Рішення № 15989322, 15.03.2011, Красногвардійський районний суд

Справа № 2-236/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2011 смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Проскурні С.М.,

при секретарі Грабовенко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі Банк) у грудні 2010 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 8787,09 грн.

Вимоги мотивовані неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобовязань за кредитним договором № 159 від 30.10.2007р. у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 27.10.2010р., яка в добровільному порядку не погашається.

Сторони, повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявилися, про причини неявки не повідомлялось. Від представника позивача надійшла письмова заява з проханням розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, не заперечували, у разі неявки відповідачів, проти винесення заочного рішення.

Заперечень від відповідачів щодо позовних вимог не надходило.

Відповідно до положень ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з положеннями ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 159 від 30 жовтня 2007 року.

Відповідно до пунктів 1.1 1.3 укладеного Договору Банк надав позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 11000 грн. строком повного повернення кредитних коштів до 30 жовтня 2010 року зі сплатою 24,0 % річних за користування кредитними коштами, виданими на поточні потреби.

За вимогами п.2.4. кредитного договору погашення кредиту повинно здійснюватися за Графіком погашення кредиту і процентів щомісячно шляхом поповнення поточного рахунку у валюті кредиту через касу Банку або іншими перерахуваннями у сумах, не менших сум чергового погашення відповідної частини кредиту та процентів.

Відповідно до ст.509 ЦК України, в силу зобов'язання одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певні дії (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взяті на себе зобовязання за кредитним договором щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та своєчасного повернення основної суми кредиту ОСОБА_1 належним чином не виконала, чим порушила вимоги діючого цивільного законодавства та вимоги пунктів 2.4, 3.3.2, 3.3.3 кредитного договору.

Відповідно до п.3.2.10 кредитного договору позивач має право стягувати з позичальника пеню та штраф за невиконання чи неналежне виконання умов зазначеного Договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) забовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі наданого позивачем розрахунку, заборгованість за кредитним договором № 159 від 30.10.2007р. станом на 27 жовтня 2010 року складає 8787 грн. 09 коп., у тому числі, заборгованість: за кредитом в сумі 5650 грн. 30 коп., процентам в сумі 1657 грн. 48 коп., штраф (плата за пропуск платежів) в сумі 1479 грн. 31 коп.

На забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором був укладений договір поруки від 30 жовтня 2007 року з ОСОБА_2, який зобовязався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником ОСОБА_1 зобовязання за кредитним договором № 159 від 30.10.2007р., що передбачено п.1.1. зазначеного Договору.

Відповідно до п.2.1. договору поруки у разі порушення боржником виконання зобовязання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобовязання згідно з умовами кредитного договору в порядку, передбаченому цими Договорами.

Згідно з п.3.1. договору поруки у випадку невиконання зобовязань за кредитним договором боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до положень ст.543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Відповідно до ч.2 цієї ж статті порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі.

Згідно зі ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Частиною 2 цієї статті передбачено відповідальність поручителя перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржника, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Відповідно до ч.3 цієї ж статті особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними грошима належним чином ні позичальником ОСОБА_1, а ні поручителем ОСОБА_2 не виконуються.

Згідно з положеннями ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в межах заявлених вимог.

Відповідачами порушено право позивача на отримання кредитних коштів та процентів через неналежне виконання позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань за кредитним договором. З відповідачів підлягає стягненню солідарно заборгованість за кредитним договором № 159 від 30.10.2007р. в сумі 8787 грн. 09 коп. станом на 27.10.2010р.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь Банку підлягають стягненню солідарно понесені судові витрати в сумі 207 грн. 87 коп., які складаються з судового збору з розмірі 87 грн. 87 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 509, 526, 543, 553, 554, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 158, 169, 197, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») к/р № 32003176201 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, ЄДРПОУ 19017842, МФО 321024 заборгованість за кредитним договором № 159 від 30 жовтня 2007 року в сумі 8787 грн. 09 коп. (Вісім тисяч сімсот вісімдесят сім грн. 09 коп.), яка утворилась станом на 27.10.2010р. і складається з заборгованості: за кредитом в сумі 5650 грн. 30 коп., процентам в сумі 1657 грн. 48 коп., штрафу (плата за пропуск платежів) в сумі 1479 грн. 31 коп., а також понесені судові витрати в сумі 207 грн. 87, всього 8994 грн. 96 коп. (Вісім тисяч девятсот девяносто чотири грн. 96 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя