Вирок № 16033993, 27.05.2011, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-16/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2011 року

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді - Скоріна А.В.

при секретарі - Бакуменко О.В., Іванові К.Ю., Халпахчієвій Є.В.

з участю прокурора - Марунича О.В., Літавського Т.В., Паламарчук Я.А.

захисників - ОСОБА_14, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Черкаської області, м.Христинівка, українця, громадянина України, працюючого інспектором охорони ТОВ «Русь-інтернешнл», перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, освіта незакінчена вища, зареєстрованого в АДРЕСА_2, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с.Джурин Шаргородського району Вінницької області, українця, громадянина України, працюючого водієм в КРУ не одруженого, освіта середньо-спеціальна, зареєстрованого в АДРЕСА_4, проживаючого в АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, 10.01.2008 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, займаючись приватним перевезенням пасажирів та керуючи по дорученню автомобілем НОМЕР_1, зупинився біля зупинки громадського транспорту станції метро «Житомирська» в м.Києві. Там він побачив припаркований на узбіччі проспекту Перемоги автомобіль НОМЕР_2, який також мав впізнавальний знак «автомобіль-таксі», за кермом якого знаходився громадянин ОСОБА_5 Обурившись тим, що громадянин ОСОБА_5 без домовленості із іншими водіями займається приватним перевезенням пасажирів і часто паркується біля станції метро «Житомирська» в м.Києві, ОСОБА_3 вирішив заборонити останньому в подальшому паркуватись для посадки пасажирів біля станції метро «Житомирська» в м.Києві.

З цією метою ОСОБА_3 підійшов до свого знайомого ОСОБА_2, який також постійно займається приватним перевезенням пасажирів і паркується біля станції метро «Житомирська», та запропонував останньому разом поговорити з громадянином ОСОБА_5

Погодившись на пропозицію ОСОБА_3, ОСОБА_2 разом з останнім, приблизно в 23 години 40 хвилин, підійшли до автомобіля за кермом якого знаходився громадянин ОСОБА_5 та наказали вийти з салону автомобіля. Однак громадянин ОСОБА_5, передбачаючи конфлікт, в категоричній формі відмовився виконувати їх вимогу, чим викликав до себе зі сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_2 неприязнь. Тоді ОСОБА_2, відчуваючи до громадянина ОСОБА_5 особисті неприязні почуття, через відкрите скло дверцят автомобіля зі сторони водія, умисно правою рукою наніс декілька ударів по лівій вісонній частині голови громадянина ОСОБА_5 В цей час ОСОБА_3, діючи погоджено з ОСОБА_6, та також відчуваючи до громадянина ОСОБА_5 сильну неприязнь, відкрив праві передні дверцята автомобіля і кулаком правої руки став умисно наносити останньому удари по голові та тулубу. Продовжуючи далі свої злочинні дії ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 витягли громадянина ОСОБА_5 з салону автомобіля та, діючи погоджено між собою, почали почергово кулаками рук, а коли останній впав на землю, то ногами наносити удари по голові та різним частинам тулуба громадянина ОСОБА_5, доки останній не втратив свідомість.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 336/и від 29.05.2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спричинили громадянину ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми: садни в області обличчя, перелому верхньо-очного краю лобної кістки зліва з переходом на дах глазниці, перелом стінок лобної пазухи зліва з вдавленням передньої стінки в порожнину пазухи, перелому скуло-орбітального комплекса зліва, травматичне пошкодження твердої мозкової оболонки, забій головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині передбаченому ч.2 ст.121 КК України не визнав та показав, що 10.01.2008р. їхав з роботи на станцію метро «Житомирська». Підійшовши до таксистів, почав з ними розмовляти, а потім підійшов ОСОБА_3 і сказав, що потерпілий ОСОБА_5, привіз людей та заважає стояти машинам. Він підійшов до потерпілого і почав йому пояснювати, на що той розлютився. Далі підійшов ОСОБА_3 і почалась розмова, а потім ОСОБА_3 вдарив потерпілого по обличчю. В подальшому вони сіли в машину і чи бив він потерпілого в машині, йому не відомо. Потім уже на вулиці ОСОБА_3 підійшов до потерпілого і вдарив його два рази і той упав. Він підійшов до ОСОБА_7, щоб перевірити, чи він у свідомості, а він схопив його за палець і дуже стиснув. Він вирвався від нього і пішов геть. Потім потерпілий встав і пішов. Також ОСОБА_3 вийняв ключі з машини і розбив скло. Він був присутнім при бійці, але удари потерпілому не наносив. Покази потерпілого, що він його бив, були неправдиві. Домовленості з ОСОБА_3 про намір розібратись з потерпілим у них не було. З підсудним у них була лише розмова про ОСОБА_7, що він заважає стояти. ОСОБА_3 вдарив потерпілого через вікно, на вулиці вдарив один чи два рази по обличчю в ліву частину. Потерпілий не втрачав свідомості.

Також ОСОБА_2 показав, що свої покази, які він давав на досудовому слідстві підтримує частково. Слідча на нього чинила тиск. Дав неправдиві покази на досудовому слідстві, що 2 чоловіка били потерпілого, тому, що захищався і не знав, що казати. Він знайомився з матеріалами справи і бачив висновок експерта. Вважає, що у потерпілого взагалі немає тілесних ушкоджень. Він не знає чим можна нанести такі тілесні ушкодження, як у потерпілого. Він бачив тільки як ОСОБА_3 бив потерпілого один чи два рази кулаком та ногою по обличчю. Заявлений позов лікарні, він визнає.

В останньому слові підсудний ОСОБА_2 щиро розкаявся у скоєному.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині передбаченому ч.2 ст.121 КК України не визнав та показав, що 10.01.2008р., приблизно в 22 години, він був з двома товаришами по роботі і підвіз їх до станції метро «Житомирська». Вони стояли пили каву і приїхав ОСОБА_2, який підійшов до них. Приблизно через одну годину, приїхала зелена машина і в ній знаходився потерпілий ОСОБА_5. Потім з ним почалась розмова через вікно, чоловіча розмова. Потім потерпілий плюнув жувальною гумкою в лице ОСОБА_2, на що останній вдарив потерпілого через вікно зі сторони водія в машині лівою рукою по обличчю. Далі потерпілий відкрив двері автомобіля і почав зясовувати стосунки, почалась штовханина. Він розбороняв ОСОБА_2 і потерпілого. В цей момент потерпілий впав. Потім приїхали працівники ППС та взяли їх анкетні данні. Чому ОСОБА_2 дає інші покази, йому не відомо. Він розбороняв їх і можливо зачепив потерпілого. Він не знає звідки у потерпілого такі тілесні ушкодження. Він не пропонував ОСОБА_2 розібратись з потерпілим. Шашку ТАХІ розбив випадково, напевно ліктем збив. В машині потерпілого не бив. Ключі у потерпілого забрав лише для того, щоб той не поїхав до приїзду працівників міліції. Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 його обмовляють і дають неправдиві свідчення.

Вина ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченому ст.121 ч.2 КК України, підтверджується показами потерпілого та свідків.

Так, потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що за місяць до цього випадку у нього був інцидент з ОСОБА_3 біля метро «Житомирська». Він стояв біля автобусної зупинки у своєму авто. До нього підійшов ОСОБА_3 і почав виганяти його з цього місця, кажучи, що це місце на якому він працює. Коли він відмовив, він почав йому погрожувати. В цей час до них підійшли пасажири, сіли у авто ОСОБА_3 та поїхали. Через місяць після цього випадку, 10.01.2008р., близько 23 годин 30 хвилин, він стояв біля метро «Житомирська». До нього підїхало авто «Шеврале-Авео», і з нього вийшов ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2. Вони підійшли до його авто та почали погрожувати. У них із ОСОБА_2 виникла словесна перепалка. В цей час ОСОБА_3 стояв збоку і він його не бачив. Раптово його вдарили в голову чимось важким. Він підозрює, що це зробив ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_2 був у полі його зору. Потім ОСОБА_3 відкрив праві передні дверцята його авто та почав його бити. Вони витягли його із авто і він стояв біля водійської двері та казав, що не хоче битись з ними, але ОСОБА_3 знову його вдарив. Спочатку було декілька ударів в районі голови, потім в тулуб. Потім йому нанесли сильний удар по голові і він знепритомнів. Майже всі удари наносив йому ОСОБА_3. Після бійки ОСОБА_3 чіплявся до нього, розбив шашку таксі і забрав ключі від його авто. Оскільки пройшло багато часу, він не памятає усіх подробиць. Коли він прийшов до тями, в роті знаходився палець і він його прикусив. Потім приїхали працівники міліції, які на його думку були на стороні ОСОБА_3. Вони вважали, що він був винуватим в інциденті. Його затримали, а ОСОБА_3 і ОСОБА_2 відпустили.

Також потерпілий ОСОБА_5 показав, що не підтримує свої покази, які він давав під час досудового слідства Т.1 а.с.72-75, а саме, що не бачив ОСОБА_3 до цього випадку, заперечує факт, що ОСОБА_2 бив його, коли витягли на тротуар і стверджує, що перший удар наніс ОСОБА_3. Покази, які він давав на досудовому слідстві вибивав з нього слідчий. Він не може пояснити чому його покази, які він дає зараз, відрізняються від тих , які він давав раніше.

Після оголошення показів потерпілого Т.2 а.с.120-121 ОСОБА_5 показав, що впевнений, що ОСОБА_2 в якійсь мірі його не бив.

Після перегляду диску із записом допиту потерпілого, який відображений в матеріалах справи Т.1 а.с.78-80, ОСОБА_5 показав, що слідчий коректував його покази на свій лад. Брат підсудного ОСОБА_2 разом із жінкою ОСОБА_3 намагались з ним домовитись, щоб він не впізнав підсудних. ОСОБА_2 не наносив йому тілесних ушкоджень. Він відмовляється від показів, які він давав раніше, тому що зараз краще розуміє ситуацію.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що 10.01.2008р., приблизно в 23 години 30 хвилин, разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_15 стояли біля входу станції метро «Житомирська». З метро вийшов ОСОБА_2 та підійшов до них. Потім до них підійшов ОСОБА_3 і сказав, що на їх території стоїть чужий таксист, який знижує ціну та відбиває клієнтів. ОСОБА_3 пішов до потерпілого зясувати стосунки і ОСОБА_2 пішов за ним. ОСОБА_3 підійшов до водійського вікна машини потерпілого і кулаком вдарив в голову потерпілого, через опущене вікно. Потім обійшов машину, сів в неї і почав потерпілого бити. Потерпілий вибіг з машини і ОСОБА_3 вдарив його ногою в голову від чого потерпілий впав. ОСОБА_2 при цьому розбороняв бійку. Він хотів допомогти потерпілому, але той вкусив його за палець. ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не домовлялись бити потерпілого. ОСОБА_2 пішов за ОСОБА_3, щоб зупинити його. Бійка тривала 5-7 хвилин.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що 10.01.2008р., приблизно в 23 години 30 хвилин, він з ОСОБА_8 та ОСОБА_15 стояли біля входу станції метро «Житомирська». З метро вийшов ОСОБА_2 та підійшов до них. Потім до них підійшов ОСОБА_3 і сказав, що на їх території стоїть чужий таксист, який знижує ціну та відбиває клієнтів. ОСОБА_3 пішов до потерпілого зясувати стосунки і ОСОБА_2 пішов за ним. ОСОБА_3 підійшов до водійського вікна машини потерпілого і про щось розмовляли з потерпілим через опущене вікно. Потім він обійшов машину і сів в неї. Він не бачив, що там було, потерпілий вибіг з машини і ОСОБА_3 вийшов з машини і вдарив його ногою в голову, від чого потерпілий впав. ОСОБА_2 при цьому розбороняв бійку і хотів допомогти потерпілому, а той вкусив його за палець.

Також ОСОБА_9 показав, що коли ОСОБА_3 підійшов до вікна машини, то вдарив потерпілого кулаком в лице, а що було в салоні машини, він не бачив. Потерпілий впав, коли він його вдарив ногою в голову. ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не домовлялись бити потерпілого. Він стояв близько 30 метрів від бійки. ОСОБА_2 пішов за ОСОБА_3, щоб зупинити його. ОСОБА_2 не бив потерпілого.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що 10.01.2008р. ввечері, приблизно в 23 години 30 хвилин, він прогулювався з братом і ОСОБА_11 біля станції метро «Житомирська» і стали свідками побиття потерпілого. Він не може точніше сказати хто кого бив, але точно може сказати, що били 2 чоловіка. Брат залишив телефон, а пізніше їм сказали, що потрібно стати свідками. Конкретно хто із підсудних бив, не памятає. Він бачив 3 осіб, як двоє чоловіків били одного. Потерпілий опір не чинив. Після оголошення показів свідка Т.1 а.с.222-224, ОСОБА_10 показав, що 23.03.2008р. він памятав обставини справи краще ніж сьогодні і ті покази підтримує в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що 10.01.2008р. ввечері, приблизно в 23 години 30 хвилин, він прогулювався з братом і ОСОБА_11 біля метро «Житомирська» і стали свідками побиття потерпілого. Два чоловіки били потерпілого, який сидів в машині. Потім вони витягнули потерпілого з машини. Далі приїхала міліція. Двоє чоловіків били одного. Бійка тривала біля 5 хвилин. У потерпілого було скривавлене обличчя. Він не може точно сказати, хто із підсудних і куди били потерпілого, тому, що пройшло багато часу. Наносили удари двоє підсудних. Він не бачив, як бійка почалася. Потерпілий був в машині, один підсудний стояв біля водійської двері, а інший заліз на переднє сидіння і почав виштовхувати потерпілого з машини. Потерпілий втрачав свідомість.

Після оголошення показів свідка Т.1 а.с.219-221, ОСОБА_12 показав, що 23.03.2008р. він памятав обставини справи краще ніж сьогодні і ті покази підтримує в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що 10.01.2008р. ввечері, приблизно в 23 години 30 хвилин, він прогулювався братами ОСОБА_12 біля станції метро «Житомирська» і стали свідками побиття потерпілого. Два чоловіки били потерпілого, який сидів в машині. Потім вони витягли потерпілого з машини. Далі приїхала міліція. Били двоє підсудних одного потерпілого. Як потерпілого виштовхували він точно не памятає, ОСОБА_10 стояв біля нього. Били руками та ногами. Інших предметів не було. Всі під час бійки знаходились в одному місці.

Після оголошення показів свідка Т.1 а.с.225-227, ОСОБА_11 показав, що 23.03.2008р. він памятав обставини справи краще ніж сьогодні і ті покази підтримує в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показала, що на даний час обставини справи памятає поверхнево. Допит потерпілого проводився відповідно до норм законодавства. Не фізичного, не психологічного тиску на потерпілого не здійснювалось, питань, які містили відповідь, не ставились. Під час допиту потерпілий на стан здоровя не скаржився. Відповіді на всі питання зафіксовані. Обвинувальний висновок предявлений на підставі зібраним по справі доказам. Деталі справи не памятає.

Експерт ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що садна в області обличчя, перелом верхньо-глазничного краю лобної кістки зліва з переходом на кришу глазниці, перелом стінок лобної пазухи зліва з вдавленням передньої стінки в полость пазухи, перелом скуло-орбітального комплекса зліва, травматичне пошкодження твердої мозкової оболонки, забій головного мозку, знаходяться практично в одній анатомічній точці обличчя. Встановити особисті відмінності травмуючого предмету на основі даних медичної документації не виявляється можливим. В залежності від характеру поверхні тупого предмету для виникнення вищевказаних ушкоджень може бути необхідне як одне, так і декілька травмуючих дій. Тому встановити, від якої кількості дій точно виникли ушкодження, не можливо. Чим були нанесені ушкодження потерпілому, встановити точно не можливо. Перші симптоми побиття у потерпілого, повинні були виникнути безпосередньо після нанесення тілесних ушкоджень. Удари, в наслідок яких виникли ушкодження у потерпілого, мали напрямок травмуючої сили переважно спереду назад. Чоловік, який наносив удари потерпілому, більш вірогідно знаходився спереду потерпілого, але точно сказати не може. Удари потерпілому нанесені любим тупим предметом. По медичній документації встановити, чи були нанесені удари кулаком або кастетом, не можливо.

Крім показів потерпілого та свідків вина ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обєктивно підтверджується наступним.

-протоколом впізнання від 26.03.2008 року, згідно якого свідок ОСОБА_12 вказав на ОСОБА_3 як на особу яка 10.01.2008 року спричинила тілесні ушкодження гр. ОСОБА_7; Т.1 а.с.349. - протоколом впізнання від 26.03.2008 року, згідно якого свідок ОСОБА_12 вказав на ОСОБА_2 як на особу яка 10.01.2008 року спричинила тілесні ушкодження гр. ОСОБА_7;

Т.1 а.с.352.

-протоколом очної ставки від 26.03.2008 року проведеною між ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_7, під час якої останній повністю підтвердив свої покази, які він давав під час допиту, як потерпілий, а саме, що ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2, 10.01.2008р., приблизно в 23 години 40 хвилин, знаходячись біля станції метро «Житомирська» вм.Києві, спричинили йому тілесні ушкодження.

Т.1 а.с.291-294.

- протоколом очної ставки від 26.03.2008 року проведеною між ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_7, під час якої останній повністю підтвердив свої покази, які він давав під час допиту, як потерпілий, а саме, що ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3, 10.01.2008р., приблизно в 23 години 40 хвилин, знаходячись біля станції метро «Житомирська» в м.Києві, спричинили йому тілесні ушкодження. При цьому потерпілий ОСОБА_5 детально описав кількість ударів, які йому заподіяв ОСОБА_2

-

Т.1 а.с.285-288.

- протоколом відтворення обстановки і обставин місця події за участю потерпілого ОСОБА_7, під час якої останній повністю підтвердив свої покази, які він давав під час допиту, як потерпілий, та на місці події, детально показав механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2 і ОСОБА_3, яке мало місце 10.01.2008р., приблизно в 23 години 40 хвилин, біля станції метро «Житомирська» в м.Києві.

Т.1 а.с.310-323.

- протоколом відтворення обстановки і обставин місця події за участю свідка ОСОБА_11, під час якої останній повністю підтвердив свої покази, які він давав під час допиту, як свідок, та на місці події, детально показав механізм заподіяння потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень двома не відомими чоловіками, яке мало місце 10.01.2008р., приблизно в 23 години 40 хвилин, біля станції метро «Житомирська» в м.Києві.

Т.1 а.с.324-330.

- протоколом відтворення обстановки і обставин місця події за участю свідка ОСОБА_12, під час якої останній повністю підтвердив свої покази, які він давав під час допиту, як свідок, та на місці події, детально показав механізм заподіяння потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень двома не відомими чоловіками, яке мало місце 10.01.2008р., приблизно в 23 години 40 хвилин, біля станції метро «Житомирська» в м.Києві.

Т.1 а.с.331-337.

- протоколом відтворення обстановки і обставин місця події за участю свідка ОСОБА_10, під час якої останній повністю підтвердив свої покази, які він давав під час допиту, як свідок, та на місці події, детально показав механізм заподіяння потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень двома не відомими чоловіками, яке мало місце 10.01.2008р., приблизно в 23 години 40 хвилин, біля станції метро «Житомирська» в м.Києві.

Т.1 а.с.338-343.

- висновком судово-медичної експертизи № 336\и від 29.05.2008 року, згідно якого у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми : садни в області обличчя, перелому верхньо-глазничного краю лобної кістки зліва з переходом на кришу глазниці, перелом стінок лобної пазухи зліва з вдавленням передньої стінки в полость пазухи, перелому скуло- орбітального комплексу зліва, травматичне пошкодження твердої мозкової оболонки, забій головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для житія в момент заподіяння Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмета, а також могли виникнути в строк та при тих обставинах, на які вказує потерпілий. Виникненню даних тілесних ушкоджень від падіння ОСОБА_7 ( на спину, на ліву частин) тулуба) виключається; Т.1 а.с.205-207. -висновком додаткової судово-медичної експертизи № 338\И від 29.05.2008 року, згідно якого у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми: садни в області обличчя, перелому верхньо-глазничного краю лобної кістки зліва з переходом на кришу глазниці, перелом стінок лобної пазухи зліва з вдавленням передньої стінки в полость пазухи, перелому скуло-орбітального комплекса зліва, травматичне пошкодження твердої мозкової оболонки, забій головного мозку. Враховуючи характер і обєм встановлених у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, здійснення ОСОБА_7 після їх спричинення активних дій малоймовірно. Встановити індивідуальні особливості травмую чого предмету (предметів), якими були заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_7, на основі даних медичної документації не виявляється можливим, що не виключає вірогідність їх виникнення в результаті травматичних дій (ударів) кулаком, кулаком з надітим на нього кастетом, металевою трубою, ручкою від пістолету, або іншим тупим предметом. Тілесні ушкодження, які маються у ОСОБА_7 могли бути спричинені в строк від декількох годин від моменту його надходження в лікувальний заклад (11.01.2008 року в 2 години). Т.1 а.с.212-213.

Аналізуючи покази підсудного ОСОБА_3, про те, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_2, та покази ОСОБА_2, про те, що тілесні ушкодження потерпілому заподіяв ОСОБА_3, то суд до цих показів ставиться критично і вважає, що таким чином підсудні намагаються ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене.

Їх покази повністю спростовуються показами потерпілого ОСОБА_7, які він давав під час проведення досудового слідства, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, експерта ОСОБА_1, які не викликають у суду сумніву в їx достовірності у встановлених судом діянь підсудних, оскільки вони послідовні, не протирічні i підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами.

Аналізуючи покази потерпілого ОСОБА_7, які він давав під час судового слідства, про те, що ОСОБА_2 не наносив йому тілесні ушкодження і щодо нього зі сторони слідчої застосовувався тиск, то суд до цих показів ставиться критично і вважає, що зміна показів потерпілим під час судового слідства викликана тим, щоб допомогти ОСОБА_2 ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене.

Так, під час проведення досудового слідства ОСОБА_5 неодноразово допитувався як потерпілий, між ним та підсудними проводились очні ставки, під час проведення відтворення обстановки і обставин події він повністю підтвердив свої покази, які він давав під час допиту, як потерпілий, та на місці події, детально показав механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2 і ОСОБА_3, яке мало місце 10.01.2008р., приблизно в 23 години 40 хвилин, біля станції метро «Житомирська» в м.Києві.

Твердження потерпілого ОСОБА_5, що слідча до нього застосовувала тиск та коректувала його відповіді під час допиту не знайшли свого підтвердження, оскільки в судовому засіданні був переглянутий відеозапис протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5, а також допитана як свідок слідча ОСОБА_13, яка спростувала даний факт.

Таким чином, покази потерпілого ОСОБА_5, які він дав під час судового слідства, про те, що ОСОБА_2 не наносив йому тілесні ушкодження і щодо нього зі сторони слідчої застосовувався тиск, повністю спростовуються його власними показами, які він давав під час досудового слідства (Т.1 а.с.72-75, 78-80, 120-121, 285-288, 291-294, 310-323), показами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які вони давали, як під час досудового слідства так і під час судового слідства, показами свідка ОСОБА_13, які вона дала під час судового слідства, які не викликають у суду сумніву в їx достовірності у встановлених судом діянь підсудних, оскільки вони послідовні, не протирічні i підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами.

Аналізуючи покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які вони дали під час судового слідства, про те, що ОСОБА_2 не наносив потерпілому тілесні ушкодження і намагався розборонити бійку, то суд до цих показів також ставиться критично.

Вказані свідки не були допитані під час досудового слідства і за клопотанням захисту вперше були допитані під час судового слідства 21.10.2008р., тобто через 9 місяців після самої події, при цьому свідки, не дивлячись на тривалий проміжок в часі, змогли детально розказати обставини бійки.

Покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8, повністю спростовуються показами потерпілого ОСОБА_7, які він давав під час досудового слідства (Т.1 а.с.72-75, 78-80, 120-121, 285-288, 291-294, 310-323), показами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які вони давали, як під час досудового слідства так і під час судового слідства, які не викликають у суду сумніву в їx достовірності у встановлених судом діянь підсудних, оскільки вони послідовні, не протирічні i підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, зібрані по справі, суд знаходить винність підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_2 доведеною повністю, юридичну кваліфікацію скоєного ним злочину проводить за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше не судимий, працює, характеризується позитивно, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, має постійне місце проживання, його відношення до скоєного, обставини, що помякшують та обтяжують вину, не встановлені, і з урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки приходить до висновку про неможливість виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше не судимий, працює, характеризується позитивно, не одружений, має постійне місце проживання, його відношення до скоєного, обставину, що помякшує вину щире каяття у скоєному, обставин, що обтяжують вину, не встановлені, і з урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки приходить до висновку про неможливість виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов Київської міської клінічної лікарні №17 задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочину, передбаченому ст.121 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченому ст.121 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити без змін утримання під вартою в слідчому ізоляторі Держдепартаменту України з питань виконання покарань № 13 м. Києва, а строк відбуття покарання рахувати з моменту їх затримання 21.03.2008р.

Цивільний позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Київської міської клінічної лікарні №17 р/р 35423005001329 в ГУДК м.Києва МФО 820019, код ЕДРПОУ 03319759, у відшкодування матеріальної шкоди, кошти у розмірі 1 587 гривень 96 копійок.

Апеляція на вирок може бути подана протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення через районний суд до Апеляційного суду м.Києва, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копій вироку.

Суддя: