Рішення № 15992922, 11.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.11                                                                                           Справа№ 5015/1093/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Прокурора м.Борислава в інтересах держави в особі:

1. Бориславської міської ради, м.Борислав Львівська область.

2. Державного комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора №1”, м.Борислав Львівська область.

До відповідача: Приватного підприємства "Дністер", м.Борислав Львівська область.

Про стягнення 27 389,22 грн.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Яворський Я. Т. –представник прокуратури Львівської області, старший прокурор відділу управління представництва захисту інтересів громадян та держави в суді (посвідчення від 17.11.2011р. №211).

Від позивача 1: не з'явився.

Від позивача 2: Харечко В.І. –юрисконсульт (довіреність б/н від 24.03.2011р.).

Від відповідача: не з'явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено прокурором м.Борислава в інтересах держави в особі: 1. Бориславської міської ради, м.Борислав Львівська область; 2. Державного комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №1", м.Борислав Львівська область до Приватного підприємства "Дністер", м.Борислав Львівська область про стягнення 27 389,22 грн., з яких 19 876,29 грн. основного боргу, 1 448,86 грн. пені, 2 705,60 грн. інфляційних нарахувань та 3 358,47 грн. ПДВ від орендної плати.

Ухвалою суду від 05.03.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 30.03.2011р. Ухвалою суду від 30.03.2011р. розгляд справи відкладено на 20.04.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі. В судовому засіданні 20.04.2011р. продовжено строк розгляду спору до 13.05.2011р. та відкладено розгляд справи на 11.05.2011р.

Представник прокуратури, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача -1 в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору.

Представник позивача 2 в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві. Позовні вимоги обгрунтовані наступним: між Державним комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційна контора №1” (орендодавець) та Приватним підприємством "Дністер" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №19 від 22.06.2009р. та передано об'єкт оренди в користування орендарю. Однак, відповідач в порушення умов договору за користування орендованим приміщенням плати не здійснює в повному обсязі, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворився борг.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання вих. №13 від 10.05.2011р. (вх. №1046/11 від 11.05.2011р.) про відкладення розгляду справи у зв’язку із хворобою керівника підприємства.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні, оскільки ухвалою суду від 20.04.2011р. за клопотанням представників позивача-1, позивача-2 та відповідача згідно ст.69 ГПК України строк розгляду спору було продовжено до 13.05.2011р. Зважаючи на той факт, що право господарського суду щодо відкладення розгляду справи обмежено строками встановленими ст.69 ГПК України, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Представником відповідача в судовому засіданні 20.04.2011р. було подано відзив на позовну заяву (вх.№9154/11 від 20.04.2011р.), в якому ПП "Дністер" частково визнає вину щодо виникнення боргу до місцевого бюджету м.Борислав в сумі 24030,75 грн. та ДКП "ЖЕК №1" ПДВ від орендної плати 3358,47 грн. Несплату за оренду приміщення ПП "Дністер" обґрунтовує важким фінансовим станом, крім того відповідач посилається на те, що ПП "Дністер" відмовилось від зайвої площі 118 м.кв., вжило заходів для добровільного врегулювання спору, розробило та погодило з Бориславською міською радою графік погашення боргу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача-2, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників позвача-1 та відповідача по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури та позивача-2 господарський суд встановив:

22.06.2009р. між Державним комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційна контора №1” (орендодавець) та Приватним підприємством "Дністер" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №19 від 22.06.2009р. (надалі –договір оренди), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (надалі –майно) площею 218,0 кв.м, розміщене за адресою: м.Борислав, вул.Дрогобицька, 5 на I поверсі (ах) одноповерхового з мансардою (будинку, приміщення, будівлі), що заходиться на балансі ДКП ЖЕК №1.

Відповідно до п.1.2. договору оренди майно передається в оренду з метою розміщення офісу, складу та майстерні з ремонту обчислювальної офісної техніки і контрольно-касових апаратів.

Згідно з п.2.1. договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі нерухомого майна.

Відповідно до п.3.1. та п.3.2. договору оренди орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Бориславською міською радою і становить без ПДВ за перший місяць оренди 1 479,54 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.5.2. договору оренди орендар зобов’язувався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

За умовами п.7.1. договору оренди орендодавець зобов’язувався передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором та актом приймання-передачі.

Відповідно до п.10.1. договору оренди цей договір укладено строком на 2 роки, що діє з 01 липня 2009 року до 30 червня 2011 року включно.

Нерухоме майно, площею 218,0 кв.м, розміщене за адресою: м.Борислав, вул.Дрогобицька, 5, що заходиться на балансі ДКП ЖЕК №1 було передане відповідачу по акту приймання–передачі приміщення від 01.07.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю.

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, оплату в строки визначені сторонами в п.3.1. - п.3.3. договору, не провів.

Відтак, станом на 28.02.2011р. (дата подання позовної заяви) основний борг відповідача складає 23 234,76 грн., з яких 19 876,29 грн. орендної плати та 3 358,47 грн. ПДВ від орендної плати.

Позивач, за несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати, на підставі п.3.5. договору нарахував пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 1 448,86 грн.

Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 2 705,60 грн. інфляційних втрат.

Отже, загальна сума заборгованості становить 27 389,22 грн., з яких 19 876,29 грн. основного боргу, 1 448,86 грн. пені, 2 705,60 грн. інфляційних нарахувань та 3 358,47 грн. ПДВ від орендної плати.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Як передбачено ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Факт передачі в оренду нерухомого майна, площею 218,0 кв.м, розміщеного за адресою: м.Борислав, вул.Дрогобицька, 5 на I поверсі (ах) одноповерхового з мансардою (будинку, приміщення, будівлі), що заходиться на балансі ДКП ЖЕК №1, підтверджується підписаним позивачем-2 та відповідачем актом приймання–передачі приміщення від 01.07.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач-2 свої зобов'язання виконав повністю.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, оплату в строки визначені сторонами в п.3.1. - п.3.3. договору, не провів. Невиконання належним чином своїх зобов»язань по договору відповідач обґрунтовує важким фінансовим становищем.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області від 14.07.2009р. у справі № 16/113 з відповідача було стягнуто заборгованість по оренді приміщення за попередній період.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 19 876,29 грн. основного боргу є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 2 705,60 грн. інфляційних нарахувань та 1 448,86 грн. пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 2 705,60 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

За умовами п.3.5. договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 1 448,86 грн. пені.

Згідно ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги прокуратури та позивачів про стягнення з відповідача 27 389,22 грн., з яких 19 876,29 грн. основного боргу, 1 448,86 грн. пені, 2 705,60 грн. інфляційних нарахувань та 3 358,47 грн. ПДВ від орендної плати, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 20.04.2011р. відповідач усно просив розстрочити виконання рішення. Для надання відповідачу можливості подати заяву про розстрочку виконання рішення згідно вимог Господарського процесуального кодексу, суд відкладав розгляд справи на 11.05.2011р. В судове засіданні 11.05.2011р. відповідач не подав належним чином складеної заяви про розстрочку виконання рішення, в судове засідання не з»явився.

Слід зазначити, що відповідач не позбавлений права згідно ст.121 ГПК України звернутися до суду із заявою про розстрочку на стадії виконання рішення.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 530, 526, 549, 611, 612, 625, 627, 629, 762 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Дністер” (82300, Львівська область, м.Борислав, вул. Дрогобицька, 5; ідентифікаційний номер 13823973) на користь Бориславської міської ради (82300, Львівська область, м. Борислав вул. Шевченка, 42; р/р 33217871700012 в УДК у Львівській області; МФО 825014; код ЄДРПОУ 224020093; код платежу 22080401 одержувач місцевий бюджет м. Борислава) 19 876,29 грн. основного боргу, 1 448,86 грн. пені, 2 705,60 грн. інфляційних нарахувань.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Дністер” (82300, Львівська область, м.Борислав, вул. Дрогобицька, 5; ідентифікаційний номер 13823973) на користь Державного комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора №1 (82300, Львівська область, м.Борислав, вул.Івасюка, 12; р/р 260053021863, в філії Львівського облуправління ВАТ «Ощадбанк»України», МФО 325796, код ЄДРПОУ 05452244) 3 358,47 грн. ПДВ від орендної плати.

4. Стягнути із Приватного підприємства „Дністер” (82300, Львівська область, м.Борислав, вул. Дрогобицька, 5; ідентифікаційний номер 13823973) в дохід Державного бюджету 273,90 грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя                                                                                           Сухович Ю.О.