Рішення № 15991639, 30.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/15230.05.11 За позовомПриватного підприємства «Оріон-транс» доПриватного акціонерного товариства «Уралтрак-Дніпро»

про стягнення заборгованості

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 (довіреність № 1 від 10.03.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 2 від 30.05.2011р.);

ОСОБА_3 (довіреність від 27.05.2011р.);

30.05.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Оріон-транс»(надалі ПП «Оріон-транс», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Уралтрак-Дніпро» (надалі ПАТ «Уралтрак-Дніпро», відповідач) суми в розмірі 8750 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобовязання за договором-доручення на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 05/10/10 від 05.10.2010р. щодо оплати наданих послуг згідно транспортної заявки № 11 від 05.10.2010р.. Розрахунки за надані послуги відповідачем не здійснені, у звязку з чим позивач просить стягнути на свою користь заборгованість у розмірі 8750 грн..

Відповідачем надано відзив на позов у якому зазначено, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачем до цього часу не відшкодовані збитки підприємству завдані при здійсненні перевезення. У звязку з небажанням ПП «Оріон-транс»та приватного підприємця ОСОБА_4 добровільно відшкодувати завдані з їх вини збитки відповідачем був поданий до суду позов, який задоволений у повному обсязі рішенням від 30.03.2011р. у справі 17/80, відповідно, за твердженням відповідача, лише після відшкодування завданих збитків можливе розрахування за надання послуг по перевезенню вантажу.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2010р. між ПП «Оріон-Транс»(експедитор/повірений) та ЗАТ «Уралтрак-Дніпро»(замовник/довіритель) укладено договір № 05/10/10 згідно з яким, експедитор/повірений, діючи в межах договору за дорученням і за рахунок замовника/довірителя надає експедиторські послуги по перевезенню вантажів в міжміських та міжнародних сполученнях шляхом транспортних послуг перевізника, тобто організовує перевезення найманим транспортом по маршруту вказаному в разовій заявці, яка може бути отримана по факсу та має юридичну силу нарівні з оригіналом і являється невідємною частиною договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору доручення, так і договору транспортного експедирування.

Відносини, що виникли між сторонами у звязку з укладенням договору 05.10.2010р., зокрема і в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», Законом «Про транспортно-експедиторську діяльність», іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Згідно договору доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ст. 1000 ЦК України).

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу; умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ст. 929 ЦК України, ст. 316 ГК України, ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

За умовами договору (п. 6.2., 6.4.) розмір оплати за послуги, що надаються експедитором, строки і умови оплати визначаються по домовленості і фіксуються у заявках на перевезення вантажу з урахуванням наступних положень договору, в тому числі у випадку, якщо сторони погодили в заявці, що оплата повинна бути виконана після здійснення перевезення, підставою для оплати являються рахунок експедитора за виконане перевезення і екземпляр CMR з відміткою вантажоотримувача про отримання; при цьому якщо інше не обумовлено в заявці, оплата за перевезення повинна бути здійснена в строк до 10 календарних днів з моменту надання рахунку та CMR.

Спір у справі виник внаслідок несплати вартості перевезення згідно заявки № 11 від 05.10.2010р. у якій визначено суму до оплати в розмірі 8750 грн., умовою оплати погоджено безготівковий розрахунок після вивантаження автомобіля.

На підтвердження виконання перевезення згідно заявки до справи представлено товарно-транспортну накладну CMR № 0031608 з відміткою про пошкодження вантажу в результаті пожежі, при виконанні договору позивачем виписано податкову накладну № 67 від 05.11.2010р. та виставлено рахунок № СФ-0000067 від 05.11.2010р. на суму 8750 грн..

Надані в межах договору послуги з перевезення відповідачем не оплачені, заборгованість відповідача перед позивачем по договору складає 8 750 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У звязку з неотриманням коштів за здійсненим перевезенням, позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. № 09-02-11/1-Ю від 09.02.2011р. у відповідь на яку, листом за вих. № 010412 від 01.04.2011р. відповідач повідомив, що оплата за перевезення буде здійснена після відшкодування завданих збитків внаслідок пошкодження (часткової втрати) вантажу при перевезенні.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обовязковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

З урахуванням положень п. 6.4 договору № 05/10/10 від 05.10.2010р. та погоджених у заявці умов оплати, строк виконання зобовязань щодо оплати послуг згідно заявки № 11 є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений в строк до 10 календарних днів з моменту надання рахунку та CMR.

Документи для розрахунку по перевезенню були надані відповідачу 15.12.2010р., що підтверджується реєстровим вхідним за № 22 за підписом працівника та проставленою печаткою товариства. Відмітка про пошкодження вантажу на товарно-транспортній накладній CMR № 0031608 свідчить про її отримання відповідачем, а виставлений на оплату рахунок № СФ-0000067 від 05.11.2010р. на суму 8 750 грн. відповідачем не сплачений, що є підставою для задоволення позовних вимог.

При цьому суд враховує доводи відповідача з приводу наявності між сторонами спору щодо відшкодування збитків за пошкодження та часткову втрату вантажу при перевезенні, однак наведене не є підставою вважати таким, що не настав, або таким, настання якого залежить від вирішення вказаного спору, строк виконання зобовязань по оплаті, що виникли з договору.

Згідно з п. 7.2 договору претензії, які можуть виникнути при перевезенні вантажів предявляються протягом двох місяців після виникнення підстав для їх предявлення.

Таким чином, враховуючи врегулювання сторонами питання щодо порядку предявлення претензій по перевезенню в разі їх виявлення, суд відзначає що відносини сторін з приводу наявності підстав для відшкодування шкоди позивачем на користь відповідача не є предметом даного спору, відповідно, не можуть вирішуватись в межах заявленого позову і такі розглянуті у справі 17/80 Господарським судом міста Києва за позовом ПАТ «Уралтрак-Дніпро»до ПП «Оріон-транс», фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

Невиконання позивачем вимог відповідача щодо відшкодування на його користь завданих збитків не звільняє відповідача від виконання зобовязань по договору, оскільки зазначених умов, зокрема щодо проведення оплати за послуги перевезення у разі завдання збитків втратою вантажу, після вирішення питання про відшкодування таких збитків, договір не містить.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Уралтрак-Дніпро»(02068, м. Київ, вул. Вербицького 1, р/р 26000037375600 в АТ «Уксиббанк»у м. Харків МФО 351005, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32769108) на користь Приватного підприємства «Оріон-транс»(адреса: 02105, м. Київ, пр-т. Миру 4, оф. 204, р/р 26004000041341 в ПАТ «Укрсоцбанк»у м. Києві, МФО 300023, ідент. код 33054571) 8750 грн. (вісім тисяч сімсот пятдесят гривень) основного боргу, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 03.06.2011