Ухвала суду № 15988363, 31.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

31.05.11№ 05-5- 39 / 5612 Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша

до Міністерства культури і туризму України

про стягнення 20750,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

27.05.2011 р. Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша втретє звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 01-1/170 від 26.04.2011 р. до Міністерства культури і туризму України про стягнення 20750,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2011 р. № 05-5-41/4755 (суддя Спичак О.М.) позовні матеріали були повернуті позивачу без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2011 р. № 05-5-23/5212 (суддя Кирилюк Т.Ю.) позовні матеріали були повернуті позивачу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Позовна заява № 01-1/170 від 26.04.2011 р. і додані до неї документи, подані до Господарського суду міста Києва 27.05.2011 р., повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано, зокрема, поштових адрес сторін.

Пунктом 2 частині 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб—платників податків).

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є ад реса органу або особи, які відповідно до установчих документів юри дичної особи чи закону виступають від її імені. Аналогічне визначення містить ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Місцезнаходження юри дичної особи визначається засновниками в установчих документах та вказується в реквізитах реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, яка подається реєструючому органу під час державної реєстрації (наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 квітня 2007 р. № 54).

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Оскільки позивачем не вказано на жодне з джерел, з яких він отримав дані про належність відповідачу адреси, вказаної у позовній заяві (і до останньої такі не додані), суду не доведено підставність зазначення позивачем у позовній заяві місцезнаходження відповідача за адресою 01601, м. Київ, вул. Франка, 19. В той же час, з доданих до позовної заяви документів (договір № 49 від 31.10.2008 р., акт про виконані роботи від 06.05.2009 р.) вбачається належність відповідачу іншої адреси, а саме: 01030, м. Київ, вул. Франка, 19.

Крім того, позовна заява не містить ідентифікаційних кодів позивач та відповідача, що є порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України та тягне за собою наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України (Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 зі змінами та доповненнями).

Наведені обставини є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів:

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов"язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Пунктом 2 частини 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як вище було зазначено, позивачем не доведено суду підставність зазначення у позовній заяві у якості місцезнаходження відповідача адреси: 01601, м. Київ, вул. Франка, 19.

А тому, залучена позивачем до позовної заяви ксерокопія кур"єрскої накладної № 186056 від 05.04.2011 р. з описом № 186056 не приймаються судом у якості належних доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки:

- позивачем не надано доказів того, що вказана у кур"єрській накладній адреса № 186056 від 05.04.2011 р. (м. Київ, вул. Франка, 19), до того ж без вказання поштового індексу, є адресою місцезнаходження відповідача;

- кур"єрска накладна № 186056 від 05.04.2011 р. фактично подана у ксерокопії, яка взагалі ніяким чином не засвідчена, тоді як відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис";

- опис № 186056 підтверджує направлення тільки позовної заяви на 3 арк., т.т. без копій доданих до позовної заяви документів. Проте, позивачем до позовної заяви додані документи згідно Додатків № 1-8, однак, позовна заява не містить інформації про наявність у відповідача документів, доданих позивачем до позову у якості Додатків № 1-8.

За таких обставин суд робить висновок про те, що позивачем не подано доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві № 1021-4/4 від 23.06.2010 р. повідомлено, що станом на 23 червня 2010 року Головним управлінням державного казначейства України в м. Києві були змінені реквізити та коди платежів при сплаті судових витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справ для Господарського суду міста Києва, зокрема, оновлені реквізити є наступними:

- рахунок 31218264700001;

- код ЄДРПОУ 24262621;

- МФО 82019;

- Отримувач ГУ ДКУ у м. Києві;

- код платежу 22050003;

- банк ГУ ДКУ у м. Києві.

В порушення вищезазначеного, позивач фактично платіжним дорученням № 473 від 26.04.2011 р. здійснив оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., зазначивши при цьому інші реквізити, зокрема:

- ідентифікаційний код 26077968;

- Одержувач УДК у Шевченківському р-ні м. Києва.

А тому платіжне доручення № 473 від 26.04.2011 р. не приймається судом у якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 19.05.2011 р. № 05-5-23/5212 позовні матеріали були повернуті позивачу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України. При цьому, в наведеній ухвалі з посиланням на пункт 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита зазначено, що на зворотньому боці платіжного доручення № 472 від 26.04.2011 року, доданого до матеріалів позовної заяви в якості доказу сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, підписи посадових осіб та відтиск печатки кредитної установи відсутні, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Фактично позивач не усунув вказані судом порушення у відповідності до вимог Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита.

А тому, при можливому повторному зверненні до господарського суду позивачу слід дотриматись вимог Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, а саме:

Відповідно до пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита на зворотньому боці платіжного доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 5 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 17.03.04 р. № 110. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

Відповідно до розділу 3 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.10.1998 р. № 414 (зі змінами і доповненнями) для відкриття кореспондентського рахунку керівник та головний бухгалтер комерційного банку особисто подають регіональному управлінню національного банку (за своїм місцезнаходженням), зокрема, картку із зразками підписів та відбитком печатки, засвідчену нотаріально.

Згідно пунктів 3.6.1 – 3.6.6. вищезазначеного Положення у картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку надано право розпорядження кореспондентським рахунком та підпису розрахункових документів.

Отже, за наведених підстав, позовна заява № 01-1/170 від 26.04.2011 р. і додані до неї документи не можуть бути прийняті судом до розгляду та підлягають поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 2, 6, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                           О.В.Гумега