Постанова № 15952950, 12.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2011 р. справа № 2а/0570/7242/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Кірієнка В.О.

при секретаріМіщенко І.Г.

за участю представників:

заявника Петрова А.Г.

відповідача Мінакова К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі автовокзали» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, на підставі рішення від 29.04.2011 року,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька (далі ДПІ у Ворошиловському районі, заявник) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі автовокзали» (далі ТОВ «Донецькі автовокзали», підприємство, відповідач).

Подання мотивоване тим, що 27.04.2011 року до інспекції надійшов лист ДПА в Донецькій області «Про виконання постанови» слідчого, яким спрямована до виконання постанова старшого слідчого з ОВС слідчого управління податкової міліції ДПА України, у рамках кримінальної справи №75-11-05-75, якою зобовязано інспекцію провести позапланову документальну виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Донецькі автовокзали» з питань взаємовідносин та розрахунків з ТОВ «Транспортний союз Донбасу».

На підставі наказу інспекції від 27.04.2011 року №478 та направлення від 28.04.2011 року №№171, 172 здійснено вихід за адресою ТОВ «Донецькі автовокзали» для проведення вказаної перевірки.

Проте, як зазначає заявник, відповідно до актів від 29.04.2011 року №90/23-2/03113785 було встановлено недопуск посадових осіб органів податкової служби до перевірки.

На підставі п. 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України 29.04.2011 року інспекцією до відповідача було застосовано умовний арешт майна.

Просив підтвердити обґрунтованість прийнятого рішення про арешт майна ТОВ «Донецькі автовокзали».

Представник заявника у судовому засіданні підтримав заявлені в поданні вимоги ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецьку в повному обсязі, просили суд задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення указаного подання заперечував, пояснивши, що посадові особи ПАТ «ДОПАС» не отримували направлення на перевірку, у звязку з чим її проведення не є законним.

Крім того представник відповідача зазначив, що ТОВ «Донецькі автовокзали» не відмовлявся від проведення указаної перевірки та від допуску посадових осіб ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, оскільки взагалі не були повідомлені про проведення такої перевірки, а про намір провести 28.04.2010р. та 29.04.2011 р. виїзну позапланову перевірку дотримання вимог податкового законодавства з питань взаємовідносин та розрахунків з ТОВ «Транспортний союз Донбасу» дізналися лише отримавши поштою 11.05.2011р. подання про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту. ТОВ «Донецькі автовокзали» по сьогоднішній день направлень на перевірку не отримувало.

На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні указаного подання.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі автовокзали», відповідно до свідоцтва, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 27.10.2004 року, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька з 09.11.2004 року. Місцезнаходження підприємства 83086, Донецька область, м. Донецьк, пл. Комунарів, 4.

Постановою старшого слідчого з ОВС Слідчого управління податкової міліції ДПА України від 19 квітня 2011 року по кримінальній справі №75-11-05-75 призначено проведення позапланової документальної виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Донецькі автовокзали» з питань взаємовідносин та розрахунків за 2008 рік по 01.04.2011 року з ТОВ «Транспортний союз Донбасу» проведення перевірки доручено співробітникам ДПА у Донецькій області.

На підставі указаної постанови слідчого Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька видано наказ №478 від 27.04.2011 року про проведення позапланової документальної виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Донецькі автовокзали» строком 10 робочих днів з 28.04.2011 року.

На виконання указаних наказів були видані направленнями від 28.04.2011 року №№171, 172.

Як свідчать матеріали справи та пояснення представників позивача, виходи посадових осіб ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька на підприємство для перевірки були здійснені за адресами: м. Донецьк, пл. Комунарів, 4, м. Донецьк, вул. Буслаєва, 26.

За адресою м. Донецьк, пл. Комунарів, 4, згідно акту № 86/23-2/33222339 від 28.04.2011 року встановлено наступне: за указаною адресою знаходяться каси автовокзалу «Южний», відсутні будь-які ознаки підприємства ТОВ «Донецькі автовокзали». На другому поверху будівлі знаходяться робітники бухгалтерії ПП «АВС» (33838554), зі слів яких підприємство ТОВ «Донецькі автовокзали» не знаходяться. Інші приміщення будівлі були зачинені. Таким чином, в акті робиться висновок про недопуск ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька посадовими особами підприємства до перевірки.

За адресою м. Донецьк, вул. Буслаєва, 26, згідно акту №89/23-2/33222339 від 29.04.2011 року встановлено наступне: за вказаною адресою розміщена будівля, огороджена високим парканом. Прохідна на територію зачинена. На дзвінок у прохідній відповів охоронець, але представитись та відчинити двері відмовився, пояснюючи тим, що підприємство не працює та посадові осіби. Таким чином, в акті робиться висновок про недопуск ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька посадовими особами підприємства до перевірки.

На підставі здійснених виходів на підприємство та складених актів, начальником ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька прийнято рішення від 29.04.2011 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Донецькі автовокзали» код ЄДРПОУ 33222339.

Як зазначено у рішенні підставою до застосування арешту стало відмова від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав її проведення.

Заявник ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом України (ПК України) та ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

А саме, відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державна податкова адміністрація України виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Відповідно до п. 20.1.4 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, у тому числі, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п. 78.1.11 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Суд вважає, що документальна позапланова перевірка ТОВ «Донецькі автовокзали» була призначена відповідно до діючого законодавства, за наявності відповідних підстав.

Між тим, як встановлено п. 94.2.3 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, в тому числі, - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 94.5 ст. 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Як визначено п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається, зокрема, - платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Умови допуску посадових (службових) осіб до проведення документальних планових або позапланових виїзних та фактичних перевірок визначено статтею 81 розділу II ПК України.

Так, зокрема, відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Крім того, згідно із п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Наказом Державної податкової інспекції України від 14.04.2011 року №213 затверджено Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків (Методичні рекомендації).

Як зазначено в Преамбулі Методичних рекомендацій їх розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при організації документальних перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (далі - органи ДПС), а також фактичних перевірок щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 1.3 указаних Методичних рекомендацій рішення (наказ) про проведення перевірки, що здійснюється відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, приймається керівником органу ДПС на підставі постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора.

Пунктом 1.8 Методичних рекомендацій визначено, що у разі коли при організації документальної планової та позапланової або фактичної перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), у той же день складається акт (довільної форми) щодо не встановлення місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників).

Акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу ДПС, за формою згідно з додатком 3 до Методичних рекомендацій (додається). Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу ДПС.

В акті на першому аркуші у верхньому лівому кутку зазначаються дата реєстрації та номер акта, який складається із порядкового номера Спеціального журналу реєстрації актів, коду структурного підрозділу, що його склав, та коду за ЄДРПОУ платника податків (реєстраційного номера облікової картки платника податків - фізичної особи або номера та серії паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДПС і мають відмітку у паспорті)).

При цьому підрозділом органу ДПС, який встановив відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), не пізніше наступного робочого дня після складання цього акта передається підрозділу податкової міліції органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

Крім того, відповідними структурними підрозділами вживаються інші заходи, передбачені актами ДПС України щодо порядку взаємодії між структурними підрозділами органів ДПС з питань реєстрації та обліку платників податків, а також щодо порядку організації взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів ДПС для встановлення місцезнаходження платників податків.

Аналізуючи надані заявником акти виходу посадових осіб ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька та зазначені вище норми законодавства, суд вказує на помилковість висновків податкового органу з приводу недопуску указаних осіб заявника для перевірки.

Суд зазначає, що обставини, які були встановлені заявником 28.04.2011 року та 29.04.2011 року не характеризують дії відповідача як недопуск. Такий висновок суд робить із того, що в обох актах, складених представниками заявника не виявлено посадових осіб підприємства, які могли підтвердити свої повноваження.

Крім того, за змістом складених актів не зрозуміло місце знаходження відповідача, оскільки особами, які складали указані акти не зазначено ознак, які характеризують ТОВ «Донецькі автовокзали». Акти лише встановлюють сумнів посадових осіб щодо фактичного місце знаходження відповідача та не містять посилань на активні дії підприємства щодо відмови від проведення документальної перевірки або недопуску до її проведення.

Між тим, обставини, які зазначені у актах характеризують саме відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за його місцезнаходженням.

У такому випадку, зазначає суд, що податковому органну слід було керуватися положеннями законодавства щодо складання акту, який би підтверджував цей факт.

Відповідно до п. 4.2. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1042 обґрунтованість арешту на майно, накладеного рішенням керівника (його заступника) органу державної податкової служби, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Пунктом 8.2. зазначеного порядку встановлено, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з:

8.2.1 відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 4.2 розділу IV цього Порядку, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;

8.2.2 погашенням податкового боргу платника податків;

8.2.3 усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту;

8.2.4 ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;

8.2.5 наданням відповідному органу державної податкової служби третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об'єктів права власності цієї третьої особи;

8.2.6 скасуванням судом або органом державної податкової служби рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) про арешт;

8.2.7 прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту;

8.2.8 пред'явленням платником податків свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання, дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, торгових патентів, сертифікатів відповідності реєстраторів розрахункових операцій;

8.2.9 фактичним проведенням платником податків інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про накладення адміністративного арешту майна було прийнято 29.04.2011 року о 17год. 35 хв., а поштове відправлення з поданням отримано Донецьким окружним адміністративним судом лише 06.05.2011 року о 16 год. 30 хв., що фактично унеможливлює прийняття судом рішення щодо підтвердження обґрунтованості арешту в законодавчо установлені строки.

Згідно з 4.3. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків Рішення про застосування арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під розписку:

а) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

б) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Суд зазначає, що згідно квитанцій поштового відділення, рішення про накладення адміністративного арешту майна було відправлено ТОВ «Донецькі автовокзали» було направлено 30.04.2011 року о 10 год.18 хв., а подання підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, на підставі рішення від 29.04.2011 року направлено на адресу суду 29.04.2011 року о 16 год. 51 хв. Тобто, на час відправлення суду подання підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, на підставі рішення від 29.04.2011 року, прийнятого о 17 год. 35 хв., вказане рішення фактично не було прийнято.

Згідно з частиною восьмою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України в постанові суду, прийнятій за результатами розгляду подання податкового органу, зазначаються, зокрема, мотиви задоволення судом заявлених вимог з посиланням на закон.

Згадана норма не повинна тлумачитися як обмеження права суду на розгляд обґрунтованості внесеного податковим органом подання по суті чи як обов'язок суду в усіх випадках приймати постанову лише про задоволення викладених у поданні вимог.

Так, відповідно до пункту 94.10 Податкового кодексу України суд перевіряє обґрунтованість рішення податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Отже, перевірка обґрунтованості повинна завершуватися відповідним висновком суду, на підставі якого суд приймає рішення по суті порушеного в поданні питання.

Відповідно в разі, якщо суд за результатами розгляду дійде висновків про неможливість застосування спеціальних заходів, передбачених статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити у задоволенні подання податкового органу із зазначенням мотивів незадоволення у постанові.

За таких обставин суд дійшов до висновку про відсутність у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька необхідних правових підстав для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Принципами адміністративного судочинства в тому числі є верховенство права та законність (ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства). Статтею 159 цього ж Кодексу встановлено, що ухвалене судом рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм законів та на підставі повно і всебічно зясованих обставин.

Таким чином, на підставі норм законодавства та наявних у справі матеріалів суд вважає, що дії ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька є неправомірними, та умовний адміністративний арешт майна ТОВ «Донецькі автовокзали», підставі рішення від 29.04.2011 року - необґрунтованим.

Таким чином, суд дійшов висновку що заявлене подання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги положення ст. 94 КАС України та за відсутності документального підтвердження сплати судових витрат не присуджує їх.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158 162, 183-3 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі автовокзали» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, на підставі рішення від 29.04.2011 року відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 12 травня 2011 року. Повний текст постанови виготовлено 16 травня 2011 року.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Кірієнко В.О.