Рішення № 15991782, 30.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/10330.05.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «ДНІПРОЕНЕРГО»

ДоДержавного підприємства «ЕНЕРГОРИНОК»

Простягнення 32408191,63 грн. грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1., дов. № 10/56-36 від 04.01.2011 р.

ОСОБА_2, дов. № 10/140060-227 від 31.12.2009 р.

ОСОБА_3, дов. № 10/4313-58 від 02.04.2010 р.

ОСОБА_4, дов. № 10/4624-101 від 21.04.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_5., дов. № 01/71-279 від 28.12.2010 р.

ОСОБА_6, дов. № 10/4311-55 від 02.04.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «ДНІПРОЕНЕРГО»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «ЕНЕРГОРИНОК»про стягнення 32408191, 63 грн. основного боргу у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 69/01-ЕР від 30.08.1999 р., укладеним між Державним підприємством «ЕНЕРГОРИНОК»та Державним підприємством Національною енергетичною компанією «Укренерго»(правонаступником якого є Державне підприємство «ЕНЕРГОРИНОК»), щодо оплати поставленої електричної енергії.

Ухвалою суду від 27.02.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/103 та призначено її розгляд на 07.04.2010 року, зобовязано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 07.04.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 27.02.2010 р. надав витребувані документи.

Представники відповідача пояснили, що позовні вимоги не визнають, вважають їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 30.03.2010 р. надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю.

З метою дослідження доказів у справі у судовому засіданні 07.04.2010 р. було оголошено перерву до 19.05.2010 р.

Приймаючи до уваги клопотання сторін, з метою надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом, у судових засіданнях було оголошувались перерви: з 19.05.2010 р. до 09.06.2010 р., з 09.06.2010 р. до 08.12.2010 р., з 08.12.2010 р. до 31.01.2011 р.

У судовому засіданні 31.01.2011 р. представники сторін надали суду клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення встановленого Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу.

Представник відповідача надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору.

Розглянувши зазначене клопотання, суд його задовольнив.

Приймаючи до уваги клопотання сторін, з метою надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом, у судових засіданнях оголошувались перерви: з 31.01.2011 р. до 04.04.2011 р., з 04.04.2011 р. до 27.04.2011 р., з 27.04.2011 р. до 16.05.2011 р. та з 16.05.2011 р. до 30.05.2011 р.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшов акт звірки розрахунків, з якого вбачається, що станом на 01.05.2011 р. борг відповідача перед позивачем складає 2279273745,64 грн.

Також позивачем надано: копію свідоцтва про державну реєстрацію ПАТ «Харківгаз»ПАТ «Дніпроенерго», копію довідки про включення позивача до ЄДРПОУ, копію витягу із статуту ПАТ «Дніпроенерго», які суд залучає до матеріалів справи.

На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства»ВАТ «Дніпроенерго»змінило найменування юридичної особи з Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз»на Публічне акціонерне товариство «Дніпроенерго», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію ПАТ «Дніпроенерго»

У судовому засіданні 30.05.11 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники відповідача пояснили, що позовні вимоги не визнають, вважають їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.1999 р. між Державним підприємством Національна енергетична компанія «Укренерго»та Відкритим акціонерним товариством «Дніпроенерго»було укладено договір № 69/01-ЕР, відповідно до п. 1.1 договору Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго»продає, а НЕК «Укренерго»купує електроенергію та здійснює її оплату відповідно до умов Договору.

Згідно зі Статутом позивача, Постановою КМУ від 05.05.2000 р. № 755 та листом ДП «ЕНЕРГОРИНОК» від 05.07.2000 р. № 04/23-66ЕР від 05.05.2000 р., ДП «ЕНЕРГОРИНОК»є правонаступником Державного підприємства НЕК «Укренерго» щодо його активів та боргових зобовязань та повинно здійснювати розрахунки за електроенергію, куплену у ВАТ «Дніпроенерго»до 01.07.2000 р.

Згідно з п. 2.1 договору № 69/01-ЕР сторони визнають свої зобов'язання згідно з Договором між членами оптового ринку електричної енергії (далі -ДЧОРЕ) України, чинними додатками до нього та керуються його положеннями при виконанні цього Договору. У разі виявлення неузгодженості між положеннями ДЧОРЕ України та цього Договору, перевагу мають положення ДЧОРЕ України.

Пунктом 4.1 даного договору встановлено, що розрахунок за придбану НЕК електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ДАЕК та, за згодою сторін, іншими формами, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з пунктом 4.2 договору, платежі за фактично продану ДАЕК електроенергію здійснюються кожного банківського дня з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання НЕК відповідно до алгоритму ОРЕ, який затверджений Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ), у строки і в порядку визначеному в чинній Інструкції про порядок використання коштів ОРЕ України (ІВКОР), яка є додатком до ДЧОРЕ.

Представники позивача пояснили, що за січень 2010 р. ВАТ «Дніпренерго»здійснило продаж ДП «ЕНЕРГОРИНОК»електроенергії в обсязі 1332793527 кВтг на суму 502929637,41 грн. (без ПДВ), що засвідчено Актом про продаж ДП «ЕНЕРГОРИНОК»електроенергії, виробленої ВАТ «Дніпроенерго», підписаного сторонами. Сума разом з ПДВ складає 603515564,89 грн., у тому числі ПДВ 100585927,48 грн.

У січні 2010 р. ДП «ЕНЕРГОРИНОК»перерахувало за електричну енергію поставлену у січні 2010 р. на рахунок ВАТ «Дніпроенерго»грошові кошти в сумі 234100514,92 грн., про що свідчать реєстри надходжень платежів на рахунки ВАТ «Дніпроенерго»від ДП «ЕНЕРГОРИНОК»з 20.01.2010 р. до 29.01.2010 р. та з 01.02.2010 р до 15.02.2010 р. затверджені філією Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України». Загалом відповідач сплатив за поставлену у січні 2010 р. електроенергію кошти у розмірі 571107373,26 грн.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем, що виникла за продану в січні 2010 р. електроенергію, складає 32408191,63 грн.

За таких обставин Відкрите акціонерне товариство «ДНІПРОЕНЕРГО» звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Державного підприємства «ЕНЕРГОРИНОК»про стягнення 32408191,63 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 92 Конституції України засади організації та експлуатації енергосистем визначаються виключно законом, яким є Закон України «Про електроенергетику».

Згідно з преамбулою Закону України «Про електроенергетику», закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, повязані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії.

Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли відносини за договором купівлі-продажу електричної енергії, врегульовані ст. 92 Конституції України, главою 20 Цивільного кодексу УРСР, Законом України «Про електроенергетику».

Оскільки сторони за Договором є членами ринку електричної енергії України, при купівлі електричної енергії відповідно до Закону України «Про електроенергетику»застосовується механізм оплати через поточні рахунки зі спеціальним режимом використання.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про електроенергетику», купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на електростанціях, незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів відпуску електричної енергії (крім електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, які входять до складу електропостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності), та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Статтею 15-1 Закону України «Про електроенергетику»встановлено порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії. Цей порядок передбачає, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричну енергію України та спожиту електричну енергію енергопостачальними організаціями, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії, яким є відповідач, відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання (до 2002 року розподільчі рахунки). Такі розрахунки призначені для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії.

Зокрема, перерахування коштів енергогенеруючим компаніям та іншим субєктам підприємницької діяльності, які проводять продаж електричної енергії на оптовому ринку, здійснюються уповноваженим банком з поточного рахунку із спеціальним режимом використанням оптового постачальника електричної енергії відповідно до алгоритму (порядку розподілу коштів), встановленого Національною комісією регулювання електроенергетики України». На оптового постачальника електричної енергії покладено обовязок щоденного інформування учасників оптового ринку електричної енергії і органів виконавчої влади про стан проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії.

Виходячи з тлумачення поняття алгоритму та поточного рахунку із спеціальним режимом використання, яке наведено у статті 1 Закону України «Про електроенергетику», алгоритм оптового ринку електричної енергії це порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України, а поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії це рахунки субєктів підприємницької діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії.

Отже, порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії Державного підприємства “ЕНЕРГОРИНОК” є не договірною умовою, а законодавчим приписом.

Таким чином, поточні рахунки із спеціальним режимом використання відповідача, який є в одній особі покупцем і продавцем електричної енергії, використовуються для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та для розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії, порядок яких визначений, зокрема, шляхом застосування алгоритму.

Крім того, пунктом 8 ДЧОРЕ до обов'язків розпорядника коштів оптового ринку електричної енергії віднесено дотримання ІВКОР згідно з Правилами оптового ринку електричної енергії України, а також установлено, що розпорядник коштів оптового ринку електричної енергії не зобов'язаний платити за куплену електричну енергію інакше, ніж передбачено ІВКОР. Згідно з положеннями пункту 19.3 “в” ДЧОРЕ зобов'язання державного підприємства “ЕНЕРГОРИНОК” стосовно платежу за електричну енергію, що була закуплена відповідно до цього договору, чітко обмежуються коштами, наявними в нього згідно з ІВКОР.

Сторони дійшли згоди, що платежі за отриману відповідачем у позивача електроенергію здійснюються кожного робочого дня з поточного рахунку із спеціальним режимом використання відповідачем відповідно до алгоритму ОРЕ, який затверджений НКРЕ (п. 4.2 Договору).

З умов укладеного Договору вбачається, що сторони домовились про те, що вони, разом із зобов'язаннями, визначеними укладеним між ними Договором, визнають свої зобов'язання за Договором між членами оптового ринку електроенергії України, якими встановлений порядок розрахунків за куповану ДП «ЕНЕРГОРИНОК»енергію.

За змістом пунктів 7.3, 6.11.7 Інструкції про порядок використання коштів ОРЄ, яка відповідно до умов Договору, є додатком ДЧОРЕ, розмір платежу за електричну енергію з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання залежить від встановленого НКРЕ України на відповідний день алгоритму та наявних на поточному рахунку із спеціальним режимом використання коштів, які надійшли в якості оплати від постачальників електричної енергії.

Пунктом 6.8 вищезазначеної Інструкції передбачено, що у разі виявлення коштів понад очікувану вартість електричної енергії, придбаної в розрахунковому періоді, від Оптового постачальника сума таких надходжень зараховується виробником відповідно, як оплата з погашення боргів за придбану електричну енергію з найбільшим терміном їх виникнення.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не може впливати на перерахування коштів та їх обсяг та на встановлення алгоритму, оскільки перерахування коштів здійснюється виключно на підставі алгоритму і лише алгоритмом визначається частка коштів, наявних на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, яка є власністю не відповідача, а енергогенеруючої компанії.

Зазначені вище обставини в сукупності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі ст. ст. 22, 32, 33, 49, 55, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.У позові відмовити повністю.

2.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.