Постанова № 159781, 03.10.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.06 р. Справа № 41/165пн

м. Донецьк, вул. Артема, 157 к. 223

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Медведєвій Т.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Донсплав”, м. Донецьк

до відповідача: Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька; зобов’язання Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька надати до Відділення державного казначейства у Куйбишевському районі м. Донецька висновки із зазначенням сум бюджетного відшкодування ПДВ

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донсплав”, звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька та Відділення державного казначейства в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання протиправним порушення відповідачем 1 строків відшкодування ПДВ по деклараціям за лютий-березень 2006р., зобов’язання відповідача 1 надати відповідачу 2 висновки із зазначенням суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за лютий 2006р. у розмірі 160676грн., по декларації за березень 2006р. у розмірі 119540грн., зобов”язання відповідача 2 прийняти вказані висновки та на їх підстави надати зазначену суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на банківський рахунок підприємства.

Ухвалою від 10.08.2006р. було відкрито провадження в адміністративній справі № 41/165пн, призначено попереднє судове засідання на 22.08.2006р.

В ході розгляду спору позивач змінив позовні вимоги та просить суд: по- перше, визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька щодо ненадання висновків із зазначенням суми відшкодування ПДВ, що підлягає відшкодуванню на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Донсплав” по декларації за лютий 2006 р у розмірі 73269 грн., по декларації за березень 2006р. у розмірі 206947 грн.

По-друге, зобов’язати Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька надати до відділення Державного казначейства у Куйбишевському районі м. Донецька висновки із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Донсплав” по декларації за лютий 2006р. в розмірі 73269 грн. по декларації за березень 2006 р в розмірі 206947 грн.

Позивач надав пояснення, відповідно до яких він не вважає порушеними свої права з боку відділення державного казначейства у Куйбишевському районі м. Донецька, а також надав суду клопотання про відкликання позовної заяви в частині вимог до нього. Ухвалою по справі від 25.09.2006р. залишено без розгляду позовну заяву в частині вимог до відділення державного казначейства у Куйбишевському районі м. Донецька.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на норми підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 – 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції Закону України № 2505-4 від 25 березня 2005 року) якими встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, визначення ним у відповідності із зазначеними нормами у декларації за лютий та березень 2006 року суми бюджетного відшкодування у загальному розмірі 280216 грн., безпідставне не надання відповідачем висновку щодо відшкодування суми податку на додану вартість.

Позивач стверджує, що всі дії необхідні для відшкодування податку на додану вартість визначені Законом України “Про податок на додану вартість” ним проведені, правомірність бюджетного відшкодування підтверджена самим податковим органом, про що свідчать відповідні акти перевірок, проте висновки, як того потребує законодавство до відділення держказначейства не направлені, бюджетне відшкодування ним безпідставно не отримано.

Відповідач проти позовних вимог заперечує та посилаючись на наказ ДПА України № 196 від 24.04.2003р. “Відносно здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ юридичним особам” наполягає на відсутності бездіяльності та правомірності ненадання висновків на відшкодування податку, оскільки у цей час ним проводяться дії по перевіркам контрагентів відповідача з метою запобіганню безпідставного відшкодування податку.

Відповідач наполягає на тому, що ненадання ним висновків є правомірним до тих пір, доки не будуть перевірені всі контрагенти позивача щодо яких формувався податковий кредит лютого та березня 2006р. При цьому відповідач посилається на визначення терміну “бюджетне відшкодування”, встановлене п. 1.8. Закону України “Про податок на додану вартість” та звертає увагу суду на постанову Верховного Суду України від 19.04.2005р. по справі 33/509, у якій викладено, що бюджетному відшкодуванню підлягають лише суми фактично сплачені до державного бюджету.

Сторонами визнано ту обставину, що відповідачем на момент розгляду спору та прийняття рішення по справі складено та направлено до органів держказначейства один висновок щодо відшкодування податку на додану вартість на суму 87407,00 грн. по декларації за лютий 2006 року.

У судовому засіданні судом досліджені надані сторонами документи: декларації позивача за січень, лютий та березень 2006 року, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації за січень, лютий та березень 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування за січень, лютий та березень 2006 року, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування до декларацій за січень, лютий та березень 2006 року, акт № 611/23-3/31018374 від 07.04.2006р., акт № 1286 від 16.06.2006 р., довідка № 938/23-3/31018374 від 12.04.2006р., вантажні митні декларації позивача, запит № 4806/7/23-3 від 31.07.2006р., запит № 4805/7/23-3 від 31.07.2006р., запит № 4807/7/23-3 від 31.07.2006р., платіжні доручення позивача за січень та лютий 2006 р., акт звіряння розрахунків, довідка про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами планової виїзної (документальної) перевірки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши додатково надані документи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Позивач є суб’єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, код ЕДРПОУ 31018374, є платником ПДВ (свідоцтво № 08035482), взятий на облік ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька.

Пункт 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції Закону України № 2505-4 від 25 березня 2005 року), відповідно до пункту 13 Перехідних положень, діє з 1 червня 2005 року та встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 зазначеного пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивачем відповідно до Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 15.06.2005 р. було складено та надано до податкового органу 17.03.2006 р. декларацію з податку на додану вартість за лютий 2006 року. Відповідно до рядків 25 та 25.1 цієї декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 160676 грн. При цьому, до складу податкового кредиту лютого 2006 року віднесено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту січня 2006 р. в розмірі 244436 грн. (рядок 22 декларації за січень 2006р.), що було визначено декларацією позивача за січень 2006 року, яка була надана до податкового органу 20.02.2006р.

Правильність визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 160676 грн. за лютий 2006 року підтверджена довідкою відповідача “Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Донсплав” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період березень 2006р.” від 12.04.2006 р. № 938/23-3/31018374, про що безпосередньо зазначено на стор. 2.5. даної довідки.

Також, позивачем було складено та надано до податкового органу 20.04.2006 р. декларацію з податку на додану вартість за березень 2006 року. Відповідно до рядків 25 та 25.1 цієї декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 206947 грн. При цьому, до складу податкового кредиту березня 2006 року віднесено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту лютого 2006 р. в розмірі 275498 грн. (рядок 22 декларації за лютий 2006р.), що було визначено декларацією позивача за лютий 2006 року.

Правильність визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 206947 грн. за березень 2006 року підтверджена актом “Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Донсплав” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період березень 2006р.” складеним відповідачем за № 1286 від 16.06.2006р. (п. 3.3. стор 25 акту; висновки акту).

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як зазначалось, відповідачем були здійснені виїзні позапланові документальні перевірки правильності обчислення сум податку на додану вартість позивачем як за лютий 2006 року, так і за березень 2006 року. Дані щодо сум бюджетного відшкодування за ці періоди, визначені позивачем у декларації, відповідачем підтверджені.

Суд зазначає, що позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за лютий та березень 2006 року та заява про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, надані за правилами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до абзацу 2 вищенаведеного підпункту 7.7.5 (в редакції Закону № 2642-4 від 3 червня 2005 року) податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як зазначалось, сторонами визнано, що, відповідач надав один висновок, а саме за декларацією за лютий 2006 року на суму 87407,00 грн. Іншіх висновків відповідачем до органів держказначейства не надавалось.

Таким чином, підтвердивши під час перевірок правомірність формування позивачем бюджетного відшкодування у сумі 160676,00 грн. за лютий 2006 року та в сумі 206947 грн. за березень 2006 року відповідач надав висновки органу казначейства щодо бюджетного відшкодування тільки за лютий 2006 року на суму 87407,00 грн.

Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, серед них (підпункт “в”) у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Аналіз наведених норм підпункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” свідчить про те, що податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податків, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у певний спосіб, а саме за наслідками перевірок, визначених Законом, або надати висновок із зазначення суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Утриматися від здійснення однієї чи іншої дії означає неналежне здійснення своїх повноважень шляхом бездіяльності.

З огляду на наведене суд погоджується з позивачем у його твердженнях про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо ненадання висновків із зазначенням суми відшкодування ПДВ, що підлягає відшкодуванню на банківський рахунок позивача по деклараціям за лютий 2006 р та березень 2006р.

Суд не приймає посилання відповідача на наказ Державної податкової адміністрації України № 196 від 24.04.2003р., так як в розумінні статті 117 Конституції України він не є нормативно-правовим актом, оскільки не зареєстрований Міністерством юстиції України.

Відповідно до преамбули Закону України “Про податок на додану вартість” цей Закон серед іншого визначає платників податку на додану вартість, порядок обліку звітування та внесення податку до бюджету. Таким чином, саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання пов’язанні із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Нормами зазначеного Закону право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 – 7.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Донсплав”, м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька щодо ненадання висновків із зазначенням сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на банківський рахунок ТОВ „Дон сплав” по декларації за лютий 2006р. у розмірі 73269грн., по декларації за березень 2006р. у розмірі 206947грн.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька надати до Відділення державного казначейства у Куйбишевському районі м. Донецька висновки із зазначенням сум бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягає відшкодуванню на банківський рахунок ТОВ „Донсплав” по декларації за лютий 2006р. у розмірі 73269грн., по декларації за березень 2006р. у розмірі 206947грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донсплав” витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Гончаров С.А.

Постанову складено в повному обсязі 05.10.2006р.

Надруковано 4 примірники :

1 – у справу

2 – позивачу

3 – відповідачу