Рішення № 15988321, 26.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/10926.05.11 За позовомПублічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні проектні технології"

Третя особа Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" імені М.П.

без самостійних Загороднього

вимог на предмет

спору на стороні

відповідача

Провизнання договору міни недійсним

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. (дов. №361 від 21.06.2010р.)

від відповідача ОСОБА_2. (дов. № 11 від 18.04.2011р.)

від третьої особи ОСОБА_3. (дов. №794 від 21.02.2011р.)

В судовому засіданні 26.05.2011 р. у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк” (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні проектні технології" (далі по тексту - відповідач), про визнання недійсним договору міни цінних паперів №Б-14/1 від 01.06.2009р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк “Укргазбанк”(правонаступником якого є Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сучасні проектні технології”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у представника банку, який підписав цей спірний Договір не було повноважень на його підписання, в банку Договір не реєструвався, а про існування спірного Договору позивачу стало відомо після отримання від ТОВ “Сучасні проектні технології” позовної заяви у справі №20/91 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні проектні технології” до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” про визнання права власності на цінні папери та зобовязання виконати умови Договору №Б-14/1 міни цінних паперів від 01.06.2009р.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 92, 203, 215, 216, 237-239, 241, 715 ЦК України, ст.ст. 87,88,92,96 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2011р. було порушено провадження у справі №9/109 та призначено судовий розгляд на 26.05.2011 р. Цією ж ухвалою, у відповідності до ст. 27 ГПК України, залучити до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього як емітента цінних паперів, що є предметом оскаржуваного договору, а також витребувано у сторін у справі оригінал Договору міни цінних паперів №Б-14/1 від 01.06.2009р.

26.05.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано письмові заперечення по справі, в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з підстав того, що представник позивача мав передбачені довіреністю право на підписання такого договору, сумніви позивача щодо обставин та часу укладення договору не є підставами для визнання його недійсним, відповідальність за відсутність у позивача оскаржуваного договору, покладено саме на позивача. Крім того, відповідач посилається на те, що договір було схвалено наступними діями відповідача, а саме вчиненням тих дій, що передбачені оскаржуваним договором.

В судове засідання 26.05.2011 року представники сторін зявились.

Представником позивача надано усні пояснення по суті позовної заяви, підтримано позовні вимоги. Представником позивача подано клопотання про проведення у справі судової технічної експертизи документу, в якому він просить суд поставити на вирішення експертизи наступні питання:

- визначити відносну давність виконання документа;

- визначити послідовність нанесення штрихів, що перетинаються, а саме відтиску та печатки.

Представником відповідача надано усні пояснення та заперечення по суті справи, підтримано відзив на позовну заяву, заперечено проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Також, заперечено проти задоволення клопотання позивача про проведення у справі судової експертизи з тих підстав, що експертиза не має можливості надати висновки по поставленим питанням, виходячи з нетривалого часу щодо якого у позивача виникають сумніви щодо часу виготовлення документу.

Представником третьої особи надано усні пояснення у справі, проти задоволення позовних вимог заперечено.

Представником відповідача надано для огляду в судовому засіданні оригінал Договору міни цінних паперів №Б-14/1 від 01.06.2009р., який залучено до матеріалів справи.

Розглянувши подане клопотання про призначення у справі судової експертизи, суд відмовляє в його задоволенні, з підстав його необґрунтованості та недоведеності позивачем того, що питання, поставлені на проведення експертизи, можуть бути вирішені шляхом проведення технічної експертизи документів.

Так, у відповідності до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питаньпідготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5, п. 23, технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів.

Однак, суд звертає увагу на те, що позивачем не доведено того, що дані питання можуть бути встановлені експертизою, з урахуванням того, що дата підписання Договору є 01.06.2009 року, а датою припинення Довіреності №647 є 15.06.2009 року, а отже експертизою має бути встановлено час виготовлення документа строком до 15 календарних днів. Як зазначено в посібнику «Експертиза у судовій практиці», к.: Юрінком Інтер, 2005 (стор. 78-79) експертиза може встановити відносний час виготовлення документа та це можливо коли час друкування чи написання текстів не відповідає часу виготовлення друкарського бланка документа тощо. Вирішення питань відносного часу виготовлення документів можливе за наявності в розпорядженні експерта необхідних баз інформаційних даних, колекцій зразків документів. Аналіз якісного та кількісного складу матеріалів письма потребує наявності великої кількості зразків, а також достатньої кількості досліджуваного матеріалу.

Враховуючи те, що таких матеріалів та зразків сторонами у справі не було надано, позивач посилається навіть на відсутність в нього договору, суд вважає за недоцільне призначення експертизи у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2009р. було укладено договір міни цінних паперів № Б-14/1 (далі по тексту -Договір) між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк “Укргазбанк” (далі по тексту позивач, Сторона-1 за Договором), в особі заступника голови правління Ткаченка Валерія Васильоича, який діяв на підставі Довіреності від 27.03.2009 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4. та зареєстрованої в реєстрі під №647 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сучасні проектні технології”(далі по тексту відповідач, Сторона-2 за Договором), в особі Директора Оліферчука Костянтина Івановича, який діє на підставі статут, за участю Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЮК-Інвест”(повірений за Договором) (Ліцензія ДКЦПФР серія АВ № 376837 від 29.10.2007р. дилерська діяльність, серія АВ № 376836 від 29.10.2007р. брокерська діяльність), в особі Директора Забишного Костянтина Івановича що діє на підставі статуту.

Згідно п. 1.1 Договору, за цим договором Сторона-1, яка є власником 10 000 (десять тисяч) штук іменних процентних облігацій серії А, код ISIN UA 4000002331, емітованих Відкритим акціонерним товариством трест “Київміськбуд-1”імені М.П. Загороднього (код ЄДРПОУ 04012655), бере на себе зобов'язання додатково придбати на вторинному ринку іменні процентні облігацій серії А, код ISIN UA 4000002331, в кількості 89 680 (вісімдесят дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) штук, емітованих Відкритим акціонерним товариством трест “Київміськбуд-1”імені М.П. Загороднього (код ЄДРПОУ 04012655) та здійснити обмін 99 680 (дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) штук іменних процентних облігацій серії А код ISIN UA 4000002331 на цінні папери Сторони-2, а саме на: 39 872 000 (тридцять дев'ять мільйонів вісімсот сімдесят дві тисячі) штук простих іменних акцій код ISIN UA 1006621007, емітованих Відкритим акціонерним товариством трест “Київміськбуд-1”імені М.П. Загороднього, а Сторона-2 зобов'язана прийняти у власність 99 680 (дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) штук іменних процентних облігацій серії А код код ISIN UA 4000002331 в обмін на 39 872 000 (тридцять дев'ять мільйонів вісімсот сімдесят дві тисячі) штук простих іменних акцій код ISIN UA 1006621007, емітованих Відкритим акціонерним товариством трест “Київміськбуд-1”імені М.П. Загороднього на наведених нижче умовах.

Згідно п. 1.2. Договору, за даним Договором кожна сторона вважається Продавцем тих цінних паперів, які вона дає в обмін, і Покупцем тих цінних паперів, які вона отримує за обміном.

У відповідності до п. 1.3. Договору, Сторона-1 зобов'язується передати, а Сторона-2 прийняти цінні папери, які є у власності Сторони-1 на момент укладення цього Договору та будуть придбані у власність Сторони-1 у майбутньому, а саме:

- іменні процентні облігацій серії А, код ISIN UA 4000002331, в кількості 99 680 штук, емітованих ВАТ трест “Київміськбуд-1”імені М.П. Загороднього, Інформація про випуск облігацій Відкритого акціонерного товариства трест „Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього, опублікована в “БЮЛЕТЕНЬ. ЦІННІ ПАПЕРИ УКРАЇНИ”№283-284 (1907-1908) від 4 грудня 2006 року (далі-ЦП-1).

Всього: 99 680 (дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) штук іменних процентних облігацій загальною номінальною вартістю 99680 000,00 (дев'яносто дев'ять мільйонів шістсот вісімдесят тисяч) гривень.

У відповідності до п. 1.4 Договору, Сторона 2 зобов'язується передати, а Сторона 1 прийняти наступні цінні папери:

- 39 872 000 штук простих іменних акцій ISIN UA 1006621007, емітованих Відкритим акціонерним товариство трест “Київміськбуд-1”імені М.П. Загороднього, код за ЄДРПОУ 04012655 (далі ЦП-2).

Всього: 39 872 000 (тридцять дев'ять мільйонів вісімсот сімдесят дві тисячі) штук простих іменних акцій загальною номінальною вартістю 9 968 000,00 (дев'ять мільйонів дев'ятсот шістдесят вісім тисяч) гривень.

Згідно п. 2.1 Договору, вартість цього Договору складає: 99 680 000,00 (дев'яносто дев'ять мільйонів шістсот вісімдесят тисяч) гривень.

Згідно п. 2.2 Договору, вартість предметів міни, а саме ЦП-1 та ЦП-2 Сторони визначили, як рівноцінні.

Пунктами 2.3.1 та 2.3.2 Договору визначено, що цінні папери, що є предметом даного Договору, повинні бути передані сторонам в наступні строки:

Сторона-1 зобов'язана до 20 листопада 2010 року передати у власність Сторони-2 ЦП-1. Для цього Сторона-1 зобов'язана до 20 листопада 2010 року передати Зберігачу розпорядження про переказ ЦП-1 на користь Сторони-2, про що письмово повідомляє Сторону-2, а Сторона-2, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення про передачу Зберігачу розпорядження на переказ ЦП-1, надає Зберігачу розпорядження про зарахування ЦП-1 на свій рахунок (п. 2.3.1 Договору).

Сторона-2 зобов'язана до 1 травня 2011 року передати у власність Сторони-1 ЦП-2. Для цього Сторона-2 зобов'язана до 1 травня 2011 року передати Зберігачу розпорядження про переказ ЦП-2 на користь Сторони-1, про що письмово повідомляє Сторону-1, а Сторона-1, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення про передачу про передачу Зберігачу розпорядження про переказ ЦП-2, надає Зберігачу розпорядження про зарахування ЦП-2 на свій рахунок.

Згідно п. 8.3 Договору, цей Договір набуває чинності з дати підписання і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе згідно Договору зобовязань.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний Договір зі сторони позивача було підписано заступником голови правління ОСОБА_5.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання Договору недійсним з тих підстав, що заступник голови правління ОСОБА_5., який підписав оспорюваний договір, не мав повноважень на його укладення та підписання, а отже ОСОБА_5. підписав спірний Договір, з перевищенням повноважень наданих довіреністю, наступного схвалення позивачем даного правочину не відбулося. Крім того, позивач зазначає, що даний договір є підробленим в частині дати його укладання, а також укладений на вкрай невигідних для позивача умовах та його положення в частині визначення вартості предметів міни свідчать про зловмисність дій ОСОБА_5 та ТОВ «Сучасні проектні технології».

Відповідач повністю заперечував проти позовних вимог, посилаючись на наступне схвалення позивачем договором шляхом купівлі, визначеної договором кількості облігацій, рівноцінність предметів договору міни, недоведеності протиправних дій представника позивача та його дій за домовленістю з представником відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 715 ЦК України, за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар(ч1.); кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін(ч.2); договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості(ч.3); право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом (п.4); договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги) (п. 5); законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни (п. 6).

Згідно до ст. 716 ЦК України, до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно положень ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до п. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Як встановлено ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Суд приходить до висновку, що твердження позивача про те, що з його боку правочин (оскаржуваний договір міни) вчинено особою з перевищенням повноважень, а саме заступником голови правління Ткаченко Валерій Васильович підписав цей договір з перевищенням повноважень, наданих йому нотаріально посвідченою довіреністю від 27.03.2009 р. є безпідставними, виходячи з наступного.

Суд звертає увагу на те, що позивачем до позовної заяви додано копію Довіреності №647 від 27.03.2009р., виданої Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк “Укргазбанк”в особі Голови Правління Ляшка Вадима Петровича, якою Заступника Голови правління ОСОБА_5, уповноважено:

“представляти Банк з питань банківської діяльності перед третіми особами, в тому числі перед будь-якими фізичними та юридичними особами, установами, закладами, організаціями, підприємствами будь-якої форми власності та управління, органами державної влади та управління (в тому числі Національним банком України, його структурними одиницями та підрозділами), органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, органами державної виконавчої служби, податкової служби. Реалізуючи свої повноваження від імені та в інтересах Банку Ткаченко Валерій Васильович має право здійснювати дії та вчиняти правочини, що створюють, змінюють і припиняють цивільні права та обовязки Банку, а саме”.

У відповідності до Довіреності ОСОБА_5. зокрема має право:

“підписувати договори: купівлі продажу, найму (оренди) майна (в тому числі нерухомого майна), лізингу, міни, підряду, щодо капітального будівництва та ремонту приміщень Банку, про надання послуг з монтажно-охоронних систем, встановлення та підтримання пультового супроводження та постів охорони, надання послуг з охорони майна, надання послуг із спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони та інші договори, що укладаються з метою здійснення адміністративно господарської діяльності Банку та надання банківських послуг;”

З метою реалізації повноважень визначених довіреністю, ОСОБА_5. має право:

- розписуватись від імені банку;

- вчиняти правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню, у випадках передбачених чинним законодавством.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5., який на момент підписання спірного Договору був заступником Голови правління Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” (правонаступником якого є позивач), підписуючи Договір, мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, володів необхідним обсягом повноважень для укладення та підписання даного Договору.

Також суд звертає увагу на те, що як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний Договір підписано повноважними особами та скріплена печатками сторін. При цьому, суд приймає до уваги, що позивач не посилається на незаконне використання печатки Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк”, на наявність службового розслідування за фактом незаконного використання печатки.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що у Позивача відсутній оскаржуваний договір міни та він не зареєстрований у внутрішньому журналі обліку договорів як на додаткову підставу недійсності правочину (оскаржуваного договору міни) оцінюється судом критично, оскільки внутрішній облік договорів здійснюється саме Позивачем і тільки Позивач відповідальний за цей облік. Здійснення чи не здійснення Позивачем процесу реєстрації договору не є підставою для недійсності договору.

Суд також вважає обґрунтованими твердження відповідача щодо вчинення позивачем дій, які свідчать про виконання з його боку оскаржуваного правочину.

Позивач частково виконав свої зобов'язання по даному договору міни а придбав на вторинному ринку додатково облігації емітента ПАТ „Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього в кількості саме 89680 штук, як це передбачено п. 1.1 Договору міни, а отже таким виконанням (вчиненим у строк, передбачений договором чи з порушенням таких строків) свідчить про наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого його представником.

Щодо інших підстав недійсності правочину (оскаржуваного договору міни), про які зазначає позивач (зловмисна домовленість сторін, укладення договору на вкрай невигідних умовах, підробка документу), то суд зазначає, що дані обставини позивачем не доведені.

Відповідно до стаття 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2.Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3.Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4.Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6.Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Твердження позивача стосовно нерівноцінності предметів міни є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи, виходячи з наведеного.

Як вказано у запереченням відповідача, у договорі міни вказано лише номінальну вартість акцій, яка становить 0,25 грн. кожна, тоді як середньозважена ціна акцій на час укладення даного договору міни становить 2,50 грн. за одну акцію, що підтверджується довідкою Східно-Європейської фондової біржі від 24.05.2011 р. (копія додана до матеріалів справи). Додатково така ціна на акцію ПАТ «Київміськбуд-1»підтверджується визначенням такої вартості цінного паперу у договорі застави акції (договір застави цінних паперів від 10.06.2009 р. додано до матеріалів справи).

Отже, одна акція ПАТ „Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього на момент укладання Договору міни котирувалась за ціною 2,50 грн. Відповідно, вартість 39 872 000 простих іменних акцій ПАТ ,,Київміськбуд-1' імені М.П. Загороднього за ціною 2,50 грн. становить 99 680 000,00 грн., що дорівнює вартості облігацій, які Позивач за договором міни зобов'язався передати відповідачу. Таким чином підтверджується рівноцінність предметів міни за Договором міни.

Таким чином, у договорі міни сторони обґрунтовано визначили вартість предметів міни як рівноцінні (п.2.2. договору).

Ціна вказаних акцій на момент настання обов'язку Позивача виконати умови договору хни. зросла до 3,00 грн. за одну акцію, що підтверджується довідкою фондової біржі ПФТС від 20.05.2011 р. (копію додано до матеріалів справи).

Виходячи із вищенаведеного, твердження Позивача щодо нерівноцінності предметів міни суперечить домовленості між сторонами, є безпідставним та не відповідає дійсності.

Щодо посилання позивача на те, що договір є підробленим з метою приховати зловмисну домовленість сторін договору, а саме його укладено ОСОБА_5. після закінчення строку довіреності та він діяв протиправно за зловмисною домовленістю з іншою стороною, то суд зазначає, що в цій частині позовні вимоги позивачем є недоведеними.

Відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

В пункті 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 року за № 9 зазначено, що для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю. На думку суду, такого умислу на підробку документу з метою укладення договору чи умислу на укладення договору позивачем доведено не було.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Г.П. Бондаренко

Дата підписання рішення: 31.05.2011 р.