Рішення № 16018444, 01.06.2011, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2-2/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

4 травня 2011 року місто Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Сидоренко Ю.В..,

при секретарі - Кійченко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Миргородсортнасіннєовоч» про визнання права на користування земельною ділянкою та визначення порядку користування земельною ділянкою, третя особа Відділ Держкомзему в м.Миргороді,

встановив:

В жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ Миргородсортнасіннєовоч»про визначення порядку користування земельною ділянкою, посилаючись на те, згідно договору купівлі-продажу від 30 березня 2007 року він купив у позивача нежитлову будівлю, склад загальною площею 404 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з 4-х приміщень. Земельна ділянка, на якій розташована вказана будівля, відповідно до рішення Миргородської міської ради від 09.02.2000р. №103 та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 17.03.2000р., перебуває у користуванні відповідача. Відповідно до ч.2 ст.120 та ч.2 ст.377 ЦК України до нього перейшло право на користування земельною ділянкою на якій розміщений склад загальною площею 404 кв.м. та частиною земельної ділянки відповідача, яка необхідна для обслуговування складу, але відповідач заперечує наявність у нього такого права і перешкоджає доступу до обєкта нерухомості, що належить йому на праві приватної власності, тому він вимушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Під час розгляду справи судом, 14 квітня 2011 року, позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати його право на користування земельною ділянкою площею 1646 кв.м. для обслуговування будівлі складу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та на користування підїздом до неї площею237 кв.м. і визначити порядок користування земельною ділянкою згідно варіанту № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1096 від 28 лютого 2011 року. Також просив присудити на його користь та стягнути з відповідача всі понесені ним судові витрати по справі.

Під час судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3, що діяла на підставі довіреності (т.1 а.с.19, 44, 62) направила до суду письмові заперечення на позовну заяву (т.1 а.с.69), в яких позовні вимоги не визнала з тих підстав, що договором від 30.03.2007 року не визначено порядок користування земельною ділянкою під складом по АДРЕСА_1 та розмір земельної ділянки, що продається, за оформленням права користування земельною ділянкою позивач повинен звернутися до органів влади чи місцевого самоврядування, а не до відповідача, на момент укладення договору купівлі-продажу складу право власності на земельну ділянку під будівлею переходило на підставі цивільно-правових угод, твердження позивача про перешкоджання про перешкоджання відповідачем у доступі до будівлі складу є безпідставними, тому у позові просила відмовити повністю. Після припинення повноважень даного представника на підставі п.3 ч.1 ст.248 ЦК України відповідно до заяви від 08.12.2010р. (т.2. а.с.35), відповідач свого представника з належним чином оформленою довіреністю у судове засідання не направив, про час і місце розгляду справи згідно ч.ч.5, 8 ст.74 ЦПК України повідомлений належним чином (т.2 а.с.77-78, 84-86, 87-89).

Третя особа Відділ Держкомзему в м.Миргороді, в судове засідання свого представника не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (т.2. а.с.91).

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи у їх сукупності, прийшов до висновку що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 30 березня 2007 року між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу, відповідно якого відповідач продав, а позивач купив за 21541,08 грн. нежитлову будівлю, склад, загальною площею 404 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 та в цілому складається з 4-х приміщень (а.с.8). Вказаний договір того ж дня був посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Реєстрація права власності ОСОБА_1 на вказану будівлю в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно була проведена 8 травня 2007 року (а.с.169-170). Рішенням Миргородської міської ради від 09.02.2000р. № 103 ВАТ «Миргородсортнасіннєовоч»надано в постійне користування 1,8494 га землі за адресою: АДРЕСА_2 для обслуговування виробничої бази та вул.Воскресінська,25А для обслуговування магазину, 17.03.2000р. на підставі зазначеного рішення було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (т.1 а.с.4-7, 63-65, 171-174). Згідно довідки ДКП «Миргородтехінвентаризація»від 19.09.2008р. № 403 будівля по АДРЕСА_1 згідно архівних даних мав початкову адресу вул.Зелена, 20 (т.1. а.с.11).

У власності відповідача залишилися інші будівлі та споруди на вказаній земельній ділянці і між сторонами по справі не досягнуто згоди щодо користування нею, що підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Не визнання відповідачем права позивача на користування вказаною земельною ділянкою також підтверджується тим, що він звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі складу від 30.03.2007р. ( т.1 а.с.30, 31).

Відповідно до ч.2 ст.377 ЦК України в редакції, що діяла на момент вчинення договору купівлі-продажу від 30.03.2007р., якщо житловий будинок, будівля або споруда, розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права.

Згідно п.18-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2007р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1096 від 28 лютого 2011 року (т.2. а.с.55-66) визначено, що площа земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування нежитлової будівлі складу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, повинна складати 1646 кв.м., а також її розташування і розмірі. Крім того, запропоновано три варіанта порядку користування вказаною земельною ділянкою, з яких суд вважає найбільш прийнятним варіант № 1, як такий, що забезпечує найкоротший проїзд до будівлі, що належить позивачу, та залишає найменшу площу земельної ділянки у спільному користуванні. Отже позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки судові витрати позивача ОСОБА_1 документально підтверджені суд вважає що на його користь з відповідача слід стягнути судові витрати, що складаються з судового збору - 17 грн. (т.1 а.с.1), витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 7,50 грн. (т.1 а.с.1), витрат на правову допомогу адвоката 2834,00 грн. (т.1 а.с.12) та витрат на проведення судової експертизи 3436,80 грн. (т.2 а.с.82).

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 248, 377 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 14, 27, 60, 61, 79, 84, 88, 154, 208, 209, 215, 223, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою площею 1646 кв.м. для обслуговування будівлі складу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та користування підїздом до неї площею 237 кв.м.

Визначити такий порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до варіанту № 1 вказаного в додатку № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1096 від 28 лютого 2011 року:

- ОСОБА_1 виділити в користування для обслуговування будівлі складу земельну ділянку площею 1883 кв.м., в т.ч. підїзд в особистому користуванні площею 237 кв.м., позначену в додатку № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1096 від 28 лютого 2011 року штрихуванням.

- частину існуючого проїзду з вулиці Сорочинської позначену в додатку № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1096 від 28 лютого 2011 року сірим кольором, відповідно до вказаних в ньому розмірів, залишити в спільному користуванні ВАТ «Миргородсортнасіннєовоч»та ОСОБА_1

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Миргородсортнасіннєовоч»(37600, Полтавська обл., м.Миргород, вул.Зелена, 78, код ЄДРПОУ 00490731) на користь ОСОБА_1 6295,30 грн. (шість тисяч двісті девяносто пять гривень 30 коп.) у відшкодування понесених судових витрат

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

Суддя:Ю. В. Сидоренко