Постанова № 15952657, 23.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2011 р. справа № 2а/0570/3762/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10.55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства

«Горлівський комбінат хлібопродуктів»

доГорлівської обєднаної державної податкової інспекції

третя особа без самостійних

вимог на предмет спору

на стороні позивача:Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «Бета»

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. № 86 від 07 грудня 2010 р.)

від відповідача:ОСОБА_3 (дов. № 11075/10/10-013 від 10 серпня 2011 р.)

від третьої особи:ОСОБА_4 (дов. №б/н від 15 листопада 2010 року)

Відкрите акціонерне товариство "Горлівський комбінат хлібопродуктів" звернулося з адміністративним позовом, із врахуванням наданих уточнень (т. 1 арк. справи 3-4, 75-76) до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000192334/0 від 1 жовтня 2007 року, № 0000192334/1 від 29 жовтня 2007 року, № 0000192334/2 від 8 січня 2008 року, № 0000192334/3 від 18 березня 2008 року про донарахування податку на прибуток на загальну суму 190487 грн. 50 коп., з якої податок на прибуток 132226,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 58261 грн. 50 коп. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2008 року за клопотанням Відкритого акціонерного товариства "Горлівський комбінат хлібопродуктів" до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача залучено Мале приватне виробничо-комерційне підприємство "Бета".

В обґрунтування заявлених вимог, Відкрите акціонерне товариство «Горлівський комбінат хлібопродуктів» зазначав на неправомірності висновків податкової інспекції щодо спливу строків позовної давності за зобовязаннями позивача зі сплати отриманих за умовами договору № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року товарно-матеріальних цінностей. Позивач зазначав, що договір, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Горлівський комбінат хлібопродуктів» та Малим приватним виробничо-комерційним підприємством «Бета», діє до 31 грудня 2011 року та до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань. З огляду на зазначене позивач наполягав на тому, що строки позовної давності з виконання позивачем прийнятих на себе зобовязань за умовами договору на момент проведення перевірки не сплив, що свідчить про відсутність підстав в податкового органу для донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду (т. 1 арк. справи 163-167) від 29 травня 2008 року, залишеною без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2008 року у справі 22а-8180/08, позов Відкритого акціонерного товариства "Горлівський комбінат хлібопродуктів" був задоволений повністю, визнані недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000192334/0 від 1 жовтня 2007 року, № 0000192334/1 від 29 жовтня 2007 року, № 0000192334/2 від 8 січня 2008 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України по справі № К-18898/08 від 03 лютого 2011 року, прийнятою за наслідками розгляду касаційної скарги Горлівської обєднаної державної податкової інспекції, касаційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції було задоволено, скасовано Постанову Донецького окружного адміністративного суду по справі 2а-8365/08 від 29 травня 2008 року та Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду по справі № 22-а-8180/08 від 17 вересня 2008 року, справу направлено на новий розгляд до адміністративного суду першої інстанції. Підставами для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій визначено неприйняття судами до уваги того, що на момент укладення додаткової угоди до договору № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року, якою був змінений встановлений договором порядок проведення розрахунків між сторонами, строк позовної даності щодо зобовязань позивача зі сплати отриманих товарно-матеріальних цінностей за цим договором сплив. Тобто, на момент пролонгації учасниками встановлених строків розрахунків, несплачена позивачем у межах строку позовної давності вартість отриманого товару набула статусу безповоротної фінансової допомоги, а відтак позивач був зобовязаний здійснити коригування валового доходу в порядку, визначеному підпунктом 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Втім, судом касаційної інстанції зазначено про правильність позиції Донецького апеляційного адміністративного суду щодо відсутності в чинному на час виникнення спірних правовідносин законодавстві підстав за для здійснення коригування валових витрат періоду, в якому в позивача виник обовязок здійснювати коригування валового доходу в порядку, визначеному підпунктом 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями адміністративна справа № 2а/0570/3762/2011 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Горлівський комбінат хлібопродуктів" до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції, тертя особа без самостійних вимог на предмет спору Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «Бета» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000192334/0 від 1 жовтня 2007 року, № 0000192334/1 від 29 жовтня 2007 року, № 0000192334/2 від 8 січня 2008 року, № 0000192334/3 від 18 березня 2008 року про донарахування податку на прибуток на загальну суму 190487 грн. 50 коп., з якої податок на прибуток 132226,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 58261 грн. 50 коп. передана на розгляд судді Михайлик А.С.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. 21 квітня 2011 року, в судовому засіданні представником позивача надано заяву про зміну підстав позову, в якій позивач визначив, що 15 березня 2005 року між ним та Малим приватним виробничо-комерційним підприємством «Бета» було укладено додаткову угоду до договору постачання № 20/02-03А, якою було змінено редакцію підпункту 2.2. договору та викладено його в наступній редакції: «замовник здійснює сплату товару в строк до 31 грудня 2011 року». Посилаючись на зміст зазначеної додаткової угоди позивач наполягав на неправомірності висновків податкової інспекції, викладених в акті перевірки про сплив строків позовної давності щодо прийнятих позивачем зобовязань зі сплати отриманого товару за договором № 20/02-036 А та наявності в позивача обовязку здійснити коригування валового доходу першого кварталу 2007 року на підставі підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач, Горлівська обєднана державна податкова інспекція, проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував. В письмових запереченнях в обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що позивачем не було сплачено у межах загального трирічного строку позовної давності вартості товарів, отриманих від Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Бета» за умовами укладеного договору № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року. Із врахуванням встановлених в договорі строків сплати товару на момент здійснення перевірки строк позовної давності щодо зобовязань позивача зі сплати сплив. Посилаючись на приписи пункту 1.22 статті 1 та підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначав на наявності в позивача обовязку включити до складу валового доходу відповідного звітного податкового періоду суми наявної в позивача кредиторської заборгованості, щодо стягнення якої в третьої особи сплив строк позовної давності.

Щодо посилань позивача на додаткову угоду від 15 березня 2005 року, то відповідач зауважував на тому, що зазначена угода не може бути прийнятою судом до уваги з огляду на таке. В ході проведення перевірки підприємства, податковою інспекцією на адресу позивача направлений запит від 14 вересня 2007 року № 9489/23-413 із вимогами надати доповнення до договору № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року, якими би передбачалася пролонгація встановлених строків оплати. На зазначений запит підприємством позивача надано відповідь № 214 від 18 вересня 2007 року, із доданими до неї документами, а саме: листа Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Бета» № 330 від 18 вересня 2007 року та додаткової угоди без номеру та дати, яка досліджувалася судами трьох інстанцій при розгляді зазначеної справи. Крім цього, позивач за супровідним листом № 219 від 27 вересня 2007 року направив на адресу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції лист № 110 від 22 травня 2007 року про перегляд порядку розрахунків за договором № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року та графік погашення заборгованості за договором постачання № 20/02-03А від 20 лютого 2003 року в період з червня 2007 року по листопад 2011 року.

Ненадання позивачем будь-яких інших документів, зокрема додаткової угоди від 15 березня 2005 року, свідчить про те, що зазначена угода, була складена після проведення перевірки, з огляду на що не може бути прийнятою судом до уваги при вирішенні зазначеного спору.

З огляду на зазначене, посилаючись на необґрунтованість заявлених позивачем вимог, відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Представник Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Бета» (третьої особи без самостійних вимог на предмет спору) в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним позивачем у позові та доповненнях, зауважував на тому, що вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, третьої особи суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Відкрите акціонерне товариство «Горлівський комбінат хлібопродуктів» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 00375906. Позивач перебуває на обліку як платник податків в Горлівській обєднаній державній податковій інспекції.

20 лютого 2003 року між позивачем та Малим приватним виробничо-комерційним підприємством «Бета» (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача) був укладений договір поставки № 20/02-03 А (т. 1 арк. справи 58-59). Згідно умов зазначеного договору третя особа без самостійних вимог на предмет спору зобовязалася передати у власність замовника (позивача у справі) за умовами зазначеного договору, а замовник зобовязався прийняти та сплатити зазначений товар на умовах договору. Згідно пункту 1.2. договору, предметом постачання є борошно пшеничне, висівки та зерновідходи.

Протягом лютого грудня 2003 року, на виконання прийнятих на себе зобовязань за зазначеним договором Малим приватним виробничо-комерційним підприємством «Бета» поставило товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 350708,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 58451,34 грн.

Отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від Малого приватно виробничо-комерційного підприємства «Бета» підтверджено наступними документами, що наявні в матеріалах справи.

Згідно видаткової накладної № РН 0000414 від 28 лютого 2003 року (т. 2 арк. справи 104) позивач отримав борошно у кількості 28 тон загальною вартістю 21000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 17500,00 грн. 05 березня 2003 року позивач отримав за видатковою накладною № РН 0000415 (т. 2 арк. справи 105) мішки у кількості 10000 тис. шт. загальною вартістю 6400,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1066,67 грн. 31 березня 2003 року позивач отримав за видатковою накладною № РН 0000634 (т. 2 арк. справи 106) борошно у кількості 6 тон загальною вартістю 6420,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1070,00 грн. 30 квітня 2003 року позивач отримав за видатковою накладною № РН 0000851 (т. 2 арк. справи 107) борошно у кількості 37,2 тон. загальною вартістю 37200,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 6200,00 грн. 30 квітня 2003 року позивач отримав за видатковою накладною № РН 0001112 (т. 2 арк. справи 108) борошно у кількості 26,1 тон загальною вартістю 28188,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 4698,00 грн. 31 липня 2003 року позивач отримав за видатковою накладною № РН 0001595 (т. 2 арк. справи 109) борошно у кількості 20 тон загальною вартістю 26000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 4333,33 грн. 31 серпня 2003 року позивач отримав за видатковою накладною № РН 0001837 (т. 2 арк. справи 110) борошно у кількості 46,8 тон загальною вартістю 70200,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 11700,00 грн. 31 жовтня 2003 року позивач отримав за видатковою накладною № РН 0002639 (т. 2 арк. справи 111) борошно у кількості 20 тон загальною вартістю 35200,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 5866,67 грн. 11 листопада 2003 року позивач отримав за видатковою накладною № РН 0002639 (т. 2 арк. справи 112) висівки у кількості 0,2 тон загальною вартістю 100,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 16,67 грн. 30 листопада 2003 року позивачем отримав за видатковою накладною № РН 0003014 (т. 2 арк. справи 113) пшеницю у кількості 51,316 тон загальною вартістю 39000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 6500,00 грн. 31 грудня 2003 року позивач отримав за видатковою накладною № РН 0003383 (т. 2 арк. справи 114) борошно у кількості 45 тон загальною вартістю 81000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 13500,00 грн.

За наслідками отримання зазначених товарно-матеріальних цінностей, позивач включив до складу валових витрат 1-го кварталу 2003 року 28183,33 грн., до складу валових витрат 2го кварталу 2003 року 54490,00 грн., до складу валових витрат 3-го кварталу 2003 року 80166,67, до складу валових витрат 4-го кварталу 2003 року 129416,67 грн. На підставі отриманих податкових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 92-103) позивачем було включено до складу податкового кредиту звітних податкових періодів лютий травень, липень грудень 2003 року податок на додану вартість в сумі 58451,33 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26 березня 2003 року було відкрито провадження у справі № 15/24Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Донецької області по справі № 15/24 б від 06 грудня 2007 року (т. 2 арк. справи 116-118) за результатами попереднього засідання затверджений реєстр вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14 грудня 2007 року (т. 2 арк. справи 119) були внесені зміни в Ухвалу Господарського суду Донецької області від 06 грудня 2007 року та було доповнено абзац другий резолютивної частини пунктом 6 про включення до реєстру вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів» грошових зобовязань Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Бета» в сумі 48213,92 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16 липня 2008 року у справі № 15/24Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів» (т. 2 арк. справи 120-121) задоволено заяву розпорядника майна Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів» про затвердження мирової угоди по справі №15/24б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів». Зазначеною ухвалою було припинено провадження у справі про банкрутство. Згідно змісту зазначеної Ухвали від 16 липня 2008 року, господарським судом Донецької області встановлено, що 05 червня 2008 року між кредиторами позивача та боржником Відкритим акціонерним товариством «Горлівський комбінат хлібопродуктів» підписано мирову угоду у справі про банкрутство № 15/24 б. За умовами зазначеної мирової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «Млин» прийняло на себе зобовязання погасити заборгованість кредиторських вимог протягом 7 банківських днів після затвердження мирової угоди в обмін на сукупні активи боржника загальною вартістю 1482043,00 грн.

Крім цього, на виконання прийнятих на себе зобовязань щодо сплати отриманих товарів за умовами укладеного договору № 20/2-03 А від 20 лютого 2003 року позивач перерахував грошові кошти в сумі 14000,00 грн. за платіжним дорученням № 454 від 29 грудня 2006 року (т. 1 арк. справи 108).

В період з 29 серпня 2007 року по 18 вересня 2007 року Горлівською обєднаною державною податковою інспекцією було проведено виїзну планову перевірку Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2004 року по 31 березня 2007 року, за наслідками проведення якої був складений акт № 2072-23-4/00375906 від 31 вересня 2007 року (т. 1 арк. справи 8-57 року). У висновках акту перевірки № 2072-23-4/00375906 від 31 вересня 2007 року податковий орган зазначив про порушення позивачем вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток за 2006 рік, 1 квартал 2007 року на загальну суму 132227 грн., у тому числі за 2006 рік - на 95102 грн., за 1 квартал 2007 року 37125 грн.

Підставою для донарахування податку на прибуток в акті перевірки посадові особи відповідача зазначили наступне.

Перевіркою правильності визначення валового доходу відповідач встановив заниження скоригованого валового доходу за 2006 рік на суму 207294 грн., за 1 квартал 2007 року на суму 81000 грн. через не включення позивачем до складу валового доходу за вказаний податковий період кредиторської заборгованості в сумі 288494 грн., в тому числі ПДВ 48082 грн. перед Малим приватним виробничо-комерційним підприємством «Бета», щодо стягнення якої сплив строк позовної давності. Одночасно перевіркою правильності визначення валових витрат було встановлено завищення загальної суми валових витрат за 2006 рік на суму 172912 грн., за 1 квартал 2007 року на суму 67500 грн. через не зменшення позивачем валових витрат за вказані періоди на суму кредиторської заборгованості по взаєморозрахунках з Малим приватним виробничо-комерційним підприємством "Бета" у розмірі 240412 грн., по якій закінчився строк позовної давності та яка повинна бути включена до складу валових доходів. При перевірці амортизаційних витрат відповідач порушень не встановив.

З урахуванням того, що за пунктом 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 3334/94-ВР від 28 грудня 1994 року, в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону, посадові особи Горлівської обєднаної державної податкової інспекції зменшили визначену при перевірці занижену суму валового доходу на суму валових витрат за цей же період за одними й тими самими господарськими операціями по договору поставки № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року, укладеного між позивачем та МПВКП "Бета", та з урахуванням показників валового доходу, валових витрат та амортизаційних відрахувань, визначених позивачем в деклараціях з податку на прибуток, перерахували оподатковуваний дохід за 1 півріччя 2006 року, 3 квартали 2006 року, 2006 рік в цілому, 1 квартал 2007 року та визначили розмір заниженого податку на прибуток в сумі 132226 грн., а також застосували штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 58261 грн. 50 коп. згідно підпункту 17.13 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року (т. 2 арк. справи 133).

На підставі вказаного акту перевірки 1 жовтня 2007 року Горлівською обєднаною державною податковою інспекцією було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0000192334/0 (т. 1 арк. справи 5) про донарахування податку на прибуток на загальну суму 190487 грн. 50 коп., з якої податок на прибуток 132226 грн., штрафні (фінансові) санкції 58261 грн. 50 коп., яке 10 жовтня 2007 року було оскаржено позивачем до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції (т. 2 арк. справи 8). Рішенням відповідача скарга була залишена без задоволення (т. 2 арк. справи 69-70), а зазначене податкове повідомлення-рішення без змін. За результатами розгляду скарги відповідачем було прийняте 29 жовтня 2007 року податкове повідомлення-рішення № 0000192334/1 (т. 1 арк. справи 6) на ту ж суму донарахованого податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій, яке також оскаржується позивачем. Відкрите акціонерне товариство "Горлівський комбінат хлібопродуктів" звернулося до Державної податкової адміністрації у Донецькій області зі скаргою (т. 2 арк. справи 10), яка не була задоволена (т. 2 арк. справи 71-75) та за результатами оскарження відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000192334/2 від 8 січня 2008 року (т. 1 арк. справи 7), яке також визначено позивачем у предметі спору. Після оскарження позивачем прийнятих Горлівською обєднаною державною податковою інспекцією податкових повідомлень-рішень до Державної податкової адміністрації України та залишення скарги без задоволення, а перелічених в цьому абзаці рішень податкових органів без змін, відповідачем було прийняте 18 березня 2008 року податкове повідомлення-рішення № 0000192334/3 (т. 1 арк. справи 78), яке було додано позивачем до предмету спору.

Згідно наданого відповідачем розрахунку донарахованого податку на прибуток та застосованих штрафних (фінансових) санкцій (т. 3 арк. справи 4), виявлені відповідачем порушення формування валового доходу 2006 року та 1-му кварталі 2007 року позивачу було донараховано за спірними податковими повідомленнями-рішеннями 103901,80 грн., з яких податок на прибуток в сумі 72123,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 31778,80 грн. Виявлені відповідачем порушення формування валових витрат 2006 року та 1-го кварталу 2007 року позивачу було донараховано за спірними податковими повідомленнями-рішеннями 86585,70 грн., з яких податок на прибуток в сумі 60103,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 26482,70 грн.

Причиною виникнення між сторонами спору став спір щодо спливу строків позовної давності щодо виконання позивачем зобовязань зі сплати отриманих за умовами договору № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року товарно-матеріальних цінностей, в залежності від вирішення якого відповідач визначає наявність в позивача обовязку здійснити коригування валового доходу та валових витрат відповідних звітних податкових періодів.

Згідно пункту 3.1. статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Перелік доходів, що включається до складу валових встановлений підпунктами 4.1. 1 4.1. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції закону України від 05 червня 2003 року N 911-IV до складу валового доходу, окрім іншого, включається дохід у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Поняття безповоротної фінансової допомоги визначено підпунктом 1.22. 1 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якої безповоротною фінансовою допомогою є сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Поняття, умови перебігу та порядок обчислення строків позовної давності визначений нормативно-правовими актами цивільного законодавства.

Договір між позивачем та третьою особою, кредиторська заборгованість за яким була визначена відповідачем безповоротною фінансовою допомогою, укладений 20 лютого 2003 року в період чинності Цивільного кодексу УРСР (1963 року).

Згідно статті 71 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на день укладення договору № 20/2-03 А від 20 лютого 2003 року загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Статтею 76 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) встановлений початок перебігу строку позовної давності, який починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Згідно з пунктом 6 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набуття чинності цим Кодексом.

Цивільний кодекс України набув чинності з 1 січня 2004 року, тобто до закінчення строку пред'явлення позову встановленого Цивільного кодексу УРСР, що діяв до 01 січня 2004 року. З огляду на що при вирішенні питання щодо спливу строків позовної давності щодо виконання позивачем прийнятих зобовязань за договором № 20/02-03 А суд керується положеннями Цивільного кодексу України, що набрав чинності 01 січня 2004 року.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки. Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

При визначенні початку спливу строку позовної давності за договором № 20/2-03 А, укладеного між позивачем та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору суд керується положеннями пункту 2.2. договору № 20/02-03 А, яким встановлені строки сплати отриманої продукції та не приймає посилання позивача на зміст додаткової угоди б/н від 15 березня 2005 року, з огляду на таке.

Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В судовому засіданні представником позивача не заперечувалося витребування з підприємства позивача документів щодо пролонгації строків розрахунків за договором № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року. Згідно наявних в матеріалах справи документів, листом № 214 від 18 вересня 2007 року (т. 1 арк. справи 131) у відповідь на лист відповідача (№ 9489/23-413 від 14 вересня 2007 року) позивач надав копію договору № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року та додаткової угоди до зазначеного договору та повідомив про відсутність в нього заяви Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Бета» про визнання майнових вимог в сумі 48213,92 грн. Крім цього, листом № 219 від 27 вересня 2007 року (т. 1 арк. справи 134) позивач направив на адресу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції лист № 110 від 22 травня 2007 року про перегляд порядку розрахунків за договором № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року, графік погашення заборгованості за договором постачання № 20/02-03А від 20 лютого 2003 року в період з червня 2007 року по листопад 2011 року та сторінку із журналу вихідної кореспонденції. Згідно зазначених документів (т. 1 арк. справи 135-137) у травні 2007 року позивачем було розпочато листування із третьою особою без самостійних вимог на предмет спору щодо зміни встановлених умовами договору № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року строків сплати отриманих позивачем товарно-матеріальних цінностей.

Інших документів щодо продовження строків сплати отриманих товарів позивачем не було надано ані на запити податкової інспекції, ані протягом первинного розгляду судами третьої інстанцій зазначеної справи.

Додаткова угода від 15 березня 2005 року до договору № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року (т. 2 арк. справи 223), якою вставлено, що кінцевим строком розрахунків за договором є 31 грудня 2011 року, надана позивачем в судове засідання 21 квітня 2011 року після повернення справи № 2а-8365/08 на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність інформації щодо встановлення строків оплати в наданій позивачем додатковій угоді від 15 березня 2005 року до договору № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року та взаємний зв'язок змісту цієї угоди з наявними в матеріалах справи доказами, не приймає встановлені в цій угоді строки сплати через суперечність змісту цієї угоди іншим наявним в матеріалах справи документам.

З огляду на зазначене при дослідженні питання щодо початку перебігу строків позовної давності суд керуються змістом пункту 2.2. договору № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року та не приймає посилання позивача на те, що строк позовної давності починає спливати з 31 грудня 2011 року за умовами додаткової угоди від 15 березня 2005 року до договору № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року.

Згідно пункту 2.2. договору постачання № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року замовник (позивач у справі) здійснює оплату у розмірі 100% вартості кожної партії товару не пізніше 5-банківських днів з моменту відвантаження товару, строк позовної давності починає перебіг на 6 банківський день від дня поставки товару, визначеного у видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 104-114).

З врахуванням встановлених пунктом 2.2. договору № 20/02-03 А строків сплати поставленого товару, до правовідносин, що виникли між сторонами за цим договором слід застосовувати правила Цивільного кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2004 року щодо позовної давності.

Відповідно до частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як встановлено судом, 31 березня 2005 року позивач та третя особа без самостійних вимог на предмет спору підписали акт звіряння заборгованості за договором № 20/02-03 А від 31 березня 2005 року. Цим актом встановлено, що заборгованість позивача, яка залишилася не погашеною станом на 31 березня 2005 року становить 346466,75 грн. (т. 3 арк. справи 44). 01 квітня 2006 року позивач та третя особа без самостійних вимог на предмет спору підписали акт звіряння заборгованості, за змістом якого заборгованість позивача з поставки мішків, яка залишилася не погашеною станом на 01 квітня 2006 року становить 6400,00 грн. (т. 3 арк. справи 45). Крім цього, між позивачем та третьою особу складалися ати звіряння розрахунків станом на 30 листопада 2006 року, 30 травня 2007 року, 01 серпня 2007 року (т. 3 арк. справи 46-48) та 27 травня 2008 року (т. 2 арк. справи 104-105).

Акт звіряння є певною формою фіксації юридично-значимих дій сторін за цим актом, і яким, зокрема, оформляється інвентаризація дебіторської і кредиторської заборгованості. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що підписання зазначеного акту між сторонами є дією, яка свідчить про визнання Відкритим акціонерним товариством «Горлівський комбінат хлібопродуктів» свого боргу та перериває збіг строку позовної давності. Аналогічна правова позиція щодо переривання строків позовної давності міститься в Постанові Верховного суду України (Судова палата у господарських справах) від 24 квітня 2007 року. Крім цього, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів (т. 3 арк. справи 7-12, 14-15) протягом грудня 2006 року - червня 2009 року позивачем здійснювалися дії щодо визнання наявної суми боргу у вигляді здійснення часткової сплати наявної кредиторської заборгованості за договором № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року. На день судового розгляду, в позивача відсутня кредиторська заборгованість за договором № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року.

Частиною 3 статті 264 Цивільного кодексу України визначено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, підписання між позивачем та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, акту звіряння взаєморозрахунків від 31 березня 2005 року, є дією, що свідчать про визнання позивачем боргу та переривають сплив строку позовної давності. Тобто, із врахуванням приписів статті 253 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо здійснення позивачем погашення наявної заборгованості перед третьою особою за умовами договору № 20/02-03 А від 20 лютого 2003 року почав свій перебіг з наступного дня від дня підписання акту взаєморозрахунків, - 01 квітня 2005 року. Крім цього, в матеріалах справи наявні акти звіряння розрахунків за договором № 20/2-03 А від 27 травня 2008 року станом на 30 листопада 2006 року, 30 травня 2007 року, 01 серпня 2007 року, 01 вересня 2007 року, 01 січня 2008 року та 26 травня 2008 року, з підписанням яких за змістом статті 264 Цивільного кодексу України також повязано переривання перебігу строку позовної давності та початок його перебігу заново.

З огляду на зазначене, кредиторська заборгованість позивача, що існувала в періоді, що перевірявся податковою інспекцією, не відповідає поняттю безповоротної фінансової допомоги, наведеному у підпункту 1.22.1. пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» через непідтвердження наявними в матеріалах справи доказами закінчення строку позовної давності щодо її стягнення.

З огляду на таке, суд дійшов висновку про безпідставність викладених в акті перевірки висновків відповідача щодо порушення позивачем підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 та пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» через невіднесення позивачем до складу валового доходу відповідних звітних податкових періодів кредиторської заборгованості, відносно стягнення якої сплив строк позовної давності.

Крім цього, суд вважає за необхідне надати оцінку доводам відвідача щодо порушення позивачем пункту 5.1. статті 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» через нездійснення коригування валових витрат звітних періодів 2006 та 2007 року.

Посилання відвідача на наявність в платника податку обовязку здійснити коригування зменшення позивачем валових витрат на суму кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, з посиланням на пункт 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є безпідставним, оскільки зазначеним пунктом визначене лише загальне тлумачення складу валових витрат, а саме: валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Валові витрати за перевіреними відповідачем господарськими операціями фактично були сформовані у відповідні періоди 2003 та 2004 років, про що свідчать первинні документи та податкові декларації, надані позивачем (т. 2 арк. справи 12-61, 92-114). Норма, що міститься в пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є загальною та посилань на обовязок платника податків щодо зменшення валових витрат не містить, так само, як ці підстави не містить ані стаття 5 вказаного закону, ні в цілому наведений Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", який є спеціальним законом з питань встановлення правил формування валових доходів, валових витрат, амортизаційних відрахувань та оподаткування прибутку юридичних осіб.

Податковою інспекцією при викладенні висновків щодо порушення позивачем пункту 5.1. статті 5 закону України «Про податок на прибуток підприємств» не були враховані вимоги пункту 5.11 цієї ж статті, в якому визначено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1. статті 4 , пункту 5.1. стат. І5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 2006 рік, 1 квартал 2007 року в сумі 132227,00 грн., що свідчить про неправомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

З огляду на таке, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000192334/0 від 1 жовтня 2007 року, № 0000192334/1 від 29 жовтня 2007 року, № 0000192334/2 від 8 січня 2008 року, № 0000192334/3 від 18 березня 2008 року про донарахування податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 190487 грн. 50 коп., підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене, на підставі статті 19 Конституції України, статей 253, 256, 257, 264 Цивільного кодексу України, підпунктом 1.22.1 пункту 1.2.2 статті 1, підпунктом 4.1.6. пункту 4.1. статті 4, пункту 5.1. та пунктом 5.11 статті 5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «Бета» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000192334/0 від 1 жовтня 2007 року, № 0000192334/1 від 29 жовтня 2007 року, № 0000192334/2 від 8 січня 2008 року, № 0000192334/3 від 18 березня 2008 року про донарахування податку на прибуток на загальну суму 190487 грн. 50 коп., задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції № 0000192334/0 від 01 жовтня 2007 року про донарахування податку на прибуток на загальну суму 190487 грн. 50 коп., з якої податок на прибуток 132226,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 58261 грн. 50 коп.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції № 0000192334/1 від 29 жовтня 2007 року про донарахування податку на прибуток на загальну суму 190487 грн. 50 коп., з якої податок на прибуток 132226,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 58261 грн. 50 коп.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції № 0000192334/3 від 18 березня 2008 року про донарахування податку на прибуток на загальну суму 190487 грн. 50 коп., з якої податок на прибуток 132226,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 58261 грн. 50 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 23 травня 2011 року у присутності представників позивача, відповідача та третьої особи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 травня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.