Постанова № 16035507, 29.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2011 р. (18:49) Справа №2а-236/11/5/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В., розглянувши за участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність № 13 від 11.01.2011 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримсоюздрук»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення,

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Кримсоюздрук» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 02.12.2010 року № 0020242303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені відповідачем в акті перевірки помилкові, оскільки відповідно до п. 10 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивач звільнений від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.01.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Присутній у судовому засіданні 29.03.2011 року представник позивача наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином. Надав суду заперечення на адміністративний позов, в якому з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що при проведенні перевірки позивача встановлено порушення вимог п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у звязку з чим на підставі п. 3 ст. 17 цього Закону були застосовані штрафні (фінансові) санкції. На підставі викладеного, відповідач зазначив про відсутність підстав для скасування рішення про застосування штрафних санкцій та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності на час виникнення спірних правовідносин було визначено Законом України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами є субєктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Право органів державної податкової служби на здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності, на час виникнення спірних правовідносин було передбачено п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» .

Згідно із ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок на час виникнення спірних правовідносин були визначені ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 11-2 вказаного Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

На підставі зазначеного вище, відповідно до плану графіку проведення перевірок обєктів торгівлі, громадського харчування та послуг на жовтень 2010 року (а.с.26) та направлення № 2099/23-3 від 31.10.2010 року (а.с.22, зворотній бік), посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим було проведено перевірку господарської одиниці кіоску (м. Сімферополь, вул. Київська, автовокзал, кіоск № 26), що належить позивачу, з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт №0048231365/01/09/23/03347388 від 20.10.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, в ході перевірки здійснена розрахункова операція (покупка пачки сигарет «Парламент») на суму 15,00 грн., проте вказана операція через реєстратор розрахункових операцій не проведена (РРО відсутнє), в Книзі обліку розрахункових операцій та розрахунковій книжці не відображена.

Згідно з актом перевірки та описом готівкових коштів до акту (а.с.25) загальна сума коштів від здійснення розрахункових операцій без застосування РРО становить 2633,00 грн.

На підставі акту перевірки, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» 02.11.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим прийнято рішення № 0018752303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13169,75 грн. (а.с.21).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації АР Крим.

За результатами розгляду скарги позивача рішення № 0018752303 від 02.11.2010 року скасовано, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим зобовязана прийняти нове рішення про застосування до ВАТ «Кримсоюздрук» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн. відповідно до ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за незастосування при здійсненні розрахункових операцій книги обліку розрахункових операцій, що зафіксовано в акті перевірки №0048231365/01/09/23/03347388 від 20.10.2010 року.

Враховуючи зазначене вище, 02.12.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим прийнято рішення № 0020242303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн. на підставі п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення п. 3 ст. 3 цього Закону (а.с.20).

В ході судового розгляду справи судом було перевірено правомірність та правове обґрунтування висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог законодавства в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, та встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі по тексту Закон).

Статтею 1 вказаного Закону передбачено застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Статтею 3 вказаного Закону передбачені обовязки суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Так, згідно з п. 3 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності зобовязані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Виключення з цього правила передбачено ст. 9 Закону, відповідно до п. 10 якої реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену.

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону (ст. 10 Закону).

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ № 05.3-06-19/558 від 25.05.2006 року (а.с.12) одним з основних видів діяльності позивача за КВЕД є роздрібна торгівля книгами, газетами та канцелярським приладдям.

Як вбачається з матеріалів справи, торгівля книгами, газетами та канцелярським приладдям здійснюється позивачем у кіосках, що згідно з п. 10 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачає застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок.

Крім того, позивачем у кіосках здійснюється продаж тютюнових виробів, про що зазначено, зокрема в акті перевірки №0048231365/01/09/23/03347388 від 20.10.2010 року.

Згідно з розясненням, наданим Державною податковою адміністрацією в АР Крим позивачу у листі № 1703/10/31-156 від 07.07.2009 року (а.с.10), відповідно до Номенклатури продукції промисловості, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 30.08.2002 року № 320, із змінами, затвердженими наказом Державного комітету статистики України від 29.12.2005 року № 439, містить підсекцію DA «Харчові продукти, напої та тютюнові вироби».

Таким чином, тютюнові вироби, які є підакцизним товаром, відносяться до продовольчої групи товарів. Їх продаж може здійснюватися без застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок через кіоски, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати лише при дотриманні умов, встановлених пунктом 10 статті 9 Закону про РРО.

За таких умов, суд вважає необґрунтованими висновки відповідача про порушення позивачем п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо здійснення розрахункових операцій у кіосках без застосування РРО та РК, у звязку з чим відсутні підстави для застосування до позивача фінансових санкцій у відповідності до ст. 17 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цьому, відповідачем не було представлено жодного іншого доводу, який би свідчив про правомірність прийнятого рішення.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд вважає рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.12.2010 року № 0020242303 таким, що прийнято протиправно, у звязку з чим підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення № 4781 від 16.12.2010 року, яким підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 3,40 грн.(а.с.5).

Враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулось 29.03.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 04.04.2011 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР від 02.12.2010 року № 0020242303 Крим про застосування до Відкритого акціонерного товариства «Кримсоюздрук» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3,40 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримсоюздрук» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Горького,5; ЄДРПОУ 03347388; р/р № 26009001314624 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.