Постанова № 16036231, 20.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2011 р. справа № 2а-23016/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Рімекс»

доДержавної податкової інспекції

в Петровському районі м. Донецька

про скасування податкових повідомлень-рішень

№ 0000452342/0 від 19 липня 2010 року;

№ 0000462342/0 від 19 липня 2010 року;

№ 0000672342/0 від 12 серпня 2010 року;

№ 0000652342/0 від 12 серпня 2010 року

за участю:

від позивача: Сагдієв І.Р. (протокол загальних зборів)

ОСОБА_2 (дов. б/н віл 04 лютого 2011 року)

від відповідача:ОСОБА_3 (дов. № 17738/10/10-013 від 31 серпня 2010 р.)

Приватне підприємство «Рімекс» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Петровському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 липня 2010 року № 0000452342/0, № 00000462342/0. 05 жовтня 2010 року позивач через канцелярію суду надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 липня 2010 року № 0000452342/0, № 00000462342/0 та від 12 серпня 2010 року № 0000672342/0, № 0000652342/0.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав неправомірність висновків податкової інспекції про нікчемність вчинених позивачем правочинів з постачання товарно-матеріальних цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр». Як зазначав представник позивача, за наслідками подальшої реалізації придбаних ним від Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» товарів, ним сформовані валові доходи та податкові зобовязання відповідних звітних періодів. Посилаючись на приписи підпункту 7.4.1 та пункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач зазначав, що єдиною підставою для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної. Ненадання до перевірки податкових накладних, на підставі яких був сформований податковий кредит звітних податкових періодів травня та червня 2009 року позивач пояснив вилученням оригіналів первинних документів УПМ ДПА в Донецькій області згідно протоколів виїмки від 17 серпня 2009 року та 12 червня 2009 року. Щодо порушень порядку формування валових витрат, позивач зазначав на не доведенні відповідачем допущення позивачем порушень пункту 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення, відповідно яких за наслідками виконання усних домовленостей між Приватним підприємством «Рімекс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» про постачання товарно-матеріальних цінностей, протягом травня вересня 2009 року, позивачем отримувалася сільгосппродукція. Наслідки виконання правочинів з постачання продукції відображувалися позивачем в податковому обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток у відповідності із вимогами чинного на той час законодавства. Отримана позивачем продукція від ТОВ «Архонт Центр» поставлялася до філій Відкритого акціонерного товариства «Розівський елеватор», з яким в позивач уклав письмові договори складського зберігання зерна. В подальшому зазначена продукція відвантажувалася зі складів зберігання на користь контрагентів позивача (товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус» та Приватного підприємства «Агромир-Дон») на виконання прийнятих останнім на себе зобовязань з постачання такої продукції .

Представники позивача в судовому засіданні просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі викладених в актах перевірки обставин. В контрагента позивача ТОВ «Архонт Центр» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду господарської діяльності, з огляду на що відображені в позивачем в податковому обліку наслідки вчинення правочинів із цим контрагентом мають ознаки нікчемності. З огляду на таке, позивачем в податковій звітності відображені наслідки взаємовідносин із субєктом господарювання за правочинами, що не мали реального товарного характеру. Посилаючись на зазначене, відповідач наполягав на безпідставності відображення у складі валових витрат та податкового кредиту травня - вересня 2009 року наслідків правочинів щодо отримання продукції та послуг від ТОВ «Архонт Центр».

В судовому засіданні представник відповідача наполягав на відсутності підстав для задоволення заявленого позову, просив суд відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство «Рімекс» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 35484706. Як платник податків позивач зареєстрований та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Петровському районі м. Донецька (відповідач у справі).

Протягом травня - вересня 2009 року позивачем в податковому обліку були відображені наслідки здійснення господарських операцій з придбання сільгосппродукції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» (код ЄДРПОУ 36011106).

Відповідно до інформації, що міститься в журналі-ордері та відомості по рахунку 631 (т. 2 арк. справи 95-96, 100) позивачем до складу валових витрат 2-го кварталу 2009 року включені витрати, повязані із придбанням товарів та послуг в період з травня по червень 2009 року від ТОВ «Архонт Центр» в сумі 12162 832,14 грн.

Відповідно до інформації, що міститься в журналі-ордері та відомості по рахунку 631 (т. 2 арк. справи 97-99,101) позивачем до складу валових витрат 3-го кварталу 2009 року включені витрати, повязані із придбанням товарів в період з липня по вересень 2009 року від ТОВ «Архонт Центр» в сумі 1127330,95 грн.

Згідно даних додатку № 5 «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту платника податків у розрізі контрагентів» (т. 2 арк. справи 12, 15, 18, 60, 63, 65, 68, 198-201, 208-210) за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «Архонт Центр» (індивідуальний податковий номер 360111005615) позивач включив до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів податок на додану вартість:

в сумі 1269196,25 грн. у травні 2009 року;

в сумі 1163 370,19 грн. у червні 2009 року;

в сумі 193 678,04 грн. у липні 2009 року;

в сумі 22 173,52 грн. у серпні 2009 року;

в сумі 9614,60 грн. у вересні 2009 року.

В період з 22 квітня 2010 року по 07 травня 2010 року Державною податковою інспекцією в Петровському районі м. Донецька було проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Рімекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09 жовтня 2007 року по 30 вересня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 09 жовтня 2007 року по 30 вересня 2009 року, за наслідками проведення якої був складений акт № 562/23/35484706 від 20 травня 2010 року (т. 1 арк. справи 17-30). Згідно висновків, викладених в зазначеному акті, в ході проведення перевірки податковою інспекцією було встановлено порушення позивачем пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижений податок на прибуток за 3-й квартал 2009 року на 281 833,00 грн. та підпункти 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищений податковий кредит на 225466,00 грн., з яких у липні 2009 рок на 193677,00 грн., у серпні 2009 року на 22174,00 грн., у серпні 2009 року на 9615,00 грн.

Згідно викладеного в акті перевірки, зазначені висновки здійснені податковою інспекцією через ненадання позивачем до перевірки документів щодо транспортування придбаної від ТОВ «Архонт Центр» продукції, через що податковою інспекцією було зазначено про не доведення позивачем реального здійснення господарських операцій.

12 серпня 2010 року на підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000672342/0 (т. 1 арк. справи 44), яким позивачу донараховані податкові зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 422 749,50 грн., з яких за основним платежем 281 833,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 140 916,50 грн.

12 серпня 2010 року на підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000652342/0 (т. 1 арк. справи 43), яким позивачу донараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 338 199,00 грн., з яких за основним платежем 225 466,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 112 733,00 грн.

В період з 22 червня 2010 року по 25 червня 2010 року Державною податковою інспекцією в Петровському районі м. Донецька було проведено невиїзну перевірку Приватного підприємства «Рімекс» з питань підтвердження правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» (код ЄДРПОУ 36011106) за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року, за наслідками проведення якої був складений акт № 811/23/35484806 від 30 червня 2010 року (т. 1 арк. справи 12-15). Згідно висновків, викладених в зазначеному акті, в ході проведення перевірки податковою інспекцією було встановлено порушення позивачем пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2-й квартал 2009 року на 3040708,00 грн. та підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищений податковий кредит на 2390 120,00 грн., з яких у травні 2009 року на 1 2267 50 грн., у червні 2009 року на 1163 370,00 грн.

Зазначених висновків податковою інспекцією було дійдено через ненадання позивачем до перевірки первинних документів, які б підтверджували транспортування товарів від ТОВ «Архонт Центр». З огляду на наявність в податкової інспекції отриманої від Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька інформації про відсутність в контрагента позивача - ТОВ «Архонт Центр» трудових ресурсів, виробничих потужностей, транспортних засобів в акті перевірки визначено про відсутність реального товарного характеру правочинів з постачання продукції, наслідки здійснення яких були відображені позивачем в податковому обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість у звітних податкових періодах липні - вересні 2009 року. В акті зазначено, що в товаристві з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» працює одна особа, в підприємства відсутні основні фонди, складські та виробничі приміщення. Згідно інформації, отриманої від Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька, проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» неможливо через відсутність підприємства за юридичною адресою. Враховуючи отриману інформацію про контрагента позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр», згідно якої в контрагента позивача відсутні трудові, виробничі потужні та транспортні засоби, податковою інспекцією було дійдено висновків про нікчемність та відсутність реального виконання правочинів, наслідки вчинення яких відображені позивачем в податковому та бухгалтерському обліку.

19 липня 2010 року на підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000452342/0 (т. 1 арк. справи 31), яким позивачу донараховані податкові зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 6081 416,00 грн., з яких за основним платежем 3040708,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3040708,00 грн. Прописом в зазначеному податковому повідомленні-рішення визначено наступну суму платежу: чотириста двадцять дві тисячі сімсот сорок девять грн. 50 коп.

19 липня 2010 року на підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000462342/0 (т. 1 арк. справи 32), яким позивачу донараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3585180,00 грн., з яких за основним платежем 2390120,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1195060,00 грн. Прописом в зазначеному податковому повідомленні-рішення визначено наступну суму платежу: триста тридцять вісім тисяч сто девяносто девять грн. 50 коп.

Викладеним в акті перевірки висновкам відповідає розмір донараховних податкових зобовязань, що визначений в податкових повідомленнях-рішеннях від 19 липня 2010 року цифрами. Приймаючи до уваги надані представником відповідача пояснення щодо допущення описки при визначенні суми податкових зобовязань прописом, судом встановлено, що за податковим повідомленням-рішенням № 0000452342/0 від 19 липня 2009 року відповідачем були нараховані податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 6081416,00 грн., за податковим повідомленням-рішенням № 0000462342/0 від 19 липня 2009 року відповідачем були нараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3585180,00 грн.

Спірним питанням цієї справи є правомірність формування позивачем валових витрат звітних періодів 2, 3 кварталу 2009 року та податкового кредиту звітних періодів травня - вересня 2009 року за наслідками відображення позивачем в податковому обліку наслідків виконання правочинів з придбання сільгосппродукції та послуг від ТОВ «Архонт Центр».

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1. статті 2.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначного пунктом 4.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно пункту 16.1. платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

07 серпня 2009 року позивач надав до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток за звітний податковий період 2-й квартал 2009 року (т. 2 арк. справи 2-3), рядком 08 якої позивач задекларував позитивне значення обєкту оподаткування в сумі 74,00 грн. 09 листопада 2009 року позивач надав до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток за звітний податковий період 3-й квартал 2009 року (т. 2 арк. справи 6-7), рядком 08 якої задекларував позитивне значення обєкту оподаткування в сумі 49,00 грн.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість».

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану вартість визначені статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість». Підтвердженням набуття субєктом господарювання статусу платника податку на додану вартість є свідоцтво платника податку на додану вартість. Позивач є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно пункту 1 цієї статті поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

22 червня 2009 року позивач надав до Державної податкової інспекції в Петровському районі м Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період травень 2009 року (т. 2 арк. справи 61-62). Рядком 27 податкової декларації позивач визначив суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 2234,00 грн. 24 червня 2009 року позивач надав уточнювальний розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку із самостійним виправленням помилок, яким збільшив суму податкових зобовязань та податкового кредиту звітного податкового періоду на 1226750,00 грн., що не вплинуло на суму визначеного позивачем податку до сплати.

17 липня 2009 року позивач надав до Державної податкової інспекції в Петровському районі м Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період червень 2009 року (т. 2 арк. справи 56-59). Рядком 27 податкової декларації позивач визначив суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 2327,00 грн.

07 серпня 2009 року позивач надав до Державної податкової інспекції в Петровському районі м Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період липень 2009 року (т. 2 арк. справи 16-17). Рядком 27 податкової декларації позивач визначив суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 265,00 грн.

18 вересня 2009 року позивач надав до Державної податкової інспекції в Петровському районі м Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період серпень 2009 року (т. 2 арк. справи 13-14). Рядком 27 податкової декларації позивач визначив суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 14,00 грн.

19 жовтня 2009 року позивач надав до Державної податкової інспекції в Петровському районі м Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період вересень 2009 року (т. 2 арк. справи 10-11). Рядком 27 податкової декларації позивач визначив суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 67,00 грн.

Порядок визначення суми валових витрат звітного податкового періоду визначений статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з пунктом 5.1 цієї статті валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, валові витрати та податковий кредит формувалися позивачем на підставі видаткових накладних на придбання позивачем сільгосппродукції, актів в приймання-виконання транспортних послуг від ТОВ «Архонт Центр». На підтвердження факту придбання товарів від ТОВ «Архонт Центр» у травні та червні 2009 року позивачем були надані копії видаткових накладних та податкових накладних. Відсутність оригіналів зазначених документів позивач пояснив проведенням виїмки документів на підставі постанови про проведення виїмки від 13 серпня 2009 року (т. 1 арк. справи 11). За змістом протоколу виїмки, 17 серпня 2009 року заступником начальника відділу УПМ ДПА в Донецькій області Лопатіним А.В. були вилучені бухгалтерські документи Приватного підприємства «Рімекс», зокрема, документи по взаємовідносинам із ТОВ «Архонт Центр» за травень 2009 року: податкові накладні - 34 шт., накладні на відпуск товару -34 шт., рахунки на сплату -34 шт., за червень 2009 року податкові накладні - 38 шт., накладні на відпуск товару -38 шт., рахунки на сплату -38 шт.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року з Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Донецькій області витребувалися документи, що вилучені за протоколами виїмки від 12 червня 2009 року та 17 серпня 2009 року. Згідно повідомлення по вручення поштового відправлення Ухвалу про витребування доказів від 06 жовтня 2010 року було отримано УПМ ДПА в Донецькій області 19 жовтня 2010 року. Ухвалою від 04 лютого 2011 року, з Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Донецькій області витребувалися документи, що вилучені за протоколами виїмки від 12 червня 2009 року та 17 серпня 2009 року. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року, отриманою 02 березня 2011 року, з Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Донецькій області витребувалися документи, що вилучені за протоколами виїмки від 12 червня 2009 року та 17 серпня 2009 року.

Листом від 7738/10/09-013 від 21 квітня 2011 року відділом податкової міліції ДПА в Донецькій області направлені на адресу суду оригінали документів, що вилучені за протоколом виїмки від 12 червня 2009 року на підставі постанови про провадження виїмки від 22 травня 2009 року на 10 аркушах та документи, вилучені за протоколом виїмки від 12 червня 2009 року на підставі постанови про провадження виїмки від 01 червня 2009 року на 10 аркушах. Як зазначено в цьому листі зазначені документи вилучалися в ході досудового слідства по кримінальній справі № 180-517/2, порушеної у відношенні директора ТОВ «Шамаш» ОСОБА_5 що знаходилася в провадженні СВ ПМ ДПА в Донецькій області. В листі зазначено, що будь-які інші документи у рамках досудового слідства по цій справі в Приватного підприємства «Рімекс» не вилучалися.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із визначенням, наведеним у пункті 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В судовому засіданні представником відповідача було зазначено про відсутність в нього сумніву щодо достовірності інформації, що міститься в наданих позивачем копіях видаткових та податкових накладних, датованих травнем та червнем 2009 року на підставі яких позивачем формувалися валові витрати 2-го кварталу 2009 року та податковий кредит травня та червня 2009 року, за наслідками відображення господарських операцій з отримання товарів від ТОВ «Архонт Центр». Представником відповідача було зазначено, що факт складання зазначених документів не є спірним.

Згідно наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних (т. 2 арк. справи 209, 213, 217, 222, 226, 230, 234, 238, т. 3 арк. справи 2, 6, 10 , 14, 18,22, 26, 30, 34) та копії акту приймання-передачі послуг (т. 3 арк. справи 38), позивач у травні 2009 року отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» сільгосппродукцію та послуги з транспортування загальною вартістю 7 615 177,50 грн., з яких пшениця загальною вартістю 90915,54 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 15152,59 грн., сорго загальною вартістю 15032,94 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2505,49 грн., транспортні послуги загальною вартістю 40000,000 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 6666,67 грн., соняшник загальною вартістю 7469229,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1244871,50 грн. На підставі отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» податкових накладних (т. 2 арк. справи. 208, 211, 212, 215, 216, 219, 221, 224, 225, 228, 229, 232 ,233, 236, 237, 240, т. 3 арк. справи 1,4,5,8,9,12, 1, 16, 17, 20, 21, 24, 25, 28, 29, 32, 33, 36) позивач включив до складу податкового кредиту травня 2009 року податок на додану вартість в сумі 1269 196,25 грн.

Наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, що стали підставою для формування податкового кредиту звітного податкового періоду травня 2009 року в сумі 1269196,25 грн. містять всі необхідні реквізити, визначені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно наявних в матеріалах справи документів видаткових накладних (т. 3 арк. справи 41, 45, 49, 53, 58, 61, 65, 69, 73, 77, 81, 85, 89, 93, 97, 101, 105, 109, 113) та копії акту приймання-передачі послуг (т. 3 арк. справи 116) позивач отримав у червні 2009 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» товарно-матеріальні цінності та послуги з транспортування загальною вартістю 6980221,02 грн., з яких пшениця загальною вартістю 79257,30 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 13209,55грн., сорго загальною вартістю 291629,88 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 48604,98 грн., транспортні послуги загальною вартістю 35000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 5833,33 грн., соняшник загальною вартістю 6574333,86 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1095722,31 грн. На підставі отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» податкових накладних (т. 3 арк. справи. 40, 43, 44, 47, 47, 51, 52, 55, 56, 59, 60, 63, 64, 67, 68, 71, 72, 75, 76, 79, 80, 83, 84, 87, 88, 91, 92, 95, 96, 99, 100 ,103, 104, 107, 108, 111, 112, 115) позивач включив до складу податкового кредиту червня 2009 року податок на додану вартість в сумі 1163370, 17 грн.

Наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, що стали підставою для формування податкового кредиту звітного податкового періоду червня 2009 року в сумі 1630370, 17 грн. містять всі необхідні реквізити, визначені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Обставини щодо формування податкового кредиту липня вересня 2009 року, валових витрат 3-го кварталу 2009 року були встановлені на підставі наданих позивачем копій видаткових накладних та податкових накладних, оригінали яких були досліджені в судовому засіданні.

Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних (т. 1 арк. справи 150, 153, 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174) позивач отримав у липні 2009 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» продукцію загальною вартістю 1162068,24 грн., з яких ячмінь загальною вартістю 50762,16 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 8460,36 грн., пшеницю загальною вартістю 318190,74 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 53031,79 грн., соняшник загальною вартістю 793115,28 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 132185,88 грн. На підставі отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» податкових накладних (т. 1 арк. справи. 151, 154, 157, 160163, 166, 169, 172, 175) позивач включив до складу податкового кредиту липня 2009 року податок на додану вартість в сумі 193 678,04 грн.

Наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, що стали підставою для формування податкового кредиту звітного податкового періоду липня 2009 року в сумі 193 678,04 грн. містять всі необхідні реквізити, визначені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних (т. 1 арк. справи 177, 180, 183, 186, 189) позивач отримав у серпні 2009 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» продукцію загальною вартістю 133041,12 грн. з яких ячмінь загальною вартістю 28923,30 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 4820,55 грн., пшеницю загальною вартістю 104117,82 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 17352,97 грн. На підставі отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» податкових накладних (т. 1 арк. справи. 178, 181, 184, 187, 190) позивач включив до складу податкового кредиту серпня 2009 року податок на додану вартість в сумі 22173,52 грн.

Наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, що стали підставою для формування податкового кредиту звітного податкового періоду серпня 2009 року в сумі 22173,52 грн. містять всі необхідні реквізити, визначені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних (т. 1 арк. справи 194, 197) позивач отримав у вересні 2009 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» пшеницю загальною вартістю 57687,60 грн. На підставі отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» податкових накладних (т. 1 арк. справи. 195, 198) позивач включив до складу податкового кредиту вересня 2009 року податок на додану вартість в сумі 9614,60 грн.

Наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, що стали підставою для формування податкового кредиту звітного податкового періоду вересня 2009 року в сумі 9614,60 грн. містять всі необхідні реквізити, визначені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до вимог пункту 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року за № 166 дані та пункту 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29 березня наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника податків.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі Закон № 996).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно статті 1 цього закону, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Таким чином, підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку наслідків здійснення певної господарської операції є реальне відбуття такої господарської операції. З огляду на те, що податковий облік з податку на прибуток та формування валових витрат здійснювалося позивачем за фактом отримання підприємством товарів та послуг від контрагента ТОВ «Архонт Центр», питання щодо правомірності відображення наслідків певних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку, має вирішуватися за умови встанволення реального відбуття постачання товарно-матеріальних цінностей. Що стосується вирішення питання щодо правомірності формування податкового кредиту позивачем, то суд зазначає, що сам по собі факт наявності у платника податку (позивача у справі) виданих йому постачальником товару податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства є безумовною, проте, недостатньою умовою для формування податкового кредиту певного податкового періоду. Відсутність реального виконання господарської операції свідчить про відсутність підстав для відображення її наслідків в податковому обліку з податку на додану вартість.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку в первинних документах. Тобто у разі встановлення безтоварності (відсутності реального виконання) операцій визначення податкового кредиту (та, відповідно, включення витрат на здійснення таких операцій до складу валових витрат підприємства) є безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) доказів сплати продавцеві вартості товару.

Доказами реального виконання спірних операцій, окрім видаткових накладних, з постачання товарно-матеріальних цінностей є, наприклад, товарно-транспортні накладні, що підтверджують фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, документи, щодо виконання вантажно-розвантажувальних робіт, приймання товарів за якістю та кількістю, інші документи, що підтверджують зберігання та подальший продаж товарів.

На виконання вимог суду з надання документів, що підтверджують реальне виконання правочинів з отримання приватним підприємством «Рімекс» товарів та послуг з транспортування від Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» представник позивача надав пояснення, за змістом яких, за усною домовленістю між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр», останнім постачалася на користь позивача сільгосппродукція. Асортимент, вартість, кількість та якість продукції, що постачалася, визначалася в телефонному режимі. За умовами досягнутою між сторонами згоди сільгосппродукція доставлялася транспортними засобами постачальника до філії «Розівський ХПП» та Каранської філії Відкритого акціонерного товариства «Розівський елеватор», що знаходяться за адресою: 70301, Запорізька обл., Розівський район, смт Розівка, вул. Вокзальна, буд. 72 та 87120, Донецька обл., Тельманівський район, смт. Андріївка, вул.. Гоголя, буд. 1-а.

На підтвердження зберігання зерна, позивач надав договори № РФ-10 від 06 липня 2019 року та № 8/09 від 08 липня 2009 року та документи, що підтверджують виконання зазначених договорів акти приймання-передачі виконаних робіт.

Обидва договори, що наявні в матеріалах справи мають ідентичний зміст та різняться лише назвою філії Відкритого акціонерного товариства «Розівський елеватор» та адресою, з огляду на що, суд вважає за доцільне навести їх зміст без окремого виділення кожного з договорів.

Згідно умов договорів складського зберігання зерна від 06 липня 2009 року та 08 липня 2009 року (т. 2 арк. справи 73-75, т. 4арк. справи 154-156), позивач (поклажодавець) зобовязався передати, а філія «Розівський ХПП» та Каранська філія Відкритого акціонерного товариства «Розівський елеватор» (зерновий склад) прийняти ранні зернові культури та забезпечити очищення, сушіння, зберігання та здійснити відпуск продукції поклажодавцю.

Пунктами 1.2. зазначених договорів визначено, що під терміном «ранні зернові культури» сторони розуміють плоди наступних зернобобових культур: пшениця, жито, ячмінь, просо, овес, гречка, горох. Проте, як вбачається яз наявних в матеріалах справи документів, позивач за умовами укладеного договору отримував переважно соняшник, якій не є ранньою зерновою культурою у розумінні договорів складського зберігання зерна. З огляду на не передбачення зазначеними договорами приймання та зберігання соняшника та сорго суд не приймає ці договори у якості доказу фактичного знаходження соняшника від ТОВ «Архонт Центр» на адресу ПП «Рімекс» шляхом його транспортування постачальником на адресу зернових складів.

Термін дії договорів встановлений пунктом 12, згідно якого, вони набирають чинності з моменту їх укладення, відповідно 06 та 08 липня 2009 року та діють до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань. Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Таким чином, обовязки щодо зберігання зернових культур за умовами наданих договорів виникли в сторін відповідно з 06 липня 2009 року та 08 липня 2009 року, з огляду на що за умовами зазначених договорів Товариство з обмеженою відповідальністю «Архонт Центр» не мало можливості поставляти на користь позивача на зернові склади сільгосппродукцію до 06 липня 2009 та 08 липня 2009 року.

За змістом пунктів 4.1. та 4.2. зазначених договорів, прийняття зернової продукції оформлюється складанням складських документів. Отриманням складських документів на зерно, передане за умовами складського зберігання передбачено статтею 24 Закону України «Про зерно та зернові культури в Україні». Проте, позивачем не було надано документів, що підтверджують прийняття сільгосппродукції до зернових складів.

Щодо посилань позивача на те, що фактично ним було відчужено отриману від ТОВ «Архонт Центр» продукцію на користь контрагентів (ТОВ «Оптімус» та ПП «Агромир Дон»), то зазначені посилання позивача також не приймаються судом до уваги, з огляду на те, що зі змісту наявних в матеріалах справи документів (т. 3 арк. справи 120-250, т. 4 арк. справи 1-107) про постачання позивачем продукції на користь ТОВ «Агромир-Дон» та ТОВ «Оптімус» неможливо встановити ідентичність відчуженої позивачем на користь ТОВ «Оптімус» та ТОВ «Агромир-Дон» продукції, придбаній позивачем продукції в ТОВ «Архонт Центр». Умовами укладених договорів складського зберігання визначений порядок відпуску (переоформлення) продукції поклажодавця , що знаходиться на зберіганні на користь інших осіб. Позивачем не було надано документів, обовязковість складання яких визначено для переоформлення продукції, що зберігається на зернових складах.

До того ж, постановами Петровського районного суду м. Донецька про притягнення до адміністративної відповідальності директора ПП «Рімекс» ОСОБА_1 (т. 2 арк. справи 116, 117) від 09 листопада 2010 року у справі № 3-1488/2010, від 07 вересня 2010 року у справі № 3-1346/2010 встановлений факт порушення порядку ведення податкового обліку, що виразилося в порушення підпункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпунктів 7.4.1. та 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про не доведення позивачем реального виконання господарських операцій з придбання продукції та послуг від ТОВ «Архонт Центр» у травні вересні 2009 року, з огляду на що позивачем безпідставно було відображено наслідки виконання зазначених правочинів у податковому обліку з податку на прибуток у звітних періодах півріччі 2009 року та 9 місяців 2009 року, та податковому обліку з податку на додану вартість у звітних податкових періодах травня 2009 року - вересня 2009 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що приймаючи оспорювані податкові повідомлення-рішення Державна податкова інспекція в Петровському районі м. Донецька діяла на підставі, у межах та у спосіб, передбачений податковим законодавством України, так як в матеріалах справи відсутні докази щодо правомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за наслідками виконання правочинів з отримання продукції від ТОВ «Архонт Центр» у травні вересні 2009 року.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність висновків податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту, завищення валових витрат за вказаними господарськими операціями та заниження у звязку з цим податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток. Штрафні (фінансові) санкції згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень застосовані правомірно відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутності підстав для задоволенні заявлених позивачем вимог.

Судові витрати, визначені ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

З огляду на наведене, на підставі Конституції України, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та керуючись ст.ст. 2, 8 - 11, 40,69-72, 94, 122 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Рімекс» до Державної податкової інспекції в Петровському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000452342/0 від 19 липня 2010 року, № 0000462342/0 від 19 липня 2010 року, № 0000672342/0 від 12 серпня 2010 року, № 0000652342/0 від 12 серпня 2010 року відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 20 травня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови за відсутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 травня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.