Ухвала суду № 15950847, 28.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 р.Справа № 2-а-2066/09/2170 Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря Криульової А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергострой» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергострой» до Державної податкової інспекції у місті Херсоні про скасування податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Енергострой», звернувся з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень рішень від 25.04.2008р. №0002132301/0, від 02.06.2008р. №0002132301/1 та від 26.12.2008р. №0006552301/3, якими позивачу збільшено податкові зобовязання з податку на прибуток на суму 12 243,45 грн., у тому числі за основним платежем на 7178,25 грн. та за штрафними санкціями на 5065,2 грн., посилаючись на те, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилковому тлумаченні відповідачем окремих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, ТОВ «Енергострой», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить, постанову суду від 07.04.2010 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, спірні податкові повідомлення-рішення про збільшення податкових зобовязань позивача з податку на прибуток, складені на підставі акту планової виїзної перевірки позивача від 22.04.2008р. №1387/23-4/20043827 та апеляційного узгодження донарахованих перевіркою податкових зобовязань.

За актом перевірки від 22.04.2008р. порушеннями податкового законодавства, які вплинули на розмір податкового зобовязання з податку на прибуток позивача, були:

- заниження задекларованого валового доходу позивача за 9 місяців 2007р. на 28012 грн.;

- завищення скоригованого валового доходу за 2007р. на 28012 грн., у тому числі за 4 квартал 2007р. на 28012грн.;

- завищення скоригованих валових витрат за 6 місяців 2007р. на 50652 грн., за 4 квартал 2007р. на 38218,0 грн.;

- заниження валових витрат за 9 місяців 2007р., у тому числі за 3 квартал 2007р. на 50652 грн.

Заниження задекларованого валового доходу у 3кварталі 2007р. та завищення його суми у 4 кварталі 2007р. відбулось за рахунок того, що позивач не забезпечив включення до складу валових витрат коштів, отриманих від ВАТ «Херсонгаз»у якості передплати за товар на загальну суму 28012 грн. у момент отримання цієї передплати 28.09.2007р., тобто до валових доходів 3 кварталу 2007р., а включив цю передплату до складу валового доходу 4 кварталу 2007р. в періоді, коли відбулось повернення позивачем цієї передплати ВАТ «Херсонгаз»01.10.2007р..

Висновок відповідача по даному порушенню цілком відповідає вимогами пп.11.3.1. п.11.3. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР, відповідно до якого датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника

податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

У результаті вищевказаного порушення податкового законодавства позивачем допущено несплату податкових зобовязань з податку на прибуток за з квартал 2007 року у сумі 2100,9 грн..

З акту перевірки також вбачається, що позивач в порушення п.5.1.ст.5 Закону №334 до складу валових витрат 1 півріччя 2007р. двічі включив вартість лічильників, придбаних у ТОВ «Павелто-Україна»на суму 50652 грн.. За даними бухгалтерського обліку позивача у першому півріччі 2007р. позивач придбав лічильники у ТОВ «Павелто-Україна»на суму 50652,0 грн..

Оскільки придбання лічильників у ТОВ «Павелто-Україна»на додаткові 50652,0 грн. не підтверджено документально, слід дійти висновку, що позивач, виходячи з вимог ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зависив валові витрати 2 кварталу 2007р. на 50652,0 грн..

Завищення валових витрат 2 кварталу 2007р. на 50652,0 грн. мало наслідком несплату за цей період податку на прибуток у сумі 12663,0 грн..

За нормами Закону №334/94-ВР декларація з податку на прибуток протягом року складається наростаючим з початку року підсумком на дату закінчення кожного кварталу та бюджетного року. Зазначена обставина не була врахована позивачем при самостійному виправлені ним помилок показників декларації за 6 місяців 2007р..

Так, позивач при складанні декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року до складу валових витрат включив придбання лічильників у ТОВ «Павелто-Україна»один раз на суму 50652,0 грн., що відповідало вимогам податкового законодавства. Однак позивач у цій же декларації зменшив валові витати на 50652,0 грн. у результаті виправлення самостійно виявленої ним помилки по подвійному включенню до валових витрат 2 кварталу 2007р. витрат по придбанню лічильників. За результатами внесених виправлень позивач у декларації з податку на прибуток витати на придбання лічильників не відобразив взагалі, що привело до заниження задекларованих ним валових витрат за 9 місяців 2007р. на 50652,0 грн..

Крім того, у відповідності з вимогами п.17.2 ст..17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків…»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Позивач, окремо відобразивши виправлення помилки у декларуванні валових витрат 6 місяців 2007 року, у декларації за 9 місяців 2007р. не нарахував та не сплатив штраф у розмірі 5 % від заниженого податного зобовязання з податку на прибуток 2 кварталу 2007р. у сумі 12663,0 грн., і тому відповідач правомірно вважає, що позивач фактично не виконав вимоги законодавства по відображенню у податковій звітності відомостей про

самостійно виявлені ним помилки у декларуванні податкових зобовязань з податку на прибуток.

За актом перевірки позивач зависив валові витрати 4 кварталу 2007р. шляхом віднесення до їх складу податку на додану вартість у сумі 38218 грн., розрахованої від суми безнадійної дебіторської заборгованості, визнаної рішення суду, яка числилась за ТОВ «Жиклер»у сумі 114288,54 грн. та ТОВ «Авто-Стоп»на суму 85021,86 грн.

Відповідач, посилаючись на пп.12.1.1 та пп.12..1.4. п.12.1 ст.12 вважає, що платник податку продавець товарів (робіт, послуг) (в даному випадку позивач) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі, коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

Повідомлення про збільшення валових витрат або валового доходу, з посиланням на відповідні положення підпунктів 12.1.1 та 12.1.2 цього пункту, платник податку - продавець надає податковому органу разом з декларацією за звітний період та іншими первинними документами, які підтверджують наявність дебіторсько-кредиторської заборгованості.

Крім того, відповідач посилаючись на лист ДПА України від 18.05.2006р. №9425/7/15-0317 вважає, що платники податку на прибуток - продавці згідно з пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону збільшують валові витрати у рядку 05.3 Декларації на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг), тобто без урахування податку на додану вартість, включеного до складу ціни товару (роботи, послуги).

Позивач, посилаючись на п.5.2.8 п.5.2. ст..5 Закону №334/94-ВР, вважає, що у 4 кварталі 2007р. при регулюванні заборгованості ТОВ «Жиклер»та ТОВ «Авто-Стоп»ним до складу валових витрат віднесено не суму податку на додану вартість, а частину заборгованості цих СПД, що дає йому право на збільшення валових витрат по цим операціям на всю суму заборгованості, до якої входить і ПДВ.

Відповідно до п.5.2.8 п.5.2. ст..5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються …суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку. Для банків та інших небанківських фінансових установ норми цього пункту діють з урахуванням норм статті 12 цього Закону.

Виходячи з економічного змісту цієї норми Закону №334, при регулюванні суми заборгованості валові витрати платника податку збільшуються на вартість проданих та неоплачених товарів (робіт, послуг) тому що у попередніх податкових періодах валові доходи платника податків були збільшені на вартість відвантажених товарів у відповідності з пп.11.3.1. п.11.3. ст..11 Закону по першій події - відвантаження товарів, при цьому до складу валового доходу сума нарахованого податку на додану вартість не включалась.

За нормами Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР нарахована сума ПДВ за подією відвантаження товару була включена позивачем до складу його податкових зобовязань у періоді, який припадає на дату відвантаження товарів.

Відповідно до п.4.5. ст..4 Закону №168/97-ВР, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Тобто, позивач після списання безнадійної заборгованості ТОВ «Жиклер»та ТОВ «Авто-Стоп»повинен був відкоригувати раніше задекларовані податкові зобовязання з ПДВ, які виникли по взаємовідносинами з цими контрагентами, та зменшити в бухгалтерському обліку суму заборгованості на нарахований раніше ПДВ в сумі 38218 грн..

Таким чином, колегія суддів важає правильним посилання суду першої інстанції стосовно того, що висновки відповідача по зазначеному питанню відповідають вимогам законодавства України з оподаткування прибутку підприємств.

При розрахунку розміру штрафних санкцій за виявлені порушення податкового законодавства позивачем під час нарахування та сплати податку на прибуток відповідач виходив з того, що відповідно до Закону України № 2181-ІІІ штрафні санкції за заниження податкових зобовязань за окремі податкові періоди застосовуються до платника податків за весь період їх недоплати, незалежно від стану сплати цих зобовязань за інші податкові періоди. Саме тому за несплату податкового зобовязання за 2 квартал 2007р. застосована штрафна санкція у сумі 5065,2грн., за податкове зобовязань 3 кварталу 2007р. - 2100,9 грн., 4 кварталу 2007р. - 1435,65грн., а при складанні податкових повідомлень-рішень від 25.04.2008р. №0002132301/0 та від 02.06.2008р. №0002132301/1 відповідачем визначений сумарний вираз цих штрафних санкцій, який складав 8601,75 грн..

Кодегія суддів також погоджується з висновков суду, що при розрахунку штрафних санкцій відповідачем не врахована та обставина, що заниження податкових зобовязань з податку на прибуток за 9 місяців 2007р. та за 2007р. відбулись у більш пізніші періоди ніж несплата податного зобовязання за 6 місяців 2007р., а у подальших податкових періодах розмір не задекларованих податкових зобовязання за 6 місяців та за 9 місяців 2007р. був змінений шляхом зменшення обєкту оподаткування за ці податкові періоди, і тому розмір податкових зобовязань за штрафними санкціями, які встановленні податковими повідомленнями-рішеннями від 25.04.2008р. №0002132301/0, від 02.06.2008р. №0002132301/1 повинен був скласти 5065,2 грн..

Ця обставина врахована ДПА у Херсонській області у рішенні від 18.11.2008р. №8898/7/25-005 «Про внесення змін до рішення від 04.08.08. №3485/10/25-007 про результати розгляду скарги»та у податковому повідомлені-рішенні від 26.12.2008р. №0006552301/3.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив усі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергострой»- залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергострой» до Державної податкової інспекції у місті Херсоні про скасування податкових повідомлень рішень залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її оголошення.

Головуючий:

Судді: