Справа № 2-413/11
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15 квітня 2011 р.Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Сидоренко Ю.В.
при секретарі Кійченко Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до Міжгосподарського комбікормового заводу про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовною заявою до Міжгосподарського комбікормового заводу про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди, в позові посилався на те, що з 1 квітня 2008 року по 7 лютого 2011 року працював у відповідача на посаді охоронника. На день звільнення відповідачем була йому нарахована, але не виплачена заробітна плата в розмірі 7764,52 грн. 14 березня 2011 року він звернувся до відповідача з вимогою провести з ним розрахунок у звязку зі звільненням відповідно до вимог ст.116 КЗпП України, але відповідач розрахунку не провів, усно обгрунтувавши відмову відсутністю грошових коштів, у звязку з чим позивач змушений звернутися до суду. Крім того, просив стягнути з відповідача компенсацію за 61 календарний день невикористаної відпустки в сумі 6327,53 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 831,90 грн. та моральну шкоду, завдану несвоєчасною виплатою заробітної плати, яку позивач оцінив у 5000 грн.
В судовому засіданні позивач та його представник адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Також просили стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати на правову допомогу адвоката в сумі 600 грн.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, причину неявки суду не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.19).
Позивач не заперечував проти заочного розгляду справи.
Суд, відповідно до ст.224 ЦПК України вважає за можливе розглянути дану справу на підставі доказів, що є в матеріалах справи, постановивши заочне рішення.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позивач працював у відповідача з 01.04.2008р. по 07.02.2011р. на посаді охоронника, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.5). На день звільнення заборгованість по виплаті заробітної плати позивачу складає 7764,52 грн., що підтверджується довідкою відповідача (а.с.9). Крім того, позивач має право на отримання компенсації невикористаної відпустки за відпрацьований період з 7 червня 2008 року по 7 лютого 2011 року, терміном 61 календарний день, що зазначено у наказі про звільнення від 7 лютого 2011 року (а.с.6). Відповідно до ч.1 ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Розмір компенсації за невикористану відпустку відповідно до пп. а) п.1 та п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 (із змінами і доповненнями) визначається виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки. Відповідно до п. 7 вказаного Порядку нарахування виплат компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. Як вбачається з довідки відповідача (а.с.10) сумарний заробіток позивача за останні перед звільненням 12 місяців складає 15717,77 коп. Ст. 73 КЗпП України встановлено 11 святкових та неробочих днів, отже розмір компенсації позивачу за невикористану відпустку становить: 15717,77 грн. : 354 Ч 61 = 2708,43 грн.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Позивач звернувся до відповідача з вимогою про розрахунок 14 березня 2011 року, отже відповідач повинен був виплатити позивачу належні йому кошти 15 березня 2011 року. Цього відповідачем зроблено не було, отже вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку на підставі ч.1 ст.117 КЗпП України підлягає до задоволення. Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 (із змінами і доповненнями) для визначення середнього заробітку за час затримки розрахунку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за два останні місяці роботи. Згідно довідки відповідача виплати позивачу за два останні місяці склали 3494,15 грн. (а.с.10). Кількість робочих днів у цих місяцях 41, отже середньоденний заробіток позивача складає 85,22 грн. У відповідності з п.8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів які мають бути оплачені за середнім заробітком. Кількість робочих днів з дня предявлення вимоги про розрахунок до дня ухвалення цього рішення 23, отже за весь час затримки середній заробіток позивача склав: 85,22 грн. Ч 23 р.д. = 1960,06 грн. З урахуванням положень ч.1 ст.11 ЦПК України щодо розгляду цивільних справ в межах заявлених позовних вимог позовна вимога про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає задоволенню в сумі 831,90 грн.
Оскільки у звязку з несвоєчасним розрахунком позивач змушений був докладати додаткові зусилля для організації свого життя, не міг належним чином оплачувати витрати на своє утримання та утримання своєї сімї, в звязку з чим переносив моральні страждання, відповідно до ст. 2371 КЗпП України, вимога про стягнення моральної (немайнової) шкоди підлягає до задоволення.
При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди позивачу, завданої діянням відповідача, суд враховує характер та обставини заподіяння такої шкоди, тривалість і наслідки порушення права позивача, характер та тривалість його моральних страждань у звязку із порушенням його права та викликаної цим необхідності докладати додаткових зусиль до організації свого життя, що ускладнювалося тим, що позивач є інвалідом 3-ї групи (а.с.11), а також враховує вимоги розумності і справедливості. З цих підстав суд вважає, що заявлена вимога ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення в сумі 3000 грн.
Відповідно до ст.ст. 79, 81, 84, 88 ЦПК України судові витрати на сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача в дохід держави, а витрати, понесені позивачем на оплату правової допомоги адвоката (а.с.12) на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 79, 81, 84, 88, 213-215, 294 ЦПК України, cт. 83, 116, 117, 2371 КЗпП України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Міжгосподарського комбікормового заводу, що знаходиться за адресою: 37600, м. Миргород, вул. Хорольська, 44, на користь ОСОБА_1 7764,52 грн. (сім тисяч сімсот шістдесят чотири гривні 52 коп.) заборгованості по заробітній платі, 2708,43 грн. (дві тисячі сімсот вісім гривень 43 коп.) компенсації за невикористану відпустку, 831,90 грн. (вісімсот тридцять одну гривню 90 коп.) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 3000 (три тисячі гривень 00 коп.) у відшкодування моральної шкоди та 600 грн. (шістсот гривень 00 коп.) на відшкодування витрат на правову допомогу.
Всього стягти з Міжгосподарського комбікормового заводу на користь ОСОБА_1 14904,85 грн. (чотирнадцять тисяч девятсот чотири гривні 85 коп.)
Стягти з Міжгосподарського комбікормового заводу судовий збір на користь держави в сумі 51 (пятдесят одна) гривня 00 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 коп. на рахунок № 31212259700012, призначення платежу: код 22050000 „оплата витрат за ІТЗ розгляду справ у судах до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області”, одержувач: Державний бюджет м. Миргорода 22050000, код одержувача за ЄДРПОУ 34698720, банк одержувача ГУДК України в Полтавській області, місцезнаходження банку м. Полтава, МФО 831019.
Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
Суддя:Ю. В. Сидоренко
Судове рішення № 16018464, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 01.06.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-413/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: