Постанова № 16035528, 18.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2011 р. (10:51) Справа №2а-11528/10/6/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Латиніна Ю. А., при секретарі Усковій О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Салтівський хлібзавод»до Державної податкової інспекції в Балаклавському районі м. Севастополя про визнання протиправними дій

за участю представників сторін:

від позивача: Дюкар Є.С., протокол №10 від 11.03.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №7318/10/10 від 02.09.2008р.

Суть справи: ТОВ «Салтівський хлібзавод» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя та просить визнати протиправними дії ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя щодо прийняття акту перевірки №405/23-132/36165787 «Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Салтівський хлібзавод», код за ЄДРПОУ 36165787 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, які мали правові відносини з платником податків ЗАТ «Хлібзавод Салтівський», код за ЄДРПОУ 31340536 за період березень, квітень 2009 року» від 04.08.2010р. Крім того, позивач просить визнати незаконним та протиправним акт ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя №405/23-132/36165787 «Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Салтівський хлібзавод», код за ЄДРПОУ 36165787 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, які мали правові відносини з платником податків ЗАТ «Хлібзавод Салтівський», код за ЄДРПОУ 31340536 за період березень, квітень 2009 року» від 04.08.2010р. та скасувати його.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний акт складений із грубими порушеннями податкового, цивільного та господарського права, зокрема, через неповідомлення позивача про проведення перевірки у встановленому законом порядку. Крім того, позивач вважає, що такого виду перевірок, як документальна виїзна перевірка за діючим законодавством не існує, а крім того, складений акт не відповідає вимогам Наказу Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005р. «Про затвердження порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», відповідно до якого, зокрема, титульний аркуш має бути роздрукований на номерному бланку органу державної податкової служби, що не було дотримано органом перевірки при роздрукуванні оскаржуваного акту перевірки. Крім того, позивач вважає, що оскільки на титульному листі не зазначене повне найменування позивача, а лише скорочена назва його організаційно-правової форми ТОВ «Салтівський хлібзавод» замість товариства з обмеженою відповідальністю «Салтівський хлібзавод», то відповідач порушив ще й цим процесуальний порядок складення акту перевірки. А у звязку з тим, що складений акт перевірки не відповідає вимога п. 2.1 п. 2 вищезазначеного наказу ДПА України, то це надає підстави позивачу для сумнівів в неупередженості та професійності посадових осіб, юридичного відділу позивача та начальника, який надав право на підписання даного акту. Не відповідає проведена відповідачем перевіркам й вимогам ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Крім того, позивач зазначає, що відповідач взагалі не виїжджав на місце проведення перевірки, про що свідчить й відсутність будь-яких посилань на місце її проведення в оспорюваному акті перевірки.

Не є такими, що відповідають діючому законодавству й висновку ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя щодо фіктивності ТОВ «Латем Плюс» та ТОВ «Южсапорт», оскільки таки висновки може зробити лише суд після проведення оперативних та слідчих дій певним правоохоронним органом, адже фіктивність підприємницької діяльності є карним злочином, таким чином таки висновки є порушенням ст. 62 Конституції України, відповідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Крім того, позивач вважає, що відповідач вийшов за межі проведеної перевірки, встановлюючи взаємовідносини позивача з третіми особами, в той час, як метою перевірки було зясування господарських взаємовідносин позивача з ЗАТ «Хілбзавод Салтівський». Додатково позивач зазначив, що неспроможніми є посилання відповідача в акті перевірки на акт №298/23-130/36165787 «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 25 вересня 2008 року по 31 грудня 2009 року» від 10 червня 2010р., який на момент складення оскаржуваного акту оскаржував ся в Окружному адміністративному суді АР Крим, як і податкові повідомлення-рішення, які були складені на підставі зазначеного акту. Крім того, позивач вважає, що відповідач при складенні та підписанні оспорюваного акту перевірки грубо порушив вимоги п. 4.3 Наказу ДПА України від 10.08.2005р. №327.

16.12.2010р. позивачем були надані уточнення до позовної заяви, відповідно яких позивач просить з вищенаведених підстав визнати протиправними дії ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя щодо прийняття акту №405/23-132/36165787 «Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Салтівський хлібзавод», код за ЄДРПОУ 36165787 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, які мали правові відносини з платником податків ЗАТ «Хлібзавод Салтівський» за період березень, квітень 2009 року» від 04.08.2010р.

Заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач на позовних вимогах заперечує та вважає, що проведена перевірка була на підставі та у відповідності ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у редакції, що діяла на момент проведення перевірки, відповідно до пункту 2.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 за № 355 та відповідно до п. 2.4 зазначених Методичних рекомендацій. Крім того, відповідач зазначив, що 12.03.2010 вих. № 1648/23 інспекцією на адресу позивача було направлено лист з посиланням на п. 5 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» з проханням надати пояснення та документальні підтвердження з певних питань, який був отриманий бухгалтером позивача під розпис 12.05.2010р., а в акті характер проведеної перевірки як виїзний був визначений внаслідок технічної помилки, оскільки перевірка проводилася невиїзна, про що свідчать вищенаведені відповідачем факти. Щодо суті питань, визначених в акті перевірки, відповідач зазначив, що як відображено у п. З акту перевірки від 10.06.2010 позивачем надано договір від купівлі-продажу від 01.02.2009 № 3/Т, що укладений ним з ЗАТ «Хлібзавод Салтівський» (покупець). Згідно з умовами даного договору продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти й оплатити на умовах договору товар та послуги у кількості та за цінами, що зазначені у накладних, які є невід'ємною частиною договору. На виконання договору сторонами підписано акт здачі приймання робіт (послуг) від 03.03.2009 про отримання послуг з дослідження ринку, позивачем також виписано податкову накладну на ці послуги від 03.03.09 на суму 3 400 000, 00 грн. (ПДВ - 566 667, 00 грн.). Крім цього, видано податкові накладні на поставку товару (етикетка) від 07.04.2009, 17.04.2009 та 28.04.2009 на загальну суму 9 896 021, 20 грн. (ПДВ - 1 649 336, 86 грн.). У свою чергу, зазначені послуги отримані позивачем від ТОВ „Южсаппорт", а товари від ТОВ „Латем плюс", у звязку з чим відповідач з метою дослідження реальності угоди з контрагентом позивача за договором від 01.02.2009р. №З/Т, був змушений досліджувати весь товарний ланцюг торгівельних операцій.

18.04.2011р. відповідач надав клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №2а-8405/10/15/0170,№2а-8406/10/9/0170, в задоволенні якого суд відмовив, оскільки відповідачем не обґрунтовано у встановленому законом порядку, що вирішення спору по даній справі не можливо до вирішення судом спорів щодо оспорювання податкових повідомлень-рішень, прийнятих відповідачем на підставі акту перевірки №298/23-130/36165787 «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 25 вересня 2008 року по 31 грудня 2009 року» від 10 червня 2010р.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1,2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, як це визначено положеннями ч.3 ст.2 КАС України.

Спеціалізованою державною податкової інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові направило 02.03.2010р. запит №2573/7/42-023 про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства, за яким просило зясувати питання щодо усього товарного ланцюга між позивачем по даній справі та ЗАТ «Хлібзавід Салтівський» по товарним операціям за певними накладними, переліченими в запиті із встановленням повної схеми фінансово-господарських відносин та повноти нарахування і сплати податкових зобовязань на кожній ланці ланцюга та проходження ТМЦ (робіт, тощо), зазначити інформацію про постачальника, укладені угоди, виписані накладні, податкові накладні, тощо.

На виконання зазначеного запиту ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя направило директору ТОВ «Салтівський хлібзавод» запит «Про надання пояснень та їх документальне підтвердження» відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в десятиденний термін надати документально підтверджені пояснення за період березень-квітень 2009р. по операціях із ЗАТ «Хлібзавод Салтівський». Згідно підпису на зворотному боці запиту, запит був отриманий бухгалтером позивача 11.05.2010р. особисто.

Доказів щодо надання відповідних документально підтверджених пояснень з питань, визначених у запиті контролюючого органу позивачем суду під час розгляду справи не надано.

04.08.2010р. Державною податковою інспекцією в Балаклавському районі м. Севастополя був складений акт №405/23-132/36165787 «Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Салтівський хлібзавод» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, які мали правові відносини з платником податків ЗАТ «Хлібзавод Салтівський» за період березень, квітень 2009 року» згідно з п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ЗАТ «Хлібзавод Салтівський» за період березень, квітень 2009р.

Згідно висновків зазначеного акту перевірки, ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя вважає, що з огляду на висновки акту перевірки від 10.06.2010р. №298/23-130/36165787, ТОВ «Южсаппорт» та ТОВ «Латем Плюс» не могли приймати участі в операціях поставки товарів (робіт та послуг» на адресу ТОВ «Салтівський хлібзавод», а також документи оформлені від імені ТОВ «Южсаппорт» та ТОВ «Латем Плюс» є такими, що не відповідають сутності й не несуть доказовості товарного змісту здійснюваної операції, тобто є документами, які можуть бути підставою для відображення їх в регістрах бухгалтерського та податкового обліку, таким чином ТОВ «Салтівський хлібзавод» відобразив в податковому обліку зазначені операції у порушення ст. ст. 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість», адже такі накладні не є дійсними.

Відповідно до п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланові виїзні перевірки проводяться у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Разом з тим, відповідно до п.2.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірки платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 № 355, невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу ДПС за наявності таких обставин:у разі надходження від платника податків на запит органу ДПС пояснень та документі» достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки (в тому числі і з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків) або у разі надходження до органу ДПС після проведення планової та позапланової виїзної перевірки платника податків щодо дотримання ним вимог податкового законодавства матеріалів перевірок інших суб'єктів господарювання з питань правових відносин з платником податків, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби, а також у разі надходження до органу ДПС у встановленому порядку інформації та даних, які свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п.2.4 Методичних рекомендацій невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих встановленому законодавством порядку.

Як свідчать обставини справи та вже було зауважено вище, Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м. Севастополя отримано запит від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 02.03.10 вих. №2573/7/42-023 про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства). 12.03.10 вих. №1648/23 інспекцією на адресу позивача направлено лист з посиланням на п. 5 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», який було отримано бухгалтером позивача під розпис.

Разом з тим, як зазначає відповідач, у зв'язку з наданням достатніх документальних підтверджень зазначених правовідносин 04.08.2010р. ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя фактично була проведена документальна невиїзна перевірка та технічна помилка, яка була допущена при складенні акту перевірки на її характер суттєвого впливу не має, характеру перевірки не змінює й не може мати наслідками протиправності проведеної документальної невиїзної перевірки відповідачем.

Разом з тим, суд зауважує, що діючим законодавством встановлені не тільки нерухомість прав субєктів правовідносин, а й імперативність деяких обовязків.

Так, суд вважає недоведеними з боку позивача твердження щодо того, що відповідач знав про зміну юридичної адреси позивача ТОВ «Салтівський хлібзавод», адже таки факти не можуть бути встановлені за приписами ст.72 КАС України, відповідно якої субєкт владних повноважень зобовязаний довести факт здійснення своїх повноважень в рамках закону. Проте, до обовязків платника податків віднесені обовязки, зокрема, зі своєчасної реєстрації або перереєстрації платника податків за місцезнаходженням.

Отже, у випадку, якщо позивач вважає, що відповідач навмисно направляв йому запити щодо питань, поставлених на перевірку, на попередню юридичну адресу, позивач мав довести суду у встановленому законом порядку, що відповідач був повідомлений про перереєстрацію його юридичної адреси в строки та у порядку, які встановлені законом.

Таким чином, враховуючи, що на думку суду, при складенні акту мала місце фактично технічна помилка, а сам акт та порядок проведення перевірки відповідають законодавству, яке було чинним на час її проведення, в частині визначення підстав та порядку проведення документальної невиїзної перевірки, суд вважає безпідставними твердження позивача щодо протиправність проведення перевірки відповідачем та складення за її результатами акту перевірки.

Окремо суд зауважує, що перевищення податковим органом своєї компетенції тягне за собою застосування до посадових осіб цього субєкта владних повноважень відповідних заходів примусу в розрізі адміністративної, кримінальної відповідальності, тощо, однак жодним чином не звільняє платника від обовязку сплати податкових зобовязань та штрафних санкцій у необхідному розмірі відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка була чиною на час виконання угод, що були предметом дослідження перевірки) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, тощо. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій,у установлених законом, нарахованих на суму податкового зобовязання, яке не підтверджено такими документами.

У звязку з чим, суд вважає за необхідне зазначити, що хибними є посилання позивача на те, що при проведенні перевірки, відповідач вийшов за межі предмету перевірки, оскільки, як було зазначено, перевірка проводилася на підставі запиту СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 02.03.2010р. за №2573/7/42-023 про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства, за яким просило зясувати питання щодо усього товарного ланцюга між позивачем по даній справі та ЗАТ «Хлібзавід Салтівський» по товарним операціям за певними накладними, переліченими в запиті із встановленням повної схеми фінансово-господарських відносин та повноти нарахування і сплати податкових зобовязань на кожній ланці ланцюга та проходження ТМЦ (робіт, тощо), зазначити інформацію про постачальника, укладені угоди, виписані накладні, податкові накладні, тощо.

За результатами перевірки інспекція з посиланням на акт виїзної планової перевірки ТОВ «Салтівський хлібзавод» від 10.06.2010 № 298/23-130/36165787 дійшла висновку про те, що підприємства ТОВ «Южсаппорт» та ТОВ «Латем плюс» не могли приймати участі в операціях з поставки товарів та послуг на адресу ТОВ «Салтівський хлібзавод», документи, що оформлені від зазначених підприємств не відповідають сутності та не несуть доказовості щодо змісту здійснюваних операцій, тобто не є документами, які можуть бути підставою для зображення у регістрах бухгалтерського та податкового обліку, таким чином позивачем ці операції відображено у податковому обліку у порушення ст.ст.3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість», а податкові накладені від зазначених підприємств не є дійсним.

Як відображено у п.3 акту перевірки від 10.06.2010 позивачем (Продавець) надано договір від 01.02.2009 №3/Т, що укладений ним з ЗАТ «Хлібзавод Салтівський» (Покупець).

Згідно з умовами даного договору продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти й оплатити на умовах договору товар та послуги у кількості та за цінами, що зазначені у накладних, які є невід'ємною частиною договору.

На виконання договору сторонами підписано акт здачі приймання робіт (послуг) від 03.03.2009 про отримання послуг з дослідження ринку, позивачем також виписано податкову накладну на ці послуги від 03.03.2009 на суму 3 400 000, 00 грн. (ПДВ - 566 667, 00 грн.). Крім цього, видано податкові накладні на поставку товару (етикетка) від 07.04.2009, 17.04.2009 та 28.04.2009 на загальну суму 9 896 021, 20 грн. (ПДВ - 1 649 336, 86 грн.).

У свою чергу, зазначені послуги отримані позивачем від ТОВ «Южсаппорт», а товари від ТОВ «Латем плюс».

Правомірність висновків ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя не є предметом даного спору, у звязку з чим, суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог для дослідження правомірності зроблених відповідачем висновків, але вищенаведене підтверджує той факт, що при дослідженні фактів товарності або безтоварності (наявності товарної складової) господарських операцій з іншими субєктами господарювання, які постачали товари та послуги, що були у подальшому перепродані позивачем ЗАТ «Хлібзавід Салтівський», відповідач діяв в межах виключно отриманого запиту щодо проведення перевірки.

Додатково, суд вважає за необхідне зауважити, що посилання позивача на порушення відповідачем при проведенні перевірки положень Конституції України стосовно висновків щодо фіктивності контрагентів позивача як субєктів господарювання, то таки підстави не є підставами для скасування акту, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення ст.ст.207, 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203 та ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані у ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатися до судів з позовами про стягнення на користь держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Разом з тим, необхідною передумовою для встановлення факту нікчемності угоди є насамперед встановлення умислу сторони або сторін за такою угодою.

Відповідно до ст.24 КК України наявність умислу визначається на підставі усвідомлення особою або особами суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Щодо наявності умислу юридичної особи, то він визначається як умисел посадової особи або особи, яка була уповноважена діяти від імені юридичної особи.

Разом з тим, наявність або відсутність умислу має встановлюватися або вироком суду, або відповідними висновками, зробленими за наслідком порушення кримінальної справи, що може бути покладено в основу судового рішення про застосування наслідків нікчемної угоди, що передбачені положеннями ч. 1 ст. 208 ГК України.

Разом з тим, суд зазначає, що іншою передумовою для встановлення факту нікчемності господарської угоди є встановлення факту її фіктивності, тобто безтоварного характеру, укладення угод без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема права на податковий кредит та відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Таким чином, заперечення позивача щодо відповідних висновків органу державної податкової служби можуть бути заявлені лише в межах справи про стягнення сум, отриманих за нікчемними угодами, але не є запереченнями по акту, який на думку позивача, був прийнятий із порушенням процесу його прийняття, оскільки такі заперечення не носять процесуального характеру, а засновані на запереченнях матеріального права й не можуть бути розглянути в межах заявлених позовних вимог.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідач у правовідносинах з позивачем діяв на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо.

За такими обставинами, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 22.04.11.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 100, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.