Ухвала суду № 15988246, 27.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 17/38427.04.11 За заявоюВдділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції

Прозміну способу та порядку виконання рішення у справі № 17/384

За позовомДержавного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»

ДоПриватного підприємства «Лекс»

Простягнення 379694,58 грн.

За зустрічним

ПозовомПриватного підприємства «Лекс»

ДоДержавного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»

Провизнання недійсними окремих положень договору

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача не зявились

Від відповідача не зявились

Від ВДВСОСОБА_1. (за дов.)

Обставини справи:

Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт»(далі - Порт) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства «Лекс» (далі - Підприємство) з позовом про стягнення з відповідача 379 694,58 грн. за виконані роботи та надані послуги за договором від 14.07.2008 р. № 79/ст.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2009 р. (суддя Кролевець О.А.) порушено провадження у справі.

Відповідно до розпорядження голови Господарського суду міста Києва № 01-1/976 від 29 жовтня 2009 року дана справа передана на розгляд судді О.Г. Удаловій, у звязку з обранням судді Кролевець О.А. на посаду судді Вищого господарського суду України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2009 р. справа № 17/384 прийнята до провадження суддею Удаловою О.Г.

20.01.2010 р. відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання недійсними окремих положень спірного договору, в якому просив визнати недійсними пункти 3.11 та 6.7 договору як такі, що не відповідають вимогам законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 р. прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним та порушено провадження за ним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2010 р. у справі № 17/384 первісний позов задоволено частково та вирішено стягнути з приватного підприємства «Лекс»на користь державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»12 783 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 39 коп. боргу, 127 (сто двадцять сім) грн. 83 коп. витрат по оплаті державного мита, 7 (сім) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково. Визнано недійсним абзац перший пункту 3.11 договору № 79/ст. від 14.07.2008 р., укладеного між приватним підприємством «Лекс»та державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт», та вирішено стягнути з державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»на користь приватного підприємства «Лекс»42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по оплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2010 р. рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2010 р. у справі № 17/384 в частині задоволення вимог первісного позову змінено та викладено абзац перший, другий, третій в іншій редакції. В частині задоволення зустрічного позову рішення скасовано частково: виключено з резолютивної частини рішення абзаци 4, 5, 6, 7. Доповнено рішення абзацом другим в наступній редакції: «В зустрічному позові відмовити».

20.08.2010 р. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 17/384 від 21.07.2010 р., яка набрала законної сили, видано наказ про стягнення з приватного підприємства «Лекс»на користь державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»379694,58 грн. боргу, 3796,94 грн. витрат по оплаті державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1899 грн. за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2010 р. постанову Київського апеляційного господарського суду залишено без змін.

23.09.2010 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 17/384.

18.03.2011 р. до суду надійшла заява державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення у справі № 17/384 шляхом звернення стягнення на майно боржника приватного підприємства «Лекс».

Заяву було призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.04.2011 р. на 12.10 год.

Представники сторін та органу виконання рішень на виклик суду не зявились, жодних документів не подали.

Ухвалою господарського суду від 13.04.2011 р. розгляд заяви було відкладено на 27.04.2011 р..

27.04.2011 р. до канцелярії суду надійшло пояснення стягувача, відповідно до якого останній не заперечує проти звернення стягнення на майно боржника, у випадку відсутності грошових коштів на рахунках, а також просить суд розглянути подану заяву у відсутності представника стягувача.

Боржник повноважних представників для участі в судовому засіданні не направив, про причини їх неявки суд не повідомив.

Дослідивши надані суду матеріали, суд дійшов висновку про задоволення заяви з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства відноситься обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 12.09.1996 р. № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»(далі роз?яснення) під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Пунктом 2 зазначених роз?яснень передбачено, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Пунктом 5 роз?яснень встановлено, якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. При цьому, оскільки майно боржника, на яке може бути звернуто стягнення, визначається державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», у наказі господарського суду не повинно зазначатися конкретне майно, а має міститися лише вказівка про звернення стягнення на майно у сумі, що підлягає стягненню за рішенням господарського суду.

Господарсько-процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Постановою відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 23.09.2010 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 17/384 від 20.08.2010 р. про стягнення з приватного підприємства «Лекс»на користь державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»385703,02 грн. боргу, а також боржнику наданий строк для добровільного виконання рішення суду.

Пунктом 2 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперів у дипозитаріях цінних паперів у дипозитаріях цінних паперів.

Враховуючи те, що боржником вказана заборгованість у добровільному порядку погашена не була, державним виконавцем 11.10.2010 р. та 10.12.2010 р. винесено постанови про арешт грошових коштів на рахунках боржника в сумі 424373,32 грн. з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчий дій та направлено платіжні вимоги до банків.

Відповідно до платіжних вимог відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції № 906/10 було здійснено часткове списання грошових коштів з рахунку боржника в сумі 1691,70 грн., що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, копії яких долучено до матеріалів справи.

Інші платіжні вимоги відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, копії яких знаходяться в матеріалах справи були повернуті без виконання у звязку з тим, що рахунок платника закрито та за відсутності коштів на рахунках боржника.

Таким чином, викладені обставини свідчать про неможливість виконання постанови Київського апеляційного господарського суду № 17/384 від 21.07.2010 р. у встановлений судом спосіб в частині стягнення з боржника 384011,32 грн..

Підпунктом 8 пункту 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено право державного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення.

Відповідно до пунктів 5, 6 Закону України «Про виконавче провадження»у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним змінити спосіб виконання постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 17/384 від 21.07.2010 р. шляхом звернення стягнення на майно боржника у сумі 384011,32 грн., що підлягає стягненню згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду № 17/384 від 21.07.2010 р..

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції задовольнити.

2. Змінити спосіб виконання постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 17/384 від 21.07.2010 р. про стягнення з приватного підприємства «Лекс»(08110, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Михайлівна-Рубежівка, вул. Жовтнева, 30-Б, код 21691646, рахунок 26009078466 в АБ «Експрес банк», м. Київ, МФО 322959) на користь державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»(68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код 01125672, рахунок 26009114761 в АКБ МТБ м. Іллічівська, МФО 388498) 379694 (триста сімдесят девять тисяч шістсот девяносто чотири) грн. 58 коп. боргу, 3796 (три тисячі сімсот девяносто шість) грн. 94 коп. витрат по сплаті державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1899 грн. за подання апеляційної скарги шляхом звернення стягнення на майно приватного підприємства «Лекс»(08110, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Михайлівна-Рубежівка, вул. Жовтнева, 30-Б, код 21691646) в сумі 384011 (триста вісімдесят чотири тисячі одинадцять) грн. 32 коп.

3. Видати наказ.

Суддя О.Г. Удалова

Ухвалу підписано 27.05.2011 р.