Рішення № 16018512, 02.06.2011, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2-299/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.06.2011 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Альошиної Н.М.

при секретарі - Сахненко Н.Ю.,

адвоката - ОСОБА_1,

з участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа; ОСОБА_6, про повернення вкладу та відсотків, .

встановив;

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовом до відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»про повернення вкладу в якому просив стягнути з відповідача на його користь: 214585грн. грошового вкладу, 160938грн. відсотків, всього стягнути 375523грн. Крім того стягнути компенсацію моральної шкоди 50000грн. та витрати, які він поніс у звязку з розглядом справи.

На обгрунтування позову посилався на те, що 12.12.2007р. він уклав з відповідачем в особі Миргородського відділення банку Аваль Договір №20/02-02/23 на вклад «Валютний» та передав готівкою по прибутковому валютному ордеру №3,- 20.000 євро строком на 12 місяців під відсоткову ставку у розмірі 25%.

У звязку з цим на нього був відкритий рахунок НОМЕР_1. у подальшому договір було пролонговано до 12.12.2009 року.

Гроші передавались ним безпосередньо керівнику Банку ОСОБА_6 у її службовому кабінеті, які вона забрала з собою та через декілька хвилин принесла йому належно оформлені договір на вклад та прибутковий валютний ордер. Той факт, що гроші вносились у службовому кабінеті ОСОБА_6 його ніяким чином не міг не здивувати, ні насторожити: перш за все робітники банку йому офіційно заявили, що оформленням договорів займається особисто ОСОБА_6, а по друге її банк обслуговував санаторій, де він працює головним лікарем. З ОСОБА_6 був знайомий декілька років. Тому така увага з її боку до нього була звичайною ознакою гарного тону та шляхетності. Більш того, за словами ОСОБА_6 він відносився до так званих VIP - клієнтів, яким надавалися послуги вищого рівня.

Не зважаючи на те, що строки повернення вкладу та виплати процентів давно наступили, а він не отримав ні того, ні іншого до цих пір. Тому, 21.04.2009 року письмово звернувся до відповідача з пропозицією виконати умови договору. Однак листом від 13.05.2009 року за номером 15/15-4698, підписаним заступником директора з питань роботи з приватними особами Полтавської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»відповідач відмовив йому по відверто надуманим, не маючими нічого спільного з законом підставам.

Згідно п.3.2.1 розділу 3 договору «Права та обовязки Сторін»він має право вимагати від банку виконання своїх зобовязань згідно предмету та умов цього договору, а також повернення всієї суми вкладу, та вимагати від банку надання виписки по вкладу за першою вимогою.

Згідно п.3.2.3 розділу 3.3 «Обовязки банку»банк зобовязаний повернути всю суму вкладу, прийнятого на зберігання від вкладника, згідно з умовами цього договору.

Причини та підстави прийняття вкладником рішення про повернення вкладу юридичного значення не мають і повідомляють про їх вкладник не зобовязаний.

Відсотки по договору складають: сума вкладу 214585грн. х 25% річних = 53.646грн за рік. За 3 роки - 160938грн.

З урахуванням розмірів складу та відсотків поверненню підлягають 375.523грн.

Невиконання банком своїх обовязків по поверненню вкладу спричиняє йому значну моральну шкоду, яка виражається в тому, що впродовж тривалого часу він не може користуватися власними коштами. Це створює дискомфорт і конфліктність в сімї, вимагає прийняття додаткових і дуже значних зусиль по організації свого життя. Грубо, відкрито і цинічно порушується конституційне право власності.

Згідно ст. 1 Першого Протоколу Європейської Конвенції по захисту прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Тому впевнений, що дії відповідача це пряме і умисне порушення Конвенції щодо права на мирне володіння майном.

Що стосується причинного звязку між вчиненням протиправних дій і заподіянням внаслідок цього моральної шкоди, то згідно з концепцією причини-умови, що існують в цивільному праві України, зміст причинного звязку полягає в тому, що вчинена неправомірна дія є головною причиною, яка призвела до заподіяння моральної шкоди.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення, здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. На його думку, компенсація моральної шкоди повинна бути у розмірі 50000 гривень.

В судовому засіданні адвокат позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2,діючий відповідно довіреності позов не визнав вважає їх безпідставними, так як прибутковий касовий ордер не містить підпису працівника банку, який прийняв готівку. Кошти від позивача до банку не надходили, зазначений у Договорі рахунок не відкривався, а так як договір не набрав законної сили у банку відсутні зобовязання повертати кошти які він не отримував.

Відповідно до ухвали суду від 26.05.2011року до участі в справі в якості 3 особи залучено ОСОБА_6, яка належним чином повідомлена про день і час розгляду справи та згідно повідомлення Миргородської міжрайпрокуратури знаходиться в міжнародному розшуку.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, детально дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 грудня 2007 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»(пізніше переіменованим ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Договір № 20/02-02/23 на вклад Валютний. Сума вкладу становила 20.000євро, що по курсу євро до гривні за ставкою НБУ станом на 17.02.2011р. становив -10,72923 грн. та відповідає 214.585грн.

. Відповідно до п. 1.2 Договору на суму вкладу нараховуються відсотки у розмірі 25% річних.

Згідно п. 2.2 Договору, для обліку суми вкладу Банк відкрив вкладнику рахунок № 2625117775/ 23.

Строк дії укладеного договору відповідно до п. 1.1 встановлено у 12 місяців (а.с. 7). На виконання умов договору ОСОБА_3 передав готівкою відповідачу грошову суму у розмірі 20.000 євро, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 3 від 12 грудня 2007 року (а.с.8).

На звернення позивача ОСОБА_3 до відповідача з заявою про повернення суми вкладу, відповідач відмовив в задоволенні його заяви та повідомив, що спірні договори не зареєстровані та не зберігаються у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», крім того, вони укладені ОСОБА_6 на умовах, не передбачених нормативними документами ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та з перевищенням своїх повноважень, на підставі вказаних договорів рахунки у Миргородському відділенні не відкривалися і кошти до банку не надходили, тому ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»не має правових підстав для виплати коштів за договором, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

У відповідності з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч.2 ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення. В ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пункт 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції у банках України передбачає, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція, або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі , має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Наданий позивачем прибутковий валютний ордер № 3 від 12.12.2007р., (а.с.8) відповідає вказаним вимогам Інструкції, отже він являється документом, який підтверджує внесення грошової суми до банку і письмова форма договорів банківського вкладу є додержаною.

Спірний договір від імені відповідача укладений та підписаний ОСОБА_6 на той час начальником Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», та скріплені печаткою Миргородського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно ч.4 ст.95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданою нею довіреності.

Відповідно до ч. 3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно ч.1 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Ст. 239 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє.

При цьому, під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів того, що ОСОБА_6 діяла з перевищенням своїх повноважень, оскільки документи, якими був визначений обсяг її повноважень на час укладення спірних договорів (довіреність, посадова інструкція) вказують на її правомочність

Відповідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не може взяти до уваги твердження відповідача, що аудиторськими висновками підтверджується те що договори між позивачем та відповідачем не укладалися, будь-які кошти на рахунок банку не надходили, банківські рахунки позивачу не відкривалися, але ця перевірка була проведена з метою встановлення наявності заборгованості по спірним договорам по облікових документах банку станом на 30 червня 2009 року.

Враховуючи вищевикладене, договір між позивачем ОСОБА_3 і відповідачем ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на вклад Універсальний № 20/02-02/23 від 12.12.2007р., є укладеним і таким, що набрав чинності.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобовязання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Статтею 525 ЦК України встановлено, одностороння відмові від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до п. 3.2.3. вищезгаданих договорів вкладник має право по закінченню строку договору отримати всі належні йому суми коштів за договором готівкою або шляхом безготівкового перерахування на рахунки вкладника.

Стаття 1060 ЦК України встановлює, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умови договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з положеннями статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунками за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Виходячи з системного аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи обставини встановлені судом, відповідач зобовязаний повернути позивачу суму вкладу на першу вимогу вкладника, а відмова від такої видачі є неправомірною, тому суд вважає, що вимога позивача про стягнення суми вкладу 20.000 євро, що відповідає згідно курсу НБУ НА 17.02.2011р 214.584,60 гривень ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь ОСОБА_3

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача 160.938грн. відсотків 25% річних за 3 роки, яка підлягає частковому задоволенню, виходячи з п.6.2 спірного договору де зазначено, що строк дії цього договору не продовжується. Після закінчення строку вкладу згідно з п.1.1 сторони можуть укласти новий договір на умовах, що пропонуються банком на момент його укладання. Тому вказівка ОСОБА_6 про пролонгацію договору до 12.12.2009року протирічить умовам договору підписаному сторонами, а відсотки, які просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 за 3 роки в сумі 160.938грн. підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача в сумі 53.646грн. за один рік, як передбачено договором. В решті цих вимог позов задоволенню не підлягає за безпідставністю заявлених вимог.

Щодо стягнення моральної шкоди в сумі 50.000грн. суд виходить з того, що моральна шкода стягується лише у випадку, коли це встановлено Законом або договором. В зазначеному договорі не передбачено таку відповідальність за порушення зобовязань то така вимога не підлягає задоволенню з урахуванням положень зазначених ст.23 ЦК України та розяснень в ППВСУ від 31.03 1995р. № 4 з відповідними змінами та доповненнями «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». У випадку невиконання зобовязань в тому числі неповернення банківського вкладу, положення ст.1167 ЦК України ( підстави відповідальності за завдану моральну шкоду),на яку посилається позивач не застосовуються, а тому в їх задоволенні слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст.ст. 81, 84, 88 ЦПК України в звязку з частковим задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати в сумі 1820 гривень, з них: 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1), 1700 гривень судовий збір, Витрати на правову допомогу (а.с.30). 3200грн. підлягають частковому задоволенню згідно постанови КМУ № 590 від 27.04.2006року «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави»граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом встановлені у сумі, що не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної з.п за годину її роботи. В справі відсутні докази що б підтверджували розрахунок виконаних робіт адвокатом у звязку з наданням правової допомоги позивачу, в звязку з чим суд виходить з обсягу робіт, тобто часу безпосередньої участі в судовому засіданні (1год.30хв.) що дорівнює 1440грн. ( 960грн. + 480грн.).

В решті стягнення витрат на юридичну допомогу необхідно відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 41 Конституції України, ст. 386,525,611, 1058- 1060 ЦК України ст.10,11,60,84, 88, 213-215,218, 294 ЦПК України, суд

Вирішив;

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_3 грошовий вклад в сумі по курсу гривні до євро на момент подачі позову 214.584,60 грн. ( двісті чотирнадцять тисяч пятсот вісімдесят чотири гривні, 60 коп.), неповернутої суми валютного вкладу по Договору № 20/02-02 / 23 на вклад «Валютний»від 12 грудня 2007 року,

Прострочені відсотки 53.646 грн. (пятдесят три тисячі шістсот сорок шість грн.),

та 1820грн.( одна тисяча вісімсот двадцять гривень) судових витрат, 1440грн. юридичної допомоги адвоката а всього 271.490,60 грн. (двісті сімдесят одна тисяча чотириста девяносто грн.) 60 коп.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.

Суддя:Н. М. Альошина