Постанова № 15953430, 12.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2011 року Справа № 2а-2518/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя: Лагутіна А.А.,

при секретарі судового засідання: Кашкаровій Г.Є.,

від позивача ОСОБА_1 (довіреність № 2628/10-028 від 08.02.2011р.)

від відповідачане прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рєсбуд» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 6473,79 грн., з орендної плати за земельні ділянки в сумі 148357,99 грн., з комунального податку в сумі 87,57 грн., зі збору забруднення навколишнього природного середовища в сумі 6,74 грн., а всього в сумі 154926,09 грн., -

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2011 року Державна податкова інспекція в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськенергокомплект», в якому просила стягнути податковий борг в загальному розмірі 154926,09 грн., з яких: з податку на додану вартість в сумі 6473,79 грн., з орендної плати за земельні ділянки в сумі 148357,99 грн., з комунального податку в сумі 87,57 грн., зі збору забруднення навколишнього природного середовища в сумі 6,74 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рєсбуд» (код ЄДРПОУ 34434511) є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 23.06.2006 в якості субєкта підприємницької діяльності за реєстраційним номером 1383 1020000 001723 та взято на податковий облік в якості платника податків у ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області з 03.07.2006 за № 173. Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни. У звязку з несвоєчасною сплатою до бюджету нарахованих сум податкових зобовязань по особовому рахунку платника рахується загальний податковий борг в сумі 154926,09 грн., з яких: з податку на додану вартість в сумі 6473,79 грн., з орендної плати за земельні ділянки в сумі 148357,99 грн., з комунального податку в сумі 87,57 грн., зі збору забруднення навколишнього природного середовища в сумі 6,74 грн. З метою погашення податкового боргу ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області на підставі п.п.6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 відповідачу були направлені перша податкова вимога №1/352 від 06.10.2008 та друга податкова вимога №2/553 від 29.12.2008, які останнім оскаржені не були. 02.02.2009 року першим заступником начальника ДПІ в м. Сєвєродонецьку луганської області № 18/24-073 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Такими діями відповідач спричиняє несвоєчасне надходження грошових коштів до Державного бюджету, що в свою чергу негативно впливає на виконання державою своїх функцій щодо соціального та економічного розвитку країни. Однак, всі прийняті заходи щодо повного погашення податкового боргу бажаних результатів не надали. Відповідно до п.п.3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. На підставі викладеного, позивач просив стягнути в судовому порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рєсбуд» податковий борг в загальному розмірі 154926,09 грн., з яких: з податку на додану вартість в сумі 6473,79 грн., з орендної плати за земельні ділянки в сумі 148357,99 грн., з комунального податку в сумі 87,57 грн., зі збору забруднення навколишнього природного середовища в сумі 6,74 грн., шляхом надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В судовому засіданні позивач надав уточнення позовних вимог, в яких просив стягнути з рахунків у банках платника податків - відповідача ТОВ «Рєсбуд» податковий борг у загальному розмірі 154926,09 грн., з усіх рахунків в установах банків обслуговуючих платника податків.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі ТОВ «Рєсбуд» податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 6473,79 грн., з орендної плати за земельні ділянки в сумі 148357,99 грн., з комунального податку в сумі 87,57 грн., зі збору забруднення навколишнього природного середовища в сумі 6,74 грн. виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати норми раніше діючого законодавства.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно ч.1 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі- платники податків).

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Спеціальним законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів є Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. №2535-XII .

Порядок нарахування та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища визначений Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-XII, 25.06.1991.

Порядок нарахування та справляння комунального податку визначений Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» № 56-93 від 20.05.1993.

Зазначеними вище Законами встановлено, що субєкти господарювання зобовязані у встановленому цими Законами порядку сплачувати податки, визначено розміри та порядок сплати цих податків, відповідальність платників податків та контроль за правильністю обчислення їх справляння.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рєсбуд» (код ЄДРПОУ 34434511) зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 23.06.2006 в якості субєкта підприємницької діяльності за реєстраційним номером 1383 1020000 001723 та взято на податковий облік в якості платника податків у ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області з 03.07.2006 за № 173. (аркуші справи 4-7).

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

За ТОВ «Рєсбуд» рахується податковий борг перед бюджетом, загальна сума якого становить 154926,09 грн., з яких:

- з податку на додану вартість з податку на додану вартість в сумі 6473,79 грн., що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік, корінцем податкового повідомленя-рішеня №0002251600/0 від 18.11.2010 року, винесеного на підставі акту перевірки №2256/16-34434511 від 26.10.2010 (аркуші справи 15-22, 28-30);

- з орендної плати за земельні ділянки в сумі 148357,99 грн., що підтверджується податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008, 2009, 2010 роки (аркуші справи 23-27);

- зі збору забруднення навколишнього природного середовища в сумі 6,74 грн.;

- з комунального податку в сумі 87,57 грн.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також, цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зважаючи на те, що боржник не сплатив узгоджені суми податкових зобовязань у встановлені строки, податковим органом відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ відповідачу були сформовані та направлені перша податкова вимога №1/352 від 06.10.2008, та друга податкова вимога №2/553 від 29.12.2008, (аркуші справи11,12).

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Податкові вимоги отримані відповідачем, не оскаржені та вважаються узгодженими.

Даних про добровільну сплату відповідачем податкового боргу судом не встановлено.

02.02.2009 у відношенні ТОВ «Рєсбуд» першим заступником начальника ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області прийнято рішення № 18/24-073 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (аркуш справи 13).

Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкове зобовязання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків. Факту оскарження відповідачем податкового зобовязання судом не встановлено.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно ст.ст. 9,11 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податку несуть обовязки щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) та відповідальність за порушення відповідно до законів України.

Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податку це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Оскільки позивач відноситься до субєкта владних повноважень, вказаними вище Законами йому надано право на звернення до суду з позовами у зазначених випадках про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи боржника, при цьому передбачено, що таке стягнення можливе тільки виключно на підставі рішення суду, тому суд вважає, що виниклі правовідносини носять характер публічно-правових, а тому адміністративний суд має право розглядати такі спори та приймати відповідні рішення з цього приводу.

Таким чином, змінені позовні вимоги ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області знайшли своє обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства. У зв'язку з цим, суд вважає за можливе стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рєсбуд» податковий борг з податку на додану вартість в сумі 6473,79 грн., з орендної плати за земельні ділянки в сумі 148357,99 грн., з комунального податку в сумі 87,57 грн., зі збору забруднення навколишнього природного середовища в сумі 6,74 грн., а всього: 154926,09 грн., з усіх рахунків в установах банків обслуговуючих платника податків.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рєсбуд» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 6473,79 грн., з орендної плати за земельні ділянки в сумі 148357,99 грн., з комунального податку в сумі 87,57 грн., зі збору забруднення навколишнього природного середовища в сумі 6,74 грн., а всього в сумі 154926,09 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рєсбуд» (код ЄДРПОУ 34434511), заборгованість з податку на додану вартість в сумі 6473,79 грн. (шість тисяч чотириста сімдесят три грн. 79 коп.), з орендної плати за земельні ділянки в сумі 148357,99 грн. (сто сорок вісім тисяч триста пятдесят сім грн. 99 коп.), зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 6,74 грн. (шість грн. 74 коп.), з комунального податку в сумі 87,57 грн. (вісімдесят сім грн. 57 коп.), а всього в сумі 154926,09 грн. (сто пятдесят чотири тисячі девятсот двадцять шість грн. 09 коп.), з усіх рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 17 травня 2011 року.

СуддяА.А. Лагутін