Рішення № 15992200, 02.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/13702.06.11 За позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Софіївська

Борщагівка

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спритний Кухар",

м. Київ

простягнення заборгованості 20 273,42 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1, ОСОБА_2 пред. по довір.

Від відповідачане зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 20 273,42 грн. заборгованості за Договором № 26Л від 11.08.2010р. транспортно-експедиційних послуг, посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних зобовязань та умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 11.05.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2011р. розгляд справи було відкладено на 01.06.2011р., у звязку з неявкою представників відповідача.

26.05.2011р. від позивача надійшло уточнення позовних вимог, в якому позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 15156,88 грн. заборгованості, пені, трьох відсотків річних, 5000 грн. моральної шкоди, та судові витрати, враховуючи витрати на послуги адвоката у розмірі 1200 грн.

В судовому засіданні 01.06.2011р. було оголошено перерву до 02.06.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов, враховуючи уточнення, підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Крім того, до матеріалів справи долучено повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про отримання листа з ухвалою про порушення провадження у справі відповідачем за юридичною адресою (Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/2129 від 05.05.2011р., копія долучена до матеріалів справи).

Ухвала про відкладення від 11.05.2011р. була повернута з адреси відповідача з відміткою пошти на конверті - «не знаходиться».

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 02.06.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову згідно ст. 66, 67 ГПК України.

Розглянувши подані на розгляд суду матеріали (клопотання ) суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. №01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також, з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо забезпечення позову визнано судом таким , що не підлягає задоволенню.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2010 року між сторонами було укладено Договір транспортно-експедиційних послуг №26Л.

Згідно п. 1.1 Договору позивач, як виконавець, зобовязався своїми силами спеціально обладнаним транспортом для перевезення певного виду вантажу, що відповідає санітарним нормам, виконати для відповідача, як замовника, (згідно письмової заявки) операції з перевезення вантажу та допоміжні операції пов'язані із цим, а саме: - доставка вантажу зі складу замовника на склад вантажоодержувача.

Відповідно п. 4.1 Договору замовник проводить оплату транспортно-експедиційного обслуговування протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання Акту прийому виконаних послуг виконавцем за попередній календарний місяць з розрахунку, включаючи ПДВ (20%).

Позивач на виконання умов Договору, надав послуги з перевезення, що підтверджується Актом № 1 від 31 серпня 2010 року, Актом № 2 від 16 вересня 2010 року, Актом № 3 від 30 вересня 2010 року, Актом № 4 від 15 жовтня 2010 року, Актом № 5 від 01 листопада 2010 року, Актом № 6 від 16 листопада 2010 року, Актом № 7 від 01грудня 2010 року, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобовязань.

Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та відповідно визнаються судом належними доказами , якими посвідчуються наведені факти та дії сторін .

Відповідач умови Договору належним чином не виконав, вартість наданих послуг повністю не оплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем документально підтверджується та відповідає наведеному розрахунку вимог та складає 13600 грн.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Порушення зобовязань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі 1304,20 грн. (п. 6.2. Договору).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем на суму боргу правомірно нараховано три відсотка річних у розмірі 252,68 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування трьох відсотків річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того , позивач просив суд стягнути на свою користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В своїй позовній заяві позивач зазначив, що внаслідок неправомірних дій відповідача, позивач був позбавлений обігових коштів, не був в змозі продовжувати бізнес, а тому втратив основне джерело доходу. Також, на утриманні позивача перебувала непрацююча дружина. Всі вказані обставини негативно відобразились на здоровї позивача.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди, як одну з обставин, що підлягають встановленню в судовому засіданні, вказує та доводить позивач, а визначає суд відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Позивач не надав безумовних доказів , якими мав підтверджувати завдання моральної шкоди чи наявність тих обставин на які він посилається.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення вимог щодо стягнення моральної шкоди не вбачається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2) 10.05.2011р. укладено Договір № 12/2 про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат взяв на себе зобовязання по захисту інтересів підприємства при розгляді в Господарському суді міста Києва справи, а позивач зобовязався оплатити надані послуги. Позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 1200 грн., що підтверджується розпискою від 10.05.2011р.

Суд, дослідивши вищевказані документи , суд визнає , вимоги позивача щодо стягнення адвокатських послуг обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті державного мита та оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 901 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Спритний Кухар» (01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд.28/2, кв. 43, Код ЄДРПОУ 32381641) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08131, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 13600 (тринадцять тисяч шістсот) грн., пеню у розмірі 1304 (одна тисяча триста чотири) грн. 20 коп., три відсотка річних у розмірі 252 (двісті пятдесят дві) грн. 68 коп., 151 (сто пятдесят одну) грн. 57 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 03 червня 2011 року.