Постанова № 15993804, 18.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2011 року Справа № 5005/501/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач)

суддів Павловського П.П., Швеця В.В.,

при секретарі судового засідання Литвин А.П.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 18.11.10, представник;

представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Вега Прім” м. Підгородне на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.11 у справі №5005/501/2011

за позовом: приватного підприємства “Сансара Д” м. Дніпропетрвоськ

до: товариства з обмеженою відповідальністю “Вега Прім” м. Підгородне

про стягнення 777 553, 01 грн.

.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2011р. приватне підприємство “Сансара Д” м. Дніпропетрвоськ звернулось в господарський суд Дніпропетровської області позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Вега Прім” м. Підгородне про стягнення 777 553, 01 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.11р. у справі № 5005/501/2011 (суддя Пархоменко Н.В.) позовні вимоги задоволенні. Припинено провадження в частині стягнення 5000,00 грн. основного боргу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕГА-ПРІМ” смт. Підгородне на користь приватного підприємства “САНСАРА Д”, м. Дніпропетровськ 751450 грн.. 63 коп. основного боргу, 26341 грн.. 06 коп. пені, 13616 грн.. 11 коп. інфляційних втрат, 5098 грн. 27 коп. - 3% річних, 8015 грн. 06 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

При винесені оскарженого рішення, господарський суд виходив з того, що відповідачем на виконання умов укладеного договору зобовязання виконано частково, а також не було надано доказів погашення виниклої заборгованості.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати частково, а саме в частині стягнення основного боргу, стягнути з відповідача на користь позивача вартість поставленого товару на суму 750 450, 63 грн.

Відзив на апеляційну скаргу подано не було.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи 01.10.09р.між Приватним підприємством „САНСАРА Д” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВЕГА ПРІМ” був укладений договір поставки №ВП 30728.

Згідно умов укладеного договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 770910,51 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання ТМЦ .

Відповідно п. 7.2. договору покупець здійснює оплату за поставлений товар в строк встановлений в п. 6 додатку № 4 до даного договору “додаткові умови”, згідно з яким покупець здійснює оплату за поставлений товар від суми реалізованого покупцем товару кожні 30 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити борг, з вимогами повернути нереалізований товар, надати інформацію про залишки товару, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень відповідачу 25.11.2010р., 26.11.10р., 27.11.2010р., 29.11.2010р., 11.12.10р.

Відповідач частково оплатив борг та повернув товар на суму 14459,88 грн., у звязку з чим борг відповідача перед позивачем складає 756450,63 грн.

До того ж матеріалами справи підтверджується, що відповідач у період з 10.02.2011р. 11.02.2011р. оплатив борг у сумі 5000,00 грн., отже в цій частині господарський суд правомірно припинив провадження по справі.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно п. 8.9. договору за несвоєчасну оплату товару постачальник стягує з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення платежу, пеня підлягає стягненню у розмірі 26341,06 грн. за період з 05.12.2010р. 24.02.2011р.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що 01.03.11р. ним було здійснено часткову оплату вартості поставленого позивачем товару на суму 1000,00 грн., що підтверджується доказами, залученими до матеріалів апеляційної скарги (т. 2 а.с.37).

На підставі зазначеного колегія суддів приходить висновку про те що, підлягає зменшенню стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за договором поставки №ВП 30728 на 1000, 00 грн. У звязку з чим, рішення господарського суду підлягає зміні, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Вега Прім” м. Підгородне задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської 01.03.11 у справі №5005/501/2011змінити.

Викласти резолютивну частину в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕГА-ПРІМ” смт. Підгородненє на користь приватного підприємства “САНСАРА Д”, м.Дніпропетровськ 750450 грн.. 63 коп. основного боргу, 26341 грн.. 06 коп. пені, 13616 грн.. 11 коп. інфляційних втрат, 5098 грн. 27 коп. - 3% річних, 8015 грн. 06 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

Зобовязати господарський суд видати наказ.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяО.В. Чус

СуддяП.П.Павловський

СуддяВ.В. Швець