Постанова № 15953439, 30.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 березня 2011 року Справа № 2а-940/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бражник В.І.,

за участю сторін:

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство протипожежного обладнання «Пірена» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення рішення № 0001682301/1 від 14.01.2011 та № 0001692301/1 від 14.01.2011, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство протипожежного обладнання «Пірена» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення рішення № 0001682301/1 від 14.01.2011 та № 0001692301/1 від 14.01.2011.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі акту перевірки №2466/31023117 від 02.12.2010 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001682301/1 від 14 січня 2011 року, яким застосовано суму податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 38 294 грн. та штрафні санкції у сумі 18 206 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001692301/1 від 14 січня 2011 року, яким застосовано суму податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 30 634 грн. та штрафні санкції у сумі 15 317 грн.

Актом перевірки встановлено, що позивачем необгрунтовано завищено податковий кредит за рахунок здійснення нікчемних операцій з ПП «КФ «Парадігма» за перевірений період на загальну суму 30 634 грн., у тому числі по періодах: за вересень 2009 року - 23 117 грн.; за листопад 2009 року - 7 517 грн.

04 вересня 2009 року між ПП «КФ «Парадигма» та ТОВ Підприємство протипожежного обладнання «Пірена» укладено договір №13.

У відповідності із вказаним договором, а саме, п. 3.1 - Постачальник (ПП КФ «Парадігма») зобов'язаний поставляти оплачену продукцію в термін 30 днів, з дня надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. За домовленістю сторін ПП «КФ «Парадігма» зобов'язувалася поставити продукцію на склад ТОВ ППО «Пірена».

У звязку з чим, ПП «КФ «Парадігма» було оформлено документи на поставку ТОВ ППО «Пірена» хімічної продукції на загальну суму 183 802,00 грн., враховуючи суму ПДВ, а саме, накладні, які містять номер та дату підписання, номенклатуру товарів, одиницю виміру та кількість постачання товарів, загальну суму, суму ПДВ, реквізити сторін. Накладні підписані та затверджені директором ПП «КФ «Парадігма» ОСОБА_4, які мають відбиток печатки ПП «КФ «Парадігма». Накладні від імені ТОВ ППО «Пірена» підписані ОСОБА_5 за дововіреністю №70 від 08.09.2009, ОСОБА_6 за довіреністю №133 від 11.12.2009, №25 від 01.03.2010, №41 від 12.04.2010. Загальна вартість поставленої продукції на суму 183 802 грн. підтверджується видатковими накладними.

Позивач вважає, шо оскільки продукція постачалася у визначений термін, разом із продукцією надавалася податкова накладна із всіма необхідними реквізитами, підписом та відбитком печатки ПП «КФ «Парадігма», тому позивач вважав, що даний підпис належить саме директору ОСОБА_4

Крім того позивач вказав, що дану продукцію ТОВ ППО «Пірена» використало у власній господарській діяльності, а саме, для виробництва піноутворювача «Пірена».

Таким чином, позивач стверджує, що фактично зобов'язання сторін по договору виконано, ТОВ ППО «Пірена» перерахувала кошти на рахунок ПП «КФ «Парадігма», а ПП «КФ «Парадігма» поставило продукцію в асортименті та в кількості передбачених у накладних та договорі.

Про те, що ПП «КФ «Парадігма» створене з порушенням чинного законодавства ТОВ ППО «Пірена» не було відомо. Таким чином, висновки викладені в акті невиїзної документальної перевірки від 02.12.2010 №2466/23/31023117 не відповідають дійсності.

На підставі викладеного, позивач просить скасувати податкові повідомлення рішення № 0001682301/1 від 14.01.2011 та № 0001692301/1 від 14.01.2011.

Представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічно викладеним у позовній заяві, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволені позову відмовити, підтримав свої заперечення, пояснивши, що актом перевірки від 02.12.2010 за № 2466/23-31023117 було зафіксовано порушення п.5.1. п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

ДПІ в м. Сєвєродонецьку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на адресу ТОВ ППО "Пірена" було направлено запит від 26.08.2010 за № 15159/23-105 "Про надання пояснень та їх документального підтвердження" щодо взаємовідносин з ПП "КФ "Парадігма". Листами від 30.08.2010 № 60, від 07.10.2010 № 66, від 21.10.2010 № 72 позивачем до ДПІ в м. Сєвєродонецьку були надані документи щодо взаємовідносини з ПП "КФ "Парадігма". Надання документів посадовими особами ТОВ ППО "Пірена" до ДПІ в м. Сєвєродонецьку на письмовий запит відповідачем було розцінено як згод на проведення невиїзної документальної перевірки. Таким чином, перевірка проводилась на підставі наданих позивачем первинних документів.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010 по справі № 1-887 засновника та директора ПП "КФ "Парадігма" ОСОБА_4 визнано винним у створенні суб'єкта господарської діяльності з метою прикриття незаконної діяльності (ст. 358 ч.1, ст. 358 ч. 3, ч.2 ст.27, ст.205 Кримінального кодексу України). В ході судового слідства встановлено, що ОСОБА_4 здійснив дії, які порушують публічний порядок створення та державної реєстрації суб'єктів господарювання і зайняття підприємницькою діяльністю, передбаченою законодавством України, та ПП "КФ "Парадігма" незаконно набуло цивільні права та обов'язки юридичної особи, а тому не мало право здійснювати свою діяльність через керівні органи.

Крім того, відповідач вважає, що відповідно до наданих позивачем до перевірки документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням віддаленості проведення операцій.

Враховуючи зазначене, в ході проведення перевірки згідно наявних документів, не виявлено документів, по яких відбувався рух товару від продавця - ПП «КФ Парадігма» до покупця -ТОВ ППО "Пірена".

Крім того, згідно податкової звітності, наданої до Ленінської міжрайонної ДПІ в м. Луганську, ПП «КФ Парадігма» не здійснювало імпорт продукції.

Також представник відповідача зауважив, що згідно показань гр. ОСОБА_4, отриманих в ході розслідування кримінальної справи № 02/10/9068, фінансово-господарською діяльністю ПП "КФ "Парадігма" він ніколи не займався та не доручав, про те, що підприємство здійснювало діяльність, довідався від робітників податкової міліції, фінансово-господарську діяльність фактично він не міг здійснювати, так як не має ні досвіду, ні грошей. Фінансові документи: договори, податкові накладні, видаткові накладних, рахунки, векселі, товарно-транспортні накладні не складав та не підписував, а також не доручав це іншим особам. Податкову та іншу звітність, він не складав та не підписував.

Представник відповідача вважає, що на видаткових та податкових накладних, складених від імені ПП "КФ "Парадігма" де зазначено підпис директора ОСОБА_4, але фактично надані до перевірки документи не містять особистого підпису гр. ОСОБА_4 Таким чином, видаткові та податкові накладні, складені від імені ПП "КФ "Парадігма", суперечать вимогам чинного законодавства і тому не можуть визнаватись документами, які породжують настання правових наслідків.

На підставі вищевикладеного представник відповідача вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0001682301/1 від 14.01.2011 та № 0001692301/1 від 14.01.2011 є правомірними, а вимоги безпідставними та задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Згідно з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності зі статтею 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, на органи державної податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Згідно статтей 10, 11 зазначеного Закону, до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків.

Судом встановлено, що у період з 21.10.2010 по 29.11.2010 відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ ППО «Пірена» (код за ЄДРПОУ 31023117) по взаємовідносинам з ПП КФ «Парадігма» (код ЄДРПОУ 36006761) за період 01.07.2009 по 31.12.2009 року з податку на прибуток та 01.09.2009 по 30.09.2009, 01.11.2009 по 30.11.2009 з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 2466/23/31023117 від 02.12.2010.

В ході перевірки були встановлені порушення:

- п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2, п.п 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток за 2009 рік на суму 38292 грн., у тому числі: за 3 квартал 2009 року на суму 28 896,00 грн.; за 4 квартал 2009 року на суму 9 396 грн.;

- п.п.7.2.1, п.7.2, п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 30 634,00 грн., у тому числі: за вересень 2009 року на суму 23 117 грн.; за листопад 2009 року на суму 7 517 грн.

На підставі акту перевірки № 2466/23/31023117 від 02.12.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0001682301/1 від 14 січня 2011 року за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, яким нараховано суму податкового зобовязання за основнм платежем у розмірі 38292,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 18206,00 грн., та податкове повідомлення рішення № 0001692301/1 від 14 січня 2011 року за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), яким нараховано суму податкового зобовязання за основнм платежем у розмірі 30634,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 15317,00 грн.

Після апелційного оскарження позивачем, рішенням Державної податкової інспекції в м. Сєжвєродонецьку про результати розгляду первинної скарги оскаржувані податкові повідомлення рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ ППО «Пірена» від 23.12.2010 № 94 без задоволення.

Як встановлено у судовому засіданні, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомленнь-рішеннь послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.2.1, п.7.2, п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон №168) та п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2, п.п 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 зі змінами та доповненнями (далі Закон № 334) в редакції, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, щодо включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених за нікчемним договором, укладеними з ПП “КФ “Парадігма”.

Як вбачається із матеріалів справи, 04.09.2009 між позивачем (Покупець) та ПП «КФ «Парадігма» (Продавець) було укладено договір № 13 на поставку товару згідно рахунків фактури ( Т. 1 а.с. 28).

На виконання вимог договору, Продавцем було оформлено та видано ТОВ ППО «Пірена» документи на реалізацію хімічної продукції (затесол, піренол, ДЕТА) на загальну суму 153168,33 грн. та ПДВ 30633,6 грн., що підтверджується податковими та видатковими накладними ( Т. 1 а.с. 35-42, 46-48).

На виконання умов договору ТОВ ППО «Пірена» перерахувало на розрахунковий рахунок ПП «КФ «Парадігма» попередню оплату згідно платіжних доручень на суму 183802,00 грн., у тому числі 30633,67 грн.(Т. 1 а.с. 49-58).

Згідно п. 5.1 статті 5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно пп.5.3.9 п.5.9 статті 5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону № 168 дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем, визначено п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону. Порядок заповнення податкових накладних затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165, ззареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за №233/2037. П.6 зазначеного Порядку передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

За правилами п.18 цього Порядку усі складеніпримірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Пунктом 5 зазначеного Порядку встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у випадках її заповнення іншою особою ніж особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

З договору №13 від 04.09.2009 року вбачається, що з боку ПП “КФ “Парадігма” договір було укладено директором ОСОБА_7 Спірні податкові накладні також складені ОСОБА_7

Вироком Ленінського районного суду м.Луганська від 21.10.2010 у справі №1-887/2010, директора ПП “КФ “Парадігма” ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. 358 ч.1, ст. 358 ч.3 та ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

З вироку вбачається, що фактично ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ОСОБА_7 не мав. Можливість фактичного керування підприємством від його імені він надав чоловіку по імені “Олексій”. Також, вироком встановлена незаконна господарська діяльність ПП “КФ “Парадігма” та визначено, що ОСОБА_7 зареєстрував ПП “КФ “Парадігма” без наміру заняття підприємницькою діяльністю, а виключно з метою приховування незаконної фінансово-господарської діяльності “Олексія” та подальшої передачі даній особі фактичного контролю над підприємством. Усі документи (оригінал статуту, свідоцтво про державну реєстрацію, довідку статистики, печатку та штамп підприємства) ОСОБА_7 надав можливість отримати в користування “Олексія”.

Крім того, як встановлено вироком суду, статут ПП “КФ “Парадігма” містив завідомо неправдиву інформацію, у звязку із чим є підробним документом, і підписавши його ОСОБА_7 скоїв підробку документа.

Зазначені обставини свідчать про те, що у господарських операціях з ПП “КФ “Парадігма” на стороні продавця діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів податкової звітності.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідачем під час судового розгляду справи було доведено той факт, що ПП «КФ «Парадігма» створювалося не з метою здійснення господарської операції, а лише з метою оформлення псевдо- правочинів та отримання податкової вигоди, що у сукупності з іншиим доказами свідчить про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ПП «КФ «Парадігма».

Крім того, су вважає, що засновник та директор ПП «КФ «Парадігма» ОСОБА_7 не мав реальної можливості надавати позивачу послуги за договором поставки, підписати бухгалтерські документи та інші документи податкового обліку, оскільки він не мав доступу ані до установчих документів ані до печатки ПП «КФ «Парадігма».

Таким чином, суд вважає, що Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Луганської області зроблено вірний висновок щодо некчемності правочину, укладеного між позивачем та ПП «КФ «Парадігма».

Враховуючи те, що в ході судового розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток за 2009 рік на суму 38292,00 грн., у тому числі, за 3 квартал 2009 року 28896,00 грн., за 4 квартал 2009 року 9396 грн. та заниження податку на додану вартість у сумі 30634,00 грн., у тому числі, за вересень 2009 року 23117,00 грн., за листопад 2009 року 7517,00 грн., суд вважає правомірними податкові повідомлення-рішення № 0001682301/1 від 14.01.2011 та № 0001692301/1 від 14.01.2011, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Питання щодо відшкодування судового збору судом вирішено у відповідності до статті 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство протипожежного обладнання «Пірена» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення рішення № 0001682301/1 від 14.01.2011 та № 0001692301/1 від 14.01.2011 відмовити.

Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою Луганського окружного адмінстративного суду від 24.02.2011.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04 квітня 2011 року.

Суддя Н.В. Кравцова