Постанова № 1602612, 22.01.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-328/08

(2а-2240/07)

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2008 року, м. Харків                                                           

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Маймуліної А.В.

За участю представників сторін:

позивача: Харітонов О.В.

відповідача: Барсукова І.В., Колошина В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ДП завод „Електроважмаш” до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про зобов’язання утриматися від вчинення певних дій, -

                                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДП "Електроважмаш", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням наданих уточнень позовних вимог просить зобов’язати СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові утриматися від стягнення боргу в розмірі 200923,72 грн., по якому сплинув строк давності, передбачений ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на той факт, що 27.11.2006р. сплинув строк давності (1095 днів) щодо суми податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 200923,72 грн. (відповідно до п.п. 15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України від 21.12.00р. №2181-3), які були узгоджені позивачем та відповідачем у договорі про розстрочення №31 від 19.09.2001р. Однак, відповідач після 27.11.2006р. здійснював самостійний перерозподіл отриманих від ДП завод "Електроважмаш" платежів та направляв їх на погашення податкового боргу, за яким вже сплинув строк давності 1095 днів.

Відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові,проти позовних вимог заперечував, надав до суду заперечення та пояснення до них, в яких просив відмовити позивачу в задоволенні позову з огляду на те, що податковий борг позивача по податку з доходів найманих працівників у сумі 200923,72 грн. в картках особових рахунків платника не обліковується та відповідно не може бути виключений з картки особового рахунку. Крім того, відповідач зазначає, що виходячи з аналізу ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000р. 1095-денний термін для нарахування податкового зобов'язання (тобто самостійно визначення податковим органом суми податкових зобов'язань платника податків) або початку провадження у справі про стягнення такого податку (тобто самостійно нарахованого податковим органом) стосуються лише тих податкових зобов'язань, що самостійно визначаються органами ДПС (а не визначені платником податків у податкових деклараціях). П.п. 15.1.2 п.15.1 ст.15 Закону №2181 передбачає 1095-денний термін для початку провадження у справі про стягнення такого податку (без наявності визначених цим пунктом випадків), а не його погашення (яке й відбувалось відповідно до п.7.7 ст.7 Закону №2181).

Вислухавши пояснення учасників адміністративного процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

При розгляді матеріалів справи судом було встановлено, що 19 вересня 2001 року начальником ДПІ у м. Харкові було прийнято рішення №34 про розстрочення податкового боргу по прибутковому податку з громадян в сумі 404051,61 грн. та відповідно до нього укладено договір про розстрочення №34 від 19.09.01р.

Умовами договору розстрочення №34, податковий орган надає позивачу розстрочку сплати податкового боргу під проценти, розраховані за період, що починається від дати укладення договору та закінчується останньою датою погашення розстроченого податкового боргу, виходячи з облікової ставки НБУ, діючої на момент чергової сплати розстроченого платежу на загальну суму 404051,61 грн. Розстрочені суми податкового боргу сплачуються у відповідності з додатком №1 до договору.

Відповідно до умов договору №34, позивач погашав перед бюджетом суми податкового боргу по прибутковому податку відповідними платіжними дорученнями, доданими до адміністративного позову.

27.11.03р. рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові №8 було скасовано рішення від 19.09.01р. №34 про розстрочення податкового боргу. Загальна сума, яка залишилась несплаченою на день скасування рішення склала 146927,89 грн.

Також, як встановлено судом, рішенням №3 від 27.11.03р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові нарахувала проценти на невнесену суму розстроченого податкового боргу по прибутковому податку з громадян та фактично сплачену розстрочену суму на 53995,83 грн.

Отже, з 27.11.03р. (дня дострокового розірвання договору) у позивача виникло зобов'язання сплатити невнесену суму розстрочених податкових зобов'язань та суму процентів, нарахованих за фактичний термін дії розстрочення в загальному розмірі 200923,72 грн., а у відповідача відповідно виникло право стягнути суму податкового боргу з позивача у порядку та спосіб визначені Законом України від 21.12.00р. №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В подальшому Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було проведено планову виїзну документальну перевірку ДП завод «Електроважмаш» з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.04р. по 01.04.06р. Результати перевірки було оформлено актом №1175/40-018/00213121 від 07.07.06р.

В акті перевірки зафіксовано, що ДП завод «Електроважмаш» має заборгованість по податку з доходів фізичних осіб (рахунок 64140) в сумі 146927,89 грн. та заборгованість по сумі процентів на невнесену суму розстроченого податкового боргу та суму процентів, яка була нарахована на фактично сплачену розстрочену суму, яка склала 53995,83 грн.

Відповідно до п.п. 15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України від 21.12.00р. №2181-111, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 статті 15 Закону, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

В той же час, згідно з ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000р., 1095-денний строк для нарахування податкового зобов'язання (тобто самостійного визначення податковим органом суми податкових зобов'язань платника податків) або початку провадження у справі про стягнення такого податку (тобто самостійно нарахованого податковим органом) стосуються лише тих податкових зобов'язань, що самостійно визначаються органами державної податкової служби (а не визначені платником податків у податкових деклараціях).

Як випливає з матеріалів справи, сума заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 146927,89 грн. була самостійно узгоджена ДП завод "Електроважмаш" у договорі про розстрочення податкового боргу від 19.09.01р., №34.

За таких обставин твердження позивача стосовно спливу строку давності (1095 днів) щодо суми податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 146927,89 грн., узгоджених позивачем та відповідачем в договорі про розстрочення податкового боргу №34 від 19.09.2001р. суперечать положенням чинного законодавства, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову ДП завод "Електроважмаш" в цій частині.

Стосовно спливу строку давності (1095 днів) щодо суми процентів, яка була нарахована на фактично сплачену розстрочену суму податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, яка склала 53995,83 грн. суд зазначає таке.

Як вбачається з рішення №3 від 27.11.03р., СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові нарахувало проценти на невнесену суму розстроченого податкового боргу по прибутковому податку з громадян та фактично сплачену розстрочену суму на 53995,83 грн.

Зазначені проценти, відповідно до п.п.1.5 ст. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000р. є штрафними санкціями (тобто платою у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання, яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами) самостійно нарахованими податковим органом.

Строк давності стосовно сплати процентів на невнесену суму розстроченого податкового боргу (з прибуткового податку з громадян та фактично сплачену розстрочену суму) у розмірі 53995,83 грн. (1095 днів) сплинув 27.11.2006р.

Після спливу строку давності, передбаченого ст.15 Закону України від 21.12.00р. №2181, орган державної податкової служби має припинити всі заходи направлені на стягнення такого боргу.

Таким чином, з 28 листопада 2006 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові не мала права здійснювати будь-які заходи, направлені на стягнення суми процентів нарахованих СДПІ по роботі з ВПП на невнесену суму розстроченого податкового боргу у розмірі 53995,83 грн.

Однак, після спливу 1095-денного строку, відповідач звертався до позивача з пропозиціями щодо сплати зазначеної вище суми процентів, що підтверджується Листом від 16.01.07р. №348/10/40-025. Крім того, у судовому засіданні представники відповідача підтвердили той факт, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові дійсно після 27.11.2006р. здійснював самостійний перерозподіл отриманих від ДП завод «Електроважмаш» платежів та направляв їх на погашення податкового боргу (а у тому числі і відповідної суми процентів нарахованих СДПІ по роботі з ВПП на невнесену суму розстроченого податкового боргу), за яким вже сплинув строк давності 1095 днів.

Вказані дії відповідача порушують приписи п.п. 15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України від 21.12.2000р. №2181, та на думку суду є достатньою підставою для задоволення позовних вимог ДП завод "Електроважмаш" в частині зобов'язання відповідача утриматися від вчинення дій, передбачених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181, направлених на стягнення процентів, які були нараховані на фактично сплачену розстрочену суму податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, у розмірі 53995,83 грн., що зафіксовані в акті перевірки №1175/40-018/00213121 від 07.07.06р.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,  

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові утриматися від стягнення боргу в розмірі 53995,89 грн., по якому сплинув строк давності, передбачений ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000р.

В іншій частині позову відмовити.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

  Постанова в повному обсязі виготовлена 28.01.2008 р.

Суддя                                                                                                П'янова Я.В.