Постанова № 16036762, 20.04.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-4371/10/0770

Ряд стат. звіту № 8.2.6

Код - 09

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 р. 13.55 год. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю. при секретарі судового засідання Бішко А.Я., та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Рахівське СТ- Гудзан Є.М.;

відповідача: ДПІ у Рахівському районі представник Майор І.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Рахівського споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України 20 квітня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 22 квітня 2011 року.

Рахівське споживче товариство звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення від 05.07.2010 р. № 000422351/0 (00422351/1, 000422351/2, 000422351/3).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав і просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідачем було проведено перевірку позивача, за результатами якої складений акт, згідно якого відповідач дійшов висновку про заниження складу валових доходів, у зв'язку з чим ним донараховано податкові зобов'язанні з податку на прибуток та застосовані штрафні (фінансові) санкції на наведені вище суми з посиланням на пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.4.2.2 «б»п.4.2 ст.4, пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». А внесені працівниками позивача на протязі 2009р. на банківський рахунок підприємства кошти на суму 14410,00 грн. є саме додатковими пайовими внесками на формування фінансових ресурсів, а не поворотною фінансовою допомогою, оскільки вони були прийняті на підставі рішення загальних зборів членів споживчого товариства та заяв-клопотань членів споживчого товариства про бажання внести додаткові пайові внески на формування фінансових ресурсів Рахівського СТ. Вважає, що позиція податкового органу суперечить вимогам Закону України «Про кооперацію», оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням підпункту 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Представник відповідача проти позову заперечив, з мотивів, зазначених у запереченні (а.с.86-87), посилаючись на порушення в порядку організації пайового господарства відомчих актів товариства, вважає, що ці кошти не мають статусу додаткових пайових внесків та не є такими, що внесені на отримання корпоративних прав, а тому підлягають включенню до валового доходу підприємства.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності, на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Державна податкова інспекція у Рахівському районі Закарпатської області на підставі акту від 24.06.2010 р. 26/2351/01750660 «Про результати планової виїзної перевірки Рахівського споживчого товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010р.»(а.с.33-63) винесла податкове повідомлення-рішення від 05.07.2010 р. № 000422351/0 (далі - податкове повідомлення, оспорюване повідомлення) (а.с.64), яким Рахівському споживчому товариству (далі - Рахівське СТ, позивач) донараховано податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 11906,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 4326,00 грн. Як вбачається із акту перевірки (а.с.37) дана сума складається із донарахованого податку на прибуток, який податковий орган вирахував із 14400,00 грн. - суми, що внесена пайовиками в якості додаткових пайових внесків, 32100,00 грн. - неповернутих внесків пайовикам, що вибули та внаслідок коригування позивачем вартості товарів у сторону зменшення на суму 110,26 грн. (а.с.40).

Внесені працівниками позивача на протязі 2009 р. на банківський рахунок підприємства кошти на суму 14410,00 грн. є саме додатковими пайовими внесками на формування фінансових ресурсів, а не поворотною фінансовою допомогою, оскільки вони були прийняті на підставі рішення загальних зборів членів споживчого товариства та заяв-клопотань членів споживчого товариства про бажання внести додаткові пайові внески на формування фінансових ресурсів Рахівського СТ. Наведене підтверджується договорами між працівниками та підприємством, оригінали яких були оглянуті у судовому засіданні, та копії яких приєднані до матеріалів справи. (а.с.12-32). Кошти в сумі 32100,00 грн. (а.с.37) які податковий орган включив до прибутку позивача є коштами вибулих пайовиків, яким такі внески на час проведення перевірки повернуті не були, оскільки згідно ст.. 21 Закону України «Про кооперацію»право на таке повернення настає з першого січня наступного року.

Відповідно до ст.. 21 Закону України від 10.07.2003, № 1087-IV «Про кооперацію»пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу. Відтак, суд приходить до висновку щодо неправомірності податкового органу при включенні вищевказаних сум пайових внесків до прибутку товариства, а відтак і застосування оподаткування такого прибутку.

Відносини, повязані зі створенням і діяльністю споживчої кооперації, регулюються Законом України «Про споживчу кооперацію»від 10 квітня 1992 року № 2265-ХІІ та іншими законодавчими актами України.

Частиною 1 статті 5 зазначеного Закону визначено, що первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи обєднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.

Основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут.

Згідно з пунктом 1.3 Положення про організацію пайового господарства споживчої кооперації України, затвердженого 4 зборами Ради центральної спілки споживчих товариств України 19 скликання від 24 січня 2007 року, додатковий пайовий внесок це добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) споживчого товариства понад обовязків пайовий внесок у пайовому фонді споживчого товариства.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Підпункт 4.1.6 цього ж пункту передбачає, що валовий доход включає, крім іншого, доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Згідно з пп. 1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»поворотною фінансовою допомогою є сума коштів передана платнику податку у користування на визначений строк, відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів, або надання інших видів компенсацій, як виплати за користування такими коштами.

Документальне оформлення поворотної допомоги здійснюється на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги, згідно якого позикодавець надає позичальнику кошти у користування на обумовлений строк. Умовами вказаного виду договору не передбачається нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій в якості оплати за користування позиченими коштами.

Договір про додатковий пайовий внесок на формування фінансових ресурсів Рахівського СТ передбачає відповідне отримання кооперативних виплат пропорційно розміру пайового внеску (п.2.2.2 договору передбачає щомісячне нарахування кооперативних виплат у розмірі 4% річних пайового внеску). Крім того, згідно умов даного договору підприємство несе відповідальність за несвоєчасне повернення додаткового пайового внеску (п.3.1 договору).

З огляду на викладені норми двох принципово різних видів договору та з огляду на фактичні обставини справи кошти на суму 14410,00 грн. є не поворотною фінансовою допомогою, а саме додатковими пайовими внесками на формування фінансових ресурсів, які згідно пп. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валового доходу. Наведене не заперечується також відповідачем.

Що стосується твердження відповідача про те, що Рахівським СТ не включено до складу валових доходів в 2009 р. пайові внески не повернені пайовикам в сумі 32100,00 грн. з посиланням на те, що згідно пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»нестягнена протягом загального строку позовної давності заборгованість платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою рахується безповоротною фінансовою допомогою та включається до складу валових доходів, теж не відповідає нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

Постановою Рахівського СТ від 15.07.2009 р. № 22 «Про перереєстрацію членів споживчого товариства»станом на 30.09.2009 р. проведено інвентаризацію пайовиків та за рахунок неповернутих пайових внесків, пайовикам які вибули із членів кооперативу проведено збільшення статутного капіталу в сумі 32100 грн. в тому числі в III кварталі 2009р. на суму 15600грн. та в ІУ кварталі 2009р. на суму 16500грн. (інформація згідно акту перевірки, а.с.37). Оскільки пайовики вибули із членів споживчого товариства у III та ІV кварталі 2009 р. то і строк позовної давності для погашення заборгованості перед вибулими членами чи особами, що успадкували це право, відлічується саме з даного періоду та закінчується у III, ІV кварталі 2012 р.

Цю точку зору також підтримано у судових рішеннях, зокрема в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду України від 24.02.2009р. та численних роз'ясненнях з приводу застосування норм податкового законодавства. (а.с.71-74)

В частині допущеного позивачем порушення щодо коригування зміни вартості товарів в сторону зменшення (а.с.40) на суму 1110,26 грн. (1332 грн.-222 грн. ПДВ), суд приходить до висновку у правомірності дій податкового органу щодо нарахування податку на прибуток на дану суму, оскільки позивач безпідставно не зменшив на придбання товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ПП «Чако», що було також визнано представником позивача у судовому засіданні. А відтак у цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач повинен сплатити 277, 56 грн. основного платежу та 167,00 грн. штрафних санкцій.

Згідно ч.3 ст. 94 КАС України - якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, а відтак, слід стягнути з Державного бюджету судові витрати на користь позивача по сплаті судового збору в сумі 1.70 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9-11, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Рахівського споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області від 05.07.2010 р. № 000422351/0 (00422351/1, 000422351/2, 000422351/3) в частині стягнення 11628,00 грн. основного платежу та 4159,00 грн. за штрафними санкціями.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути із державного бюджету на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня 70 копійок)..

5. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дору Ю.Ю.