Постанова № 15953307, 18.05.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2011 р. Справа № 2а-2761/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остапюк С.В.

за участю секретаря Хоми О.В.

представника позивача: Кушніра О.В.

представника відповідача: Футерка В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську до відкритого акціонерного товариства “Будсервіс” про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 12025,98 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2009 року управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську (далі позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства “Будсервіс” (далі відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.10.2007 року до 30.09.2009 року в розмірі 12025,98 гривень.

08.12.2009 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду провадження в даній адміністративній справі зупинено, в звязку з неможливістю її розгляду до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-6357/08/0970 за позовом відкритого акціонерного товариства “Будсервіс” до управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про визнання дій незаконними, скасування вимоги.

25.11.2010 року судове рішення в адміністративній справі № 2а-6357/08/0970 за позовом відкритого акціонерного товариства “Будсервіс” до управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про визнання дій незаконними, скасування вимоги набрало законної сили та яким постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2009 року за № 2а-6357/08/0970 скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відкритому акціонерному товариству “Будсервіс” до управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про визнання дій незаконними та скасування вимоги відмовлено повністю.

23.03.2011 року ухвалою суду провадження у справі № 2а-2761/09/0970 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до відкритого акціонерного товариства “Будсервіс” про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах в розмірі 12025,98 гривень поновлено, на підставі частини 5 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, та продовжено її розгляд.

Заявлений позов мотивовано тим, що відповідач в порушення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівнику відповідача ОСОБА_3 за період з 01.10.2007 року до 30.09.2009 року в розмірі 12025,98 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з мотивів викладених в письмовому запереченні. Суду пояснив, що стаж роботи ОСОБА_3 у період з 20.09.1978 року по 20.04.1987 року в УММТ «Облрембудтрест», правонаступником якого є відповідач, електрозварником необхідно зараховувати до такого, що надає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що в свою чергу виключає обовязок підприємства здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку даної пенсії відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Будсервіс»є правонаступником Державного підприємства «Будсервіс». Державне підприємство «Будсервіс»створене за рахунок майна, відповідно наказу Управління житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 29.09.1995 року за №81, ліквідованого УММТ «Облрембудтрест».

Як встановлено судом, за період з 20.09.1978 року по 20.04.1987 року в УММТ «Облрембудтрест»електрозварник ручної зварки ОСОБА_3 набув трудового стажу 8 років 7 місяців 1 день, який зараховується до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 відповідно постанови Ради Міністрів СРСР від 20.08.1956 року за №1173, що підтверджується довідкою відкритого акціонерного товариства «Будсервіс»за № 36 від 18.07.2006 року. Вказаний факт визнається сторонами, а тому у відповідності до частини 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребує доказуванню.

Суд, у відповідності до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Виключно Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»визначаються: принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлює обовязок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Судом встановлено, що ОСОБА_3. призначена пенсія на пільгових умовах у відповідності до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" витрати на виплату та доставку якої здійснена управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську за період з 01.10.2007 року до 30.09.2009 року в загальному розмірі 12025,98 гривень.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.10.2007 року до 30.09.2009 року в загальному розмірі 12025,98 гривень.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пункт 6.8. вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обовязок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобовязаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

Відповідно пункту 6.10. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 отримує пільгову пенсію у місті Краматорську Донецької області за місцем свого проживання. Управлінням Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області на виконання пункту 6.10 вказаної Інструкції на адресу відповідача через управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за вказаний період.

Крім того, управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську на адресу відповідача надсилався розрахунок суми боргу з відшкодувань фактичних за період з 01.10.2007 року до 30.09.2009 року пільгових пенсій за списком №2. Відповідачем у передбачені строки не здійснено відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вказаний період.

Загальна сума заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах понесених управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську за період з 01.10.2007 року до 30.09.2009 року становить 12025,98 гривень.

Вирішуючи питання про правомірність визначення сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем здійсненого у вказаному розрахунку суд виходить з положень Інструкції, її пунктів 6.1 та пункту 6.2, згідно якого витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивачем визначено частку відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах, пропорційно стажу роботи та врахуванні стажу роботи на останньому підприємстві у повному розмірі, а з попередніх місць роботи, яким є відповідач, він доданий до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах, а саме враховано стаж роботи ОСОБА_3 на відкритому акціонерному товаристві «Будсервіст»8 років 7 місяців 1 день та визначено частку 70,53 % та на відкритому акціонерному товаристві «Словважмаш»2 роки 11 місяців 11 днів та визначено частку 29,47 %.

Суд зазначає, що врахування вищевказаного пільгового стажу та визначення частки, понесених витрат на виплату та доставку пенсій вказаним особам, яка підлягає відшкодуванню позивачем здійснена управліннями Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську та місті Краматорську Донецької області відповідно до вимог пункту 6.2 Інструкції.

Як наслідок, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про покладення позивачем на нього обовязку здійснювати відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період виконання робіт із шкідливими і важкими умовами праці на УММТ «Облрембудтрест».

Також є невірним твердження відповідач про відсутність в нього обовязку здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах ОСОБА_3, мотивоване тим, що пільгова пенсій цій особі підлягає призначенню в порядку статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо посилання представника відповідача на закономірність зарахувати ОСОБА_3 стаж роботи за період з 20.09.1978 року по 20.04.1987 року, до такого, що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає наступне.

Положеннями статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»встановлено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством (пункт а); особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством (пунктб).

Право на призначення пенсії на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення»встановлювалось положеннями статті 9 Закону СРСР «Про державні пенсії», згідно яких таке право виникало у чоловіків по досягнення 50 (пункт а) та 55 років (пункти б-д) та жінок 45 (пункт а) та 50 років (пункти б-д) за умови наявності 20, 25 років та 15, 20 років трудового стажу, відповідно, на роботах з шкідливими та важкими умовами праці.

Відповідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Суд зазначає, що досягнення віку та здобуття стажу, визначених законом є обовязковими умовами, які у своїй сукупності породжують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відсутність будь-якої з зазначених умов не породжує право на призначення такої пенсії.

Як встановлено судом ОСОБА_3 досяг віку, з якого набув права на призначення пенсії на пільгових умовах після 1992 року, а саме в 2000 році, тобто після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також не підлягає до застосуванню пункт «б»статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки положеннями даної норми врегульовані питання призначення пенсій особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, а як встановлено судом ОСОБА_3 здобув 11 років 6 місяців 12 днів стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці 09.12.2003 року, який дає право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року до події, факту застосовується той закон або іншій нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тому, суд вважає вірним призначення ОСОБА_3 пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто відповідно до закону, який діяв в момент виникнення у особи права на призначення пенсії на пільгових умовах та визначення позивачем обовязку відповідача на здійснення відшкодування понесених витрат на виплату і доставку цих пенсій.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що несплата Відкритим акціонерним товариством “Будсервіс” понесених управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»за період з 01.10.2007 року до 30.09.2009 року становить 12025,98 гривень вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, а позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Будсервіс” (індекс 76000, вулиця Макухи, 41-А, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 23797521) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську (індекс 76000, вул. Незалежності, 44, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20550895) заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.10.2007 року до 30.09.2009 року в розмірі 12025 (дванадцяти тисяч двадцяти пяти) гривень 98 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 23.05.2011 року.