Вирок № 16024154, 31.05.2011, Тростянецький районний суд Сумської області

1-103/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2011 року Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Литовченко Н.< По батькові >.,за участю секретаря - Бабкової Я.О., прокурорів - Мірошніченко О.Д., Підлубного К.В., захисника - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тростянець кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. В.-Чернеччина Краснопільського району Сумської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця с. Сінне Краснопільського району Сумської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого;

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

в с т а н о в и в :

31 березня 2011 року близько 19 години ОСОБА_2 спільно зі своїм знайомим ОСОБА_3 поверталися з м. Охтирка додому, але не маючи грошових коштів на квитки до місця свого проживання, прибули на маршрутному таксі в с. Боромля Тростянецького району Сумської області та з метою отримання грошових коштів для проїзду додому, а також особистого матеріального збагачення, домовилися про вчинення розбійного нападу на один з магазинів в с. Боромля Тростянецького району Сумської області.

З цією метою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пройшли по центру с. Боромля вибираючи магазин, в якому збирались реалізувати свій злочинний намір. Так, близько 20 години, підійшовши до продуктового магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3»ПП «ОСОБА_4», ОСОБА_2, домовився з ОСОБА_3, що останній залишиться біля будівлі вказаного магазину з метою своєчасного виявлення сторонніх осіб, які б могли завадити вчинити задуманий злочин. Після цього, ОСОБА_2, сховавши обличчя коміром светра, зайшов до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованого в АДРЕСА_3, та наблизившись до продавця ОСОБА_5, яка на той час перебувала в магазині сама, витягнув з внутрішньої кишені куртки стартовий пістолет, про наявність якого знав ОСОБА_3, зовні схожий на бойовий револьвер, та наставив його в бік продавця, погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоровя, став вимагати надати йому грошові кошти з каси. Проте, бачачи, що продавець не збирається видати грошові кошти, з метою більш реального залякування продавця, підвів стартовий пістолет до гори та зробив постріл вгору. ОСОБА_5, реально сприймаючи загрозу її життю та здоровю, будучи налякана, дістала з каси грошові кошти та поклала їх на прилавок. Отримавши вказані гроші в сумі 335грн., ОСОБА_2 вибіг з приміщення магазину, де його за рогом чекав ОСОБА_3 Після цього, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3, які реально розуміли, що ними вчинено розбійний напад, побігли вулицями с. Боромля з метою уникнути переслідування. Відбігши на певну відстань, ОСОБА_2 передав викрадені ним грошові кошти ОСОБА_3, які останній сховав при собі в своєму одязі. В подальшому ОСОБА_3 було затримано працівниками міліції та вилучено викрадені ними з ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 335грн. ОСОБА_2 від працівників міліції втік, але в подальшому був затриманий за місцем свого проживання.

Факт скоєння злочину підтверджується наступними доказами:

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_2 вину свою у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що 31 березня цього року він з ОСОБА_3 поїхали до м.Охтирка, відпочили там, але на зворотну дорогу їм не вистачило коштів, а тому вони доїхали до с.Боромля, встали в центрі та оскільки не було грошей, він запропонував ОСОБА_3 пограбувати магазин. При собі у нього був стартовий пістолет, заряджений холостими патронами, зовні схожий на револьвер, який він придбав в 2006 році та носив з собою, коли виїздив з дому, для самооборони. Спочатку вони обрали один магазин, але біля нього було багато людей, та вони пішли далі, а потім підійшли до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3». ОСОБА_3 відмовився йти до магазину, а тому він сказав йому іти вперед в провулок, що він його дожене. Зайшовши до магазину, він натягнув на лоба бейсболку та підняв комір светра, витягнув з кишені стартовий пістолет, навів його на продавця та сказав їй віддати гроші. Вона відразу не погодилася, а тому він вистрелив вгору, після чого продавець віддала гроші з каси, він, погрожуючи їй пістолетом, згріб гроші до кишені та вибіг з магазину, побіг в провулок, крикнув ОСОБА_3, щоб той втікав, та останній його потім наздогнав. Коли вони відбігли на певну відстань, порахували гроші, яких виявилося близько 350грн., та він віддав їх ОСОБА_3, щоб потім поділити. Потім вони вийшли на трасу, де ОСОБА_3 затримали, а він втік, та по дорозі додому десь у лісі викинув пістолет.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_3 вину свою у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що того дня йому треба було в справах до військомату, та ОСОБА_2 вирішив поїхати з ним. Коли він вирішив свої справи, ОСОБА_2 запропонував йому зїздити до м.Охтирка до його товариша. Ще в м.Суми він бачив у ОСОБА_2 пістолет, який був у нього у внутрішній кишені куртки. Після відпочинку в м.Охтирка вони доїхали до с.Боромля. Вони походили по селу, та оскільки у них не було коштів на дорогу додому, ОСОБА_2 запропонував йому пограбувати магазин. Він відмовився, та вони пішли до іншого магазину, який ОСОБА_2 знову запропонував пограбувати. ОСОБА_2 сказав йому йти в провулок, а сам пішов в магазин. Стоячи за рогом, він почув постріл, а потім мимо пробіг ОСОБА_2, крикнув і йому бігти, та вони втекли. Десь в ярку вони порахували гроші, та він поклав їх собі в кишеню. Коли вийшли на трасу, його затримали, а ОСОБА_2 втік. Він вважає, що вони домовлялися вкрасти гроші, а не вчиняти розбійний напад.

Допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_4 пояснила, що їй належить магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3», що знаходиться в селі АДРЕСА_3. Увечері 31.03.2011р. їй зателефонували та повідомили, що пограбували магазин. Після проведення ревізії виявилася нестача 335грн. Претензій морального та матеріального характеру вона до підсудних не має.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що 31.03.2011р. працювала в магазині. У вечірній час, коли в магазині не було покупців, до приміщення зайшов молодий чоловік, приховуючи обличчя, наставив на неї пістолет та сказав: «давай касу!»Вона подумала, що це знайомий шуткує, та спитала, чи це жарт, а він вистрілив вгору. Вона почала витягувати з каси кошти та класти на стіл, а він, погрожуючи їй пістолетом, зібрав зі столу гроші в кишеню та втік.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що 31.03.2011р. йому зателефонувала продавець магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», та сказала, що пограбували магазин. Він викликав міліцію та повідомив дільничного, а сам поїхав на автомобілі по селу, щоб виявити підозрілих осіб. На трасі десь за 1,5км від виїзду з с.Боромля в сторону м.Суми він помітив двох незнайомих чоловіків та розвернувся, щоб підїхати до них, як раптом один з них перестрибнув через огорожу та втік, а іншого затримали працівники міліції.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що того вечора бачив на трасі двох незнайомих чоловіків.

Окрім показів потерпілої та свідків, вина підсудних у вчиненому злочині підтверджується також матеріалами справи:

- заявою ОСОБА_6, якою він повідомляє про вчинення озброєного нападу на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3», який належить його матері ОСОБА_4 (а.с.7);

- протоколом огляду місця події від 31.03.2011 року, згідно якого оглянуто магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3»в АДРЕСА_3(а.с.9-16);

- протоколом особистого огляду ОСОБА_3, в якому зафіксовано факт виявлення у ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 335грн.(а.с.23-27);

- протоколом огляду грошових коштів в сумі 335грн. від 26.04.2011 року, вилучених у ОСОБА_3, під час його особистого огляду 31.03.2011 року (а.с.80);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_2 від 02.04.2011 року, де ОСОБА_2 показав та докладно пояснив, як скоїв розбій (а.с.109-116);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_3 від 02.04.2011 року, де ОСОБА_3 показав та докладно пояснив, як скоїв розбій (а.с.153-158).

- протоколами допиту ОСОБА_3 на попередньому слідстві, де він докладно розповідав про обставини вчинення злочину, про спільний намір його та ОСОБА_2 вчинити злочин (а.с.148-149, 165-166).

При цьому суд не бере до уваги доводи захисту ОСОБА_3 про те, що в діях ОСОБА_2 мається ексцес виконавця, оскільки домовленість обох підсудних була на вчинення пограбування. Так, ОСОБА_3 достеменно було відомо про наявність під час нападку у ОСОБА_2 зброї, яку він взяв з собою «про всяк випадок» ще з ранку, про що він і розповідав на досудовому слідстві та під час відтворення обстановки та обставин події.

При таких обставинах, проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненому доказана повністю, та їх дії слід кваліфікувати за ст.187 ч.2 КК України, так як своїми умисними діями вони вчинили напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Як помякшуючі покарання обставини суд вважає визнання вини та щире каяття підсудних, сприяння у розкритті злочину.

При визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, характеризується за місцем проживання позитивно, вину свою у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся.

Щире каяття та визнання вини підсудним ОСОБА_2, позитивну характеристику його та молодий вік, сприяння розкриттю злочину, суд визнає обставинами, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та вважає за можливе призначити йому основне покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті та з цих же підстав не застосовувати додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

При визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше не судимий, характеризується за місцем проживання позитивно, вину свою у вчиненому визнав повністю та щиро розкаюється у скоєному.

Щире каяття та визнання вини підсудним, позитивну характеристику та молодий вік ОСОБА_3, сприяння розкриттю злочину, суд визнає обставинами, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та вважає за можливе призначити йому основне покарання з застосуванням ст.69 КК України більш мяке, ніж передбачене у санкції статті обмеження волі, та з цих же підстав не застосовувати додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

По справі маються речові докази грошові кошти в сумі 335грн., які знаходяться під схоронною розпискою у ОСОБА_4, та які необхідно залишити в її розпорядженні як їй належні.

По справі маються витрати за проведення балістичної експертизи в сумі 562грн.80коп., які необхідно стягнути з підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 281грн.40коп. з кожного на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області.

На попередньому слідстві накладено арешт на мобільний телефон «Нокіа 6130»орієнтовною вартістю 300грн., вилучений у ОСОБА_2, який зберігається в камері речових доказів Тростянецького РВ УМВС, з якого необхідно зняти арешт та повернути власнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, і за цим законом, з застосуванням ст.69 КК України, призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, і за цим законом, з застосуванням ст.69 КК України, призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком чинності залишити попередній - утримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з часу затримання з 01 квітня 2011 року.

В строк відбування покарання ОСОБА_2 зарахувати час тримання під вартою з 01.04.2011 року.

Направити засудженого ОСОБА_3 до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня прибуття і постановки на облік засудженого у виправному центрі.

В строк відбування покарання ОСОБА_3 зарахувати час тримання під вартою з 01 квітня 2011 року та час слідування під вартою до виправного центру згідно правил ст.72 КК України з розрахунку за один день тримання під вартою два дні обмеження волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній утримання під вартою, звільнивши його з під варти при прибутті до місця відбування покарання.

Речові докази - грошові кошти в сумі 335грн., які знаходяться під схоронною розпискою у ОСОБА_4 - залишити в її розпорядженні як їй належні.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області по 281(двісті вісімдесят один)грн. 40коп. з кожного, перерахувавши їх на рахунок ГУДКУ в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892 код класифікації доходів бюджету 25010100 МФО 837013 р/р 31256272210011.

Зняти арешт з мобільного телефону «Нокіа-6130»орієнтовною вартістю 300грн., вилученого у ОСОБА_2, який зберігається в камері речових доказів Тростянецького РВ УМВС та повернути його власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Тростянецький райсуд протягом 15 діб з дня проголошення, а для засуджених, які утримуються під вартою з дня отримання копії вироку.

Суддя Н. О. Литовченко