Постанова № 16035463, 16.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2011 р.

(12:15) м. Сімферополь Справа №2а-3969/11/0170/3 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліс"

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліс" про стягнення заборгованості по штрафним санкціям у сумі 641,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.04.11 р. відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм податкового законодавства, зокрема, несплату нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 641,00 грн., а саме за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" № 265 від 06.07.95 р. у сумі 1,00 грн. та Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" № 98 від 23.06.1996 р. у сумі 640,00 грн.

Відповідачем письмових заперечень проти позову не надано.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, під розписку (а.с. 26). Надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 29).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією з рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 27).

Враховуючи вищезазначені обставини, з урахуванням принципу розумності строку розгляду адміністративних справ згідно ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Еліс" (ЄДРПОУ 33086577) зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 30.06.2004 р. за адресою: 95018, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ракетна, б. 26, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А 00 № 633042 (а.с. 7) та Витягом з ЄДР станом на 17.03.11 р. (а.с. 6).

Згідно довідки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим від 02.08.2007 р. № 2158/29-0 ТОВ "Еліс" взято на облік платника податків з 02.07.2004 р. за № 7457-Ц (а.с.8).

26.01.2011 р. посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на підставі направлення № 152 від 25.01.2011 р. (звор.бік а.с. 11) було проведено фактичну перевірку ТОВ "Еліс", а саме вино-водочного відділу, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Ракетна, б. 26, дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що був складений акт реєстрац.№ 96/01/09/23/33086577 від 26.01.2011 р. (а.с. 12-13).

Так, зокрема у п.2.2.7 акту перевірки зазначено, що проведення розрахункової операції при продажу однієї пляшки водки "Немиров" вартістю 30,75 грн. було здійснено без застосування РРО, відповідний розрахунковий документ не роздрукований (п.2.2.8). У п.2.2.13 акту перевірки вказано, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складає 180,40 грн., зазначена в денному звіті РРО - 121,00 грн., невідповідність сум готівкових коштів склала 59,40 грн. (із урахуванням покупки).

В процесі проведення перевірки було складено покупюрний опис готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків, загальна сума яких склала 180,40 грн. (а.с. 14).

Крім того, у п. 2.2.14 акту перевірки вказано про те, що проведення торгівельної діяльності здійснюється без торгівельного патенту (а.с. 13).

Перевірка була проведена у присутності продавця ОСОБА_1, яка підписала акт перевірки без заперечень.

10.02.11 р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на підставі акту перевірки від 26.01.11 р. реєстрац.№ 96/01/09/23/33086577 за порушення п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265 від 06.07.1995 р. та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755, згідно з п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265 від 06.07.1995 р. до ТОВ "Еліс" застосовано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн. (а.с. 9) шляхом винесення податкового повідомлення-рішення № 0021982303 (а.с. 9) та у розмірі 640,00 грн. за порушення ст. 267.6 Податкового кодексу України на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України згідно зі ст. 125.1 Податкового кодексу України шляхом винесення податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0021992303 (а.с. 10).

Зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу згідно Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України № 985 від 22.12.2010 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1440/18735 у зв'язку із тим, що спірні правовідносини виникли після набрання чинності Податковим кодексом України.

Вирішуючи питання про відповідальність суб'єкта господарювання за порушення норм Закону України № 265 від 06.07.95 р., а саме п. 1, 2, 13 ст. 3, порядку використання торгового патенту за ст. 267 Податкового кодексу України, суд виходив з такого.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України № 265 від 06.07.1995 р. "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в редакції на час виникнення спірних правовідносин за порушення вимог цього Закону, а саме у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, а саме за вперше вчинене правопорушення - 1 гривня.

Відповідно до ст. 25 Закону України № 265 суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Згідно п. 125.1 ст. 125 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями, діяльність у сфері розваг та надають платні послуги за здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, без отримання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.4 - 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу (крім діяльності у сфері розваг), сплачують штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць.

Патент для провадження передбачених цією статтею видів підприємницької діяльності суб'єкт господарювання має отримати в органі державної податкової служби за місцем сплати збору. Ставки збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг (фактично - плата за патент) встановлюються сільськими, селищними та міськими радами в межах, визначених пунктом 267.3 Кодексу.

Розглядаючи питання про законність стягнення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим штрафних (фінансових) санкцій, суд зазначає таке.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій після узгодження і несплати у встановлений законом строк є податковим боргом, який після набрання чинності Податковим кодексом України стягується відповідно до норм Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України встановлений чіткий порядок стягнення податкового боргу, в тому числі, визначений момент, з якого податкові органи отримують право на його стягнення в судовому порядку.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено в ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

-після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

-сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, п.п. 14.1.153, 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення). Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, визначення якого міститься у п.п. 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Норма п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, яка встановлювала, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу, при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється, втратила чинність з 01.01.11 р. у звязку із набранням чинності Податковим кодексом України, у якому подібна норма відсутня.

Норма п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України стосується випадків самостійного погашення податкового боргу платником податків.

Норма п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України стосується випадків збільшення податкового боргу внаслідок адміністративного оскарження.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за N 595/5786, згідно з п. 4.6. якого окрема податкова вимога щодо нового податкового боргу не формується, з часу набрання чинності Податковим кодексом України не діє.

У Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1037, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1432/18727, який діє з часу набрання чинності Податковим кодексом України, відповідна норма щодо неформування та ненаправлення окремої вимоги на новий борг відсутня. Таким чином, сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про РРО, Податкового кодексу України в частині порядку використання торговельних патентів є сумою податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України і врегулювання спірних відносин в частині права позивача на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями № 0021982303 на суму 1,00 грн. та № 0021992303 на суму 640,00 грн. від 10.02.11 р. повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме з урахуванням п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, згідно якого для виникнення права на стягнення податкового боргу, необхідно настання двох подій, а саме:

- направлення платнику податків податкової вимоги про погашення податкового боргу по кожному виду податку, по кожному податковому періоду окремо;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги

Проте позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано доказів формування та направлення податкових вимог відповідачу про погашення відповідних штрафних (фінансових) санкцій.

У клопотанні від 16.05.2011 р. позивач зазначив, що податкові вимоги відповідачу за спірними штрафними (фінансовими) санкціями не надсилались (а.с. 29).

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Постанова складена у повному обсязі 16.05.11 р.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.