Постанова № 16036449, 26.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2011 р. справа № 2а-17526/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП - Мастер»

до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень

за участю представників сторін

від позивача: Іванова Т.Б.

від відповідача: Совпель О.В

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИП - Мастер», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2009 року №0000732303/0 про нарахування податку на прибуток у розмірі 217698,00грн., з яких основний платіж 145132,00грн. та штрафні санкції у сумі 72566,00грн. та №0000742303/0 про нарахування податку на додану вартість у розмірі 498192,00грн., з яких основний платіж 332128,00грн. та штрафні санкції 166064,00грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що по-перше, при розрахунках приросту/убутку балансової вартості запасів податковим інспектором до уваги бралися дані по бухгалтерському рахунку №23 «Виробництво», до складу якого було віднесено не тільки матеріальні цінності. Тобто до приросту балансової вартості податковим інспектором було віднесено послуги сторонніх підприємств та суми нарахованих податків, які є прямими витратами і безпосередньо мають відношення до виконання будівельних контрактів й одночасно не мають матеріальної сутті. По-друге, між ТОВ «ВИП - Мастер» та ТОВ «Донсістемсервіс» дійсно було укладені договори підряду, виконання яких підтверджено актами виконаних робіт, податковими накладними, банківськими виписками. У відношенні ТОВ «Донсістемсервіс» відсутні будь-які судові вироки, рішення, чи будь-які інші документи належним чином підтверджуючі, що зазначене підприємство є чи було фіктивним підприємством. Тому відсутні будь-які правові підстави для визнання нікчемними угоди підряду між позивачем та ТОВ «Донсістемсервіс». Також, не коригування валових витрат на суму передплати повернутої від УСБ на суму 67229,00грн. не призвело до виникнення ні зобовязань по сплаті податку на прибуток, ні зобовязань по сплаті податку на додану вартість, оскільки помилково в декларації податкові зобовязання було збільшено на суму більшу ніж потрібно було зменшити податковий кредит. По-третє, до складу податкових зобовязань була віднесена передплата, отримана від ДОФ АКБ «Укрсоцбанк» у розмірі 406371,60грн., в т.ч. ПДВ 67728,60грн., але у податковій декларації помилково було відображено 83333,33грн., що збільшило податок на додану вартість на 15605,00грн. Але замість відображення завищення податку, дії інспектора ведуть до подвійного обчислення податку та є протизаконними. Стосовно порушення про включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно факсокопій податкових накладних, позивач зазначає що існують оригінали вказаних в акті податкових накладних.

Представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав заперечення (т.1, а.с.84), у яких зазначив, що згідно з ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання на 3 квартал 2009 року проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ВИП-Мастер» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2009 року. По-перше, висновки про порушення вимог податкового законодавства зроблені у звязку з тим, що у ході перевірки встановлено факт укладання Позивачем нікчемних правочинів з ТОВ «Донсістемсервіс». В ході проведення аналізу первинних документів, встановлено, що громадянин ОСОБА_3, який нібито був засновником підприємства, фактично ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Донсістемсервіс» не має і не мав, ніяких громадян на посади директорів не призначав та повноважень на укладання договорів нікому не надавав. Це свідчить про укладання цих договорів без мети настання реальних наслідків. Таким чином, первинні документи, складені від імені директорів ТОВ «Донсістемсервіс», не мають юридичної сили і доказовості у звязку з тим, що вони складені з порушенням вимог чинного законодавства невстановленими особами внаслідок здійснення нікчемного правочину. Правочини, що не відповідають вимогам закону, та інших правових актів, відносяться до нікчемних. Підприємство, здійснюючи заздалегідь економічно не вигідні операції, чим збільшувало валові витрати та податковий кредит. По-друге, на порушення п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість згідно факсокопій податкових накладних. Оригінали податкових накладних до перевірки надано не було. По-третє, на порушення п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» не відкоригована сума валових витрат та податкового кредиту на суму поверненої передплати через Калінінське районне управління юстиції м. Донецька від ПП ОСОБА_4 згідно судового рішення від 18.06.2007року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИП - Мастер» є юридичною особою, ідентифікаційний код 30341413, згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 05.04.1999року №12661200000003907 (т.1 а.с.116), перебуває на обліку у ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків від 09.04.1999 року за №2079 (т.1 а.с.114).

Державною податковою інспекцією у Пролетарському районі м. Донецька було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року. За наслідками перевірки було складено акт від 02.10.2009 року №3538/23-2/30341413 (т.1 а.с.7).

У висновках акту вказано, що перевіркою встановлено, що в порушення п.1.31 ст.1, п.5.1, п.п.5.3.9, п.5.3, п.5.9, п.5.10 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» занижено податок на прибуток на загальну суму 145134,00грн., у т.ч. по періодах: у 2 кварталі 2007року на суму 27036,00грн., у 3 кварталі 2007 року на суму 178714,00грн., у 2 кварталі 2008року на суму 68677,00грн., у 4 кварталі 2008року на суму 22040,00грн., у 1 кварталі 2009року на суму 8763,00грн., у 2 кварталі 2009року на суму 15956,00грн., та завищення податку на прибуток у 4 кварталі 2007 року на суму 65653,00грн., у 3 кварталі 2008року на суму 110401,00грн., та в порушення п.1.4 ст.1, п.4.5 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.1, п.п.7.2.6, п.п.7.2.8 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено податок на додану вартість на загальну суму 332128,00грн., у тому числі по періодах: у серпні 2007 року на суму 10650,00грн., у вересні 2007 року на суму 114010,00грн., у жовтні 2007 року на суму 443,00грн., у листопаді 2007 року на суму 5557,00грн., у січні 2008 року на суму 12864,00грн., у квітні 2008 року на суму 67229,00грн., у червні 2008 року на суму 6000,00грн., у серпні 2008 року на суму 81323,00грн., у вересні 2008 року на суму 5462,00грн., у жовтні 2008 року на суму 2351,00грн., у листопаді 2008 року на суму 18491,00грн., у червні 2009 року на суму 7748,00грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення від 16.10.2009 року №0000732303/0 про нарахування податку на прибуток у розмірі 145132,00грн. та штрафних санкцій у сумі 72566,00грн. та від 16.10.2009 року №0000742303/0 про нарахування податку на додану вартість у розмірі 332128,00грн. та штрафних санкцій 166064,00грн. (т.1 а.с.69, 70).

Оскільки спірні правовідносини виникли у періоді 2008-2010 років, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Відповідно до абз.1 п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом.

Відповідно до абз.4 п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

На порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством при розрахунку приросту/убутку балансової вартості запасів не включено дані по бухгалтерському рахунку № 231 «виробництво» (залишки у незавершеному виробництві: матеріали, сировина, малоцінні предмети, напівфабрикати), що призвело до заниження приросту балансової вартості запасів за півріччя 2009 року на суму 13496,00грн.

Дане порушення, на думку відповідача, призвело до заниження скоригованого валового доходу у деклараціях з податку на прибуток, а саме:

-за півріччя 2007 року на суму 108146грн.;

-за 9 місяців 2007 року на суму 200345грн.;

-за півріччя 2008 року на суму 274708грн.;

-за І квартал 2009 року на суму 35052грн.;

-за півріччя 2009 року на суму 13496грн.

та завищення скоригованого валового доходу у деклараціях з податку на прибуток, а саме:

-за 2007 рік на суму 62265грн.;

-за 9 місяців 2008 року на суму 166898грн.;

-за 2008 рік на суму 78737грн.

З даного питання судом було призначено судово-бухгалтерську експертизу, про що винесена ухвала від 17 серпня 2010 року по даній справі, на вирішення якої поставлені наступні питання:

- чи вірно в бухгалтерському і податковому обліку ТОВ «ВИП Мастер» відображено приріст (убуток) балансової вартості запасів за період з 01 січня 2005 року по 30 червня 2009 року;

- чи вірно відображено приріст (убуток) балансової вартості запасів в податковій звітності за період з 01 січня 2005 року по 30 червня 2009 року;

- чи існує, згідно первинних документів, заниження приросту балансової вартості запасів та завищення убутку балансової вартості запасів за період з 01 січня 2005року по 30 червня 2009року;

- ви впливає приріст (убуток) балансової вартості запасів в податковій звітності за період з 01 січня 2005 року по 30 червня 2009 року на оподаткування податком на прибуток у якій сумі?

За результатами розгляду документів судовий експерт надала висновок №4785/24-755/25 судово-економічної експертизи від 16.02.2011 року, в якому зазначеному по першому та другому питаннях «оскільки експерту забороняється вибирати вихідні дані для проведення експертизи та у звязку з ненаданням додаткових матеріалів у повному обсязі, експерту не виявляється можливим документально обґрунтувати первинними документами та обліковими регістрами розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів за період І півріччя 2007 року 30 червня 2009 року, що значиться наведеним у деклараціях з податку на прибуток за І півріччя 2007 року І півріччя 2009 року». По третьому питанню «оскільки експерту не надано на дослідження первинні документи по руху та залишках ТМЦ за період 1-4квартал 2007 року, 1-4 квартал 2008 року, 1-2 квартал 2009 року, то експерту не виявляється можливим документально обґрунтувати висновку Акту ДПІ щодо заниження (завищення) приросту (убутку) балансової вартості запасів за період І півріччя 2007 року І півріччя 2009 року». По четвертому питанню «за даними декларацій з податку на прибуток ТОВ «ВИП-Мастер» за період І півріччя 2007 року І півріччя 2009 року приріст (убуток) балансової вартості запасів впливає на прибуток, що підлягає оподаткуванню, а саме: до збільшення (у складі валових доходів) за І півріччя 2007 року на суму 17127грн., 9 місяців 2007 року на суму 146015грн., за 2007 рік на суму 146015грн.; за І півріччя 2008 року на суму 234751грн., 9 місяців 2008 року на суму 210424грн., за 2008 рік на суму 488961грн.; за 1 квартал 2009 року на суму 100410грн. До зменшення (у складі валових витрат) за І квартал 2008 року на суму 111012грн., за І півріччя 2009 року на суму 85380грн».

Висновки судово-економічної експертизи не спростовують висновки акту перевірки податкового органу.

Вказане порушення привело до заниження податку на прибуток за 2 квартал 2007 року у розмірі 27036,00грн., за 3 квартал 2007 року у розмірі 23050,00грн., за 2 квартал 2008 року у розмірі 68677,00грн., за 4 квартал 2008 року 22040,00грн., за 1 квартал 2009 року у розмірі 8763,00грн., за 2 квартал 2009 року у розмірі 21345,00грн. та завищення податку на прибуток за 4 квартал 2007 року у розмірі 65653,00грн., за 3 квартал 2008 року у розмірі 110401,00грн., за 2 квартал 2009 року 5389,00грн. Таким чином, за цим порушенням нарахування податку на прибуток склали 170911,00грн., а завищення податку склало 181443,00грн. Дане порушення не вплинуло на базу оподаткування податком на додану вартість. Висновок відповідача про порушення позивачем п.5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є правомірним.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що між ТОВ «ВИП-Мастер» та ТОВ «Донсістемсервіс» були укладені договори підряду. Порушення визначені в акті перевірки, у звязку з укладанням позивачем нікчемних правочинів з ТОВ «Донсістемсервіс», які не спричинили реального настання правових наслідків. Договори на виконання загально будівельних робіт по капітальному ремонту приміщень, будівель, субпідрядних робіт є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. (т.1 а.с.25, 27).

Предметом доказування по даному порушенню є доведення обставин укладення нікчемних правочинів та наявності наданих послуг за договорами підряду від 02.07.2007 року №1/09-119, від 01.08.2007 року №2/09-119, від 01.10.2007 року №3/09-119, від 05.05.2008 року №105-119. Від цих обставин залежить право позивача на формування валових витрат в сумі 569406,00грн. в третьому кварталі 2007 року, податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 113881,00грн. в грудні-листопаді 2009 року та лютому-червні 2010 року.

Спір виник через висновки податкового органу про нікчемність угод підряду від 02.07.2007 року №1/09-119, від 01.08.2007 року №2/09-119, від 01.10.2007 року №3/09-119, від 05.05.2008 року №105-119, оскільки сторони договору не мали наміру на фактичне надання послуг, а позивач мав мету на збільшення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість при відсутності фактичного надання послуг.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом встановлено, що між позивачем (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донсістемсервіс” (Субпідрядник) укладено договір №1/09-119 від 02.07.2007року (т.1 а.с.187).

Предметом договору є виконання Субпідрядником капітального ремонту приміщень будівлі ліцею «Ерудіт». Відповідно до п.2.1 Договору загальна вартість робіт, які були доручені для виконання Субпідряднику, визначається згідно з «Правилами визначення вартості будівництва» (ДБН Д1.1-1-2000 з урахуванням змін та доповнень, які були внесені наказами Держбуду України від 07.05.2002 року №80) і є динамічною договірною вартістю. Розрахунок договірної ціни є невідємною частиною договору. Пунктом 4.1 зазначено, що Генпідрядник не пізніше 3-х днів до початку виконання робіт перераховує у формі 100% вартості робіт, узгодженого сторонами. Згідно з п.4.2 Договору Генпідрядник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника грошові кошти за фактично виконані роботи згідно з довідками форми КБ-3. Пунктом 7.1 передбачено, що здавання-приймання після закінчення робіт здійснюється згідно з діючим порядком та оформлюється актом здачі виконаних робіт. Роботи проводяться у відповідності з проектною документацією, будівельними нормами та правилами, графіками робіт. По п.13 договір діє з моменту його підписання та до повного виконання сторонами своїх зобовязань. Договір підписаний обома сторонами, від позивача (Генпідрядника) директором ОСОБА_5 та від ТОВ «Донсістемсервіс» (Субпідрядника) директором ОСОБА_6

На виконання умов договору між сторонами були складені договірна ціна на капітальний ремонт приміщень будівлі ліцею «Ерудіт», що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінцев, 189, який здійснюється в 2007 році станом на 1 липня 2007 року на загальну суму 62563,20грн. (а.с.190), локальні кошториси на ремонтні роботи, розрахунок потрібностей матеріалів для обліцовки потолків, розрахунок загально промислових витрат до локального кошторису на ремонтні роботи (т.1 а.с.191-197), акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2а за вересень 2007 року на загальну суму 62563,20грн. (т.1 а.с.198), податкова накладна від 28.09.2007 року №1-09-119 на загальну суму 62563,20грн., в т.ч. ПДВ 10427,20грн. (т.1 а.с.202), банківська виписка на суму 61937,57грн. платіжний документ №652 від 01.10.2007 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №1/09-119 у т.ч. ПДВ 10322,93грн. (т.10 а.с.76).

Між позивачем (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донсістемсервіс” (Субпідрядник) укладено договір №2/09-119 від 01.08.2007року (т.1 а.с.203).

Предметом договору є виконання Субпідрядником загальнобудівельних робіт на обєкті «Будівництво секції №1 жилого дому №4 в кварталі 1117-1118 Будьонівського району м. Донецька». Відповідно до п.2.1 Договору загальна вартість робіт, які були доручені для виконання Субпідряднику, визначається згідно з «Правилами визначення вартості будівництва» (ДБН Д1.1-1-2000 з урахуванням змін та доповнень, які були внесені наказами Держбуду України від 07.05.2002 року №80) і є динамічною договірною вартістю. Розрахунок договірної ціни є невідємною частиною договору. Пунктом 4.1 зазначено, що Генпідрядник не пізніше 3-х днів до початку виконання робіт перераховує у формі 100% вартості робіт, узгодженого сторонами. Згідно з п.4.2 Договору Генпідрядник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника грошові кошти за фактично виконані роботи згідно з довідками форми КБ-3. Пунктом 7.1 передбачено, що здавання-приймання після закінчення робіт здійснюється згідно з діючим порядком та оформлюється актом здачі виконаних робіт. Роботи проводяться у відповідності з проектною документацією, будівельними нормами та правилами, графіками робіт. По п.13 договір діє з моменту його підписання та до повного виконання сторонами своїх зобовязань. Договір підписаний обома сторонами, від позивача (Генпідрядника) директором ОСОБА_5 та від ТОВ «Донсістемсервіс» (Субпідрядника) директором ОСОБА_6

На виконання умов договору між сторонами були складені договірна ціна на будівництво секції №1 жилого дому №4 в кварталі 1117-1118 Будьонівського району м. Донецька, яке здійснюється в 2007 році станом на 1 серпня 2007 року на загальну суму 620724,00грн. (т.1 а.с.206), локальні кошториси на загальнобудівельні роботи жилого дома, відомість ресурсів, розрахунок потрібностей матеріалів, розрахунок загально промислових витрат до локального кошторису на ремонтні роботи (т.1 а.с.207-217), акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2а за вересень 2007 року на загальну суму 620724,00грн. (т.1 а.с.218), податкова накладна від 28.09.2007 року №2-09-119 на загальну суму 620724,00грн., в т.ч. ПДВ 103454,00грн. (т.1 а.с.221), банківські виписки: на суму 212516,76грн. платіжний документ №678 від 10.10.2007 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №2/09-119 від 01.08.2007року у т.ч. ПДВ 35419,46грн.;

на суму 25000,00грн. платіжний документ №712 від 25.10.2007 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №2/09-119 від 01.08.2007року у т.ч. ПДВ 4166,67грн.;

на суму 61800,00грн. платіжний документ №819 від 03.12.2007 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №2/09-119 від 01.08.2007року у т.ч. ПДВ 10300,00грн.;

на суму 60000,00грн. платіжний документ №854 від 14.12.2007 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №2/09-119 від 01.08.2007року у т.ч. ПДВ 10000,00грн.;

на суму 8000,00грн. платіжний документ №896 від 09.01.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №2/09-119 від 01.08.2007року у т.ч. ПДВ 1333,33грн.;

на суму 7200,00грн. платіжний документ №803 від 30.11.2007 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №2/09-119 від 01.08.2007року у т.ч. ПДВ 1200,00грн.;

на суму 20527,20грн. платіжний документ №967 від 13.02.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №2/09-119 від 01.08.2007року у т.ч. ПДВ 3421,20грн. (т.10 а.с.19-78).

Всього позивачем здійснені платежі за вищевказаним договором на суму 395043,96грн. у т.ч. ПДВ 65840,66грн.

Між позивачем (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донсістемсервіс” (Субпідрядник) укладено договір №3/09-119 від 01.10.2007року (т.1 а.с.228).

Предметом договору є виконання Субпідрядником загальнобудівельних робіт по капітальному ремонту приміщень будівлі ПКТІ, яке знаходиться за адресою м. Донецьк пр.Ілліча, 89. Відповідно до п.2.1 Договору загальна вартість робіт, які були доручені для виконання Субпідряднику, визначається згідно з «Правилами визначення вартості будівництва» (ДБН Д1.1-1-2000 з урахуванням змін та доповнень, які були внесені наказами Держбуду України від 07.05.2002 року №80) і є динамічною договірною вартістю. Розрахунок договірної ціни є невідємною частиною договору. Пунктом 4.1 зазначено, що Генпідрядник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника грошові кошти за фактично виконані роботи згідно з довідками форми КБ-3. Пунктом 6.1 зазначено, що Субпідрядник виконує роботи згідно з проектною документацією, будівельними нормами та правилами до 31.12.2007 року. Пунктом 7.1 передбачено, що здавання-приймання після закінчення робіт здійснюється згідно з діючим порядком та оформлюється актом здачі виконаних робіт. По п.11.4 договір діє з моменту його підписання та до повного виконання сторонами своїх зобовязань. Договір підписаний обома сторонами, від позивача (Генпідрядника) директором ОСОБА_5 та від ТОВ «Донсістемсервіс» (Субпідрядника) директором ОСОБА_6

На виконання умов договору між сторонами були складені договірна ціна на капітальний ремонт приміщень будівлі ПКТІ, яке знаходиться за адресою м. Донецьк пр. Ілліча, яке здійснюється в 2007 році станом на 1 жовтня 2007 року на загальну суму 33342,00грн. (т.1 а.с.236) та договірна ціна на капітальний ремонт приміщень будівлі ПКТІ, яке знаходиться за адресою м. Донецьк пр. Ілліча, яке здійснюється в 2008 році станом на 1 січня 2008 року на загальну суму 77185,20грн. (т.1 а.с.229), локальні кошториси на ремонтно-будівельні роботи ПКТІ, відомість ресурсів, розрахунок потрібностей матеріалів, розрахунок загально промислових витрат до локального кошторису на ремонтні роботи (т.1 а.с.230-235, 237-245), акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2а (т.1 а.с.248, т.2 а.с.1,3,7), податкові накладні від 31.01.2008 року №7 на загальну суму 205,93грн., в т.ч. ПДВ 34,32грн. (т.1 а.с.249), від 30.11.2007 року №117 на суму 166,71грн. (т.2 а.с.2), від 31.01.2008 року №4-09-119 на суму 77185,20грн. у т.ч. ПДВ 12864,20грн. (т.2 а.с.6), від 30.11.2007 року №3-09-119 на суму 33342,00грн. у т.ч. ПДВ 5557,00грн. (т.2 а.с.10), банківські виписки: на суму 9000,00грн. платіжний документ №968 від 15.02.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №3/09-119 від 01.10.2007року у т.ч. ПДВ 1500,00грн.;

на суму 8000,00грн. платіжний документ №37 від 09.04.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №3/09-119 від 01.10.2007року у т.ч. ПДВ 1333,33грн.;

на суму 270000,00грн. платіжний документ №46 від 11.04.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №3/09-119 від 01.10.2007року у т.ч. ПДВ 45000,00грн.;

на суму 20000,00грн. платіжний документ №0 від 20.05.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №3/09-119 від 01.10.2007року у т.ч. ПДВ 3333,33грн.;

на суму 10000,00грн. платіжний документ №7 від 26.05.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №3/09-119 від 01.10.2007року у т.ч. ПДВ 1666,67грн.;

на суму 13000,00грн. платіжний документ №7 від 28.05.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №3/09-119 від 01.10.2007року у т.ч. ПДВ 2166,67грн. (т.10 а.с.19-78).

Всього позивачем здійснені платежі за вищевказаним договором на суму 330000,00грн. у т.ч. ПДВ 55000,00грн.

Між позивачем (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донсістемсервіс” (Субпідрядник) укладено договір №105-119 від 05.05.2008року (т.2 а.с.11).

Предметом договору є виконання Субпідрядником загальнобудівельних робіт згідно попередніх кошторисів, здає в обумовлені терміни обєкти до експлуатації Замовнику, ліквідує протягом гарантійного терміну експлуатації обєкту недоробки, які обумовлені неякісним виконанням робіт. Відповідно до п.2.1 Договору загальна вартість робіт, які були доручені для виконання Субпідряднику, визначається згідно з «Правилами визначення вартості будівництва» (ДБН Д1.1-1-2000 з урахуванням змін та доповнень, які були внесені наказами Держбуду України від 07.05.2002 року №80 і є динамічною договірною вартістю. Розрахунок договірної ціни є невідємною частиною договору. Пунктом 4.1 зазначено, що Генпідрядник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника грошові кошти за фактично виконані роботи згідно з довідками форми КБ-3. Пунктом 6.1 зазначено, що Субпідрядник виконує роботи згідно з проектною документацією, будівельними нормами та правилами до 31.12.2008 року. Пунктом 7.1 передбачено, що здавання-приймання після закінчення робіт здійснюється згідно з діючим порядком та оформлюється актом здачі виконаних робіт. По п.11.4 договір діє з моменту його підписання та до повного виконання сторонами своїх зобовязань. Договір підписаний обома сторонами, від позивача (Генпідрядника) директором ОСОБА_5 та від ТОВ «Донсістемсервіс» (Субпідрядника) директором ОСОБА_6

На виконання умов договору між сторонами були складені договірна ціна на капітальний ремонт будівлі майстерень зовні, заміна вікон та дверей Новожеланнівський школи-інтернат Красноармійського району, яке здійснюється в 2008 році станом на 1 червня 2008 року на загальну суму 213000,00грн. (т.2 а.с.12), договірна ціна на капітальний ремонт спеціальної школи інтернату №2, який знаходиться за адресою м. Макіївка, вул. Ціолковського, 1, яке здійснюється в 2008 році станом на 1 травня 2008 року на загальну суму 180000,00грн. (т.2 а.с.21), договірна ціна на капітальний ремонт покрівлі спального корпусу школу інтернату, який знаходиться за адресою Артемівський район, п. Параскавеївка, вул. Володарського, 2, яке здійснюється в 2008 році станом на 1 травня 2008 року на загальну суму 199996,80грн. (т.2 а.с.30), локальні кошториси на ремонтно-будівельні роботи, відомості ресурсів до локальних кошторисів, розрахунки потрібностей матеріалів, розрахунок загально промислових витрат до локальних кошторисів на ремонтні роботи (т.2 а.с.13-20,22-29,31-37), акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2а за листопад 2008 року на суму 36616,80грн.(т.2 а.с.52), за вересень 2008 року на суму 32440,80грн. (т.2 а.с.56), за серпень 2008 року на суму 58533,60грн., 80042,40грн., 63900,00грн. (т.2 а.с.58,61,64), за липень 2008 року на суму 126000,00грн. (т.2 а.с.68), за червень 2008 року на суму 54000,00грн., 141463,20грн. (т.2 а.с.73,76), податкові накладні від 31.12.2008 року №119-31 на загальну суму 36616,80грн., в т.ч. ПДВ 36616,80грн. (т.2 а.с.55), від 30.09.2008 року №9105 на загальну суму 32440,80грн. в т.ч. ПДВ 5406,80грн. (т.10, а.с.194), від 29.08.2008 року №6105 на суму 58533,60грн. в т.ч. ПДВ 9755,60 (т.2 а.с.60), від 29.08.2008 року №7105 на суму 80042,40грн. у т.ч. ПДВ 13340,40грн. (т.2 а.с.63), від 29.08.2008 року №8105 на суму 63900,00грн. у т.ч. ПДВ 10650,00грн. (т.2 а.с.67), від 31.07.2008 року №5105 на суму 126000,00грн. у т.ч. ПДВ 21000,00грн. (т.2 а.с.72), від 30.06.2008 року №3105 на суму 54000,00грн. у т.ч. ПДВ 9000,00грн. (т.2 а.с.75), від 29.05.2008 року №1105 на суму 36000,00грн. у т.ч. ПДВ 6000,00грн. (т.2 а.с.79), банківські виписки: на суму 36000,00грн. платіжний документ №0 від 29.05.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №105-119 від 05.05.2008року у т.ч. ПДВ 6000,00грн.;

на суму 40000,00грн. платіжний документ №9 від 02.06.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №105-119 від 05.05.2008року у т.ч. ПДВ 6666,67грн.;

на суму 50000,00грн. платіжний документ №191179 від 26.06.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №105-119 від 05.05.2008року у т.ч. ПДВ 8333,33грн.;

на суму 2000,00грн. платіжний документ №191196 від 08.07.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №105-119 від 05.05.2008року у т.ч. ПДВ 333,33грн.;

на суму 10000,00грн. платіжний документ №191200 від 09.07.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №105-119 від 05.05.2008року у т.ч. ПДВ 1666,67грн.;

на суму 50000,00грн. платіжний документ №191214 від 14.07.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №105-119 від 05.05.2008року у т.ч. ПДВ 8333,33грн.;

на суму 25000,00грн. платіжний документ №2828 від 01.09.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №105-119 від 05.05.2008року у т.ч. ПДВ 4166,67грн.;

на суму 19000,00грн. платіжний документ №19 від 08.09.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №105-119 від 05.05.2008року у т.ч. ПДВ 3166,67грн.;

на суму 50000,00грн. платіжний документ №29 від 12.09.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №105-119 від 05.05.2008року у т.ч. ПДВ 8333,33грн.;

на суму 36000,00грн. платіжний документ №3 від 16.09.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №105-119 від 05.05.2008року у т.ч. ПДВ 6000,00грн.;

на суму 120000,00грн. платіжний документ №2 від 19.09.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №105-119 від 05.05.2008року у т.ч. ПДВ 20000,00грн.;

на суму 5000,00грн. платіжний документ №3 від 29.09.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №105-119 від 05.05.2008року у т.ч. ПДВ 833,33грн.;

на суму 107443,56грн. платіжний документ №214 від 19.11.2008 року, призначення платежу: «за виконання субпідрядних робіт згідно з договором №105-119 від 05.05.2008року у т.ч. ПДВ 17907,26грн.

Всього позивачем здійснені платежі за вищевказаним договором на суму 550443,56грн. у т.ч. ПДВ 91740,59грн. (т.10 а.с.19-78).

Взаєморозрахунки за період 2007-2008 роки між ТОВ «ВИП-Мастер» та ТОВ «Донсістемсервіс» склали всього за актами виконаних робіт та податковими накладними суму 1386811,20грн., у т.ч. ПДВ 231135,20грн. Сплачено позивачем контрагенту за договорами суму 1337425,09грн. (т.9 а.с.190).

Розрахунки між сторонами за договором проводилися в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками Донецького філіалу КБ «Приватбанк», в яких визначено призначення платежів - оплата за виконані роботи згідно договорів (т.10 а.с.19-78).

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд враховує, що відповідач під час кваліфікації спірного правочину як нікчемного обґрунтував свою позицію виключно з посиланням на те, що господарським судом Донецької області прийнято постанову від 17.06.2009 року по справі №45/92 про визнання платника ТОВ «Донсістемсервіс» банкрутом та початок ліквідаційної процедури. Управлінням державної реєстрації Донецької міськради в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб зроблено запис від 10.07.2009 року №12661410006023751 про визнання юридичної особи банкрутом. Господарським судом прийнято ухвалу від 18.08.2009 року №45/92 про ліквідацію юридичної особи у звязку з визнанням банкрутом. Управлінням державної реєстрації Донецької міськради в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб зроблено запис від 31.08.2009 року №12661170007023751 про припинення державної реєстрації за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.02.2007 року №1000208033, видане ДПІ у Київському районі м. Донецька, анульоване 23.07.2009 року згідно акту від 23.07.2009 року № 150. (т.9 а.с.24). Також відповідач в акті перевірки посилається на пояснення громадянина ОСОБА_3, який значиться засновником ТОВ «Донсістемсервіс», який зазначив, що про ТОВ «Донсістемсервіс» він чує вперше, засновником цього підприємства він ніколи не був, в органах державної виконавчої служби підприємство не реєстрував, ніяку фінансово-господарську діяльність ТОВ «Донсістемсервіс» він не здійснював, документи первинного та податкового обліку ним ніколи не складались та не підписувались. (т.1 а.с.123). Вказані пояснення невідомо в рамках якої справи вони отримані, з якою метою, в яких умовах. Оригінал пояснень представником відповідача до суду не надано. У звязку з чим, суд не приймає вказані пояснення в якості доказів з приводу приписів ст.79 КАС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донсістемсервіс» було зареєстровано юридичною особою Виконавчим комітетом Донецької міської ради 29.01.2007 року №12661020000023751, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.9 а.с.31) та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 15.04.2011 року (т.9 а.с.27). Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 25.07.2007 року №943/10/29-014-20, ТОВ «Донсістемсервіс» узятий на облік 31.01.2007 року за №6307 у ДПІ у Київському районі м. Донецька. ТОВ «Донсістемсервіс» була отримана ліцензія серія АВ №360938 від 29.11.2007 року Донецької обласної державної адміністрації для здійснення будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж) терміном дії до 24.05.2012 року. (т.10 а.с.14).

Суд враховує, що всі дії стосовно припинення юридичної особи контрагента ТОВ «Донсістемсервіс» були здійснені вже після виконання умов договорів укладених з позивачем та пояснення були надані фізичною особою ОСОБА_7, яка до того не приймала участі і не була присутньою при укладанні договорів. Тому ці факти не можуть обумовити нікчемність всіх правочинів, що укладаються юридичною особою.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що первинні документи, складені від імені директорів ТОВ «Донсістемсервіс» ОСОБА_8 та ОСОБА_6, не мають юридичної сили і доказовості у звязку з тим, що вони складені з порушенням вимог чинного законодавства невстановленими особами внаслідок здійснення нікчемного правочину. Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами, якими саме документами підтверджено неправомірність документації, відповідно до чинного законодавства та які порушення в первинних документах встановлені.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами те, що первинні документи, що містяться у матеріалах справи, є такими, що не відповідають дійсності, тобто, що підрядні роботи у комерційному відношенні не здійснювалися та те, що договори укладені з метою безпідставного збільшення валових витрат позивача та безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Ці обставини могли бути підтверджені, зокрема вироком суду про визнання осіб, які уклали договори та склали первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, винними у скоєнні відповідних злочинів.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надавалося.

З огляду на викладене, доводи відповідача про нікчемність правочинів договорів підряду від 02.07.2007 року №1/09-119, від 01.08.2007 року №2/09-119, від 01.10.2007 року №3/09-119, від 05.05.2008 року №105-119 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Виходячи із системного змісту пункту 5.1 статті 5 та пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», основною умовою для віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведеного вбачається, що обовязковою умовою віднесення витрат підприємства до складу валових є документальне підтвердження таких витрат та їх звязок з господарською діяльністю платника.

В свою чергу, пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вище перелічені акти приймання виконаних будівельних робіт мають наведені реквізити первинного документа, зміст та обсяг господарської операції відображено через визначення замовника та підрядника робіт, найменування робіт та затрат, одиниць виміру, кількості, дат, вартості, підписів сторін.

При зясуванні судом питання, про притягнення посадових осіб платника податків до кримінальної відповідальності у звязку зі здійсненням операцій, що визначені таким платником, як підстава для одержання права на податковий кредит, тобто встановлення умислу в діях посадових осіб ТОВ «Донсістемсервіс», відповідач зазначив, що такі справи відсутні.

З огляду на викладене, суд бере до уваги як належний та допустимий доказ, який підтверджує обставини надання робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, які спростовують доводи відповідача про те, що послуги фактично не надавалися.

Посилання відповідача на те, що послуги, надані ТОВ „Донсістемсервіс”, не повязані з господарською діяльністю позивача спростовуються доказами, наявними у справі. Позивачем було укладено низку договорів підряду з замовниками на користь яких Субпідрядником ТОВ «Донсістемсервіс» здійснювались підрядні роботи, які надані ТОВ «ВИП Мастер» з документами про виконання до матеріалів справи. (т.9 а.с.98-187). Тобто наведені договори підряду забезпечують господарську діяльність позивача по реалізації власних послуг, внаслідок якої він отримує дохід.

Аналіз наданих документів та договорів свідчить про виконання договірних зобовязань по наданню підрядних робіт у комерційному відношенні, а тому висновок відповідача про порушення позивачем пункту 5.1, 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», щодо безпідставного віднесення платником податку до складу валових витрат у 3 кварталі 2007 року витрат у звязку з виконанням загально будівельних робіт по капітальному ремонту приміщень, будівель, субпідрядних робіт у сумі 569406,00грн. за актами приймання виконаних робіт, є неправомірним.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який був чинним під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції у розмірах, визначених цією статтею, накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Неправомірність нарахування позивачеві податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 142352,00грн. призводить до неправомірності застосування до позивача штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі 71176,00грн.

З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення №0000732303/0 від 16.10.2009р., яким позивачу за порушення п.1.31 ст.1, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9, п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 213528,00грн., у тому числі за основним платежем 142352,00грн. та штрафними санкціями у розмірі 71176,00грн. (т.1 а.с.70), підлягає визнанню недійсним, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Таким чином, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

В контексті спірних правовідносин таким фактором є фактичне надання ТОВ „Донсістемсервіс” підрядних робіт у комерційному відношенні у межах господарської діяльності позивача.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд враховує, що наявність податкових накладних є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Від встановлення цієї обставин залежить оцінка податкових накладних як правової підстави для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Донсістемсервіс” як зареєстрованим платником податку на додану вартість виписані вищевказані податкові накладні якими підтверджується надання підрядних робіт у комерційному відношенні за договорами від 02.07.2007 року №1/09-119, від 01.08.2007 року №2/09-119, від 01.10.2007 року №3/09-119, від 05.05.2008 року №105-119.

Суд зазначає, що згідно акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 24.07.2009 року №20106/10/15-413 датою анулювання реєстрації є 23.07.2009 року (т.9 а.с.25). На дату виписки підприємством контрагентом позивачу податкових накладних, ТОВ «Донсістемсервіс» був зареєстрованим платником податку на додану вартість згідно приписів діючого законодавства.

Спірні суми податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 231135,20грн. відображені позивачем в додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість „Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” за звітні періоді (т.10 а.с.83-124).

Обставина фактичного виконання робіт підтверджується окрім податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про придбання підрядних робіт позивачем у комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності

Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є неправомірним.

Неправомірність нарахування позивачеві податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 231135,00грн. призводить до неправомірності застосування до позивача штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі 115567,50грн.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення №0000742303/0 від 16.10.2009р., яким позивачу за порушення п.1.4 ст.1, п.4.5 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.1, 7.2.6, 7.2.8 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 346702,50грн., у тому числі за основним платежем 231135,00грн. та штрафних санкцій в розмірі 115567,50грн. (т.1 а.с.69), підлягає визнанню протиправним, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

На порушення п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем не відкоригована сума валових витрат на суму поверненої передплати 10.08.2007 року через Калінінське районне управління юстиції м. Донецька від ПП ОСОБА_4 згідно судового рішення від 18.06.2007 року по судовій справі №2/100 на суму 63898,16грн., у тому числі ПДВ 10649,69грн.

Зазначене порушення призвело до завищення валових витрат у 3 кварталі 2007 року на суму 53248грн. та податкового кредиту у серпні 2007 року на суму 10650,00грн., і як слідство привело до нарахування податку на прибуток за 3 квартал 2007 року за це порушення у сумі 13312,00грн. та податку на додану вартість у розмірі 10650,00грн.

Вказане порушення було встановлено актом перевірки податкового органу, але в позовній заяві відсутнє обґрунтування безпідставності вказаного факту та документальне підтвердження.

З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення №0000742303/0 від 16.10.2009р., яким позивачу за порушення п.1.4 ст.1, п.4.5 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.1, 7.2.6, 7.2.8 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 15975,00грн., у тому числі за основним платежем 10650,00грн. та штрафних санкцій у розмірі 5325,00грн. (т.1 а.с.69), є правомірним, а в задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

На порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем до складу податкових зобовязань квітня 2008 року не включена сума передплати, отриманої від ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», згідно договору на виконання будівельних робіт по вулиці Полоцькій у Будьонівському районі м. Донецька.

Вказане порушення призвело до завищення податкового кредиту за квітень 2008 року у розмірі 67229,00грн. та нарахуванню податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 67229,00грн.

Суд відхиляє доводи позивача, що не коригування валових витрат на суму передплати повернутої від УСБ на суму 67229,00грн. не призвело до виникнення ні зобовязань по сплаті податку на прибуток, ні зобовязань по сплаті податку на додану вартість, оскільки помилково в декларації податкові зобовязання було збільшено на суму більшу ніж потрібно було зменшити податковий кредит, оскільки вимога закону п.п.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не містить виключної норми, згідно якої можна не коригувати валові витрати на суму передплати.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення №0000742303/0 від 16.10.2009р., яким позивачу за порушення п.1.4 ст.1, п.4.5 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.1, 7.2.6, 7.2.8 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 100843,50грн., у тому числі за основним платежем 67229,00грн. та штрафних санкцій в розмірі 33614,50грн. (т.1 а.с.69), є правомірним, а в задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У ході перевірки податківцями встановлено порушення п.п.7.2.6, 7.2.8 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно факсокопій наступних податкових накладних: №0003008/3 від 01.10.2007 року на суму 2660,11грн., у т.ч. ПДВ 443,35грн., №1092 від 01.09.2008 року на суму 330,00грн., у т.ч. ПДВ 55,00грн., №479 від 12.05.2008 року на суму 10499,58грн., у т.ч. ПДВ 1749,33грн., №14 від 18.07.2008 року на суму 15818,96грн., у т.ч. ПДВ 2638,49грн., також при відсутності наступних податкових накладних: від 26.09.2007 року на суму 773,00грн., у т.ч. ПДВ 128,83грн., від 30.12.2008 року № 2176 на суму 122500,00грн., у т.ч. ПДВ 20416,67грн. відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за звітні періоди.

Дане порушення призвело до завищення податкового кредиту на суму 25432,00грн., у тому числі по періодам:

-вересень 2007 року на суму 129грн.;

-жовтень 2007 року на суму 443,00грн.;

-вересень 2008 року на суму 55,00грн.;

-жовтень 2008 року на суму 4388,00грн.;

-листопад 2008 року на суму 20417,00грн.;

У ході судового розгляду справи, позивачем надано до суду оригінали податкових накладних №0003008/3 від 01.10.2007 року на суму 2660,11грн., у т.ч. ПДВ 443,35грн., №14 від 18.07.2008 року на суму 15818,96грн., у т.ч. ПДВ 2638,49грн., №479 від 12.05.2008 року на суму 10499,58грн., у т.ч. ПДВ 1749,33грн.

З огляду на викладене, доводи відповідача про безпідставність включення сум до податкового кредиту за податковими накладними №0003008/3 від 01.10.2007 року на суму 2660,11грн., у т.ч. ПДВ 443,35грн., №14 від 18.07.2008 року на суму 15818,96грн., у т.ч. ПДВ 2638,49грн., №479 від 12.05.2008 року на суму 10499,58грн., у т.ч. ПДВ 1749,33грн. (т.9 а.с.9-11) не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Також стосовно встановленого відповідачем порушення, щодо відсутності податкової накладної №2176 від 30.12.2008 року на суму 122500,00грн., у т.ч. ПДВ 20416,67грн. (відображено в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2008 року) суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що на виконання вказаної вимоги закону підприємством надавались розяснення і докази підстав включення до складу податкового кредиту. Позивачем до суду надано вказані розяснення, але вони стосуються податкової накладної з датою виписки 30 червня 2008 року, а не з датою виписки 30 грудня 2008 року, як вказано в акті перевірки (т.1 а.с.71). Тобто з наданих документів суд не має можливості ідентифікувати правомірність включення суми 20416,67грн. до податкового кредиту за листопад 2008 року. Надані розяснення не спростовують висновки акту перевірки.

Також позивачем на виконання п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не надано до податкового органу скаргу на постачальника, а саме відсутнє в додатках до розяснення. Саме ця скарга є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Таким чином, сума ПДВ 20416,67грн. не правомірно включена позивачем до податкового кредиту за листопад 2008 року.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення №0000742303/0 від 16.10.2009р., яким позивачу за порушення п.1.4 ст.1, п.4.5 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.1, 7.2.6, 7.2.8 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 7246,50грн., у тому числі за основним платежем 4831,00грн. та штрафних санкцій в розмірі 2415,50грн., підлягає визнанню протиправним, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню, а в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 30901,50грн., у тому числі за основним платежем 20601,00грн. та штрафних санкцій в розмірі 10300,50грн. правомірним, а в задоволенні позовних вимог відмовити (т.1 а.с.69).

Податковим органом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач декларував відємне значення податку на додану вартість, але не заявляв бюджетне відшкодування з податку на додану вартість. За результатами перевірки встановлено завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ у червні 2009 року на суму 2318,00грн. Це завищення склалося в результаті вищевказаних порушень податкового законодавства. Зведені дані за вказаним порушенням викладені в акті перевірки відповідачем.

Відповідно до ст.106 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Позивач в позовній заяві вказане порушення не оскаржував, обґрунтування, доводи та документальне обґрунтування з цього приводу не надав, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. А саме в сумі податкового зобовязання -2318,00грн., та штрафної санкції у розмірі -1159,00грн.

Разом з цим, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення рішення, оскільки рішення субєкта владних повноважень є скасованим з моменту набрання постановою законної сили, тобто лише на майбутнє.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині наступних податкових зобовязань та за наступними періодами:

з податку на прибуток:

за 3 квартал 2007 року у сумі 142352,00грн. та штрафна санкція 71176,00грн., всього 213528,00грн.

з податку на додану вартість:

за жовтень 2007 року у сумі 443,00грн. та штрафна санкція 221,50грн., всього 664,50грн.

за жовтень 2008 року у сумі 4388,00грн. та штрафна санкція 2194,00грн., всього 6582,00грн.

за вересень 2007 року у сумі 113881,00грн. та штрафна санкція 56940,50грн., всього 170821,50грн.

за листопад 2007 року у сумі 5557,00грн. та штрафна санкція 2778,50грн., всього 8335,50грн.

за січень 2008 року у сумі 12864,00грн. та штрафна санкція 6432,00грн., всього 19296,00грн.

за червень 2008 року у сумі 6000,00грн. та штрафна санкція 3000,00грн., всього 9000,00грн.

за серпень 2008 року у сумі 81323,00грн. та штрафна санкція 40661,50грн., всього 121984,50грн.

за вересень 2008 року у сумі 5407,00грн. та штрафна санкція 2703,50грн., всього 8110,50грн.

за червень 2009 року у сумі 6103,00грн. та штрафна санкція 3051,50грн., всього 9154,50грн.

Всього по податку на додану вартість 350472,00 грн., з яких основний платіж 233648,00грн. та штрафна санкція у розмірі 116824,00грн., з урахування зменшення відємного значення за червень 2009 року в сумі податкового зобовязання -2318,00грн., та штрафної санкції у розмірі -1159,00грн., всього -3477,00грн.

Підлягають відмовленню в задоволенні позовні вимоги в частині наступних податкових зобовязань та за наступними періодами:

з податку на прибуток:

за 2 квартал 2007 року у сумі 27036,00грн.

за 3 квартал 2007 року у сумі 23050,00грн.

за 4 квартал 2007 року у сумі -65653,00грн.

за 2 квартал 2008 року у сумі 68677,00грн.

за 3 квартал 2008 року у сумі -110401,00грн.

за 4 квартал 2008 року у сумі 22040,00грн.

за 1 квартал 2009 року у сумі 8763,00грн.

за 2 квартал 2009 року у сумі 15956,00грн.

за 3 квартал 2007 року у сумі 13312,00грн.

Всього податкові зобовязання складають 2780,00грн. та штрафна санкція 1390,00грн., загалом 4170,00грн.

з податку на додану вартість:

за квітень 2008 року у сумі 67229,00грн. та штрафна санкція 33614,50грн., всього 100843,50грн.

за вересень 2008 року у сумі 55,00грн. та штрафна санкція у сумі 27,50грн., всього 82,50грн.

за вересень 2007 року у сумі 129,00грн. та штрафна санкція у сумі 64,50грн., всього 193,50грн.

за листопад 2008 року у сумі 20417,00грн. та штрафна санкція у сумі 10208,50грн., всього 30625,50грн.

за серпень 2007 року у сумі 10650,00грн. та штрафна санкція у сумі 5325,00грн., всього 15975,00грн.

Всього податкові зобовязання складають 98480,00грн. та штрафна санкція 49240,00грн., загалом 147720,00грн.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а податкові повідомлення рішення від 16.10.2009 року визнанню недійсними, а саме №0000732303/0 в частині нарахування податку на прибуток у розмірі 213528,00грн., з яких основний платіж 142352,00грн. та штрафні санкції у сумі 71176,00грн. та №0000742303/0 в частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 350472,00грн., з яких основний платіж 233648,00грн. та штрафні санкції у сумі 116824,00грн.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-Мастер» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2009 року №0000732303/0 про нарахування податку на прибуток у розмірі 217698,00грн., з яких основний платіж 145132,00грн. та штрафні санкції у сумі 72566,00грн. та №0000742303/0 про нарахування податку на додану вартість у розмірі 498192,00грн., з яких основний платіж 332128,00грн. та штрафні санкції 166064,00грн., задовольнити частково.

Визнати недійсними податкові повідомлення рішення від 16.10.2009 року №0000732303/0 про нарахування податку на прибуток у розмірі 213528,00грн., з яких основний платіж 142352,00грн. та штрафні санкції у сумі 71176,00грн. та №0000742303/0 про нарахування податку на додану вартість у розмірі 350472,00грн., з яких основний платіж 233648,00грн. та штрафні санкції у сумі 116824,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-Мастер» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 гривні 70 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 26 травня 2011 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 31 травня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.