Постанова № 16035532, 21.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 квітня 2011 р. (12:42) Справа №2а-11643/09/6/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Латиніна Ю. А., при секретарі Усковій О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат»до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача:Нормберг Л.Л.,

від відповідача: Базілевич Н.В., Лашкова В.О.,

за участю експерта: Філенко А.С.,

Суть справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до ДПІ в м. Керчі АР Крим, у якій просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000342304/0 від 22.09.2009р., яким зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2009р. в сумі 470972 грн., за липень 2009р. в сумі 309091 грн., та податкове повідомлення-рішення 0001872304/0 від 22.09.2009р. яким донараховані податкові зобовязання в сумі 86655 грн. та штрафні санкції в сумі 34662 грн., визнати право позивача на відшкодування із бюджету по ПДВ за червень 2009р. 470972 грн. та липень 2009р. в сумі 309091 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки органів державної податкової служби застосовуються на підставі абз. «а» п.п. 7.7.2 п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який визнаний неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008. Крім того, задекларований податковий кредит за податковими накладними, які отримані в травні, червні 2009р., після проведення позивачем оплати постачальникам, не суперечить положенням зазначеного Закону в частині визначення «першої події», здебільшого, зважаючи на приписи законодавства щодо отримання права субєкта господарювання на податковий кредит на підставі податкових накладних. Отже, неправомірними на думку позивача, є висновки відповідача щодо недотримання позивачем порядку, встановленого п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону, як підстави для втрати права позивача на податковий кредит.

У подальшому, позивач надав уточнення до позовної заяви, відповідно до якого просив стягнути судові витрати у розмірі 3,40 грн. з відповідача, а надмірно сплачений судовий збір повернути позивачеві, про що постановити відповідну ухвалу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.04.2010р. в частині повернення надмірно сплачених сум судового збору клопотання позивача було задоволено.

21.04.2011р. позивач надав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, відповідно якої просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000342304/0 від 22.09.2009р., яким зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2009р. в сумі 470972 грн., за липень 2009р. в сумі 309091 грн., та яким донараховані податкові зобовязання в сумі 86655 грн. та штрафні санкції в сумі 34662 грн.

Заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач на позовних вимогах заперечує за підстав, наведених у запереченнях. Так, відповідач, зокрема, щодо сум донарахованих зобовязань зі сплати ПДВ, вважає, що при формуванні податкового кредиту платники податку мають право на включення до складу податкового кредиту податкових накладних,, фактичне отримання яких відбулося в податкових періодах, наступних за тим податковим періодом, в якому такі податкові накладні були виписані, але за умови документального підтвердження затримки такого отримання. При цьому, в обґрунтування своє позиції, відповідач посилається на те, що Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит (а.с.93-97).

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.10.2009р. було відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.04.2010р. провадження по справі було зупинено у звязку з призначенням по справі судово-бухгалтерської експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.01.2011р. провадження по справі було поновлено у звязку з надходженням до суду матеріалів експертного висновку.

У судовому засіданні 21.04.2011р. судовий експерт А. С. Філенко надала письмові пояснення разом з виправленою резолютивною частиною експертного висновку, відповідно до яких у висновку №67/10 від 15.11.2010р. було припущено технічну помилку: висновки Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим викладені в акті від 15.09.2009 року № 1527/23-4/001949 позапланової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2009 року, липень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні 2009 року, червні 2009 року підтверджуються первинними бухгалтерськими та іншими документами, у той час, як слід читати «1. Висновки Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим викладені в акті від 15.09.2009 року № 1527/23-4/001949 позапланової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2009 року, липень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні 2009 року, червні 2009 року НЕ підтверджуються первинними бухгалтерськими та іншими документами».

Судом зазначені пояснення залучені до матеріалів справи, разом з копією висновку експерту.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1,2 ст.17 КАС України юрисдикції адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, як це визначено положеннями ч.3 ст.2 КАС України.

ДПІ в м. Керчі була проведена виїзна позапланова перевірка ВАТ «Керченський металургійний комбінат» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 470 972,00 грн. за червень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні 2009 р. та у сумі 455 009.00 грн. за липень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в червні 2009р.

За результатами перевірки був складений акт від 15.09.2009р. № 1527/23-4/00191493. яким були встановлені порушення п. п. 7.4.5, п.п. 7.5.2., п. п.7.5.1, п.п.7.7.1. та абз. «а» п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (а.с.87, т.1).

Як вбачається з матеріалів перевірки: встановлено: в податкової декларації з ПДВ за травень 2009 р. задекларований податковий кредит минулих періодів по 60 податковим накладним, які отримані підприємством у травні 2009р. Об'єм постачання (без ПДВ) складає 2 936 745,73 грн., сума ПДВ 583 680,81 грн. Проведення сплати постачальникам проведено раніше, ніж отримання податкових накладних, а саме у грудні 2007р., червні 2008р., лютому 2009р., березні 2009р. та квітні 2009р. В податкової декларації з ПДВ за червень 2009р. задекларовано податковий кредит минулих періодів по 50 податковим накладним, які отримані підприємством у червні 2009р. Обсяг постачання (без ПДВ) складає 1545452,64 грн., сума ПДВ 309090,53 грн. Проведення сплати постачальникам здійснено раніше, ніж отримання податкових накладних, а саме у березні 2009р., квітні 2009р. та травні 2009р. (а.с.27-88, т.1).

Як вбачається, зі змісту акту перевірки, підставами для висновків щодо завищення сум податкового кредиту стало те, що право ВАТ «Керченський металургійний комбінат» на податковий кредит виникло в попередні періоди по першій події - даті проведення сплати постачальникам. Але, згідно з п.п.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону ПДВ, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх одержувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Разом з тим, у порушення вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р., у порушення п. 7 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», позивач по даній справі із урахуванням положень Закону України «Про податок на додану вартість» не використав своєчасно (по факту першої події, тобто сплати вартості товарів) права на формування податкового кредиту, що є також порушенням приписів розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009р. №757-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів». Таким висновки були підставою для встановлення відповідачем факту завищення сум податкового кредиту, від формування якого, на думку відповідача, позивач відмовився у розумінні вищенаведених положень законодавства (а.с.44-46, т.1).

Разом з тим, на думку суду, таки висновки є передчасними та цілком безпідставними, виходячи з наступних положень законодавства, яке було чинним, як на момент проведення перевірки, так й на момент вчинення правочинів, за якими позивач формував податковий кредит.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про систему оподаткування» ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Податок як обовязковий внесок сплачується до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду платником у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування (стаття 2 Закону № 1251-ХІІ).

Відповідно до статті 11 Закону України № 1251-ХІІ відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України №168/97-ВР вважається дата здійснення першої із подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека),

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно підпункту 7.7.3. пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Аналіз зазначених норм Закону України №168/97-ВР дозволяє зробити висновок про те, що в підпункті 7.7.1 йдеться про суму податкового кредиту, розраховану за правилами підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, - тобто як про сплачений, так і про нарахований податок на додану вартість.

З аналізу норм підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, 7.7.1 статті 7 Закону України №168/97-ВР бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку із зайвою сплатою (нарахуванням) податку і не залежить від сплати даного податку до бюджету постачальником.

Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

У звязку з чим, суд зазначає, що діюче законодавство не повязує факт несвоєчасного отримання податкових накладних із втратою платником податків права на отримання податкового кредиту. Закон лише встановлює залежність права на отримання податкового кредиту від наявності певних підтверджуючих таке право документів, а саме податкових накладних.

Відповідно до положень п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Разом з тим, даною нормою права, на яку посилається ДПІ в м. Керчі в акті перевірки не встановлено обмежень щодо термінів, за якими можливо надати разом з декларацією несвоєчасно надані податкові накладні.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що правомірність формування позивачем податкового кредиту відповідно до положень законодавства про податок на додану вартість із урахуванням вимог щодо фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку, підтверджується висновками судової експертизи, в рамках якої було, зокрема, не встановлено неправомірне (необгрунтоване) користування пільгами по податку на додану вартість за травень, червень, липень 2009 року. Задекларовані податкові зобов'язання відповідають документам первинного бухгалтерського та податкового обліку підприємства. Розбіжностей з актом перевірки не встановлено.

При проведені дослідження експертом використані журнали/ордери №№ 6,8,10 та оборотних відомостей по рахункам 10, 201, 204 ,205, 207, 301 ,311, 3775, 631.1,631.2, 631.3, 644,641, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, податкових накладних, первинних бухгалтерських документів: актів виконаних робіт, накладних, рахунків, карток обліку, звітів, товарно-транспортних накладних, додатка №5 до Декларації.

Таким чином, дослідженням не встановлено заниження або завищення задекларованої суми податкового кредиту з ПДВ, сума відповідає показникам податкової декларації з ПДВ платника.

Разом з тим, в рамках проведеної судової експертизи було встановлено, що фактично розбіжності виникли з актом перевірки, тому що ДПІ в м. Керчі не взяла до уваги податкові накладні минулих періодів. Але, зазначені податкові накладні оформлені згідно з вимогами діючого законодавства є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими та підтверджують правомірність включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту, оформлені згідно з вимогами пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та надійшли до підприємства у відповідних періодах, що підтверджується записами у реєстрі отриманих податкових накладних .

За такими обставинами, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню із урахуванням заяви позивача від 21.04.2011р. про зменшення позовних вимог.

Клопотання позивача щодо стягнення з відповідача суми судового збору залишається судом без задоволення на підставі частини 1 статті 94 КАС України, відповідно якої, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 26.04.11.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0000342304/0 від 22.09.2009р.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0001872304/0 від 22.09.2009р.

4.Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат» (98306, м. Керч, вул. В. Белик, 12, ідентифікаційний код юридичної особи 00191493) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.