Постанова № 16036129, 24.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2011 р. справа № 2а/0570/5425/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кониченка О.М.

при секретарі

11 год. 25 хв. вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, м. Донецьк

зал судового засідання № 109

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кониченко О. М. при секретарі судового засідання Мірошниченко А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні Донецького окружного адміністративного суду справу

за позовом ОСОБА_1 м. Донецьк

до Головного управління державного казначейства України у м. Києві

про зобовязання Головного управління державного казначейства України у м. Києві повернути із бюджету грошові кошти у сумі 340 грн., що були набуті без достатньої правової підстави, шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за дог.

від відповідачів:

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 м. Донецьк, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління державного казначейства України у м. Києві про зобовязання Головного управління державного казначейства України у м. Києві повернути із бюджету грошові кошти у сумі 340 грн., що були набуті без достатньої правової підстави, шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 19.10.2010 року Печерським районним судом м. Києва було розглянуто справу про адміністративне правопорушення відносно позивача за ст. 124 КУпАП та винесено постанову про визнання винним позивача та застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Того ж дня позивач сплатила до місцевого бюджету м. Києва грошові кошти у розмірі 340 грн. 30.11.2010 року Апеляційним судом м. Києва було прийнято постанову, якою постанову Печерського районного суду м. Києва скасовано, та провадження по адміністративній справі закрито за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. 29.12.2010 року позивач звернувся з заявою до відповідача про повернення грошових коштів, на що Головне управління державного казначейства України у м. Києві розяснило, що необхідно надати оригінал постанови суду із зазначенням необхідності повернення із бюджету коштів у сумі 340 грн., або оригінал подання (довідки) відповідного контролюючого органу. Вважає відмову відповідача безпідставною, а дії щодо відмови протиправними. Просив суд зобовязати Головне управління державного казначейства України у м. Києві повернути із бюджету грошові кошти у сумі 340 грн., що були набуті без достатньої правової підстави, шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі.

В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач надав через канцелярію суду пояснення по справі, відповідно до яких просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

19 жовтня 2010 року Печерським районним судом м. Києва було розглянуто справу про притягнення до адміністративної відповідальності позивача - ОСОБА_1, за результатами чого було прийнято Постанову по справі № 3-2449-1/10 про визнання її винною у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Того ж дня, позивач сплатила штраф на користь УДК у Печерському р-ні м. Києва у розмірі 340 грн., що підтверджується квитанцією № 882495 від 19 жовтня 2010 року, яка знаходиться в матеріалах справи, з метою оскарження вищезазначеної Постанови суду.

Так, Постановою Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року по справі №33-2005/10 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Печерського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ст. 124 КУпАП скасовано, провадження по адміністративній справі закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сила та оскарженню не підлягає.

29 грудня 2010 року позивач звернулась з письмовою завою до Головного управління Державного казначейства у м. Києві з проханням повернути безпідставно сплачені грошові кошти у сумі 340 грн.

Листом від 03 лютого 2011 року за № 06-04/600-17851 Головне управління державного казначейства України у м. Києві надало розяснення щодо повернення коштів, відповідно до яких зазначило, що кошти в сумі 340 грн. сплачені на рахунок відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху». Для отримання цих коштів позивачу необхідно надати наступні документи: заяву платника про повернення коштів, квитанцію від 19.10.2010 року № 882495, оригінал постанови (рішення, ухвали) суду із значенням необхідності повернення із бюджету коштів у сумі 340 грн. або оригінал подання (довідки) відповідного контролюючого органу, оформлене відповідно до вимог Порядку.

Відповідно до статей 45 та 78 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень державного та місцевих бюджетів України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (погоджених з відповідними місцевими фінансовими органами у разі повернення коштів з місцевих бюджетів), здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно ст.25 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу про адміністративне судочинство України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить зобовязати Головне управління державного казначейства України у м. Києві повернути із бюджету грошові кошти, що були набуті без достатньої правової підстави, шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на її рахунок, тоді як отримувачем грошових коштів, стягнутих за постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2010 року є Державний бюджет, при цьому орган Державного казначейства є лише банком отримувача.

Прийшовши до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд відповідно до частини 2 статті 11 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, зобовязавши Головне управління державного казначейства України стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 м. Донецьк грошові кошти у сумі 340 грн., оскільки Постанова суду від 19.10.2010 року якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та стягнено штраф в розмірі 340 грн. - скасовано Постановою Апеляційного суду міста Києва від 30.11.2010 року.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобовязати Головне управління державного казначейства України у м. Києві стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 м. Донецьк грошові кошти у сумі 340 грн. шляхом перерахування у безготівковій формі за наступними реквізитами: одержувач Донецький обласний філіал АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011, код ЄДРПОУ 09334010, р/р 29248150040031, призначення платежу для зарахування ОСОБА_1 на картковий рахунок № 26256255000778.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 м. Донецьк судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 24 травня 2011 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складено та підписано 30 травня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.