Постанова № 15953398, 12.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2011 року Справа № 2а-2094/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Качуріної Л.С.

при секретарі: Еретиковій К.В.,

в присутності сторін:

представників позивача: ОСОБА_1 (дов. № 5865/10 від 13.08.2011 р.),

представника відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 3/5-609 від 25.12.2011 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів в сумі 549680,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

10 березня 2011 року Державна податкова інспекція в Словяносербському районі Луганської області звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів в сумі 549680,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДП «Луганськвугілля» зареєстроване виконкомом Луганської міської ради 09 квітня 2003 свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 321436.

ДП «Шахта «Черкаська» як платник окремих податків перебуває на обліку в ДПІ в Словяносербському районі Луганської області з 30 липня 2003 року.

Станом на 03 березня 2011 року за ВП «Шахта «Черкаська» обліковується податковий борг на загальну суму 549680,00 грн., по закінченню встановленого законом терміну сплати податків вказана сума не перерахована до бюджету.

Податковий борг підтверджується розрахунком податкових зобовязань щодо сплати консолідованого податку підприємства від 01.03.2011. № 16348.

У звязку з тим, що податковий борг відповідачем добровільно не погашений, позивач просив його стягнути в судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та не заперечував проти затвердження у судовому порядку та надання ДП «Луганськвугілля» розстрочення податкового боргу по податку на прибуток у сумі 549680,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив встановити порядок та спосіб виконання рішення шляхом розстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу по збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 549680,00 грн. строком на 15 років з оплатою рівними частинами щомісячно, починаючи з 01 квітня 2011 року по лютий 2027 року включно щомісячно в сумі 3053,00 грн. та за березень 2027 року в сумі 3193,00 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Луганськвугілля» є юридичною особою, зареєстроване Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09 квітня 2003 року (а.с.5).

Відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля» взятий на облік в ДПІ в Словяносербському районі Луганської області 30 липня 2003 року (а. с. 12).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-Ш “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 зазначеного Закону податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-Ш “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-Ш “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Державне підприємство «Луганськвугілля» відповідно до вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-Ш “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” подало до ДПІ в Словяносербському районі Луганської області розрахунок податкового зобовязань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства Відокремленого Підрозділу «Шахта «Черкаська» від 09.02.2011, в якому зазначило податкове зобовязання з податку на прибуток підприємства за останній календарний квартал звітного періоду в розмірі 549680,00 грн. (а. с. 16).

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В порушення норм підпункту 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-Ш “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідач узгоджену суму податкового зобовязання не сплатило, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість

Судом встановлено, що у відповідності із статтею 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011 року) Державною податковою інспекцією в Словяносербському районі Луганської області представнику відповідача 28 січня 2002 року було вручено першу податкову вимогу від 20 січня 2002 року № 1/184 (а. с. 14). Другу податкову вимогу від 28 лютого 2002 року № 2/231 уповноваженому представнику відповідача було вручено 04 березня 2002 року (а. с. 15).

Відповідач суму боргу у встановленому законом порядку не оскаржив.

Оскільки Державне підприємство «Луганськвугілля» самостійно визначило податкове зобовязання щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства Відокремленого Підрозділу «Шахта «Черкаська» поданого в установленому законом порядку розрахунком до податкового органу та податкові вимоги не були оскаржені на день подання адміністративного позову, тому вважаються узгодженими і обовязковими до сплати, позовні вимоги податкового органу щодо стягнення податкового боргу є законними та обґрунтованими.

Крім того відповідач визнав адміністративний позов у повному обсязі, про що виклав у письмовому зверненні до суду.

Частинами 1, 2 статті 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно зі частиною 4 ст.112 КАС України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

При таких обставинах суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову та визнає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, тощо) сторона виконавчого провадження може звернутися до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення.

З урахуванням клопотання Державного підприємства «Луганськвугілля» та відсутністю заперечень представника позивача, суд вважає за необхідне відповідно до ч.1 ст.257 КАС України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення Державному підприємству «Луганськвугілля» податкового боргу з податку на прибуток в сумі 549680,00 грн. строком на 15 років.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 12 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 15 квітня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 112, 113, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів в сумі 549680,00 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (91022, м. Луганськ, вул.. Лермонтова, буд. 1В, ЄДРПОУ 32473323) кошти в сумі 549680,00 грн. (пятсот сорок девять тисяч шістсот вісімдесят гривень нуль копійок),

з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих боржника, а саме:

Філії ПАТ «Кредитпромбанк» м. Луганськ МФО банку 364382 р/р № 26006677;

ЛОДАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Луганськ МФО банку 304007 р/р № 260699552;

ПАТ «Конверсбанк» МФО банку 339339 р/р № 260010480901;

Філія Словяносербського відділення ВАТ «Ощадбанк» с. Словяносербськ МФО банку 364230 р/р № 260053014690;

Філія ПАТ ПІБ в м. Луганськ МФО банку 304308 р/р № 2600330186253;

Філія ПАТ ПІБ в м. Луганськ МФО банку 304308 р/р № 2600433386253;

Луганський ФАТ «Брокбізнесбанк» м. Луганськ МФО банку 304632 р/р № 26004019100410;

ГУДКУ у Луганській області м. Луганськ МФО 804013 р/р № 37129000201215

на розрахунковий рахунок № 311130029700298 код казначейства 24046691 одержувач УДК в Словяносербському районі МФО 804013, банк ГУ ДКУ в Луганській області м. Луганськ

Розстрочити Державному підприємству «Луганськвугілля» (91022, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1В, ЄДРПОУ 32473323) податковий борг з податку на прибуток в сумі 549680,00 грн. (пятсот сорок девять тисяч шістсот вісімдесят гривень нуль копійок) на сто вісімдесят місяців, зі сплатою:

щомісячно з 01 квітня 2011 року по лютий 2027 року включно в сумі 3053,00 грн. та в березні 2027 року в сумі 3193,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі складено 15 квітня 2011 року.

СуддяЛ.С. Качуріна