Рішення № 15958055, 17.05.2011, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 2-495/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2011 Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Верьовочніков В. М.

при секретарі Росовська О. Ю.,

із участю : - представника позивача Лукянчук Д.О.

-відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка цивільну справу за позовом ПАТ АБ"Експрес-Банк" в особі Жмеринської філії АБ"Експрес-Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

АБ "Експрес-Банк" 27.05.2010 року звернувся до суду з цим позовом і вказав, що 07.05.2008 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 укладений кредитний договір №20854/01/к3, за умовами якого остання отримала кредит на споживчі потреби в сумі 15000 грн. на термін користування з 13.05.2008 року по 13.05.2011 року, з оплатою 21% річних. Посилаючись на те, що відповідачкою в порушення умов договору не виконуються особисті зобовязання щодо здійснення фіксованих платежів, позивач просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 заборгованість за договором кредиту в розмірі 2953,22 грн. та судові витрати в сумі 171,00 грн.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання вдруге не зявилися.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, вказавши, що до теперішнього часу заявлена сума заборгованості відповідачкою позивачу не відшкодована. Просив задоволити позов.

Відповідачка позов визнала та не заперечувала проти його задоволення. Із представленим позивачем розрахунком боргу погодилась.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно ч.1,2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В судовому засіданні з пояснень сторін установлено, що ними укладено кредитний договір №20854/01/к3 від 13.05.2008 року, що підтверджується копією останнього (а.с.6-8); за умовами розділу 1 якого позивачем надано відповідачці споживчий кредит в розмірі 15000 грн. строком користування з 13.05.2008 року по 13.05.2011 року із процентною ставкою 21% річних.

Згідно п.1.3. вказаного Договору відповідачка зобовязалася здійснювати погашення кредиту та інші сплати згідно додатку №1.

Відповідно п.4.3 Договору проценти за користування простроченою сумою кредиту нараховуються на прострочену суму кредиту за фактичну кількість днів користування кредитом, яка визначається як визначена договором загальна ставка та 5 процентів річних.

У відповідності з п.5.3.10 Кредитодавець має право достроково витребувати з позичальника кредит з нарахованими процентами за період фактичного користування ними, та інші платежі, що підлягають сплаті згідно умов договору, з наступного дня після, зокрема, будь-якого невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за договором.

Відповідно п.6.2, 6.3. Договору за прострочення строків сплати процентів за користування кредитом та повернення кредиту позичальником останній сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого зобовязання за кожний день прострочення.

З представленого позивачем розрахунку (а.с.10) вбачається, що станом на 30.03.2011 року відповідачкою не у повній мірі здійснювались платежі щодо погашення отриманого кредиту і за нею рахується прострочена заборгованість за кредитним договором №20854/01/к3 від 13.05.2008 року, яка виникла з 05.01.2011 року та складається відповідно з суми заборгованості по кредиту 2690,85 грн., у т.ч. сума простроченої заборгованості по кредиту 1025,25 грн.; суми заборгованості по відсоткам 236,18 грн.; у т.ч. сума простроченої заборгованості по відсоткам 146,39 грн.; сума пені за прострочення кредиту в розмірі 22,50 грн.; сума пені за прострочення кредиту в розмірі 3,69 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитними зобовязаннями відповідачки перед позивачем з урахуванням вимог дострокового витребування поточної кредитної заборгованості становить 2953,22 грн.

Суд приймає до уваги вказані докази, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не оскаржуються.

Відповідачкою відсутність своєї вини у простроченні грошових зобовязань перед позивачем за договором кредиту суду не доведено, інших відомостей щодо виконання власних зобовязань не представлено; факт виконання позивачем зобовязань щодо видачі їй кредитних коштів не заперечено.

З урахуванням викладеного вимоги позивача є справедливими, так як заявлені до стягнення суми узгоджуються з представленим математичним розрахунком станом на 30.03.2011 року та графіком погашення кредиту (а.с.9), не суперечать вимогам закону та відповідають положенням кредитного договору і визнані відповідачкою, а тому підлягають стягненню з останньої на користь позивача.

Судові витрати, з урахуванням задоволення позовних вимог слід стягнути з відповідачки на користь позивача відповідно представлених останнім документально підтверджених витрат із сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.5, 8, 10, 60, 61, 174, 209, 210, 212-214 ЦПК України, ст.610-612, 614, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1) на користь ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" (м.Жмеринка, вул. Київська, 17, р/р 290980012, МФО 302560, код 26339026) заборгованість за кредитним договором від 13.05.2008 року №20854/01/к3 станом на 30.03.2011 року у виді боргу по кредиту в розмірі 2690 гривень 85 копійок, суми заборгованості по відсоткам в розмірі 236 гривень 18 копійок, пені за прострочення кредиту в розмірі 22 гривні 50 копійок, пені за прострочення відсотків в розмірі 03 гривні 69 копійок, а всього боргу в сумі 2953 гривні 22 копійки, а також 51 гривню судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя:В. М. Верьовочніков