Постанова № 1601480, 11.02.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа №2а-2000/08

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          11лютого 2008року                                                                                        м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Перцової Т.С.

при секретарі: Карамушко І.І.

за участю представників сторін:

позивача: Шевцової Ю.В. (дов. від 25.07.2007р. без №)

відповідача: Лутая О.Г. (дов. від 24.01.2008р. № 17/01-527), Купіна С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Приватної фірми „Валькірія”до Магістральної митниціпро визнання нечинною картки відмови Магістральної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 802000001/2007/001008 від 13.09.2007р., зобов’язання Магістральну митницю здійснити митне оформлення  товарів (крім підакцизних товарів, та товарів, які відносяться до товарних позицій 1-24, 2710, 2711 та товарної під позиції 270900 за КУТ ЗЕД) з поданням Приватною фірмою „Валькірія” (код ЄДРПОУ 25460688) при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), податкових векселів, підтверджених комерційними банками шляхом авалю, на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Приватна фірма “Валькірія” звернувся до суду з позовом до Магістральної митниці, в якому просить визнати нечинною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 802000001/2007/001008 від 13.09.2007р., а також зобов’язати Магістральну митницю здійснювати митне оформлення товарів (крім підакцизних товарів, та товарів, які відносяться до товарних позицій 1-24, 2711 за УКТ ЗЕД) з поданням Приватною фірмою “Валькірія” (код ЄДРПОУ 25460688) при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), податкових векселів, підтверджених комерційними банками шляхом авалю, на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю.

В судовому засіданні представник позивача уточнив свої позовні вимоги та просив суд

визнати нечинною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 802000001/2007/001008 від 13.09.2007р. (далі за текстом – Картка відмови № 001008), а також зобов’язати Магістральну митницю здійснити митне оформлення товарів (крім підакцизних товарів, та товарів, які відносяться до товарних позицій 1-24, 2710, 2711 та товарної підпозиції 2709 00 за УКТ ЗЕД) з поданням Приватною фірмою “Валькірія” (код ЄДРПОУ 25460688) при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), податкових векселів, підтверджених комерційними банками шляхом авалю, на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач без належних правових підстав відмовив позивачу у митному оформленні товарів, про що була складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 001008 з причин порушення вимог пункту 10 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою КМУ від 01.10.1997 р. № 1104 (далі за текстом – Постанова КМУ № 1104) в частині додержання триденного терміну передачі векселя до ДПІ, так як дата можливого митного оформлення ВМД (вантажної митної декларації) значно відрізняється від дати видачі векселя. В Картках відмови в митному оформленні чи пропуску товарів зазначено, що за умови подання нової ВМД в день видачі векселя буде можливим митне оформлення товарів.

Позивач вважає безпідставними причини відмови у митному оформленні товару оскільки на момент подання вантажної митної декларації № 802000001/2007/011121 від 07.09.07 (далі за текстом ВМД № 011121) позивачем були додержані всі умови, передбачені діючим законодавством України, щодо митного оформлення товарів в режимі імпорту з наданням органу митного контролю податкового векселя на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість. Зобов’язання щодо передачі не пізніше ніж на третій день від дати видачі векселя першого примірника податкового векселя до органу державної податкової адміністрації (інспекції), в якій особа зареєстрована як платник податку на додану вартість, повністю покладено на митний орган і позивач не мав ні повноважень, ні законодавчо встановленого механізму забезпечити виконання Магістральною митницею пункту 10 Постанови КМУ № 1104.

Підсумовуючи викладене, просив задовольнити уточнені позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві та уточненій позовній заяві.

Відповідач позовні та уточнені позовні вимоги не визнав, зазначивши у запереченнях на адміністративний позов, що Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 802000001/2007/001008, яку видано Магістральною митницею при митному оформленні товару Приватної фірми “Валькірія”, відповідає вимогам діючого законодавства України. В своїх запереченнях відповідач зазначає, що Вантажна митна декларація № 802000001/2007/011121 прийнята до митного оформлення 07.09.07, і згідно “Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації”, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.05 № 314 пройшла етапи: “Прийняття ВМД до митного оформлення” п.1-13. Так як дана ВМД включала значну номенклатуру побутової техніки і перевірка правильності класифікації та визначення митної вартості товарів зайняло значний час до відділу митних платежів ця декларація потрапила в понеділок 10.09.07. При проведенні контролю і обліку векселів інспектором відділу митних платежів на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2007р. № 1077, якою доповнено пункт 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997р. № 1104, була витребувана довідка від ДПІ про відсутність у Приватної фірми “Валькірія” на момент митного оформлення не погашених векселів. Вказана довідка (або інший документ, який підтверджує відсутність не погашених векселів на момент митного оформлення) не була надана. Зазначені обставини спричинили б у разі митного оформлення товарів за ВМД № 011121 порушення інспектором митного органу вимог пункту 10 Постанови КМУ № 1104, а саме щодо надіслання (передання) органом митного контролю не пізніше ніж на третій день від дати видачі векселя першого примірника векселя до державної податкової адміністрації (інспекції), в якій особа, що видала вексель, зареєстрована як платник податку на додану вартість. З огляду на викладене відповідачем була складена картка відмови № 001008.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити Приватній фірмі “Валькірія” у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

На виконання вимог ст.ст. 40, 71, 81 та 86 Митного кодексу України позивачем було подано до Магістральної митниці, а Магістральною митницею прийнято для подальшого митного оформлення товарів, що надійшли в адресу ПФ “Валькірія” за контрактом № 0106-uaвід 01.06.2007р. укладеного з Antares Trading LLP (Великобританія) вантажну митну декларацію № 802000001/2007/011121 від 07.09.2007р.

Разом з вантажною митною декларацією позивачем відповідно до п. 11.5. ст. 11 Закону України про “Податок на додану вартість” Позивач надав Відповідачу, як органу митного контролю авальований простий податковий вексель АА № 0277925 від 07.09.2007р.на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за ВМД № 011121 (в графі С вантажної митної декларації позначений як “ПВ АА 0277925  07/09/07”).

13.09.2007р. відповідач відмовив Приватній фірмі “Валькірія” в митному оформленні товарів за ВМД № 011121, про що була оформлена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 802000001/2007/001008 з таких причин: дата можливого митного оформлення ВМД значно відрізняється від дати видачі векселя, що призведе до порушення вимоги п. 10 Порядку, затвердженого ПКМУ від 01.10.97 №1104 в частині додержання триденного терміну передачі векселя до ДПІ.

Згідно п. 3 Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12.12. 2005р. № 1227, у картці повинні бути в стислому вигляді зазначені причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

В картці відмови № 001008 митний орган зазначає, що подання нової ВМД в день видачі векселя забезпечить можливість митного оформлення товарів.

Суд зазначає, що законодавством України передбачено вичерпний перелік можливих обмежень щодо використання при митному оформленні товарів податкових векселів, також передбачений порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються платниками податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 11.5. статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями з моменту набрання чинності цим законом платники податкуприімпорті товарівнамитну територію України, заумови оформлення митної декларації(завинятком тимчасової чи неповної,періодичної чи попередньої декларації),можутьзавласним бажанням надаватиорганаммитногоконтролюподатковийвексель на сумуподаткового зобов'язання зі строком погашеннянатридцятий календарнийденьздняйогопоставки органумитногоконтролю, одинпримірник якого залишаєтьсяворгані митногоконтролю,другий надсилаєтьсяорганоммитногоконтролю на адресу органудержавної податкової службизамісцем реєстрації платника податку, атретій залишається платнику податку; податковийвексельпідлягає обов'язковому підтвердженню комерційнимибанками шляхом авалю;порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Дія пункту 11.5. статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” не поширюється на операції з імпортування на митну територію України підакцизних товарів та товарів, що відносяться до товарних груп 1-24 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, а також на операції з імпортування на митну територію України будь-яких товарів, що здійснюються особами, що були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за дванадцять календарних місяців до місяця, у якому здійснюється таке імпортування, чи тими, які є суб’єктами оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, які передбачають сплату цього податку за ставками іншими, ніж встановлені пунктами 6.1 статті 6 та 81.2 статті 81 цього Закону.

Виходячи з вимог пункту 51 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” Розділу “Особливі положення” – з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом дія пункту 11.5 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” зупиняється на 2007 рік тільки в частині застосування цього пункту для операцій з ввезення на митну територію України товарів за товарною позицією 2711 згідно УКТ ЗЕД.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997р. № 1104 затверджено Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України (тут і надалі Постанова КМ України № 1104 від 01.10.1997р. наводиться в редакції з урахуванням змін, внесених Постановою КМ України № 1077 від 30.08.2007р.). Зазначений Порядок розроблений відповідно до пункту 11.5. Закону України “Про податок на додану вартість” і ним встановлюються єдині правила випуску, обігу, обліку та погашення векселів, які випускаються (видаються) платниками податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України на суму податкового зобов’язання.

У відповідності до пункту 4 Постанови КМУ № 1104 податковий вексель може бути видано лише особою, яка відповідає всім наведеним нижче вимогам: є платником податку на додану вартість відповідно до вимог статті 2 Закону; зареєстрована як платник податку згідно із статтею 9 Закону та внесена до реєстру платників податку на додану вартість; має індивідуальний податковий номер, присвоєний як платнику податку на додану вартість; не має на момент митного оформлення товарів податкових векселів, не погашених у строк.

Приватна фірма “Валькірія” є платником податку на додану вартість відповідно до вимог статті 2 Закону України “Про податок на додану вартість” і згідно вимог статті 9 цього ж Закону зареєстрована як платник податку на додану вартість 02 червня 1998 року (більш ніж за дванадцять місяців до місяця, у якому здійснювалось імпортування товарів).

Приватна фірма “Валькірія” не є суб’єктом оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування і сплачує податок на додану вартість за ставкою 20 %, встановленою пунктом 6.1. статті 6 Закону України  “Про податок на додану вартість”.

Приватна фірма “Валькірія” внесена до реєстру платників податку на додану вартість і має індивідуальний податковий номер 254606820331.

У Приватної фірми “Валькірія” були відсутні на момент митного оформлення товарів податкові векселі, не погашені у строк, що не заперечується і відповідачем та його представником в судовому засіданні.

За ВМД № 011121 позивачем були подані для митного оформлення товари, які відносяться до кодів УКТ ЗЕД: 8418109910, 8516601000, 8516608000, 8418409100, 8516605100, 7321119000, 8414600000, 7321111000, 8450111100, тобто до товарних груп № 73, 84, 85 УКТ ЗЕД.

Зобов’язання щодо сплати податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення вантажної митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя ( пункт 3 Постанови КМУ № 1104 ).

Відповідно до пункту 10 Постанови КМУ№ 1104 податковий вексель складається у трьох примірниках: виключно на вексельному бланку, що видається банком, у грошовій одиниці України, перерахованій за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов’язань. Перший примірник податкового векселя – це оригінал вексельного бланка, придбаного платником в установі банку, другий і третій примірники податкового векселя – це ксерокопії оригіналу вексельного бланка (неоформленого першого примірника), які мають однаковий з першим примірником номер вексельного бланка, усі необхідні записи в кожному примірнику податкового векселя (в тому числі про забезпечення його шляхом авалю) виконуються окремо, ксерокопіюванню не підлягають, повинні бути тотожними (за винятком порядкового номера примірника).

В органі митного контролю, який здійснює митне оформлення імпортованих на митну територію України товарів, залишається другий примірник векселя. Перший примірник векселя надсилається (передається) цим органом митного контролю не пізніше ніж на третій день від дати видачі векселя державної податкової адміністрації (інспекції), в якій особа зареєстрована як платник податку на додану вартість.

Положеннями Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 27.09.2006р. № 821 (далі – Порядок № 821), а саме пункту 1.10, передбачено, що датою виникнення податкових зобов’язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми ПДВ, що підлягає сплаті.

Згідно з пунктом 3.1. Порядку № 821 сплата коштів у рахунок погашення зобов’язань з ПДВ здійснюється одночасно зі сплатою мита, акцизного та митного зборів до/або під час оформлення ВМД, ТД чи НД.

Пунктом 4.1. Порядку № 821 платники ПДВ при імпорті товарів на митну територію України за умови оформлення митної декларації (за винятком ТД чи НД, періодичної чи попередньої декларації) можуть за власним бажанням надавати митним органам податковий вексель на суму податкового зобов’язання у порядку та в строки, визначені пунктом 11.5. статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.97. № 1104.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що Приватна фірма “Валькірія” керуючись вимогами Закону України “Про податок на додану вартість”, Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997р. № 1104, Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 27.09.2006р. № 821, подала Магістральній митниці в день оформлення вантажної митної декларації № 802000001/2007/001008, а саме 07 вересня 2007 року, авальований податковий вексель № АА 0277925, виданий 07 вересня 2007 року, на дату виникнення податкового зобов’язання з податку на додану вартість. Зазначення в податковому векселі іншої дати суперечило б вимогам діючого законодавства України.

Відповідно до пункту 14 статті 1 Митного кодексу України митне оформлення – здійснення митним органом дій (процедур), пов’язаних з закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і які мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Згідно зі статтею 72 Митного кодексу України митне оформлення починається після подання митному органу митної декларації, а також всіх необхідних для здійснення митного контролю і оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред’явлення товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню, подання митної декларації і всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після здійснення митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу у відповідності з заявленим митним режимом (ст.78 Митного кодексу України).

На час прийняття вантажної митної декларації до оформлення і на час прийняття рішення про видачу Картки відмови від 13.09.07 № 802000001/2007/001008  діяв Порядок взаємодії митних органів і органів державної податкової служби під час проведення звіряння даних щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів та здійснення контролю за цільовим використанням імпортованих товарів, митне оформлення яких здійснюється із застосуванням податкового векселя, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2004р. № 178 (надалі – Порядок взаємодії), згідно з п. 3 якого митний орган і орган державної податкової служби до 20 числа місяця, що настає за звітним, проводять звіряння даних щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів, результати якого оформляються в порядку, встановленому Держмитслужбою разом з Державною податковою адміністрацією.

На виконання пункту 3 Порядку взаємодії розроблено Порядок обміну інформацією щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів для забезпечення звірки, затверджений спільним наказом ДПАУ та ДМСУ від 08.07.2004р. № 494/383 (надалі – Порядок обміну інформацією), який визначає як основні засади звіряння результатів адміністрування податкового векселя в митних органах з результатами, отриманими в податкових органах так і механізм інформування постійно діючих спільних робочих груп про наявність недоліків в адмініструванні податкового векселя.

Відповідно до п.1.3 Порядку обміну інформацією, звіряння даних про податкові векселі передбачає перевірку та узгодження інформації про податкові векселі, видані платниками податку на додану вартість в оплату податку на додану вартість при митному оформленні імпортних товарів, з метою встановлення контролю за повнотою обліку, обігу та погашення таких векселів та недопущення втрат бюджету. Результати звіряння даних про видані податкові векселі відображаються в Протоколі звірки даних щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів, виданих платниками податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України на суму податкового зобов'язання (надалі – Протокол) в електронному вигляді за формою, що наведена в додатку 1.

Згідно п. 2.1 Порядку обміну інформацією ДМСУ надає ДПАУ в електронному вигляді інформацію про податкові векселі, видані платниками податку на додану вартість, отриману від митних органів за попередній звітний період (одну добу). ДПАУ проводить звірку цієї інформації з наявною в нього інформацією (п. 2.2 Порядку). Результати звірки оформлюються у вигляді Протоколу за формою, наведеною у додатку 1, який надсилається засобами електронного зв'язку ДМСУ.

Положеннями п. 2.3 встановлено, що разом з Протоколом ДПАУ надає ДМСУ в електронному вигляді інформацію про погашені податкові векселі, які було погашено протягом попереднього звітного періоду. У разі наявності зауважень до порядку адміністрування векселів щодо окремого суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) Державна податкова адміністрація надає відповідні пропозиції Державній митній службі України.

Інформаційний обмін здійснюється засобами електронної пошти ДПАУ та ДМСУ (п.3.1 Порядку обміну інформацією).

Як вбачається із встановлених обставин справи, на час оформлення Магістральною митницею Картки відмови в митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України від 13.09.07 № 802000001/2007/001008 законодавством був врегульований порядок взаємодії митних органів і органів державної податкової служби під час проведення звіряння даних щодо погашення податкових векселів, виданих під час митного оформлення імпортованих товарів. При цьому зазначений Порядок і Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою КМУ від 01.10.1997 р. № 1104 виключають участь суб’єкта господарювання в отриманні у органів державної податкової служби та наданні органам митної служби інформації щодо відсутності у нього на момент митного оформлення непогашених векселів, як виключає і контроль з боку суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності за своєчасним наданням такої інформації органами Державної податкової служби України до митних органів.

Судом встановлено, що відповідач є суб’єктом владних повноважень, а оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 802000001/2007/001008 від 13.09.2007р. складена у зв’язку з реалізацією відповідачем своїх владних повноважень в галузі митної справи при здійсненні власних функцій митного контролю.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 802000001/2007/001008 повинна бути визнана судом нечинною.

Щодо решти позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача здійснити митне оформлення товарів (крім підакцизних товарів, та товарів, які відносяться до товарних позицій 1-24, 2710, 2711 та товарної підпозиції 2709 00 за УКТЗЕД) з поданням при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), податкових векселів, підтверджених комерційними банками шляхом авалю, на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, то ці вимоги також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування” ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Згідно із ч. 7 ст. 1 вищезгаданого Закону зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов’язкових платежів), механізму сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України Про державний бюджет України на відповідний рік (ч.2 ст. 7 Закону України “Про систему оподаткування”). Відповідно до п. 20 ст. 2 Бюджетного кодексу України закон про Державний бюджет України це – закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

З урахуванням наведеного, будь-які обмеження порядку застосування податкового векселя повинні вноситися законодавцем виключно безпосередньо до Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме у п. 11.5. статті 11, з дотриманням процедури та термінів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування”.

Відповідно до пункту 11.4. статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. Уразі якщо іншимзаконом,незалежно відчасуйого прийняття,встановлюютьсяправилаоподаткування цим податком,відмінні від зазначенихуцьому Законі,пріоритет мають норми цьогоЗакону.Цеправило непоширюєтьсянаміжнародний договір(угоду),згоданаобов'язковість якого(якої)наданаВерховною РадоюУкраїни.

Підпунктом 3 пункту 13 Розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.07 № 107-VIвнесені зміни до пункту 11.5 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме передбачено, що дія пункту 11.5 Закону України “Про податок на додану вартість” не поширюється на операції із ввезення на митну територію України: підакцизних товарів; товарів, що відносяться до товарних груп 1 - 24 згідно з УКТ ЗЕД;  товарів за товарною підпозицією 2709 00 та товарними позиціями 2710, 2711 згідно з УКТ ЗЕД; будь-яких товарів, що здійснюється особою, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за дванадцять календарних місяців до місяця, у якому здійснюється таке ввезення, крім товарів, що ввозяться з метою включення до складу основних фондів такого платника податку за рішенням Кабінету Міністрів України; будь-яких товарів, що здійснюється суб'єктами оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, які передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом.

Внесені постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.07 № 1344 до пункту 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.97 № 1104, додаткові обмеження процедури застосування податкового векселя здійснені всупереч Закону України “Про систему оподаткування” та суперечать нормам спеціального Закону України “Про податок на додану вартість”, який регулює порядок застосування податкового векселя.

Відповідно до п. 4.4.1 (Конфлікт інтересів) Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” “ 2181-IIIвід 21.12.2000р. у разіколи норма законучи іншогонормативно-правового акта,виданогонапідставізакону,абоколинорми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне(множинне)трактуванняправ таобов'язків платників податків або контролюючих органів,внаслідок чого є можливість прийняти рішеннянакористьякплатника податків, такі контролюючогооргану,рішення приймаєтьсянакористь платника податків.

Таким чином, позовна вимога позивача про зобов’язання відповідача здійснити митне оформлення товарів (крім підакцизних товарів, та товарів, які відносяться до товарних позицій 1-24, 2711 за УКТ ЗЕД) з поданням при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), податкових векселів, підтверджених комерційними банками шляхом авалю, на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю  цілком узгоджується із способами захисту порушеного права, встановленими п.2 ч.2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, тому також підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

          Керуючись ст.8 Конституції України, ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість», ст.ст. 4, 7, 8, 17, 86, 94, 105, 160 – 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватної фірми „Валькірія”до Магістральної митниціпро визнання нечинною картки відмови Магістральної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 802000001/2007/001008 від 13.09.2007р., зобов’язання Магістральну митницю здійснити митне оформлення  товарів (крім підакцизних товарів, та товарів, які відносяться до товарних позицій 1-24, 2710, 2711 та товарної під позиції 270900 за КУТ ЗЕД) з поданням Приватною фірмою „Валькірія” (код ЄДРПОУ 25460688) при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), податкових векселів, підтверджених комерційними банками шляхом авалю, на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю - задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинною картку відмови Магістральної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 802000001/2007/001008 від 13.09.2007р.

Зобов’язати Магістральну митницю здійснити митне оформлення  товарів (крім підакцизних товарів, та товарів, які відносяться до товарних позицій 1-24, 2710, 2711 та товарної під позиції 270900 за КУТ ЗЕД) з поданням Приватною фірмою „Валькірія” (код ЄДРПОУ 25460688) при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), податкових векселів, підтверджених комерційними банками шляхом авалю, на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватної фірми „Валькірія”, код 25460688, державне мито у розмірі3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена 13.02.2008 року.

Суддя                                                                                                Т.С. Перцова