Рішення № 15991317, 23.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/10623.05.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Етикет.Ка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум С»

про стягнення заборгованості

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність від 04.03.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 23 травня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Етикет.Ка»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум С» (відповідач) заборгованості в сумі 282842,54 грн. з них основного боргу 14460,00 грн., штрафу 263172,00 грн. та 3% річних 210,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обовязків за договором про проведення рекламної компанії № 255 від 30 березня 2010 року належним чином не виконав, зокрема, не оплатив грошових коштів за надані йому позивачем послуги, внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою від 5.04.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 18.04.2011р. Ухвалою від 18.04.2011р. розгляд справи, у звязку з неявкою відповідача було відкладено до 23.05.2011р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2010 року між позивачем (надалі Рекламорозповсюджувач або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту Рекламодавець) (разом - сторони), було укладено договір про проведення рекламної компанії № 255 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір рекламних послуг), у відповідності до п. 2.1 якого Рекламорозповсюджувач за дорученням Рекламодавця зобов'язується проводити рекламну кампанію(ії) останнього (його клієнтів), а Рекламодавець зобов'язується приймати та оплачувати послуги і роботи Рекламорозповсюджувача в порядку та на умовах, визначених Договором.

9 вересня 2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до Договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), згідно умов якої вбачається, що сторони дійшли згоди щодо вартості рекламних послуг за вересень 2010 року на суму 14460,00 грн.

Позивач зазначає, Виконавець виконав належним чином взяті на себе зобовязання за Договором надавши Рекламодавцю узгоджені сторонами в Договорі послуги, а останній прийняв відповідні послуги, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом здачі-прийняття робіт (копія акту міститься в матеріалах справи).

В свою чергу, позивач вказує, що Рекламодавець, виставленого йому Рекламорозповсюджувачем рахунку про сплату послуг № СФ-0000679 від 09.09.2010р. на суму 14460,00 грн. не оплатив, внаслідок чого, у відповідача уторилась заборгованість з оплати рекламної компанії перед Рекламорозповсюджувачем в розмірі 14460,00 грн. (копія рахунку міститься в матеріалах справи).

В порядку досудового врегулювання спору позивач 29.11.2010р. направив відповідачу лист про сплату боргу за Договором в сумі 14460,00 грн. (копія листа в справі). У відповідь на лист Рекламорозповсюджувача у своєму листі № 12-10/21 від 29.12.2010р. Рекламодавець повідомив Виконавця, що оплата боргу за Договором буде здійснена в строк до 15.01.2011р. (копія листа міститься в матеріалах справи). Позивач стверджує, що станом на квітень 2011 року заборгованість за Договором в розмірі 14460,00 грн. на рахунок Рекламорозповсюджувача від Рекламодавеця не проведена.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 2.1 Договору послуг передбачено, що Рекламорозповсюджувач за дорученням Рекламодавця зобов'язується проводити рекламну кампанію(ії) останнього (його клієнтів), а Рекламодавець зобов'язується приймати та оплачувати послуги і роботи Рекламорозповсюджувача в порядку та на умовах, визначених Договором.

Положеннями розділу 4 Договору послуг встановлено, що щомісячна вартість робіт (послуг) Рекламорозповсюджувача з проведення рекламної кампанії оговорюється в рахунках-фактурах та/або Додатках до Договору, які являють собою його невід'ємну частину. Вартість рекламної кампанії включає одну поклейку рекламного матеріалу в місяць, крім рекламних конструкцій типу «бек-лайт», «уніпол», та крім першого місяця експонування реклами. Оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури Рекламорозповсюджувача.

Умови та порядок оплати:

Умови оплати: щомісячно, до 5 (п'ятого) числа поточного місяця.

Порядок оплати: оплата здійснюється на поточний рахунок Рекламорозповсюджувача у національній валюті України згідно рахунку-фактури. Рахунок-фактура відправляється факсимільним зв'язком з подальшим наданням оригіналу.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження виконання Рекламорозповсюджувачем взятих на себе зобовязань за Договором між сторонами був складений, підписаний та скріплений печатками акт прийняття-здачі робіт.

При цьому, позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що виставлений Рекламорозповсюджувачем на оплату рахунок-фактуру на суму 14460,00 грн. Рекламодавець в узгоджені сторонами в Договорі строки не оплатив.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи заборгованість за Договором Рекламодавцем Рекламорозповсюджувачу не перерахована.

Дослідивши матеріали справи, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з основного боргу за несплату коштів за Договором в розмірі 14460,00 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, за порушення Рекламодавцем зобовязання за Договором щодо оплати послуг Рекламорозповсюджувача, стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягають 3% річних за період з 11.09.2010р. по 11.03.2011р. При цьому, суд зазначає, що правильний розрахунок 3% річних буде наступним:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

14460.0011.09.2010 - 11.03.20111823 %216.31

Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 216.31 грн., а не 210,54 грн., як вказав позивач в своєму розрахунку в позовній заяві.

Пунктом 6.2.2. Договору послуг встановлено, що при простроченні Рекламодавцем оплати рекламної кампанії до 10 (десяти) календарних днів, він сплачує Рекламорозповсюджувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від простроченої суми. Якщо термін прострочки перевищує 10 календарних днів, Рекламодавець сплачує штраф в розмірі 10% від простроченої суми за користування чужими грошима за кожен день прострочки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 263172,00 грн. підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Таким чином, статтею 536 ЦК України врегульовано порядок сплати процентів за користування чужими грошовими за договорами саме між фізичними особами.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відтак, нарахування неустойки у вигляді штрафу можливе у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а нарахування неустойки у вигляді пені здійснюється від суми несвоєчасно виконаного саме грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В свою чергу, статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, дослідивши матеріали справи, зважаючи на те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафу застосовується саме за невиконання останнім грошового зобовязання, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога щодо сплати штрафу за порушення зобовязання за Договором по своїй суті є пенею за порушення виконання грошового зобовязання за кожен день прострочки, оскільки положеннями статті 536 ЦК України регулюється порядок сплати процентів за користування чужими грошовими коштами за договорами між фізичними особами, а нарахування штрафу у відсотках за статтею 549 ЦК України можливе лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (негрошового), а тому, стягненню з відповідача на користь позивача за порушення Рекламодавецем зобовязань за Договором щодо оплати за надані йому Рекламорозповсюджувачем послуги по проведенню рекламної компанії підлягає штраф, як пеня, за невиконання саме грошового зобовязання за Договором щодо оплати послуг Рекламорозповсюджувача за період з 11.09.2010р. по 11.03.2011р. в розмірі 1117,58грн., що вираховується за наступною формулою:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

14460.0011.09.2010 - 11.03.20111827.7500 %0.042 %*1117.58

При цьому, суд зазначає, що частиною 3 ст. 55 ГПК України передбачено, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Відтак, судом було здійснено перерахунок штрафних санкцій у відповідності до встановлених чинним законодавством України вимог та індексів.

Судом встановлено, що 28.02.2011р. між позивачем (замовник) та Колибіденко Володимиром Олександровичем (адвокат) було укладено договір про надання юридичних послуг (копія договору міститься в справі), відповідно до п. 1.1. якого адвокат зобовязується за дорученням Замовника надати йому юридичні послуги з представництва інтересів з стягнення проблемної заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум С»за Договором послуг.

Відповідно до платіжних доручень №№ 48 та 49 від 20.05.2011р. позивач сплатив на користь адвоката 4000,00 грн. - винагороди за виконання юридичних послуг по Договору (копії платіжок в справі).

Судом встановлено, що позивач видав на імя адвоката довіреність від 4 .03.2011р. для представництва інтересів, в тому числі , в суді (копія довіреності в справі).

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з моменту порушення провадження по справі і до моменту оголошення по справі вступної та резолютивної частини рішення адвокат був присутній майже на всіх призначених судом судових засіданнях при розгляді справи № 10/106.

У відповідності з пунктом 12 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(з наступними доповненнями і змінами) зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи». У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищезазначене, зважаючи на тривалість розгляду та складність справи, а також те, що адвокат був присутній не на всіх призначуваних судом судових засіданнях, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на послуги адвоката в сумі 5 000,00 грн. суд задовольняє лише частково на суму 2000,00 грн.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача грошових коштів на суму 15793,89 грн. з них основного боргу 14460,00 грн., штрафу, як пені 1117,58грн. та 3% річних 216,31 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2172,09 грн. (157,93 грн. державного мита, 14,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та витрат на послуги адвоката 2000,00 грн.) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум С»(ідентифікаційний код: 34881808, адреса: 01021, м. Київ, Печерський район, вул. Михайла Грушевського, будинок, 28/2, нежиле приміщення 43, р\р № 26005300003901 в ВАТ «ФІНЕКСБАНК»в м. Києві, МФО 380311 або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Етикет.Ка»(ідентифікаційний код: 34807747, адреса: 01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, будинок, 13, р/р 26005000114791 ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670) грошові кошти: основного боргу - 14460,00 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят гривень 00 копійок), штрафу, як пені 1117,58грн. (одна тисяча сто сімнадцять гривень 58 копійок), 3% річних 216,31 грн. (двісті шістнадцять гривень 31 копійку) та судові витрати: державного мита 157,93 грн. (сто п'ятдесят сім гривень 93 копійки), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 14,16 грн. (чотирнадцять гривень 16 копійок) та витрат на послуги адвоката 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 30.05.2011р.