Рішення № 160263, 19.09.2006, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.09.2006 Справа № 16/165

За позовом

відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород-Оноківці

до відповідача

ДП „Житловий комплекс №2 ЗАТ ЖПБ, м. Ужгород

про

стягнення заборгованості у сумі 20960,38 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

Від позивача

Ганчак В. І. –юрисконсульт (дов. від 22.09.05 №3464)

Від відповідача

не з’явився

СУТЬ СПОРУ відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород-Оноківці (далі –позивач) звернулося з позовом до ДП „Житловий комплекс №2 ЗАТ ЖПБ, м. Ужгород (далі –відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 20960,38 грн., у т.ч. 20257,75 грн. основного боргу, 523,95 грн. пені та 90,59 грн. трьох процентів річних за спожиту електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії №13-1645 від 25.03.04.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач не виконує умови договору №13-1645 від 25.03.04 по оплаті за електричну енергію, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість за період лютий-квітень 2006 року.

Відповідач щодо суми боргу не заперечує, однак наполягав на врегулювання спору в інший спосіб шляхом переведення боргу на мешканців гуртожитку, у зв’язку із чим справа неодноразово відкладалася для надання доказів виникнення таких правовідносин.

Відповідно до спільного клопотання сторін, згідно із ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), спір розглянуто у більш тривалий строк.

Рішення проголошено у відповідності до ч.2 ст.85 ГПК України. Повний текст рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 02.10.06.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та додатково подані докази, суд встановив:

25.03.04 між позивачем (постачальник електричної енергії по договору) та відповідачем (споживач по договору) укладено договір про постачання електричної енергії №13-1645 (далі – договір), згідно умов якого позивач зобов’язався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач зобов’язався оплачувати позивачеві вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами (Розділ 1 договору)..

Згідно п. 2.2.3. договору споживач зобов’язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку 7 „Порядок розрахунків” та додатку 8 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Позивач стверджує, що відповідач умови договору належним чином не виконував і внаслідок неналежного виконання передбачених договорами зобов’язання за період з січня по квітень 2006 у відповідача виникла та рахується заборгованість, яка згідно поданого позивачем розрахунку становить 20257,75 грн.

У відповідності до п. 4.2.1 договору та ст. 624 Цивільного кодексу України ,позивач з лютого по квітень 2006 року нарахував відповідачу пеню, що згідно поданого позивачем розрахунку становить 523,95 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У відповідності до вищенаведеної норми, згідно поданого позивачем розрахунку, за внесення платежів з порушенням термінів оплати, встановлених у договорі, відповідачу за період з лютого по квітень 2006 року нараховано три проценти річних у сумі 90,59 грн.

Відповідач щодо суми боргу не заперечує, проте неодноразово, усно, наполягав на відкладенні судових засідань для надання можливості надати суду докази переведення суми позову на мешканців гуртожитку, з яким на той час, за участі позивача, проводилася погоджувальна робота. Проте, незважаючи на розгляд справи у більш тривалий термін, відповідач не надав суду належних доказів про переведення боргу на інших осіб.

Таким чином, беручи до уваги, що відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми 20960,38 грн., у т.ч. 20257,75 грн. основного боргу, 523,95 грн. пені та 90,59 грн. трьох процентів річних, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вказана сума заборгованості позивачем доведена відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню судові витрати у сумі 209,60 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі наведеного, керуючись, ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з ДП „Житловий комплекс №2 ЗАТ ЖПБ (м. Ужгород, вул. Бородіна, 14, код ЄДРПОУ 31624609) на користь відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго” (м. Ужгород-Оноківці, вул. Головна, 57, код ЄДРПОУ 00131529):

- суму 20960,38 грн., у т.ч. 20257,75 грн. основного боргу, 523,95 грн. пені та 90,59 грн. трьох процентів річних;

- суму 209,60 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та суму 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський