Постанова № 16036187, 26.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2011 р. справа № 2а/0570/6270/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Соколової О.А.

при секретаріФедорової А.О.

представника позивача - Коцюбі Т.І.,

представника відповідача Леончук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Донецькокс» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, позов вмотивовано тим, що в акті перевірки від 17.02.11 та в рішенні №158 від 22.02.11 вказано, що протягом періоду перевірки з 01.01.10 по 31.12.10 згідно складених списків по цехам підприємства ПАТ «Донецькокс» за рахунок коштів роботодавця були придбані та видані квитки на футбол працівникам підприємства на загальну суму 43015 грн. (1 півріччя 2010 року у сумі 17835 грн. та 2 півріччя 25180 грн.). Вказані в акті перевірки порушення мотивовані тим, що на вартість квитків, а саме 25180 грн. має бути нараховані страхові внески, так як на думку відповідача витрати на придбання квитків на футбол відносяться на оплату праці найманих працівників, та підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Відношення по придбанню квитків на футбол регулюються Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно якому виплати працівникам не обмежуються лише заробітною платою. Квітки на футбол були придбані позивачем, як товар у ТОВ «Донбас Арена» по довіреності на працівника підприємства. Вартість квитків у розмірі 25180 грн. списана на статтю бухгалтерського обліку 949 «Інші операційні витрати». Фінансування вартості квитків на футбол здійснено за рахунок власних коштів, які залишаються у розпорядженні товариства після оподаткування прибутку товариства. Квітки розповсюджувались серед робітників товариства, та надавалися їм та членам їх родини. Квітки не були компенсаційною виплатою заробітної плати, та не є заохочувальною виплатою у розумінні Закону України «Про оплату праці», також не передбачено колективним договором ПАТ «Донецькокс», накази про заохочування працівників квітками на футбол не видавались. Таким чином, придбання квитків на футбол не відноситься до складу заробітної плати, а є додатковим благом в розумінні ст. 4.2.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Рішення відповідача у частині донарахування страхових внесків у сумі 483,01 грн. та штрафу у розмірі прихованої суми загробної плати 25 180 грн. прийнято всупереч законодавству про соціальне страхування.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені позову, надавши заперечення, в якому зазначив, що відповідно ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування» № 2213 від 11.01.01 (далі-Закон №2213) страхові внески до Фонду нараховуються за період до 01.01.11 на суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Протягом 2010 року позивач за рахунок власних коштів придбав та видав білети на футбол працівникам підприємства на загальну суму 43015 грн., в тому числі в першому півріччі 2010 року на суму 17835 грн. та у другому півріччі 25180 грн. Зазначені суми були включені до складу загального оподаткованого доходу працівників з урахуванням коефіцієнту, який діяв при розрахунку доходів в любих не грошових формах, обкладені податком з доходів фізичних осіб та у першому півріччі. На суму вартості білетів на футбол, які були видані працівникам у другому півріччі 2010 року страхові внески не нараховувались та не утримувались. Згідно із структурою заробітної плати, визначеною ст.2 Закону України «Про оплату праці» та підпунктами 2.3.4 пункту 2.3 розділу 2 «Інструкції зі статистики заробітної плати» зазначені виплати відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат і відповідно входять до складу фонду оплати праці.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач публічне акціонерне товариство «Донецьккокс», зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Донецької міської ради, 11.12.95, ідентифікаційний код 00191112, діє на підставі статуту затвердженого загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства «Донецьккокс» протокол №14 від 20.04.11 (а.с.35-40).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240 від 18.01.01 (далі Закон № 2240) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені ст. 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Усі застраховані особи є членами цього Фонду. Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду. Фонд є юридичною особою, набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади.

Відповідачем - Донецьким обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена перевірка ПАТ «Донецьккокс» з питань повноти нарахування, своєчасності перерахування страхових внесків, інших платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використання коштів Фонду за результатами якої складено акт від 17.02.11 (а.с.10-21).

За результатами перевірки відповідачем встановлене, що у період з 01.01.10 по 31.12.10 згідно складених списків по цехам підприємства за рахунок коштів роботодавця були придбані та видані білети на футбол працівникам підприємства на загальну суму 43015 грн. (1 півріччя 2010 року у сумі 17835 грн. та 2 півріччя 25180 грн.).

У судовому засіданні встановлено, що позивач протягом 2010 року за рахунок власних коштів придбав та видав білети на футбол працівникам підприємства на загальну суму 43015,00 грн., в тому числі в першому півріччі 2010 року на суму 17835, 00 грн. та у другому півріччі 25180, 00 грн. Зазначені суми були включені до складу загального оподаткованого доходу працівникам та обкладені податком з доходів фізичних осіб. У першому півріччі 2010 року на суму 17835, 00 грн. позивачем нараховані страхові внесків, в другому півріччі на суму 25180, 00 грн. страхові внески не нараховані.

Спірним питанням судового розгляду є, чи відноситься виплати на придбання білетів на футбол до складу фонду оплати праці, на що повинні бути нараховані страхові внески.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначені складові заробітної плати: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Пунктом 1 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування» № 2213 від 11.01.01 ( що діяв до 01.01.11) визначено, що внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування нараховуються на фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають оподаткуванню з доходів громадян.

Отже, для нарахування страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності на суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників необхідно додержуватися двох умов: виплати повинні включатися до фонду оплати праці та одночасно підлягати обкладенню податком з доходів громадян.

Щодо віднесення суми компенсацій вартості квитків за рахунок підприємства до «додаткового блага», то суд зазначає, що згідно із статті 3 Закону № 2240 законодавство України, що регулює відносити у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів. Саме зазначеними нормативно-правовими актами, що регулюють сферу трудових правовідносин, визначаються правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, у разі смерті та інше. Жодний із базових законів, якими користується у своїй діяльності Фонд, не містить поняття «додаткове благо».

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.03 - далі Закон № 889 (в редакції на час проведення перевірки) є нормативно - правовим актом в сфері податкових правовідносин, його видано з метою визначення об'єктів оподаткування та порядку, розміру сплати податку з доходів фізичних осіб, а не для вирішення зазначених вище питань або складових заробітної плати. Суми пільг щодо зменшення оподатковуваного доходу не зменшують фонд оплати праці, на який нараховуються страхові внески, та середню заробітну плату, яка використовується для розрахунку страхових виплат. Платежі для всіх фондів розраховуються виходячи з фактично нарахованого фонду оплати праці за виключенням виплат, що не оподатковуються. Не можна додаткове благо зменшувати на суму утримань. Податкова соціальна пільга до нарахованого додаткового блага не застосовується, ось чому Закон № 889 дав своє окреме визначення терміну «заробітна плата». Для Фонду взагалі не має значення: додаткове благо та чи інша виплата, чи ні. Для нього має значення лише додержання вищезазначених двох умов. Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на виконання ст. 46 Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування безпосередньо визначає правові, організаційні та фінансові основи зазначеного виду страхування, є основним законом з окремого виду державного соціального страхування, тобто спеціальним.

Водночас, податкове законодавство не розповсюджується на відносини в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Тому, відповідальність суб'єктів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, регулюється статтями 28, 30 Закону України № 2240, якими і керується Фонд при визначенні відповідальності страхувальника за несвоєчасну або неповну сплату страхових внесків та порушення порядку використання страхових коштів.

З огляду на зазначене суд погоджується з висновками відповідача, що придбання за рахунок коштів роботодавця білетів на футбол та видача їх працівникам свого підприємства є витрати підприємства на виплати соціального характеру в натуральній формі, інші виплати, маючи індивідуальний характер та відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних витрат, відповідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці».

За наслідками встановлених порушень відповідачем донараховані страхові внески у розмірі 483, 01 грн. та 22 лютого 2011 року прийнято рішення № 158 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування - згідно якого до позивача застосовані фінансові санкції, зокрема, накладено штраф за приховання суми заробітної плати у розмірі 25180,00 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що оскаржене рішення прийнято відповідачем у відповідності з нормами діючого законодавства, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Донецькокс» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 26 травня 2011 року в присутності сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 31 травня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Донецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Соколова О. А.