Рішення № 15990672, 01.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/13401.06.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”

до Приватного підприємства «Воліта»

про стягнення 34454,52 рн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 по дов.ю №27-12/10-3 від 27.12.2010р.

від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляду Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” про стягнення з Приватного підприємства «Воліта» 34454,52 грн. заборгованості по договору фінансового лізингу L417-03/07 від 21.03.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2011 було порушено провадження у справі №36/134, розгляд справи було призначено на 16.05.2011р..

У звязку з неявкою в судове засідання 16.05.2011р. представників сторін, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011р. розгляд справи було відкладено до 01.06.2011р.

В судовому засіданні 01.06.2011р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем по договору фінансового лізингу L417-03/07, не було своєчасно здійснено оплату лізингових платежів, а тому утворилась заборгованість на суму 34454,52 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 16.05.2011р., 01.06.2011р. не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці Головного міжрегіонального управління статистики. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалі суду про відкладення розгляду справи. Про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на повідомлені про вручення поштового рекомендованого відправлення. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

21.03.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Райфайзен Лізинговий Аваль” (далі позивач) Приватним підприємством "Воліта” (далі відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № L417-03/07, відповідно до умов якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації, а лізингоодержувач (відповідач) зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору та згідно погодженого сторонами графіку (п. 1.1).

Згідно з п.4.1 договору № L417-03/07 від 21.03.2007, лізингоодержувач (відповідач) протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю (позивачу) лізингові платежі, які складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця (позивача).

Пунктом 4.4 договору № L417-03/07 від 21.03.2007 визначено, що поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду.

Пунктом 4.5 договору № L417-03/07 від 21.03.2007 визначено, що комісією лізингодавця (позивача) вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем (відповідач), і суми, що ставиться в погашення вартості предмету лізингу. До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця (позивача), компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця (позивача), які виникли в період дії договору та повязані з ним.

Лізингоодержувач (відповідач) щомісячно сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховуються такі відсотки, від фактичної суми фінансування (п.4.6).

Згідно п.4.7 договору № L417-03/07 від 21.03.2007, оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця (позивача).

Всі лізингові платежі, за включенням компенсації відсотків за фінансування придбання предмета лізингу, лізингоодержувач (відповідач) сплачує за правилами, наведеними в графіку (п.4.9).

Пунктом 9.3 договору визначено, що договір № L417-03/07 від 21.03.2007 має додатки № 1 (графік), № 2 (специфікація предмета лізингу), № 3 (акт приймання-передачі предмета лізингу (форма), № 4 (загальні умови фінансового лізингу далі загальні умови), які є невідємними частинами зазначеного договору.

Відповідно до п.5.3 додатку 4 “Загальні умови фінансового лізингу”до договору № L416-03/07 від 21.03.2007, лізингоодержувач (відповідач) сплачує зазначені в графіку (додаток №1 до договору) поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця (позивача), направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача (відповідача) або за допомогою факсимільного звязку. У разі неотримання рахунку лізингодавця (позивача) до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач (відповідач) зобовязаний звернутися до лізингодавця (позивача) та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач (відповідач) зобовязаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Згідно акту приймання-передачі Предмету лізингу від 24.04.2007 (Додаток №3 до Договору) лізингодавець(позивач) передав, а лізингоодержувач (відповідач) прийняв Предмет лізингу, визначений сторонами у специфікації до договору № L417-03/07 від 21.03.2007, а саме: тентовий напівпричіп Шварцмюллер, модель SPA 3/E (2007 року випуску).

03.05.2007 між позивачем та відповідачем було укладено Угоду про внесення змін до договору № L417-03/07 від 21.03.2007, згідно якої у звязку зі збільшенням вартості предмету лізингу за договором купівлі-продажу від 21.03.2007 № Р415-03/07 та на підставі п.3.2 договору фінансового лізингу № L417-03/07 сторони внесли зміни до п.3.1 розділу 3 “Вартість Предмету лізингу”, а саме було збільшено вартість предмету лізингу до 223378,91 грн., а також погоджено двосторонньо новий графік лізингових платежів.

На виконання умов договору фінансового лізингу позивач виставляв відповідачу рахунки фактури №№ L417-03/07/Дод1 від 29.12.2009 на суму 840,00 грн., L417-03/07/33 від 04.01.2010 на суму 7130,95 грн., L417-03/07/34 від 01.02.2010 на суму 6951,11 грн., L417-03/07/35 від 01.03.2010 на суму 6638,21 грн., L417-03/07/36 від 01.04.2010 на суму 6502,91 грн., L417-03/07/37 від 05.05.2010 на суму 6391,34 грн., а загалом на суму 34454,52 грн., направлення яких позивачем відповідачу до оплати підтверджується наявними в справі фіскальним чеком Укрпошти № 9693 від 24.12.2010 та згрупованими описами.

Як зазначив позивач у позові, відповідач за договором не звертався до позивача згідно з п.5.3 додатку 4 “Загальні умови фінансового лізингу” до договору № L417-03/07 від 21.03.2007 з заявами про неотримання рахунків про сплату лізингових платежів, а також відповідачем не було здійснено оплату лізингових платежів по зазначеним рахункам до 10 числа поточного місяця, в якому виставлялись вищенаведені рахунки, а тому у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 34454,52 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 808 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавця на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізинговий платіж).

Згідно статті 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”, до складу лізингових платежів можуть включатися: а) сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагорода Лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсація відсотків за кредитом; г) інші витрати Лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено що позивач на виконання умов договору фінансового лізингу № L417-03/07 передав відповідачу предмет лізингу, що підтверджується актом приймання передачі та на виконання умов вищезазначеного надіслав відповідачу рахунки для їх оплати на загальну суму 34454,52 грн., як передбачено п. 5.3 додатку 4 “Загальні умови фінансового лізингу” до договору № L417-03/07 від 21.03.2007, а відповідач свої зобовязання щодо оплати виставлених рахунків у строк до 10 числа поточного місяця в якому виставлялись вищенаведені рахунки - не виконав, не здійснив оплату на загальну суму 34454,52 грн. та жодних звернень, щодо неотримання зазначених рахунків в порядку п. 5.3 додатку 4 “Загальні умови фінансового лізингу” до договору № L417-03/07 від 21.03.2007, позивачу не направляв. Доказів протилежного станом на момент розгляду справи, суду надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору фінансового лізингу № L417-03/07 від 21.03.2007р. існує непогашена заборгованість в сумі 34454,52 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості є законною обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 34454,52 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “Воліта” (код ЄДРПОУ 25660967, адреса: 02232, м. Київ, проспект Маяковського, 59/9, кв.433) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” (код ЄДРПОУ 34480657, адреса: 04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корпус 5) суму заборгованості в розмірі 34 454 грн. 52 коп., 344 грн. 55 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяТ.Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

02.06.2011р.