляє доводи відповідача-2, ОСОБА_5, що послуги надавалися ОСОБА_6, ОСОБА_8 та її цивільним чоловіком ОСОБА_7 згідно трудових договорів (а.с.88-89), оскільки такі договори ніде не були зареєстровані. Допитані в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не змогли конкретно відповісти які саме послуги ними надавалися, обмежившись загальною відповіддю, що вони їздили по території Закарпатської області та Західної України в пошуках контрагентів для ТОВ «Стелас».

В судовому засіданні 21.04.2011 року ОСОБА_5 спочатку повідомила, що коштів вона за надані послуги не отримувала, а ці кошти знімали інші особи, проте в подальшому покази поміняла та повідомила, що вона отримала кошти в сумі 64660,00 грн.

Суд прийшов до висновку, що даний правочин, що був укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та ТОВ «Стелас»від 15.08.2009 року не був направлений на його реальне здійснення, являється нікчемним, укладеним з метою завищення валових витрат ТОВ «Стелас».

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215, ч.2 ст.228 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. За змістом ч.1 ст.228 ЦК України правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним. Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимог, які є необхідними для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до досліджених судом доказів, показів осіб, суд приходить до висновку, що Відповідачем 2 жодні роботи не виконувались та послуги не надавалися, а даний договір був укладений Відповідачем 1 з метою неправомірного формування валових витрат виробництва, що як наслідок передбачає несплату податку на прибуток підприємств до бюджету. Отже, договір укладений між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215, ч.2 ст.228 ЦК України с нікчемними (недійсними в силу закону), оскільки він був направлений лише на незаконне заволодіння майном держави - несплатою податку на прибуток підприємств, безпідставне формування валових витрат підприємства, а не для настання реальних господарських результатів передбачених договором, оскільки встановлено, що відомості, що містяться в первинних бухгалтерських документах не відповідають дійсності.

Оскільки даний договір укладений з порушенням ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України, то операції за даним договором не підпадають під визначення п.1.31, 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 23.05.97 р., із змінами та доповненнями, і відповідно не підлягають відображенню у складі валових витрат підприємства згідно вимог ст. 5 даного Закону, внаслідок чого підприємством завищено валові витрати за 2009р. на суму 64660,0 грн., а відповідачем-2 ОСОБА_5 безпідставно отримано кошти в сумі 64660,00 грн. за нікчемною угодою.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 23.05.97 р., із змінами та доповненнями, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 23.05.97 р., із змінами та доповненнями, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 23.05.97 р., із змінами та доповненнями, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, в порушення вищенаведених норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 23.05.97 р., із змінами та доповненнями, Відповідачем 1 завищено валові витрати, за рахунок формування валових витрат по операціях з Відповідачем 2 згідно договору від 15.08.2009р., що призвело до завищення валових витрат підприємства за перевірений період, а саме за 2009р. на суму 64660,00 грн.

Відповідно до ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно з ч.1 ст.208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як зазначено у ч.2 ст.215 ЦК України (в редакції , яка діяла на момент проведення перевірки) визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Частиною 1 ст.208 Господарського кодексу України встановлено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням.

Враховуючи вищевикладене позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України із відповідачів не стягуються.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелас»та до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по 64660.00 грн. з кожного - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 кошти в розмірі 64660.00 грн. (шістдесят чотири тисячі шістсот шістдесят гривень 00 копійок) в дохід держави.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелас» кошти в розмірі 64660.00 грн. (шістдесят чотири тисячі шістсот шістдесят гривень 00 копійок) в дохід держави.

4.Судові витрати на підставі ч.4 ст. 94 КАС України із відповідачів не стягуються.

5. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дору Ю.Ю.