Рішення № 15972842, 11.05.2011, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

2-53/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновський А. М.,

при секретарі Григор А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією, -

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2010 року позивач в особі ККП “Маріупольтепломережа” звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією, посилаючись на те, що відповідачі зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1 і є споживачами теплової енергії. Плату за спожиту теплову енергію не вносять, внаслідок чого за період з 01.11.2005 року по 01.02.2010 року утворилась заборгованість у загальній сумі 6831,72 гривень. Просив стягнути з відповідачів зазначену суму заборгованості, а також судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_3, яка діє за довіреністю, у судове засідання не прибула, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, якою позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заперечуючи проти вимог предявленого позову у повному обсязі, в ході розгляду справи пояснювали, що у квартирі проживала їх родина, а саме батько ОСОБА_4, матір ОСОБА_5, та вони їх доньки. Мати померла ІНФОРМАЦІЯ_5, а батько помер ІНФОРМАЦІЯ_6. З 2000 року вони виховувались у школі-інтернаті № 2 м. Маріуполя та мали статус дітей-сиріт. З 26.02.2002 року опікуном над майном була призначена ОСОБА_6 до їх повноліття. Після цього квартиру було опечатано працівниками ЖЕКу, тому комунальні послуги вони не оплачували. З пенсій, які отримують у звязку із втратою годувальника, вони не мають змоги опалу чати комунальній послуги. Крім того, у відповідності до ст. 257 ЦК України просили застосувати строк позовної давності і з цих підстав відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, не прибули з невідомих суду причин, тому суд вважає за можливе ухвалити рішення по справі у їх відсутність на підставі наявних письмових доказів, що не суперечить вимогами чинного процесуального законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі ордеру № 000008 від 21.06.1991 року квартиру АДРЕСА_1 була надана для проживання родини ОСОБА_4, до складу якої входила його дружина ОСОБА_5, донька ОСОБА_1, та донька ОСОБА_2.

Дані особи були зареєстровані у квартирі та на їх імя у ККП «Маріупольтепломережа» було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим Орджонікідзевським відділом РАГС від 22.12.2000 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6, про що вчинено актовий запис № 1789.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданим Орджонікідзевським відділом РАГС від 21.05.1999 року, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5, про що вчинено актовий запис № 684.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обовязки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обовязком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обовязком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством і умовами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги”» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу (ч. 1 ст. 714 ЦК України) одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Аналогічні положення закріплені у Правилах користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8 жовтня 1992 р. № 572, Правилах користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 3 жовтня 2007 р. № 1198, а також Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 р. № 630.

Встановлено, що між відповідачами, як споживачами теплової енергії, з одного боку, та енергопостачальником ККП «Маріупольтепломережа», з іншого, договір про постачання енергетичними ресурсами не укладався. Але, з огляду на те, що між сторонами склались фактичні договірні відносини з постачання та споживання теплової енергії, суд розцінює та кваліфікує їх як укладення договору, хоч і з порушенням закону про його письмову форму.

Як вбачається з розшифровки до особового рахунку № НОМЕР_1 відповідачі за період з 01.11.2005 року по 01.02.2010 року плату за користування тепловою енергією не вносили, в результаті чого за зазначений період утворилась заборгованість у загальній сумі 6831,72 гривень.

Разом із тим, судовим розглядом встановлено та не заперечувалось представником позивача, що відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, після смерті батьків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були позбавлені батьківського піклування і до набуття повноліття виховувались у школі-інтернаті № 2 м. Маріуполя, а також мали статус дітей-сиріт.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобовязаний своєчасно вносити квартиру плату та плату за комунальні послуги.

Згідно із ч. 1 ст. 64 ЖК України повнолітні члени сімї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобовязаннями, що випливають із договору найму.

Згідно із ч. 1 ст. 30 ЦК України цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обовязки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

За змістом положень ч. 1, 2 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, набула повноліття лише 23 лютого 2006 року.

Крім того, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4, виданим Жовтневим відділом РАЦС Маріупольського МУЮ Донецької області, ОСОБА_2 з 29.09.2007 року вступила у шлюб із ОСОБА_8, а отже в сенсі наведеної норми з 29 вересня 2007 року набула повної цивільної дієздатності.

Разом із тим, згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Отже, враховуючи заявлене відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 клопотання про застосування строків позовної давності та в сенсі ч. 4 ст. 267 ЦК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову ККП «Маріупольтепломережа» лише в межах строку позовної давності, тобто за останні три роки, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за користування тепловою енергію за період з 17.02.2007 року по 01.02.2010 року у сумі 5855,10 гривень.

Підсумовуючи наведене, та частково задовольняючи предявлений позов, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача зазначену суму заборгованості наступним чином:

-з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за період з 17.02.2007 року по 28.09.2007 року у сумі 357,11 гривень.;

-з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку суму заборгованості за період з 29.09.2007 року по 01.02.2010 року у сумі 5497,99 гривень.

Крім того, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Орджонікідзевському районному суді міста Маріуполя Донецької області в розмірі 30 грн. 00 коп. та на користь держави суму судового збору в розмірі 58 грн. 55 коп., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову.

На підставі ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. 30, 34, 257, 714 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь ККП «Маріупольтепломережа», юридична адреса: місто Маріуполь, вулиця Гризодубової буд.1, р/р 26033480234100 у ПАТ “Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 33760279, заборгованість за користування тепловою енергією за період з 17 лютого 2007 року по 28 вересня 2007 року в розмірі 357 (триста пятдесят сім) гривень 11 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, на користь ККП «Маріупольтепломережа» заборгованість за користування тепловою енергією за період з 29 вересня 2007 року по 01 лютого 2011 року в розмірі 5497 (пять тисяч чотириста девяносто сім) гривень 99 копійок.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ККП «Маріупольтепломережа» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 гривень, з них по 15 (пятнадцять) гривень 00 копійок з кожного.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 58,55 гривень, з них по 29 (двадцять девять) гривень 28 копійок з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Суддя ________