Рішення № 15960860, 23.05.2011, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-6130/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 року           Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді –Черновського Г.В.

при секретарі – Біжко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки, -

В С Т А Н О В И В:

          У листопаді 2010 року позивач звернувся з вищезазначеною позовною заявою, в якій просив суд: визнати неправомірними дії відповідача щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором №DN81AR03110038 від 19.10.2007р. до ставки 21% річних; зобов'язати відповідача здійснити коригуючи операції щодо зниження відсотків за користування кредитом згідно письмово погоджених сторонами 9% річних починаючи з 01.02.2009 року за кредитним договором №DN81AR03110038 від 19.10.2007 року шляхом надання відповідного протоколу засідання кредитного комітету відповідача про зменшення відсотків; визнати недійсними пункт 2.3.1 та інші пункти 2.3.X, що розкривають його суть, кредитного договору №DN81AR03110038 від 19.10.2007 року, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства; повернути надмірно сплачені кошти (відсотки по кредиту, комісія за користування кредитом та штраф за дострокове повернення кредиту) в сумі 3 000 гри., а також стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію спричиненої йому моральної шкоди у розмірі 3 000 грн. Вказані суми зарахувати на його рахунок у Дрогобицькому відділенні Центральної філії ПАТ «Кредобанк»№2620301154200, МФО 325365, ЄДРПОУ 22360822; покласти судові витрати на відповідача.

Позивач в судове засідання по справі не з’явився, надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, та заперечував проти задоволення позову, надавши суду заперечення.

          Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти:

19 жовтня 2007 року позивач отримав в центральному відділенні ПАТ КБ «Приватбанк»м.Дніпропетровська через посередника ТОВ «Автокредит Плюс»споживчий кредит (кредитна угода №DN81AR03110038 від 19.10.2007р.) у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 69226 грн. на наступні цілі: 46500 грн. - на купівлю автомобіля, 34 грн. - для сплати за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування відповідно до п.1.2 Угоди; на сплату страхових платежів за договором страхування ТЗ №DN81AR03110038 від 19.10.2007р., договором особистого страхування №DN81AR03110038 від 19.10.2007 p. на строк до 18.10.2008 р. у сумі 2 371,50 грн., а також винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 3720 грн., та у розмірі 16600,50 грн. на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 Угоди, зі сплатою за користування Кредитом відсотків, у розмірі 0,75% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом (що становить 9% річних), щомісячної винагороди у розмірі 0.5% від суми виданого кредиту на придбання автомобіля, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.10 Угоди (становить 0,00% від суми що погашається достроково, згідно з п.7.5) та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 Угоди.

Судом встановлено, що за час існування кредитної заборгованості позивачем жодного разу не були допущені затримки погашення відсотків, комісії чи основної суми боргу або інші порушення умов договору, в тому числі щодо страхування майна за рахунок позивача на користь банку. Згідно п.2.3.1 Угоди, банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування Кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання Угоди; зміни облікової ставки НБУ; зміни розміру відрахувань в страховий (резервний) фонд або зміни середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (за статистикою НБУ). При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в силу зміненої відсоткової ставки. Збільшення відсоткової ставки банком у вищезазначеному порядку можливе в межах кількості пунктів, на яку збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань в страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах чи пропорційно збільшенню курсу долара США.

Проаналізувавши квитанції про сплату платежів за кредитною Угодою за період з 2007 по 2008 роки, позивачем було виявлено суттєві невідповідності умовам погашення кредиту, а саме: відсоткова ставка по кредиту становить 9,6% річних, штрафна санкція за дострокове погашення - 2% від суми кредиту що погашається достроково.

Крім того, аналіз платежів за кредитною Угодою за період з 2009 року по 30.04.2010р. доказав, що незважаючи на те, що позивач щомісячно сплачував значно більшу суму ніж обумовлено в Угоді, сума заборгованості по кредиту, зменшується на незначну частку.

Для з'ясування ситуації що склалася, позивач звернувся до свого кредитного інспектора, якого йому було призначено банком на момент укладання угоди –ОСОБА_2 Він повідомив, що всі угоди по ТОВ «Автокредит Плюс»передано на супроводження в Західне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк»м.Львів. В телефонній розмові з працівником Західного ГРУ ПАТ КБ «Приватбанкі»м.Львів позивач з'ясував, що відсоткову ставку по кредиту було підвищено до 21% річних. Крім того, зі слів працівника банку, позивачу було надіслано лист-повідомлення про підвищення відсоткової ставки по кредиту, про те, зі слів позивача, - ніяких листів-повідомлень на свою адресу він не отримував.

Для вивчення ситуації що склалася, 13.04.2010р. та 07.06.2010р. позивачем було надіслано листи з повідомленнями про вручення в ПАТ КБ «ПриватБанк»м.Дніпропетровськ та Західне ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк»м.Львів. Відповіді на надіслані листи надав лише ПАТ КБ «ПриватБанк»м.Дніпропетровськ, Західне ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк»м.Львів проігнорувало обидва листи позивача (всупереч Закону України «Про звернення громадян»), хоча й отримало їх.

Судом встановлено, що в обох отриманих від ПАТ КБ «ПриватБанк»м.Дніпропетровськ листах-відповідях не містилося однозначної вичерпної обгрунтованої відповіді на жодне з поставлених позивачем запитань та не було надано жодної копії запитуваних документів.

Законом України за №661-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»від 12 грудня 2008 року (який набрав чинності 10.01.2009 року) до ст. ст. 1056-1, 1061 ЦК України та ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»внесені доповнення, щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу за кредитним договором в односторонньому порядку.

          У відповідності до ст. ст. 1056-1, 1061 ЦК України та ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»з внесеними вищезазначеним Законом №661-V1 доповненнями слідує, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

          Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тобто і до прийняття Закону №661-V1 існували певні законодавчі обмеження права банків в односторонньому порядку змінювати умови згаданих договорів.

          Таким чином, вищезазначені нормативні акти передбачають пряму заборону щодо односторонньої зміни умов кредитних договорів.

Відповідно до п.2.3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ від 10.05.2007 року №168 вимагає від банків інформувати позичальника про можливі зміни умов кредитного договору перед його укладенням.

Згідно ч.5 пункту 3.4 Правил: «Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках.

Пропозиція щодо збільшення відсоткової ставки за кредитом із наданням позичальнику можливості достроково припинити дію угоди у разі непогодження, рівнозначна переукладанню кредитної угоди, тому банк повинен був разом з листом надати позивачеві два розрахунки нової реальної вартості кредиту (відповідно до двох запропонованих відсоткових ставок) згідно вимог зазначених Правил, чого не відбулося.

          Згідно п 3.5 зазначеної постанови дозволено банку змінювати процентну ставку лише в разі настання події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку, та за умови, що така подія не залежить від волі сторін договору. Далі в цій нормі вказано, що банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку волевиявленням однієї зі сторін.

          Також, суд вважає за необхідне зазначити, що банк абсолютно не обґрунтував, чому він пропонує підвищити розмір відсоткової ставки до 21%. Навіть якщо взяти до уваги , що збільшення відсоткової ставки можливо в межах кількості пунктів, на які збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшення курсу долара США.

          Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», до договорів про надання споживчого кредиту застосовуються положення Закону України «Про захист прав споживачів»про несправедливі умови договору.

          Відповідно до ч.5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»несправедливі умови договору можуть бути визнані недійсними.

          У відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином суд вважає дії банку щодо збільшення відсоткової ставки неправомірними і такими, що не відповідають вимогам діючого цивільного законодавства України.

За таких обставин, суд вважає можливим визнати неправомірними дії відповідача щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором №DN81AR03110038 від 19.10.2007р. до ставки 21%, зобов'язати відповідача здійснити коригуючи операції щодо зниження відсотків за користування кредитом згідно письмово погоджених сторонам 9% річних починаючи з 01.02.2009 року за кредитним договором №DN81AR03110038 від 19.10.2007 року шляхом надання відповідного протоколу засідання кредитного комітету відповідача про зменшення відсотків.

У відповідності зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд з огляду на ступінь, характер ваги моральних переживань позивача, їхню тривалість дійшов висновку про те, що його позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.

          Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст.88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 120 грн., в рахунок відшкодування оплати ІТЗ, та 60 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки - задовольнити частково.

          Визнати неправомірними дії відповідача щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором №DN81AR03110038 від 19.10.2007р. до ставки 21%.          

          Зобов'язати відповідача здійснити коригуючи операції щодо зниження відсотків за користування кредитом згідно письмово погоджених сторонам 9% річних починаючи з 01.02.2009 року за кредитним договором №DN81AR03110038 від 19.10.2007 року шляхом надання відповідного протоколу засідання кредитного комітету відповідача про зменшення відсотків.

          Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»на користь ОСОБА_1 180 грн., в рахунок відшкодування судових витрат.

          У решті позову –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене у апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя                                                                                 Г.В.Черновськой