Постанова № 1601554, 18.01.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа №2а-1023/08

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 січня 2008 року           10-30          

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Зінченко А.В.

за участю секретаря – Пономарьової Ю.А., Ус Л.М.

за участю представників позивача – Трапіциної Г.М., Бахметьєвої К.П., Холмовської А.Л.

представників відповідача – Літвінцевої О.О., Хижняк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові адміністративну справу за позовомСпеціалізованої державної податкової інспекції з великими платниками податків у м.Харкові до приватного підприємства «ПАП-Сервіс» про зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові,  звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ПП «ПАП-Сервіс», в якому просить суд зобов’язати відповідача надати документи, на підставі яких здійснено придбання товарної продукції та аналітичний облік товарів у натурально-вартісних  вимірах по найменуваннях  товарно-матеріальних цінностей у липні 2007р., а саме: -відомості інвентаризації станом на 31.07.2007 р. (рах.281); - документи, на підставі яких були здійснені операції про придбанню основних фондів (рах. 281); акти уцінки та дооцінки; аналітичний облік товарів, який здійснювався по рахунку 281 "Товари на складі"; оборотні відомості по рахунку 281  "Товари на складі" у розрізі номенклатури товарів, кількості, ціни товару; реєстр товарно - транспортних накладних або інших відповідних супроводжуючих документів до зведеної податкової накладної від 30.06.2007 р №7/2, постачальник ТОВ фірма "Тагіт"; векселі, документи та облікові регістри щодо їх обліку, в яких лічаться реквізити векселів - дата складання векселя, дата погашення, номінальна вартість, вид векселя.  В обґрунтування заявлених вимог орган податкової служби посилається на те, що ним з 14.09.07р. по 04.10.07р. було проведено виїзну позапланову перевірку відповідача щодо правомірності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період липень 2007 року. Під час перевірки, підприємством були надані на ознайомлення копії договорів (угод), оригінали податкових накладних, прибуткові та видаткові накладні. Таким чином, позивач стверджує, що ненадання вищевказаних документів не надає змогу зробити якісну перевірку повноти відображення податкових зобов'язань та правомірності віднесення сум до податкового кредиту, що відповідно надасть змогу підтвердити суму від'ємного значення та фактичну суму бюджетного відшкодування, задекларовану відповідачем.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов в повному обсязі, прохали суд його задовольнити пославшись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач, ПП «ПАП-Сервіс», у відзиві на позовну заяву та представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечують, прохають в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що:

Приватне підприємство "ПАП-Сервіс" взято на облік до СДП1ВПП у м. Харкові з 01.01.2007р.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", зі змінами та доповненнями, ПП "ПАП-Сервіс" зареєстровано як платник податку на додану 27.02.2002 року (свідоцтво платника ПДВ 100018645, індивідуальний податковий номер -317990420383).

Позивачем з 14.09.07р. по 04.10.07р. було проведено виїзну позапланову перевірку відповідача щодо правомірності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період липень 2007 року. Під час перевірки, підприємством були надані на ознайомлення копії договорів (угод), оригінали податкових накладних, прибуткові та видаткові накладні. І дані факти сторонами не оспорюються.

Також судом встановлено що під час або після проведення перевірки на керівників чи посадових осіб ПП "ПАП-Сервіс" за ст. 163-3 КпАП України адміністративні протоколи не складались, а перевірка не призупинялась.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 11.10.2007 року №3046/47-0/31799042.

23 жовтня 2007 року СДПІ ВПП у м.Харкові на підставі цього акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0005160847/0 відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 333333 грн.

Згідно з пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. 

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов’язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов’язань із сплати податків.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вказує позивач, на підтвердження суми бюджетного відшкодування, задекларованого за липень 2007 року підприємство надало до перевірки копії договорів, оригінали податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень та інші документи. Будь-яких доводів щодо повноти та належності оформлення цих документів позивач не заявляє.

Таким чином, судом встановлено, що ПП «ПАП-Сервіс» в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірки надала всі передбачені Законом Україні «Про податок на додану вартість» документи та належним чином виконало вимоги цього Закону без порушень.

Також, суд зазначає, що у відповідності до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції виконують зокрема такі функції:

1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів;

2) забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів;

3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

11) подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Крім того згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платник податків зобов’язаний:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;

2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів);

3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірки з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Суд аналізуючи  твердження позивача про неможливість зробити перевірку правильності формування від’ємного значення та правомірність визначення суми бюджетного відшкодування приходить до висновку о його необґрунтованості.

Відповідно до (п.3.1, п.4.7) Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації і проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.05р.№ 350, (перерахований перелік) документів, для проведення перевірки декларації із заявленим до відшкодування з бюджету податку на додану вартість, а саме: документи, підтверджуючі факт оплати товарів (послуг) основним постачальникам і що відображають рух товарів, а також реєстри одержаних і виданих податкових накладних за перевіряємий період, були надані перевіряючим, що було підтверджено під час розгляду справи у судовому засіданні.

Також суд зазначає, що порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету визначені виключно п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач виконав всі вимоги Закону щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірки надав всі передбачені діючим законодавством в Україні документи. 

 Однак, в порушення ст.ст. 71, 104, 105 КАС України, позивач не обґрунтував, що відповідачем порушені ці норми Закону; не зазначив норми матеріального чи процесуального права, які б надавали йому право на звернення до компетентного суду з відповідним позовом.

Також, згідно з вимогами ст.79 КАС України, позивач у більшості не вказав, які саме конкретно документи витребуются у підприємства, органу або особи, у яких вони знаходяться, а так само яким нормативно-правовим актом передбачено формування цього документа у такій формі, як бажають податківці.

За таких обставин, з урахуванням приписів п.1 ст.71 КАС України, правомірність вимог позивача про зобов’язання надати документи не доведена, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім цього суд зазначає, що згідно п.9 ст. 11  Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів). Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування.

Таким чином, суд аналізуючи вказану норму приходить до висновку, що вказана норма передбачає вилучення документів при виявленні порушень податкового законодавства, та не передбачає права органів ДПС витребувати документи до перевірки, отже, дії СДПІ ВПП спрямовані на витребування документів у підприємства, надання яких не передбачено діючим законодавством.

Відповідно до ст.94 КАСУ судові витрати віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 160-163,167 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції з великими платниками податків у м.Харкові до приватного підприємства «ПАП-Сервіс» про зобов’язання вчинити певні дії  відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

     Постанова в повному обсязі виготовлена 23.01.2008 року.

Суддя:                                           А.В. Зінченко