Постанова № 16035791, 23.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2011 р. справа № 2а/0570/5721/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Давиденко Т.В.

при секретаріПавленко М.С.

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Павленко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 довір. від 04.02.2011 року № 01/11-333

від відповідача ОСОБА_3 довір. від 29.10.2009 року № 01-14-1420

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»

до відповідача Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним рішення від 28.03.2011 року № 547 про застосування та нарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування в частині не прийнятих до заліку витрат страхувальника в сумі 8991 грн. 96 коп. та нарахування штрафних санкцій в сумі 43008 грн. 74 коп.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що у разі праці за графіком змінності, оплата тимчасової непрацездатності здійснюється з урахуванням такого графіку та, у випадку коли робоча зміна припадає на день, коли працівник повинен приступити до роботи, оплата лікарняного здійснюється протягом тривалості всієї робочої зміни.

Враховуючи наведене, вважає неправомірним висновок відповідача про нарахування штрафних санкцій.

В доповненнях до позовної заяви вказує на неправомірність висновку про неприйняття витрат страхувальника в сумі 249 грн. 33 коп., нарахованих працівнику, оскільки фактично стаж роботи цього працівника складає 6 років 7 місяців та 14 днів.

Враховуючи наведене просить скасувати рішення в частині не прийнятих до заліку витрат в сумі 9241 грн. 29 коп. та застосування фінансових санкцій в сумі 4620 грн. 64 коп.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що під час перевірки встановлене порушення порядку витрачання страхових коштів на загальну суму 86017 грн., в тому числі щодо сплати робочих годин, які не припадають на період тимчасової непрацездатності застрахованої особи, що привело до перевитрат коштів Фонду.

Враховуючи наведене просить в задоволені позовної заяви відмовити.

Ухвалою від 04.05.2011 року замінений відповідач у справі - Виконавча дирекція Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на належного відповідача - Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволені позовної заяви в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, заслухавши представників сторін, суд встановив.

Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (ЄДРПОУ 31599557) зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Красноармійської міської ради Донецької області за юридичною адресою: 85310, Донецька область, м. Родинське.

Виконавча дирекція Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснила перевірку ДП «ВК «Краснолиманська» з питань повноти нарахування, перерахування та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за результатами якої складений акт від 14.03.2011 року.

В ході перевірки встановлені факти порушення підприємством вимог ч. 2 ст. 53 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та п. 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266, щодо порушення порядку витрачання страхових коштів на загальну суму 86017 грн. 48 коп., з яких здійснювалась сплата робочих годин, які не припадають на період тимчасової непрацездатності застрахованої особи, та порушення порядку використання страхових коштів Фонду в частині переплати по листкам непрацездатності у звязку з невірним підрахуванням стажу роботи працівника.

Як встановлено судом, ДП «ВК «Краснолиманська» для окремих категорій працівників підсумковий облік робочого часу регулюється графіком роботи, який розроблений роботодавцем та погоджений з виборчим органом первинної профспілкової організації.

Під час оплати часів непрацездатності підприємством враховувались графіки роботи таких осіб та сплачувались робочі години, які не припадають на тимчасову непрацездатність, в сумі 8991 грн. 96 коп.

Крім того, під час перевірки встановлений факт невірного нарахування суми по лікарняному працівника ДП «ВК «Красноармійськвугілля» ОСОБА_4 в сумі 249 грн. 33 коп.

Як зазначено в акті перевірки, допомога по тимчасовій втраті працездатності зазначеній особі повинна розраховуватись в розмірі 60% відповідно до стажу роботи 4 роки 5 місяців 29 днів.

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_4 загальний стаж роботи працівника складає 6 років 7 місяців та 14 днів.

28.03.2011 року Виконавча дирекція Донецького обласного відділенні Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийняла рішення № 547 про застосування та нарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування, згідно якого не прийняті к заліку витрати страхувальника в сумі 86017 грн. 48 коп. та нараховано штрафів в сумі 43008 грн. 74 коп.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач оскаржує рішення в частині не прийнятих до заліку витрат страхувальника в сумі 9241 грн. 96 коп. та нарахування штрафних санкцій в сумі 4620 грн. 64 коп.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Частиною 1 статті 9 цього Закону визначено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів та є страховиком.

Пунктом 3 частини 1 статті 28 цього Закону страховику надане право проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Таким чином, відповідач у справі орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції у сфері загальнообовязкового державного соціального страхування.

В розумінні статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» позивач у справі є страхувальником.

Відповідно до статті 35 цього Закону допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, в якому зазначені дні тимчасової непрацездатності, а не робочі зміни тощо.

Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 квітня 2008 року № 189, визначено, що випадком тимчасової непрацездатності вважається тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності, заповненого у відповідності до вимог чинного законодавства, з можливим продовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листа непрацездатності - "Стати до роботи" (у графі "Стати до роботи" зазначається число і місяць, коли працівнику слід приступати до роботи).

Відповідно до частини 2 ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням» затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Відповідно до п. 20 Порядку сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середьогодинної) заробітної плати (доходи, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи), - для допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

Згідно ст. 61 Кодексу законів про працю України підсумований облік робочого часу запроваджується на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях (далі - підприємствах), а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або тижнева тривалість робочого часу.

Пунктом 15 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, визначено, що якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності застосовується середньогодинна заробітна плата.

Тобто, якщо для працівника встановлений підсумований облік робочого часу, кількість робочих годин у розрахунковому періоді розраховують виходячи з графіка роботи цього працівника, та допомога по тимчасовій непрацездатності надається за робочі години згідно з графіком змінності застрахованої особи, які припадають на період тимчасової непрацездатності, при цьому при підрахунку кількості годин непрацездатності за графіком для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності мають враховуватися згідно з графіком роботи застрахованої особи робочі години за час непрацездатності.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що здійснюючи оплату часів роботи за графіком змінності у повному обсязі, тобто, за часи, коли працівник вже приступив до роботи, страхувальник виходить за межі випадку тимчасової непрацездатності та надмірно оплачує такі часи.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюється за принципами, зокрема, цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на лист Міністерства праці та соціальної політики України від 04.09.2008 року № 483/020/99-08, оскільки згідно цього листа якщо для працівника установлено підсумований облік робочого часу, кількість робочих годин у розрахунковому періоді розраховують виходячи з графіка роботи цього працівника, і допомога по тимчасовій непрацездатності надається за робочі години згідно з графіком змінності застрахованої особи, які припадають на період тимчасової непрацездатності. Суд вважає, також, безпідставним посилання позивача на лист Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2010 року № 21/18/99 та Протокол наради з обговорення оплати листків тимчасової непрацездатності особам, які працюють по змінному графіку роботи, за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 12.05.2011 року, оскільки, лист містить рекомендації щодо надання листків непрацездатності з урахуванням графіку роботи застрахованої особи - на термін до закінчення робочої зміни, після чого оплата таких листків непрацездатності повинна бути здійснена, також, з урахуванням графіку роботи до закінчення робочої зміни. Оскільки позивач під час оплати листків непрацездатності здійснював оплату за часи, коли працівник згідно листка непрацездатності вже повинен приступити до роботи, суд вважає позовну заяву в частині визнання недійсним рішення щодо неприйняття до заліку витрат страхувальника в сумі 8991 грн. 96 коп. та нарахування штрафних санкцій в сумі 4495 грн. 98 коп. такою, що задоволенню не підлягає. Щодо визнання недійсним рішення в частині неприйняття до заліку витрат страхувальника в сумі 249 грн. 33 коп. та нарахування штрафних санкцій в сумі 124 грн. 66 коп., суд враховує наступне. Підставою для неприйняття витрат в зазначеній сумі став висновок відповідача про неправомірність нарахування страхувальником суми по лікарняному в розмірі 60%, оскільки стаж його роботи складає 4 роки 5 місяців 29 днів. Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності визначений статтею 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до якої допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах: 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років; 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;

100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно доЗакону України "Про жертви нацистських переслідувань".

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, загальний стаж роботи працівника позивача складає 6 років 7 місяців 14 днів.

Тобто, в розумінні зазначеної норми допомога по тимчасовій непрацездатності повинна бути нарахована в розмірі 80% середньої заробітної плати (доходу) та не приймаючи витрати позивача в цьому розмірі, відповідач діяв не у спосіб та з перевищенням повноважень, наданих йому чинним Законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», ст. 2, ст. 11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 121, ст. 160, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним рішення від 28.03.2011 року № 547 в частині неприйнятих до заліку витрат страхувальника в сумі 9241 грн. 29 коп. та нарахування штрафних санкцій в сумі 4620 грн. 64 коп. задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 28.03.2011 року № 547 в частині неприйнятих до заліку витрат страхувальника в сумі 249 грн. 33 коп. та нарахування штрафних санкцій в сумі 124 грн. 66 коп.

В задоволені іншої частини позовної заяви відмовити.

Присудити Державному підприємству «Вугільна компанія «Краснолиманська» з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 0 грн. 09 коп.

Присудити Донецькому обласному відділенню Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 3 грн. 31 коп.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 23.05.2011 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 27.05.2011 року.

Суддя Давиденко Т.В.