Рішення № 15993758, 31.05.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 рокуСправа № 09/5026/701/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський Торговий Дім", смт. Катеринопіль Черкаської області до фермерського господарства "Рудківське", смт. Катеринопіль Черкаської області про стягнення 40500,00 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій позивач, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просить стягнути з відповідача на користь позивача 10000,00 грн. із загальної суми 40500,00 грн., безпідставно отриманих грошових коштів.

Заявою про збільшення позовних вимог від 25 квітня 2011 року позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 40500,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

Заява про збільшення позовних вимог відповідає, встановленому ст. 22 ГПК України, праву позивача, прийнята судом до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- в усній формі позивач попередньо домовився із відповідачем про надання сільськогосподарських послуг; на вимогу відповідача позивач здійснив попередню оплату за послуги в сумі 40500,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 21.08.2008 року; оскільки позивач послуги не отримав, і необхідність в них відпала, договір сторони не уклали, то на підставі ст. 1212 ЦК України вказані кошти відповідач зобов'язаний повернути позивачу; позивач направив відповідачу лист від 24.02.2011 року з вимогою повернути безпідставно отримані грошові кошти, який отриманий відповідачем 01.03.2011 року, проте, у встановлений законом строк та станом на дату звернення до суду, відповідач кошти не повернув.

У письмових поясненнях від 30 травня 2011 року, спростовуючи доводи представника відповідача, представник позивача, вказав:

- доводи представника відповідача щодо ведення бухгалтером позивача ОСОБА_3 бухгалтерського обліку відповідача є надуманим і нічим не підтверджені; згідно чинного законодавства фермерські господарства зобов'язані вести бухгалтерський облік власної діяльності самостійно та зберігати документи своєї господарської діяльності протягом строків, встановлених законодавством; при втраті бухгалтерських документів, керівник відповідача повинен був діяти згідно з вимогами законодавства, відсутність документів унеможливила б складання річних звітностей за 2009, 2010 роки до ДПІ, органу статистики, інших державних фондів; окрім того, якщо відповідач звернувся до позивача з пропозицією надати сільськогосподарські послуги, то повинен був підготувати та надати пакет документів, а саме договір, а в послідуючому акти виконаних робіт, що не було відповідачем вчинено.

Відповідач у письмовому відзиві на позов позовні вимоги не визнав, посилаючись на ст. 530 ЦК України, при цьому відповідач зазначив:

- позивач не довів виникнення у нього права вимагати повернення сплачених грошових коштів, відповідач не є таким, що прострочив виконання обов'язку надати послуги, оскільки строк виконання обов'язку відповідача не встановлений, з огляду на те, що сторони письмовий договір не укладали; позивач не звертався до відповідача з вимогою виконати обов'язок - надати послуги; банківські виписки свідчать про те, що між сторонами мали місце також інші відносини, тому, не виключається, що сума, яку позивач просить стягнути з відповідача, як безпідставно отриману, зарахована в рахунок зобов'язань позивача, які виникли у нього перед відповідачем; голова ФГ "Рудківське" не володіє первинною бухгалтерською документацією, оскільки дані документи утримує у себе директор позивача, документи потрапили до нього через бухгалтера ОСОБА_3, яка одночасно була бухгалтером позивача та відповідача, про що голова ФГ "Рудківське" направив прокурору Черкаської області заяву про ознаки злочину в діях директора позивача; для встановлення переліку відсутніх документів відповідач відправив лист позивачу з проханням направити акт взаємозвірки по всіх господарських взаємовідносинах між сторонами, однак позивач відповідь на лист не надав, акт не надіслав.

Колишній бухгалтер позивача ОСОБА_3 у письмових поясненнях, на питання, що виникли під час вирішення спору, викладені в ухвалі господарського суду від 12 травня 2011 року вказала наступне:

- ніколи не була бухгалтером відповідача, не була відповідальною за ведення бухгалтерського обліку відповідача та не отримувала винагороду від відповідача за ведення бухгалтерського обліку; за час її роботи у позивача документи відповідача в бухгалтерії позивача не знаходились; між позивачем та відповідачем були господарські взаємовідносини і у позивача були документи, отримані від відповідача в період господарських взаємовідносин, але такі документи належали позивачу; щодо оплати позивачем суми 40500,00 грн., чітко сказати не може, оскільки не пам'ятає всіх господарських операцій між сторонами, однак, Рудківський (керівник відповідача), будучи в дружніх відносинах з керівництвом позивача, цим користувався та часто прохав заплатити йому кошти наперед по причині його фінансової скрути; зазвичай Рудківський укладав угоди з позивачем, закривав заборгованість постачанням товару чи наданням послуг; з приводу припущень відповідача про зарахування суми 40500,00 грн. в рахунок інших зобов'язань, вказала, що за час її роботи у позивача, жодних пропозицій про будь-які взаємозаліки, уступки вимог від жодної з сторін не було.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримала збільшені позовні вимоги, просила їх задовольнити повністю, спростовуючи доводи відповідача, посилалась на те, що наданий представником відповідача, акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, по всіх господарських операціях, що мали місце між ними за певний період часу, не можна розглядати у даній справі, оскільки цей акт звірки взаєморозрахунків відображає всі господарські відносини між позивачем та відповідачем за певний період часу, які потрібно встановлювати, а у даному спорі розглядається конкретна сума по окремому господарському правовідношенню між сторонами; просила стягнути з відповідача грошові кошти, оскільки потреба позивача у послугах відповідача відпала; заперечила щодо задоволення клопотання представника відповідача про продовження строку вирішення спору, оскільки вважала, що у відповідача був достатній строк для доказування, заперечила проведення бухгалтерської судової експертизи, посилаючись на відсутність питань для вирішення яких у справі необхідні спеціальні знання, пояснила, що рахунок, на який посилання у платіжному дорученні на перерахування коштів, у позивача відсутній;

- представник відповідача заперечила проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов, просила у позові відмовити повністю, при цьому поставила під сумнів письмові пояснення, що надійшли до суду від ОСОБА_3; доказувала, що між сторонами мали місце також інші відносини, тому не виключає, що сума, яку позивач просить стягнути з відповідача, як безпідставно отриману, зарахована в рахунок зобов'язань позивача перед відповідачем; вважала, що позивач не підтвердив позовні вимоги доказами, оскільки не надав рахунок, на підставі якого перерахував вказані кошти, тому відповідачу не відомо для отримання яких послуг були перераховані дані кошти; рахунок, на який посилання у платіжному дорученні позивача, у відповідача відсутній; заявила клопотання про продовження строку вирішення спору, оскільки їй необхідний додатковий час для доказування, заявила про необхідність проведення бухгалтерської судової експертизи документів позивача.

Заява представника відповідача про необхідність проведення судової бухгалтерської експертизи документів позивача, не мотивована і безпідставна. Виходячи з обставин справи, суд не вбачає питань, що виникли при вирішенні спору, які потребують спеціальних знань. Отже згідно ст.41 ГПК України відсутні підстави для призначення у справі судової бухгалтерської експертизи. Тому заява представника відповідача про необхідність проведення судової бухгалтерської експертизи відхилена судом.

Клопотання представника відповідача про продовження строку вирішення спору, суд оцінює, як недобросовісне користування процесуальними правами, способом затягування вирішення спору. При цьому суд враховує, заперечення представника позивача щодо продовження строку вирішення спору, встановлений ст.69 ГПК України строк вирішення спору, який у даній справі закінчується 31 травня 2011 року, а також те, що, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник даний спір ще у жовтні 2010 року, про що відповідачу достовірно було відомо. Тому зазначене клопотання представника відповідача суд також відхилив.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, судом встановлено наступне.

21 серпня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Катеринопільський Торговий Дім" (позивач у справі) перерахувало на банківський рахунок фермерського господарства "Рудківське" (відповідач у справі) 40500,00 грн. з призначенням платежу: "за послуги згідно рах. №НОМЕР_1 від 10.08.2008 р., у т.ч. ПДВ 20% - 6750,00 грн.", що підтверджується випискою Катеринопільського відділення Черкаської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" із особового рахунку позивача за 21.08.2008 року.

Факт отримання вказаних грошових коштів відповідач не заперечує.

Господарським судом Черкаської області за цими ж обставинами була розглянута справа №07/2063 за позовом ТОВ "Катеринопільський Торговий Дім" до ФГ "Рудківське" про стягнення 4000,00 грн., як безпідставно набутої відповідачем суми коштів, із загальної перерахованої суми 40500,00 грн. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2011 року у справі №07/2063 задоволено апеляційну скаргу ФГ "Рудківське" скасовано рішення господарського суду Черкаської області від 04.11.2010 року, у позові відмовлено з підстав відсутності вимоги позивача про повернення перерахованих коштів, відповідно, строк для виконання такого зобов'язання визнаний таким, що не настав, оскільки термін виконання зобов'язання, відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, не встановлено; також з тих підстав, що судом першої інстанції не було з'ясовано чим підтверджується посилання позивача про наміри укласти договір з відповідачем та не досліджено наявність пропозицій з боку позивача укласти договір про надання сільськогосподарських послуг.

Враховуючи підстави відмови у позові судом апеляційної інстанції у справі №07/2063, 24 лютого 2011 року позивач направив відповідачу лист (отриманий керівником відповідача - Рудківським 01 березня 2011 року), у якому позивач вимагав повернути на рахунок позивача перераховані ним 21.08.2008 відповідачу 40500,00 грн., як безпідставно отримані, з урахуванням індексу інфляції та пені у розмірі, встановленому законодавством. На цей лист-вимогу позивача відповідач не відповів, грошові кошти не повернув.

У 2008 - 2009 роках між сторонами були господарські відносини, про що свідчать, зокрема, банківські виписки руху коштів по банківському рахунку відповідача за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, податкова накладна, виписана відповідачем 25 грудня 2008 року.

Відповідач стверджував, що всі його бухгалтерські та інші документи знаходяться у позивача, оскільки бухгалтерський облік вела одна і таж особа - ОСОБА_3 Однак документи, які б підтверджували ці доводи, зокрема: трудовий договір, наказ, заяви, первинні документи, документи фінансової, податкової звітності, які підписувала ОСОБА_3, як посадова особа ФГ "Рудківське", відповідач не надав, що унеможливило спростування доводів позивача про безпідставність цих тверджень відповідача.

Керівник відповідача ОСОБА_4 звертався до органів прокуратури із заявою від 11 січня 2011 року про злочин, у якій просив: провести оперативно-розшукові заходи щодо встановлення місця зберігання ОСОБА_5 (директором позивача) офіційних документів відповідача; порушити кримінальну справу за фактом наявності в діях директора ТОВ "Катеринопільський Торговий Дім" ОСОБА_5 (директора позивача) ознак злочинів, передбачених ст.ст. 15, 190, 357, 366 КК України,

Постановою від 05 лютого 2011 року слідчий прокуратури Катеринопільського району Коваленко С.М., розглянувши заяву голови фермерського господарства "Рудківське" щодо неправомірних дій з боку директора ТОВ "Катеринопільський Торговий Дім" ОСОБА_5, відмовив у порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 190, 357, 364, 365, 366 КК України.

Звірку розрахунків із складенням двостороннього бухгалтерського акту звірки розрахунків з відображенням всіх господарських операцій та визначенням "сальдо" на відповідну дату, сторони не провели.

На виконання вимог ухвали суду від 12 травня 2011 року у даній справі позивач направив відповідачу лист від 23 травня 2011 року, у якому запрошував відповідача на 10 год. 00 хв. 30 травня 2011 року для проведення взаємозвірки розрахунків, яка проведена не була.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Сторонами спірних правовідносин є юридичні особи, суб'єкти господарювання.

Предметом спору у справі є повернення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави.

Статтею 1212 ЦК України, на яку посилається позивач, як на правову підставу своїх вимог, встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави (глава 83 ЦК України) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Суд вважає доведеною сплату 21.08.2008 року позивачем грошових коштів в сумі 40500,00 грн. на банківський рахунок відповідача. Отримання цих коштів не заперечується відповідачем і підтверджується випискою Катеринопільського відділення Черкаської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" із особового рахунку позивача.

Договір, рахунок №НОМЕР_1 від 10.08.2008 року, на який вказується у платіжному документі, як призначення платежу, документи, які б свідчили про надання відповідачем та отримання позивачем сільськогосподарських чи інших послуг в рахунок сплаченої суми, сторони не надали, посилаючись на їх відсутність.

Отже підстава для сплати позивачем вказаних коштів в сумі 40500,00 грн. на дату їх сплати була відсутня. В подальшому, підстави набуття відповідачем цих коштів, сторонами не підтверджені.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач, як набувач грошових коштів в сумі 40500,00 грн., збагатився за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом чи правочином. Таким чином, у відповідача виникли зобов'язання з набуття майна без достатньої правової підстави.

Позивач вимагав від відповідача повернення цих коштів. Вимога про повернення коштів в сумі 40500,00 грн. отримана відповідачем 01 березня 2011 року.

За таких обставин, суд вважає, що згідно ст.ст.530, 1212, 1213 ЦК України відповідач зобов'язаний був повернути позивачу грошові кошти в сумі 40500,00 грн. не пізніше 07 березня 2011 року. При цьому, суд враховує, що за викладених обставин, згідно з ч.2 ст.1212 ЦК України не має юридичного значення, чи виникло безпідставне збагачення внаслідок поведінки відповідача (набувача коштів), чи позивача (потерпілого), чи третіх осіб або виникло мимоволі.

Доводи відповідача про можливе зарахування зазначеної суми грошових коштів в рахунок зменшення зобов'язань позивача перед відповідачем, ґрунтується на припущеннях і не підтверджена належними та допустимими доказами. Наявність між сторонами інших розрахункових операцій не підтверджує законність та правові підстави набуття відповідачем грошових коштів в сумі 40500,00 грн. Акт звірки, наданий відповідачем, складений лише по банківських виписках руху грошових коштів по рахунку відповідача. Отже цей акт звірки є не повним, не відображаючим зміст фактичних господарських операцій між сторонами, тому суд не приймає його, як належний доказ у справі. Не знайшли свого підтвердження також доводи відповідача про знаходження його бухгалтерських документів у позивача.

Таким чином, доводи відповідача суд вважає не доведеними, такими, що спростовуються матеріалами справи.

При вирішенні спору у даній справі судом враховані підстави скасування судового рішення у вищенаведеній справі №07/2063. Обставини, за якими позивачу відмовлено у позові у справі №07/2063, усунуті.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 40500,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів, позовні вимоги обґрунтованими, підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені останнім при поданні позову, а саме: 405,00 грн. в рахунок оплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 641,00 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "Рудківське" (вул. Карла Маркса,3Б, смт. Катеринопіль, Катеринопільський район, Черкаська область, 20500, ідентифікаційний код 33124439) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський Торговий Дім" (вул. Петровського,17, оф.3, смт. Катеринопіль, Катеринопільський район, Черкаська область, 20500, ідентифікаційний код 32316860) - 40500,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів та 641,00 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯН.М. Курченко

Повне рішення складено 03 червня 2011 року.