Постанова № 16035565, 07.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 квітня 2011 р. 14:49 Справа №2а-460/11/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Лиган М.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Фірма «Новід-Крим»

до Державної податкової інспекції в м. Судак АР Крим

про визнання протиправними та скасування рішень

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 , довіреність №б/н від 28.02.11р.,

відповідача ОСОБА_2, довіреність №1448/10/10-007 від 23.06.10р.;

Суть спору: Приватне підприємство «Фірма «Новід-Крим» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Судак АР Кримпро визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 10.12.10р. №0005262330 на суму 6332,00грн. та №0005252330 на суму 14841,50грн.

Позовні вимоги мотивовані невірним застосуванням відповідачем при проведенні перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.04р. № 637 та норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.01.11р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченні від 25.02.11р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

10.03.1992р. Виконавчим комітетом Судацької міської ради АР Крим позивач зареєстрований у якості юридичної особи (а.с. 17).

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

У відповідності до п.1, 2 ч.1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-XII (із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків), а також здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

10.07.10р. посадовими особами відповідача було проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці, що належить позивачу кафе «Єлерон», яке знаходиться за адресою: АР Крим, м. Судак, вул. Набережна Колгоспного пляжу. За результатами зазначеної перевірки було складено акт №213/01/10/23/22317022 (а.с. 10-11).

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 9, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.04р. № 637, що виразилось, у тому числі, у відсутності обліку готівкових коштів (у день їх надходження) у повній сумі їх фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій №01100001315 на підставі фіскального звітного чеку від 09.07.10р. №0031 на суму 2968,30грн. та в порушенні порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, що виразилось у тому, що на момент проведення перевірки не були надані товарно-транспортні накладні, податкові і інші накладні на товар на загальну суму 3166,00грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 10.12.10р. були винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005252330 на суму 14841,50грн. на підставі порушення п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 12.12.04р. № 637 (а.с. 12) та №0005262330 на суму 6332,00грн. на підставі порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с. 13).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Статтею 1 вказаного Закону передбачено застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Статтею 3 вказаного Закону передбачені обовязки суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Так, згідно з п. 12 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

З аналізу зазначеного вище вбачається, що облік товарних запасів є суто бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно зі ст.1 Закону бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Пунктом 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Судом до матеріалів справи було долучено відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 10.07.10р., складену при перевірці ПП «Фірма «Новід-Крим», з переліком товарів (напоїв) на загальну суму 3166,00грн. (а.с. 29), а саме:

Горілка «Хлібний дар» обємом 0,5 літра у кількості 10 пляшок за ціною 40,00грн. на суму 400,00 грн.;

Горілка «Козацька рада» обємом 0,5 літра у кількості 10 пляшок за ціною 40,00грн. на суму 400,00 грн.;

Коньяк «Коктебель 3 зірки» обємом 0,5 літра у кількості 3 пляшок за ціною 100,00грн. на суму 300,00 грн.;

Коньяк «Коктебель 4 зірки» обємом 0,5 літра у кількості 4 пляшок за ціною 110,00грн. на суму 440,00 грн.;

Горілка «Неміроф» обємом 0,5 літра у кількості 15 пляшок за ціною 40,00грн. на суму 600,00 грн.;

Горілка «Медоф» обємом 0,5 літра у кількості 4 пляшок за ціною 40,00грн. на суму 160,00 грн.;

Горілка «Хуторок» обємом 0,5 літра у кількості 2 пляшок за ціною 40,00грн. на суму 80,00 грн.;

Горілка «Наша марка» обємом 0,5 літра у кількості 6 пляшок за ціною 35,00грн. на суму 210,00 грн.;

Пиво «Туборг грін» обємом 0,5 літра у кількості 15 пляшок за ціною 12,00грн. на суму 180,00 грн.;

Горілка «Союз Віктан на березових бруньках» обємом 0,5 літра у кількості 4 пляшок за ціною 35,00грн. на суму 180,00 грн.;

Сік «Сандора» обємом 0,25 літра у кількості 32 пляшок за ціною 8,00грн. на суму 256,00 грн.

У судовому засіданні позивач наполягав на тому, що зазначені напої, що включені відповідачем у відомість, були обліковані належним чином. На підтвердження своїх доводів позивачем були представлені накладні, які є звітними документами, що підтверджує факт переміщення товару з місяця його зберігання на місце реалізації, тобто рух товарно-матеріальних цінностей (а.с. 40-48).

У листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 16277 від 29.12.09р. «Щодо порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання» зазначено, що до документів, які є підставою для оприбутковування товару, як правило, відносяться накладні і товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів в облікові бухгалтерські регістри. Відсутність відповідних первинних документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Таким чином, представленими суду накладними підтверджується факт належного оприбуткування товару (обліку товарних запасів) на суму 3166,00грн., який відповідачем було включено до відомості, складеної під час перевірки позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цьому, відповідачем не було представлено жодного іншого доказу, який би свідчив про правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині не ведення чи ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарно-матеріальних цінностей на місці їх зберігання та реалізації на загальну суму 3166,00грн.

Накладні на товар були надані ДПІ в м. Судак АР Крим тільки 22.07.10р., тобто більш ніж через 3 дні після проведення перевірки і складання акту 10.07.10р.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6332,00грн. на підставі ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Перевіряючи правомірність нарахування відповідачем фінансових санкцій за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320 на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки» № 436/95 від 12.06.1995р. за рішенням № 0006772303 від 16.11.09р. судом встановлено наступне.

Положення №637 визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).

Відповідно до п.п. 2.6 п.2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначених у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п.3.2. Положення № 637 касові операції, що проводяться відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» оформляються згідно з вимогами цього Закону.

У ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено, що за не оприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки до юридичних осіб застосовуються штрафні санкції у пятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Суд зазначає, що під час перевірки позивача відповідачем встановлено, що в книзі обліку розрахункових операцій №01100001325 позивачем неоприбутковані готівкові кошти, згідно Z-звіту №0031 за 09.07.10р. в сумі 2968,30грн. (а.с. 30-31).

Суд зауважує, що оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Судом встановлено, що позивачем ведеться касова книга, оформлюються прибуткові касові ордера (а.с. 49-50), а на момент перевірки сума у розмірі 2968,30грн. була оприбуткована позивачем, що підтверджується наступним:

Прийом готівки в касу відповідно до вимог п.3.3. Положення № 637 проводилося за прибутковим касовим ордером № 0031 від 09.07.10р. (а.с. 14), Z-звіт було підклеєно.

Позивачем відповідно до вимог п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 614 від 01.12.2000р., звітний чек на зазначену суму був підклеєний на відповідну сторінку КОРО (а.с. 14).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач надходження готівки в національній валюті відображає у касовій книзі з оформленням прибуткових касових ордерів, сума готівки, що оприбутковується і відображується в касовій книзі відповідає сумам, зазначеним у фіскальних чеках, які роздруковуються та зберігаються шляхом підклеювання в КОРО.

Таким чином, судом встановлено, що сума у розмірі 2968,30грн. оприбуткована позивачем та була облікована в його податковому та бухгалтерському обліку.

Більш того, суд зауважує, що проведення суми у розмірі 2968,30грн. через РРО, зазначення її в фіскальній памяті РРО, відображення на роздрукованих та збережених фіскальних звітах, робить неможливим ухилення позивача від сплати податків.

За таких умов стає зрозумілим, що припис п.2.6. Положення №637 щодо необхідності запису сум отриманої готівки у книзі обліку розрахункових операцій набуває суто формальне значення, що повязане з дотримання порядку її ведення.

Отже, суд зазначає, що відсутність запису отриманої позивачем готівки у розмірі 2968,30грн. у КОРО, при наявності оприбуткування зазначених сум в касовій книзі позивача, означає виключно порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не його ухилення від оподаткування зазначеної суми.

Таким чином, враховуючі вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, шляхом скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Судак АР Крим №0005252330 про застосування до ПП «Фірма «Новід-Крим» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14841,50грн.

В судовому засіданні 07.04.11р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 12.04.11р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Судак АР Крим від 10.12.10р. №0005252330 про застосування до Приватного підприємства «Фірма «Новід-Крим» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14841,50грн.

3. Скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Судак АР Крим від 10.12.10р. №0005262330 про застосування до Приватного підприємства «Фірма «Новід-Крим» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6332,00грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Котарева Г.М.